Важливість: 
4
Харчування постіндустріального суспільства: більше природності, менше штучності

Сучасній людині здається, що її спосіб харчування є абсолютно природним, що він таким був завжди і по-іншому ніяк. Насправді це «природне» харчування є наслідком «повстання машин», тобто ситуації, коли людина перетворилася на обслугу для «соціальної мегамашини». 

160103-zhyvayizha.jpg

Жива їжа, Живе слово, Жива віра
Жива їжа, Живе слово, Жива віра

Індустріальна їжа: термообробка і консерванти

Річ у тім, що в індустріальному суспільстві система харчування є  невід’ємним складником «великого конвеєра», тому відповідає інтересам великих виробників, а не індивідуальних споживачів. Головною вимогою індустріального харчування є придатність продукції до тривалого і дешевого зберігання. В ідеалі продовольство взагалі не повинне псуватися. Для цього їжу треба повністю «убити» за допомогою термічної обробки і консервантів – ось і весь секрет сучасної культури харчування.

Але те, що корисно для машини, виявляється шкідливим для людини. Живі істоти для нормального життя потребують живої їжі, тобто такої, яка спроможна до автолізу, тобто саморозщеплення. Завдяки автолізу їжа легко засвоюється і не забруднює організм неперетравленими рештками.

Натомість мертва їжа – результат термічної чи хімічної обробки – сприймається організмом як щось вороже, тому її споживання завжди викликає харчовий лейкоцитоз (природна реакція на отруту). Розщеплення мертвої їжі та її виведення з організму відбувається за допомогою утилізуючої мікрофлори («мікробів-могильників»). Сам же процес травлення працює в режимі сміттєспалювального заводу – з коефіцієнтом корисної дії до 20%. Велика кількість неперетравлених решток забруднює організм і призводить його до прискореного зношування, хронічних хвороб і передчасної смерті. Про усе це можна почитати у статтях:

Характерною рисою індустріальної їжі є її масове однотипне виробництво на великих фабриках і масове однотипне споживання через великі супермаркети.

Принциповою рисою індастріалу є втрата людиною колишньої самодостатності. Для посилення залежності споживачів від мегамашини і підриву їх спроможності до самозабезпечення, «великий конвеєр» просуває безплідну генетично модифіковану їжу (ГМО).

Постіндустріальна їжа: природна і жива

Згідно з принципом протилежності, у новій формації все буде навпаки:

1) їжа вироблятиметься самостійно або дрібними виробниками, які зазвичай працюють неподалік від споживачів;

2) вирощування відбуватиметься без застосування «хімії»;

3) їжа матиме здатність до автолізу, тобто буде живою;

4) для тривалого зберігання їжа буде висушуватися при температурі до 42°С – для збереження вітамінів і ферментів;

5) їжа переважно купуватиметься безпосередньо у виробників (без торгових посередників), а доставлятиметься кур’єрськими службами;

6) розвиватиметься селекція – як альтернатива генетичній модифікації;

7) прискорено розвиватимуться технології рослинництва, зокрема органічного землеробства та пермакультури.      

Усе це вже відбувається сьогодні, наприклад:

Згідно з принципом цілісності, всі постіндустріальні новації тісно пов’язані між собою. Це справедливо, зокрема, для систем харчування та охорони здоров’я. Жива їжа є головним чинником оздоровлення населення, і цей факт уже набуває суспільного визнання, наприклад, у Голандії сироїдство визнали офіційним методом лікування раку.

Відтак постіндустріальне суспільство реалізує настанову доіндустріального (5 ст. до н. е.) Гіппократа «Хай твоїми ліками буде твоя їжа».  

Доіндустріальний досвід  

У давнину наші предки переважно вживали саме живу їжу, бо це було найпростіше, найекономніше і найздоровіше. Ще сто років тому в українських селах полюбляли живі супи і борщі (без термообробки). Злакові переважно замочували і товкли – це й був первісний «хліб» (від слова «хлебтати»). У дорогу або для тривалого зберігання робили коржі (сухий хліб): для цього рідкий хліб висушували на сонці або на теплій печі (при температурі, коли ще не пече руку).

Сучасний розвиток технологій сушіння і пророщування в домашніх умовах виразно вказує на те, що відбувається відродження доіндустріального способу харчування, але вже на вищому рівні еволюційної спіралі. Додаткове підтвердження цієї тенденції – поширення «сироїдських кафе», тобто закладів харчування живою їжею. Принцип заперечення запереченого чітко працює.

Чому це важливо?

Розуміння харчової системи постіндустріального суспільства дозволяє проектувати Вільну Українську Державу на основі надійного фундаменту знань. Державу, яка розвивається у відповідності з природними закономірностями й тенденціями, називаємо екодержавою.

Наш стартап є зародком Вільної Української Держави. У ньому вже присутні основні риси нової формації, зокрема, поступовий перехід на живу їжу. Він дедалі більше набуває якостей постіндустріалу, отже ми рухаємось у правильному напрямку.

Продовження: Постіндустріальна держава громад та її вороги

У попередніх статтях описані такі ознаки й компоненти постіндустріального суспільства:

Продовження: Постіндустріальна держава громад та її вороги


Переклад статті французькою мовою: Alimentation de la société postindustrielle : plus de naturel, moins d’artificiel 

Наші інтереси: 

Треба знати, що перехід до живої іжі та харчової самодостатності - загальна цивілізаційна тенденція. 

Гравець: 
Ігор Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка