Категорія:

Вільний обмін інформацією, авторські права, гра на випередження і розвиток мов у постіндустріальному суспільстві

Правильна інформаційна політика – ключовий чинник успішного розвитку організацій і держав. Що вже є? До чого готуватися? Від чого відмовлятися?

Індустріальні реалії: заборони не працюють

Розвиток комп’ютерів і засобів телекомунікацій привів до вибухоподібного зростання інформаційних потоків. Інформація нагадує живу субстанцію, яка прагне розмножуватися і активно поширюватися.

Проте в індустріальному суспільстві до неї за звичкою ставляться як до матеріального продукту, скажімо, вугілля, яке можна продавати за твердою ціною, обкладати податками, зупиняти на кордонах або забороняти до використання. Але для інформації усе це не працює.

Так, спроби забороняти фільми і книжки приводять до їх вибухового поширення. Найкраща реклама для будь-якого твору – гриф «Заборонено».

Індустріальний «великий конвеєр» тримається на корупції і брехні, проте розвиток засобів пошуку, стеження і розпізнавання різко ускладнює життя професійним брехунам і шахраям.

Засекречування діяльності збільшує загрозу її скандального викриття.

Монополія корпорацій на авторські права гальмує розвиток суспільства, пригнічує авторів, провокує інформаційне піратство.

Спроби взяти під контроль інформаційні канали приводять до створення нових каналів.

Що більші зусилля «великого конвеєра» зупинити вільний розвиток інфосфери, то активніше відбувається цей розвиток. Вільне поширення інформації виступає в ролі тези, а протидія йому – в ролі антитези, яка тільки допомагає розгортанню тези у всій її глибині.

Чого чекати від постіндустріальної формації?

Згідно з принципом протилежності, все буде навпаки у порівнянні з сьогоденням. Постіндустріальне суспільство надасть повну свободу поширенню інформації згідно з гаслом «якщо процес не можна зупинити, то його треба очолити». Вільне поширення інформації – вітається!

Діяльність державних і приватних інформаційних служб полягатиме в експертній оцінці та структуруванні інформації, очищенню від інформаційного шуму, просуванню вартісних творів, формуванню експертних систем і баз знань. Тобто бізнес полягатиме не так у продажі інформації, як у її обробці. Це подібно до того, що на продажі готового продукту заробляють на порядок більше, ніж на продажі сировини. Інформація – це сировина, а знання і вміння – це продукт.  

Оскільки інформація вільно поширюватиметься, то дотримання авторського права полягатиме в тому, щоб завжди правдиво вказувати автора і не присвоювати його здобутки. Системи пошуку і аналізу інформації вже сьогодні точно визначають авторство текстів, аудіо- та відеоматеріалів.

Але як винагороджувати авторів, коли інформація вільно поширюється? Для цього є багато способів:

1) легальні продаж і купівля інформації (його ніхто не скасовує);

2) зустрічі з авторами, концерти, автограф-сесії, перегляд у кінозалах та інші дійства з особистою участю авторів і споживачів;

3) колективний збір дарувань чи інвестицій на розробку продукту (так тепер розвиваються стартапи);

4) збір дарувань на продовження книжки чи серіалу;

5) отримання дарувань від вдячних споживачів;

6) гранти чи інвестиції від сотенних, полкових, кошових демосів;

7) участь у державних програмах і конкурсах;

8) надходження від продажу супутніх товарів (сувенірів, футболок, кепок, нашивок, наліпок тощо);

9) надходження від рекламних вставок та багато іншого.      

Це вже реалії сьогодення. Наприклад, багато музичних груп викладають свої твори у вільний доступ, що збільшує їхні грошові збори на концертах від продажу квитків, дисків та сувенірів. Світовий успіх роману «Марсіянин» (The Martian) американського письменника-початківця Енді Віра (Andy Weir) почався з того, що він безкоштовно публікував розділи майбутньої книги у себе на сайті.

Саме за постіндустріальною моделлю розвивається сайт AR25.ORG і стартап «Вільна Українська Держава»: читачі самі фінансують те, що їм цікаво і що вони вважають корисним. Завдяки читачам сайту були озвучені українською мовою фільми Хвиля / Die Welle (2008), Людина із Землі / The Man from Earth (2007) і «Частоти» (2013). У вільному доступі перебувають усі мої книжки, зокрема Пшениця без куколю (2006) і Арійський стандарт (2014). Економіка дарування – це вже реальність.

Чого ще чекати від постіндастріалу? Погляньмо на те, що було в доіндустріальну епоху: згідно з принципом заперечення запереченого, саме там можна знайти багато якостей нової формації.

Як було: приховування знань, активне мовотворення

У давнину добре розуміли, що «знання – це сила», тому справді вартісні речі всіляко утаємничували. Зазвичай знання передавали з уст в уста, використовували штучні мови або особливу символіку, зрозумілу тільки для посвячених (наприклад, в алхімії). Для ведення війни використовували бойові мови – з обмеженим лексичним запасом, але однозначним і точним сенсом кожного слова.  

На сучасному етапі це означає подальший розвиток і масове поширення систем шифрування та приховування самого факту передачі інформації (стеганографія).

Ідеальним утаємниченням є таке, коли інформація добре зрозуміла для своїх, але незрозуміла для чужих. Це досягається за допомогою національних мов, причому що екзотичніша мова, то краще вона виконує захисну функцію. Натомість світові мови (наприклад, англійська та іспанська), вже не мають такої переваги через свою загальнодоступність.  

Зрозуміло, що з розвитком систем комп’ютерного перекладу мовні бар’єри поступово ослаблюються. І тим не менше, застосування народом власної мови дає можливість випереджувати інших у засвоєнні актуальної інформації. Якщо свої негайно оволодівають новою інформацією, що генерується рідною мовою, то чужим потрібні час і ресурси для адекватного перекладу.     

Висновки      

1. У постіндустріальному світі перевагу отримають ті спільноти, які забезпечать вільну циркуляцію будь-якої інформації зі збереженням авторських прав.

2. Головним джерелом прибутку буде не поширення інформації, а її обробка і перетворення на знання.

3. Головним економічним рушієм творчості буде дарування.

4. Засоби утаємничення набуватимуть розвитку і ставатимуть елементом масової інформаційної культури.

5. Перевагу отримуватимуть народи, які знають чужі мови для отримання інформації із-зовні, і водночас володіють власною унікальною мовою для спілкування між своїми.  

Продовження: Харчування постіндустріального суспільства: більше природності, менше штучності

У попередніх статтях описані такі ознаки й компоненти постіндустріального суспільства:

Гравець: 
Ігор Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка