Початок:
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)
1. Метаполітика Третього Гетьманату: Пролог Великої Гри – «Проблема 5/95» та її розв’язання
2. Архітектура Третього Гетьманату: традиційна соціальна структура – сім'я, громада, держава
3. Демоси: структура, чисельність, типи, еволюційність, захист від психопатів
4. Ієрархія демосів: від сотні до держави – Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»

5. Типи демосів і моделі управління

Об’єднання вільних людей у Третьому Гетьманаті відбувається не через примус, а через резонанс інтересів та цінностей. Спираючись на європейську та козацьку традицію, ми виділяємо три засадничі чинники формування демосів – «дух», «дія», «земля» і дві моделі управління – «лідерська» і «колективна».

5.1. Духовні, ділові та територіальні демоси

Духовні демоси – це об’єднання навколо «спільного сенсу». У цифрову епоху це перший рівень розгортання Мережевої держави – «Cloud First». Йдеться про братства, ордени, філософські школи, інтелектуальні та ігрові клуби, церкви, будь-які об’єднання за інтересами.

Ділові демоси – це об’єднання навколо «спільної справи». Це може бути спільний бізнес, проект, професійна діяльність, приватна військова компанія, глобальна корпорація тощо.

Територіальні демоси – це об’єднання навколо «спільного простору», фізична матеріалізація Мережевої держави на земній кулі – «Land Last». До них належать села, міські квартали, екопоселення, автономні бази. Функція – управління спільними ресурсами (земля, вода, енергія), забезпечення фізичної безпеки та побутового затишку.

Найбільш стійкими є ті демоси, які поєднують у собі всі три чинники. Подібними «тотальними громадами» були монастирі – це і духовна громада, і ділове підприємство (виготовлення книжок, сувенірів, культових предметів), і великий землевласник. Інший історичний приклад – Запорізька Січ: це і військово-чернечий орден, і потужний бізнес, і велике землеволодіння.

Сучасний демос у Третьому Гетьманаті буде прагнути такої ж тотальності. Наприклад, ІТ-демос може починатися як онлайн-спільнота, потім створити успішний програмний продукт і врешті-решт придбати землю для будівництва власного містечка чи коворкінг-центру.

5.2. Лідерська та колективна моделі

У системі Третього Гетьманату демос може функціонувати в одній із двох управлінських моделей – лідерській або колективній. Вони відповідають двом типам ефективних структур у світі технологій та капіталу, якими є приватні компанії та акціонерні товариства.

5.3. Лідерська модель – «Приватний стартап» (Founder-led)

Ця модель базується на авторитеті засновника та прямій вертикалі управління.

Джерело влади. Суверенітетом володіє лідер-засновник. Він самостійно обирає (запрошує) громадян, формує керівну п’ятірку та визначає стратегію.

Механізм захисту. Головним запобіжником є «право на вихід»: якщо дії лідера суперечать інтересам учасника, останній «голосує ногами» – покидає демос, продаючи свій ресурс іншим членам демосу. Додатковими запобіжниками від зловживань є Статут та право апеляції до арбітражу вищого рівня.

Переваги лідерської моделі – максимальна швидкість прийняття рішень, ідеологічна монолітність, висока адаптивність. Це ідеальна модель для інноваційних стартапів, військових підрозділів та проектних груп.

5.4. Колективна модель – «Акціонерне товариство» (Shareholder-led)

Ця модель базується на розподіленому суверенітеті та договірних відносинах між рівними.

Джерело влади. Громадяни як «акціонери» держави. Вони обирають Лідера (як CEO) та затверджують запропонований ним склад П’ятірки. Лідер підзвітний громаді.

Механізм захисту. Головним інструментом є «право голосу». Громадяни впливають на курс демосу через процедури голосування та мають право на зміну лідера (перевибори).

Переваги. Висока стійкість до помилок однієї людини, прозорість, довгострокова стабільність. Колективна модель є обов’язковою для територіальних громад та двох вищих рівнів ієрархії, якими є коші та Гетьманат.

5.5. Еволюція та трансформація моделей

Будь-який демос зазвичай починається з лідерської ініціативи пасіонарія. Проте форма правління не є статичною. За згодою сторін лідерський демос може стати колективним (на кшталт IPO – «вихід на публічність»), або колективний демос може делегувати надповноваження лідеру для подолання кризи.

5.6. Системне розмежування

Третій Гетьманат – це екосистема, де приватна ініціатива (лідерські демоси) створює енергію та капітал, а колективна відповідальність (колективні демоси) створює безпекову та територіальну інфраструктуру.

Що вищий творчий та шляхетний потенціал Лідера, то ефективніше працює лідерська модель. Що складнішою та масштабнішою є соціальна система, то більше вона потребує колективних механізмів стримувань та противаг.

Лідерство – це іскра, з якої все починається, але колективність – це форма, в якій система масштабується.

Територіальні демоси, кіш та гетьманат не можуть бути приватними («лідерськими»), що знімає ризик диктатури на рівні всієї держави.

5.7. Лідерський полк

Полкові демоси (як і сотенні) можуть функціонувати за лідерською моделлю. У такому разі полк нагадує велику приватну корпорацію з чіткою вертикаллю управління. Така модель є найбільш ефективною для реалізації масштабних індустріальних, наукових або військових проектів, де єдність команди та швидкість реакції є критичними.

У лідерському полку полковник-засновник володіє стратегічною ініціативою, а сотні, що входять до його складу, приймають його статут та юрисдикцію на контрактній основі. Головним запобіжником тут залишається право на вихід (exit): будь-яка сотня може покинути полк-корпорацію, якщо стратегія лідера перестає відповідати її інтересам.

Що це дає?

Масштабованість. Це дозволяє створювати «національних чемпіонів» – величезні структури під керівництвом геніїв масштабу, таких, наприклад, як Ілон Маск.

Реалізм. У реальному житті прихильники проекту ТГ завжди будуть ділитися на тих, хто хоче «будувати своє», і тих, хто хоче «бути частиною великого та потужного».

Конкуренція моделей. Лідерські полки будуть конкурувати з колективними за сотні, що змушуватиме лідерів бути максимально справедливими та ефективними.

5.8. Гетьманат – незмінний колективний демос

На найвищому рівні координації та стратегічного управління – рівні Гетьманату – допускається виключно колективна модель влади. Це положення є фундаментальною основою архітектури держави і має бути непохитно закріплене в конституції Української Вільної Держави.

Гетьман як обраний CEO держави. У цій моделі гетьман не є монархом чи диктатором. Він – вищий виконавчий лідер, обраний лідерами кошових демосів (кошів). Його влада обмежена Конституцією та підзвітна найвищому колективному демосу – Раді кошових (альтернатива парламенту).

Запобіжник від узурпації. Оскільки на нижчих рівнях (сотні, полки) допускаються лідерські моделі для максимальної ефективності, рівень Гетьманату виконує роль конституційного стабілізатора. Колективна природа Гетьманату гарантує, що інтереси демосів будуть збалансовані, а жоден лідер-засновник окремого демосу не зможе захопити контроль над усією системою.

Гарантія захисту прав власності. Колективний гетьманат – це стабільна юрисдикція, де правила не змінюються за забаганкою однієї людини.

Гетьманат стимулює появу сильних лідерів-стартаперів (на рівні сотні та полку), але на рівні держави він завжди залишається у владі шляхетної громади.

5.9. Механізм обрання гетьмана

Гетьман не призначається і не обирається масовим голосуванням. Він обирається Радою кошових – гетьманським демосом, до якого входять від 5 до 100 кошових лідерів. Усі кошові особисто знайомі. Це гарантує меритократичний відбір: лідера нації обирають професіонали, які самі пройшли через сито багаторівневої селекції та довели свою здатність керувати великими системами.

Стандартний термін на посаді гетьмана – 4 роки, допускається не більше двох термінів.

Процедура дострокового переобрання гетьмана стандартна: ініціатива 1/3 кошових, рішення про здійснення перевиборів – 2/3 кошових, обрання простою більшістю.

Колективний розум та представництво. Гетьман у демосі гетьманату (Раді кошових) не є автономним гравцем. Ухвалюючи рішення, він спирається на колективний розум генеральної старшини та свого коша, в якому він залишається кошовим лідером. Голос одного кошового в гетьманському демосі – це синтезована воля тисяч шляхетних людей, що стоять за ним. Це робить систему Гетьманату надзвичайно стійкою до помилок та маніпуляцій.

5.10. Конституційний статус гетьманського демосу

Незмінність форми правління. Будь-які спроби перетворити колективний демос Гетьманату на лідерську модель (потенційну диктатуру) є антиконституційними та автоматично позбавляють ініціатора статусу шляхетної людини, отже права займати керівні посади всіх рівнів.

Підзвітність. Гетьман є підзвітним гетьманському демосу (Раді кошових). Рада має право вето на стратегічні рішення та право ініціювати процедуру ротації гетьмана.

Прозорість для системи. Робота демосу Гетьманату фіксується генеральним писарем, а ключові рішення стають доступними для аудиту писарям кошів, що забезпечує «інтерфейс довіри» по всій вертикалі.

Масштабованість без втрати якості. Завдяки обмеженню у 100 осіб, гетьман особисто знає кожного кошового. Це посилює взаємну довіру, яка зазвичай зникає у великих бюрократичних апаратах.

Фільтрація популізму. Оскільки гетьмана обирають 100 найдосвідченіших лідерів, стає неможливим прихід до влади випадкової людини на хвилі маніпуляцій.

Втілення Копного права. Це сучасна цифрова реінкарнація «Копи», де наймудріші представники громад вирішують долю всієї країни.

Далі буде