Важливість: 
5
Як Москва перехопила управління президентом США Франкліном Рузвельтом і його урядом

Держави, які усвідомили глобальну комуністичну загрозу, в 1936 році об’єдналися в Антикомінтернівський пакт. Проте було вже пізно: у 1933 році Москва перехопила управління Сполученими Штатами. Це найважливіша подія XX століття. Вона змінила хід історії і продовжує донині суттєво впливати на життя цілого світу.

Почнімо з розмови про війну. У найзагальнішому сенсі, війна – це рішучі дії, спрямовані на зміну поведінки противника.  Як багато чого в нашому світі, війни є правильними і неправильними.

Правильні війни

З точки зору Традиції, найбільшою перемогою у війні є перетворення ворога на друга. При цьому війна розглядається як «правильна змагальність», тобто така, при якій перевага досягається не послабленням противника, а посиленням себе. Такого роду «правильні війни» сприяють загальній еволюції людства.

Правильні війни ведуться відносно відкрито, навіть демонстративно, до певної міри – з виховними цілями. Прикладом є війни за повернення своїх незаконно загарбаних територій або національне визволення.

Державі, яка веде правильну війну, не соромно це визнавати. Прикладом є Україна, яка відверто заявляє, що веде війну проти Росії за звільнення окупованого Донбасу і має намір вести війну за звільнення Криму.

Неправильні війни

З протилежної, антитрадиційної точки зору, найбільшою перемогою у війні є таємне перехоплення управління ворогом і використання його у власних цілях. Проміжний варіант – увімкнення механізму самоліквідації, коли противник знищує себе власними силами – здійснює самогубство.

Для досягнення цієї мети зазвичай намагаються світоглядно дезорієнтувати населення ворожої держави, хаотизувати управління, закидати інформаційним брудом, заглушити беззмістовним шумом, одне слово – загальмувати позитивні процеси, натомість підтримати все слабке, збочене, шкідливе.

Неправильні війни зазвичай спрямовані на  поневолення інших народів і загарбання чужого, тому й сприймаються як несправедливі. Вони викликають загальний осуд, за них соромно. Вони приховуються, а причетність до них заперечується. Прикладом є нинішня війна Росії проти України. 

Неправильні війни спрямовані на отримання переваги шляхом послаблення противника. Такі війни протидіють загальній еволюції людства, гальмують розвиток і ведуть до виродження. Це лівий, диявольський шлях.

Лівий шлях

Ведення війни з перехоплення управління – це передусім шлях брехні. Це уділ слабких, але нахабних. Врешті-решт, це те, що вони можуть собі дозволити, адже для ведення відкритої війни у них нема ні сил, ні здібностей.

Проте цей шлях виглядає дуже спокусливо. Справді, навіщо витрачати шалені кошти і зусилля на відверту війну з ворожою державою, якщо можна тихо взяти її під власне управління і скерувати у корисному для себе напрямку.

Водночас це дуже ризикований шлях. Якщо об’єкт агресії встигне усвідомити, що його обманули і нахабно використали, він зробить все можливе, щоб помститися кривднику.

Головним компонентом війни на перехоплення управління є інформаційна війна, а головним інструментом – спецслужби, агентура, корисні ідіоти, обман, безсовісна пропаганда, супернахабна брехня.  

Гібридна Московія

Саме цей «гібридний» інструментарій є головним засобом ведення війни Московією. Застосування нею регулярної армії – це зазвичай лише засіб прикриття і відволікання уваги від головного удару, спрямованого на перехоплення управління. На досягнення цієї мети спрямовується весь комплекс підривної діяльності, включаючи поширення корупції, ослаблення внутрішньої єдності, заснування деструктивних організацій, формування  «п’ятої колони». Саме за допомогою цього інструментарію Росія отримала перемогу в Другій світовій війні. 

Коли з’явилися таємні знання і практика ведення гібридної війни? Дуже давно. Проте це виходить за рамки даної статті. Тому введемо деякі часові обмеження і за умовну точку відліку візьмемо перехоплення більшовиками управління Російською імперією в 1917 році.

Комінтерн – підрозділ НКВС

Окрилені успіхом, вони поставили справу «на потік» з метою керування усім світом. Це в них називалося «всесвітньою революцією». Головною організацією, спрямованою на перехоплення управління в усьому світі, став Комінтерн (Третій інтернаціонал), заснований у березні 1919 року. Комінтерн – це міжнародна організація комуністичних партій, яка керувалась Кремлем і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу НКВС (розвідка, спецоперації).

Держави, які усвідомили комуністичну загрозу, об’єдналися в Антикомінтернівський пакт. У 1936 році його заснували Третій Райх і Японія. Пізніше до нього приєдналися Італія, Угорщина, Іспанія, Болгарія, Хорватія, Румунія, Фінляндія, Данія, Словаччина, Маньчжурія і антикомуністичний Китай.

Проте було вже пізно: з приходом до влади президента Франкліна Рузвельта у 1933 році Москва перехопила управління Сполученими Штатами.  Це найважливіша подія XX століття. Вона змінила хід історії і продовжує донині суттєво впливати на життя цілого світу.

Сталін контролює США

Факт перехоплення Москвою управління Сполученими Штатами Америки ретельно досліджений і задокументований, передусім американськими і російськими істориками. Оглядова інформація у статтях:

У серпні 1919 року, через півроку після заснування Комінтерну, була заснована Компартія США – член Комінтерну, інструмент НКВС. Вона щедро фінансувалася Москвою. Десятиліття активної підривної роботи під дахом Компартії США і приватного бізнесу дало свої плоди: у 1932 році лівим силам вдалося привести до влади Франкліна Рузвельта – кандидата від Демократичної партії. Він став президентом США в ситуації економічної кризи, викликаної передусім некомпетентним державним втручанням в економіку. Рузвельт почав «виправляти ситуацію» шляхом ще активнішого і ще згубнішого державного втручання. Його «Новий курс» був безсистемною сумішшю пропагандистських гасел і популізму.

В результаті «ліки» стали гіршими, ніж сама хвороба. Депресія затягнулася ще на 13 років, хоча раніше періоди економічного спаду тривали від 2 до 4 років. США почали виходити з безпрецедентної депресії лише після смерті Рузвельта в 1945 році.

Рузвельт не випускав владу протягом 4 президентських термінів, що властиво для лівих диктаторів, яких не переобирають, а «виносять вперед ногами». Він знехтував неписаною американською традицією про перебування на посту президента не більше двох термінів. Порушення Рузвельтом цієї традиції привело до її оформлення у вигляді закону та прийняття 22-ї поправки до Конституції США у 1947 році.

Американський соціалізм

Одразу ж після приходу до влади Рузвельт почав хаотично будувати в США соціалізм, що супроводжувалося неймовірним нарощуванням державного апарату, тотальним регулюванням цін і тарифів, різким підвищенням податків, пригніченням бізнесу, розоренням середнього класу, неефективністю і марнотратством.

Це призвело до погіршення ситуації, поширення безробіття і бідності. Водночас адміністрація Рузвельта сконцентрувала у своїх руках небачену досі владу і матеріальні ресурси. На думку деяких дослідників, величезна кількість голодних людей мала заохотити американське суспільство виконувати військову повинність. Досі в США панували відверто антивоєнні настрої. Рузвельт де-факто почав готувати країну до війни.

Золота конфіскація 1933  

Першим красномовним кроком президента Рузвельта стала примусова конфіскація у населення «зайвого золота» у квітні 1933 року. Типово лівацька практика, квінтесенція «Нового курсу». Вона була здійснена одразу ж після успішної, з погляду ліваків, конфіскації золота більшовиками в українців під час Голодомору. В результаті американське населення удвічі збідніло (хоча б тому, що відбулася девальвація долара на 41%). У такий спосіб американці почали своє знайомство з реаліями комуністичного будівництва.  

Підготовка до війни з Німеччиною

Другим красномовним кроком стало призначення 30 серпня 1933 року історика Вільяма Додда послом США в Німеччині. Додд не мав уявлення про дипломатичну службу, зате ненавидів німецьких націоналістів, дотримувався лівих поглядів і прихильно ставився до СРСР. За це його й призначили послом. Дочка посла – Марта Додд – була завербована НКВС у 1935 році, агентурне ім’я «Ліза».

З призначення Вільяма Додда почалася систематична робота з налаштування американців проти Третього Райху. Як бачимо, Рузвельт почав готувати США до війни проти Німеччини одразу ж після свого обрання. До цього часу між США і Німеччиною були дуже прихильні відносини, а німецькі націонал-соціалісти розглядали США як істинно народну державу, маяк для білої раси і світовий приклад для наслідування. Гітлер вихваляв Америку за проповідування нею соціальної мобільності, оскільки нацизм теж боровся за рівні можливості для всіх арійців. Німецькі націоналісти запозичили у процвітаючих США не лише расові закони і євгеніку, а й позитивне мислення, філософію успіху, свастику як символ щастя, вітальний жест «салют Белламі».

Підтримка сталінського геноциду

Третім красномовним кроком Рузвельта стало офіційне визнання  московського комуністичного режиму – шляхом укладання дипломатичних відносин з СРСР 16 листопада 1933 року. Це було здійснено не зважаючи на  Голодомор (геноцид), масовий червоний терор, відмову Москви виплатити Штатам царські борги і енергійне ведення Москвою в США підривної діяльності. Тобто визнання СРСР суперечило всім цінностям США і всій попередній політиці. За словами екс-президента США Герберта Гувера, «З визнанням СРСР наші двері відкрилися для комуністичного проникнення ...».   

Шпигунське кубло

Президент Франклін Рузвельт у 1921 році перехворів поліомієлітом і став інвалідом – він не міг ходити. На приховування цього факту йому доводилося витрачати масу енергії. Не факт, що після поліомієліту, який вражає центральну нервову систему, Рузвельт міг повноцінно мислити. У будь-якому разі  фізична обмеженість робила його надміру залежним від навколишнього оточення. Яким воно було? Вельми специфічним, адже складалося переважно з московської агентури

Так, «правою рукою» Рузвельта, його другом, головним радником і довіреним посланцем був агент НКВС Гаррі Гопкінс. За словами історика КДБ Олега Гордієвського, резидент КДБ Ісхак Ахмеров називав Гопкінса «найважливішим серед всіх радянських агентів у Сполучених Штатах часів Війни».

Другою особою за силою впливу на Рузвельта був міністр фінансів США Генрі Моргентау, в якого «правою рукою» був агент НКВС Гаррі Декстер Вайт. До речі, саме цей Вайт був головним організатором американо-японської війни. Саме він розробив «План Моргентау», який передбачав руйнування німецької промисловості, масову вирубку лісів, геноцид населення Німеччини (скорочення на 25 мільйонів) та її розчленування. Реалізація «Плану Моргентау», який здійснювався до 1947 року (до початку протилежного за спрямуванням «Плану Маршалла»), призвела до масового голоду в Німеччині і вимирання кількох мільйонів німців.

Помічником держсекретаря США був Елджер Гісс – агент ГРУ, один з найважливіших агентів Москви, головний американський переговірник на Ялтинській конференції, що пройшла в лютому 1945 року. Рузвельт у цей час перебував у напівпритомному стані, через три місяці він помер. Неймовірна поступливість США щодо післявоєнного поділу світу в Ялті пояснюється тим, що Сталін фактично вів переговори зі своїм власним агентом. Пізніше Гісс став першим генсеком ООН і «нафарширував» цю організацію своїми людьми. 

Надзвичайно великий вплив на Франкліна Рузвельта, особливо з врахуванням його інвалідності, мала його дружина Елеонора Рузвельт. Вона дотримувалася лівих поглядів, дружила з агентом НКВС Маргаритою Коньонковою (агентурне ім’я «Лукас»). Коханцем Еленонори був московський агент Джозеф Лэш. Коли американська контррозвідка G2 записала інтимну зустріч Елеонори і Джозефа в готелі «Чикаго», за наказом президента Рузвельта всю G2 розігнали, а зібрану нею інформацію знищили.  

Рузвельт покривав московську агентуру і блокував розслідування за фактами її викриття. Коли один зі сталінських агентів Уїтекер Чемберс вирішив порвати з Москвою і в 1939 році назвав ключових агентів Сталіна в американському уряді, включаючи Гісса, Вайта і помічника президента Лафліна Каррі, Рузвельт заблокував розслідування.  

У результаті специфічної кадрової політики Рузвельта урядові структури США були щільно нашпиговані московською агентурою. Документально доведено, що в рузвельтівській адміністрації працювало близько тисячі московських агентів. Це дуже багато. 

Отруйні плоди

Яких результатів досягнула Москва внаслідок перехоплення управління Сполученими Штатами Америки протягом 1933–1945 років?

1. Економіка США протягом 4 років напружено працювала на перемогу СРСР за програмою ленд-ліз, ініційованій сталінським агентом Гаррі Гопкінсом.

2. США власними руками знищили своїх двох головних геополітичних союзників – Третій Райх і Японію, які були головними ідейними і геополітичними противниками Московії.

3. СРСР і Китай стали постійними членами Ради безпеки ООН з правом блокування будь-якого рішення.

4. Москва отримала під свій повний контроль країни Центрально-Східної Європи.

5. Москва поширила свій військовий, політичний і економічний вплив на Китай, Північну Корею, В’єтнам, Кубу.

6. Москва поширила по всьому світу «повстанські» та інші підривні організації, а також агентурні мережі, зокрема в США і Західній Європі.

7. Москва отримала від США технології, обладнання і матеріали для створення атомної зброї. Практична реалізація радянського ракетного і атомного проекту стала можливою завдяки полоненим німецьким інженерам і робітникам, а також демонтованому і вивезеному з Німеччини високоточному обладнанню.

8. Комуністичною ідеологією було заражено весь світ, в тому числі США і Західну Європу.

9. Націоналізм – головний противник комунізму – був затаврований, демонізований і витіснений на периферію. Те, що нині називається «націоналізмом», у більшості випадків є етнічно забарвленим лівацьким екстремізмом (наприклад, бандерівщина) або шовінізмом (наприклад, російський псевдонаціоналізм).  

– Але ж американці після війни стали найбільшою економічною і військовою силою...

Вони цього досягнути б і без війни – за рахунок прискореного розвитку як найвільніша держава світу, основана на правильній ідеологічній і організаційній основі: Білль про права, здорова еміграційна політика, расові закони, вільна конкуренція, філософія успіху тощо.

Успіхи США відбулися не завдяки війні, а всупереч їй. Правління Рузвельта загальмувало розвиток США, спотворило моральні цінності, заразило хворобою лівизни. Протягом 4 років економіка США безпосередньо працювала на перемогу Московії, а американські солдати гинули у безглуздій війні проти своїх геополітичних союзників.

Трансформагенти

З усього комплексу фактів випливає, що Рузвельт цілеспрямовано працював на інтереси Москви проти інтересів США. Ким він був – зрадником чи «корисним ідіотом»? Ні одним, ні другим. Він був трансформагентом.

«Трансформагент – будь-яка особа, що прийняла нав’язаний зразок думок і поведінки за сценарієм спецслужб у результаті відповідної трансформації системи її ціннісних критеріїв. Це будь-який випадок трансформування менталітету, способу життя, поводження або здоров’я людини на користь спецслужб за допомогою природно сформованих або спеціально створених обставин довкола неї» – пише викладач розвідки і контррозвідки академії СБУ Анатолій Ткаліч. Трансформагент щиро переконаний, що діє правильно, і це робить його ще ефективнішим знаряддям спецслужб.

У Франкліна Рузвельта були великі політичні амбіції, проте він не міг їх реалізувати через інвалідність – параліч ніг. Це закривало йому шлях у велику політику, проте робило ідеальним об’єктом для зовнішніх маніпуляцій. Як конкретно це відбулося – тема для окремого дослідження. «Без сумніву, з усіх капітанів сучасного капіталістичного світу Рузвельт – найсильніша фігура», – відгукувався Сталін про паралізованого і несамостійного Рузвельта влітку 1934 року, вказуючи на його «ініціативу, мужність, рішучість». Не здивуюся, якщо виявиться, що вибір Рузвельта на роль головного американського трансформагента здійснив особисто Йосип Сталін.

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
 
Наші інтереси: 

Пізнаємо тонкощі великої гри. 

Гравець: 
Ігор Каганець
521

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка