Генеральний штаб Збройних Сил України спільно із Міністерством оборони, Службою безпеки України, Міністерством цифрової трансформації України, Силами спеціальних операцій, Головним управлінням розвідки, Службою зовнішньої розвідки та Радою національної безпеки і оборони України мають працювати над програмою бойових завдань та формуванням бойових розпоряджень операторам дронів, а також над контролем за реалізацією цих завдань, верифікацією результатів та заохоченням.

Однак розробка нормативних документів не повинна гальмувати початок втілення в життя концепції дистанційної війни дронів, розповів військовий та засновник компанії-виробника дронів "Оса" Валерій Боровик у статті "Нова «Павутина» і Hi-tech мобілізація: як зробити захист країни привабливим".

На початковому етапі досвідчені військові пілоти мають здійснювати програмний та оперативний контроль за новими операторами дронів під час виконання ними бойового завдання. Автор статті наголошує, що важливо контролювати того, хто керує нашим дроном у реальному часі.

 "Щоб наш «hi-tech-боєць» не передав керування бойовою одиницею своїй дитині, жінці, коханці, товаришу чи, не дай Боже, ворогу", – пояснює він.

Експерт вказує, що нині вже є технології, які можна адаптувати для  розпізнавання оператора безпілотника. Мова йде про біометричну верифікацію, Face ID, захищені контури управління, систему контролю стану оператора.

Водночас Боровик стверджує, що перехід від заміни живої сили безпілотниками буде поступовим. Частину військових, які мають бойовий досвід, варто залучати до роботи з FPV-системами, наземними роботизованими комплексами, інтерсепторами, дистанційними турелями.

Експерт пояснює, що створення нових форматів мобілізації та процес відбору серед діючих військовослужбовців для керування дронами мають відбуватися паралельно із дотриманням чесних та чітких критеріїв – фізичними, психологічними, професійними та технічними.

Боровик також заявляє, що держава повинна навчитися залучати до оборони України тих, хто нині боїться, має сумніви чи фізично не може воювати у класичній війні.

"Не ламати через коліно, а запропонувати нову форму участі – більш технологічну, захищену й зрозумілу", – пише він.

Автор статті додає, що після відбору, проведення навчання та сертифікації до оборони потенційно можна залучити жінок, студентів, людей з інвалідністю, людей старшого віку. Частково також можуть долучатися до цього вчителі, енергетики, заброньовані спеціалісти, як нині це відбувається в добровольчих формуваннях територіальних громад.

"До речі, структура ДФТГ добре вкладається в логіку Концепції дистанційної війни дронів і це буде вирішенням питання часто несправедливого ставлення з боку військових адміністрацій до цих важливих формувань", – акцентує увагу Боровик.

Експерт вказав, що держава повинна не відштовхувати та ділити людей на "неправильних" та "правильних", а змінити підходи до мобілізації.