Нинішня панівна еліта України: спроба політологічного визначення
Нинішня панівна еліта України: спроба політологічного визначення
Основне визначення
Нинішня панівна еліта України – це відносно компактна, високоінтегрована транснаціональна мережа, яка поєднує політичну владу, контроль над ключовими державними фінансовими потоками та великим бізнесом. Вона характеризується:
Високим рівнем внутрішньої консолідації і довіри, що перевищує типові показники для українського суспільства;
Домінуванням приватних інтересів над державними;
Змішуванням політичної влади з економічною рентою (корупційним перерозподілом державних ресурсів);
Значною відірваністю від більшості українського народу як за соціально-економічними, так і за культурно-ідентифікаційними (етнічними) ознаками.
Ключові характеристики
Клептократична природа
Еліта розглядає державу передусім як джерело ренти та особистого збагачення. Корупція для неї – не відхилення, а основний механізм функціонування системи.
State capture (захоплення держави)
Група контролює або суттєво впливає на найприбутковіші державні інституції («Енергоатом», оборонні закупівлі, митницю, податкову тощо). Це не просто корупція, а системне підпорядкування державних функцій приватним інтересам.
Транснаціональний характер
Значна частина активів, нерухомості та сімей еліти знаходиться за кордоном. Багато представників мають подвійне або потрійне громадянство. У разі серйозної загрози вони мають можливість швидко евакуюватися.
Культурно-ідентифікаційний відрив
У неформальному спілкуванні домінує російська мова. Діти та сім’ї основної частини еліти перебувають за кордоном. Армія фінансується за залишковим принципом, тоді як апарат влади та лояльні бізнес-структури – за пріоритетним.
Етнічна гомогенність найближчого кола
У безпосередньому оточенні президента спостерігається статистично аномально висока етнічна концентрація (єврейське походження), що посилює відчуття відчуженості у частини суспільства.
НагоруНаслідки для держави
Така еліта робить державу екстрактивною (хижацькою) за своєю природою: вона ефективно вилучає ресурси з суспільства, але слабо інвестує в його розвиток і довгострокову стійкість. У воєнних умовах це особливо небезпечно, оскільки підриває легітимність держави в очах тих, хто несе основний тягар війни.
Висновок
Нинішню панівну еліту України можна найбільш точно описати як клептократичну транснаціональну екстрактивну (хижацьку) верству, яка здійснила часткове захоплення держави. Вона поєднує в собі риси пострадянської олігархічної еліти, політичної клієнтели та організованої злочинної мережі.
Головною проблемою є не лише корупція як така, а структурний відрив цієї еліти від українського народу – соціальний, культурний, ідентифікаційний та екзистенційний. Саме цей відрив створює фундаментальну кризу легітимності української державності в умовах тривалої війни.
Ця ситуація вимагає не просто зміни відносин між елітою та суспільством, а глибокої трансформації самої моделі держави.
НагоруДосліджуємо характер нинішньої держави з погляду сучасної політології.