28 липня Дональд Трамп зустрівся з Володимиром Зеленським у Білому домі. Темою обговорення стало прохання Зеленського про надання ліцензії на виробництво зенітних ракет-перехоплювачів «Патріот». Однак через два дні після зустрічі Трамп розвіяв позитивні очікування, які були у Києва.

Призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони було не посиленням оборонного сектору, а спланованою політичною пасткою для його повної нейтралізації. Психопатичний Офіс Президента розраховував «поховати» високий рейтинг реформатора під вантажем негативу від мобілізації, проблем із зарплатами та реформи ТЦК. Головним мотивом Зеленського стали політичні ревнощі, адже він побачив у Федорові небезпечного конкурента. Боротьба за рейтинги виявилася важливішою за єдність та ефективність команди під час війни.

На Банковій розгорнулася масштабна апаратна війна, яка докорінно змінює баланс сил в українській владі. Президент Зеленський системно усуває популярних лідерів, таких як Залужний та Федоров, через страх втратити монополію на народну любов. Несподівані вуличні протести на підтримку Михайла Федорова стали першим серйозним викликом для цієї закритої системи.

Призначення «міністра хаосу» Рустема Умєрова очільником Служби зовнішньої розвідки України викликало велике здивування. Замість посилення обороноздатності та боротьби з корупцією президент Зеленський ставить на перше місце особисту лояльність та безпеку свого оточення. Про це розповідає Дарія Каленюк, директор київського Центру протидії корупції. ‬

Результат у міжнародній політиці – це не допуск українського президента до Овального кабінету, не відсутність чергової сварки з Трампом і не право опублікувати спільну фотографію. Контакт є лише інструментом.

Щоб вижити під час зими, Україна може застосувати Starlink для ураження пускових установок балістичних ракет на території Росії. Михайло Федоров отримав запевнення від Маска, що це можливо, «якщо Трамп скаже це зробити». Переговори перервались після того, як Зеленський звільнив Федорова. Маск відмовився спілкуватися з Зеленським.

Це був не день наступу, а день передачі. Урочистої, без опору, за протоколом: Путін – сюди, Україна – туди. А нам нав’язують формулу – «початок широкомасштабного вторгнення». Але це – спотворена формула, зручна для тих, хто хоче приховати правду. Насправді 24 лютого – це не початок. Це фінал. Це провал церемонії капітуляції. І як тільки ми вголос скажемо, що влада була готова до здачі, а не до бою – розвалиться вся фальшива вертикаль її героїзму.

Візит Володимира Зеленського до Вашингтона, який формально був пов'язаний із прощанням із сенатором Ліндсі Гремом, несподівано перетворився на одну з найважливіших дипломатичних подій останніх місяців для України.

Вуличні протести залишилися єдиним інструментом суспільства впливати на владу, бо всі інші інструменти влада Зеленського перетворила на примару та імітацію. Зеленський має всі шанси повторити шлях Горбачова.

21 липня Зеленський оголосив про зміну Головнокомандувача Української армії. Місце Олександра Сирського посів Михайло Драпатий. Але вимогу протестувальників повернути звільненого міністра оборони Федорова Зеленський не виконав і не збирається виконувати.

Поки президент гастролює за океаном, внутрішня система почала жити своїм життям. Питання вже не в тому, що він привезе зі США, а в тому, чи не стане цей візит останньою закордонною поїздкою Зеленського у статусі лідера. Коли механізм відсторонення запущено, почесну варту цілком може замінити конвой.

Залужному довіряють 70% опитаних, Федорову – 65%, Буданову – 62%, Зеленському – 59%. Якби президентські вибори відбулися найближчим часом, у першому турі найбільшу підтримку отримав би Володимир Зеленський – 22,3%. За ним йде Валерій Залужний (14,9%) і Михайло Федоров (13,4%).

Володимир Зеленський 17 липня провів нараду, присвячену політиці з Польщею і повідомив, що Україна розсекретить усі архіви СБУ та Служби зовнішньої розвідки щодо Волинської трагедії.

Навколо Володимира Зеленського сформувалося вузьке коло людей, до чиїх порад він дослухається. Найвпливовішими фігурами в цьому колі є Єрмак та голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

На Банковій розглядають можливість запропонувати колишньому міністру оборони Михайлу Федорову нову роль: стати miltech czar – координатором розвитку військових технологій. Паралельно обговорюється можлива заміна Олександра Сирського на посаді Головнокомандувача Збройних сил України.