Важливість: 
5
Війна цивілізацій: головні козирі Великого Міжмор’я проти Континентального блоку

Завдяки нечесній торгівлі і крадіжкам Китаю вдалося наблизитися до технологічного рівня США. Вкрай необхідно перекрити витікання інновацій. Проте головну роль мають відіграти два інші цивілізаційні компоненти – світогляд і соціальна організація.

Вибухове поширення інформаційних технологій прискорило формування двох антагоністичних типів цивілізації – постіндустріальної та ультраіндустріальної. Їх зародки одночасно присутні по всьому світу, проте врешті-решт в кожній країні починає домінувати або одна, або друга модель.

Цивілізаційна розвилка

До постіндустріального шляху розвитку найбільше тяжіють США і Україна, а за ними – Британія, Східна Європа і цілий англосаксонський світ. Географічно це Балто-Чорноморська дуга (Міжмор’я, Нова Європа), далі Скандинавія, Британія, Канада, США, Австралія. Це велике геополітичне утворення позначаємо терміном «Велике Міжмор’я». Нагадаємо, що постіндáстріал (від «пост» – після, замість) – це нова суспільно-економічна формація, яка замінить нинішню індустріальну формацію.

Натомість ультраіндáстріал (від «ультра» – понад, надмірно) – це вища фаза розвитку індустріальної формації, доведена до логічно завершення за допомогою інформаційних технологій. На шлях ультраіндустріального розвитку твердо став Китай, орієнтуючись на приклад ультраіндустріального Сінгапуру.

Після ескалації економічної війни з США у 2018–2019 роках, Китай активно втягує у свою орбіту Росію, а також Західну Європу. Для війни проти постіндустріального Великого Міжмор’я Китай прагне створити ультраіндустріальний Континентальний блок, до якого, окрім Росії та інших азіатських країн, мають увійти Німеччина і Франція.

Проте для створення єдиного євразійського простору треба «закатати в асфальт» Нову Європу, починаючи з України. Розпочата Росією у 2014 році війна проти України – це перший гарячий фронт війни двох цивілізацій-антагоністів.  

Структура цивілізацій

Будь-яка цивілізація має три базові компоненти:

  • світогляд (ідеологія, релігія);
  • соціальна організація (суспільно-політичний лад);
  • технології (технологічний уклад).

Попри те, що вони тісно переплетені і здійснюють взаємний вплив, системоутворюючим чинником цивілізації є світогляд, тобто сукупність уявлень людей про себе і своє місце у світі. Світогляд дає мотивацію і вказує напрям соціальних, політичних, економічних та інших процесів. Технології виступають лише засобами реалізації цих процесів і їх підсилювачами.

Світогляд може бути правдивим або хибним. Соціальна організація може бути доброю або поганою. Натомість технології етично нейтральні: їхня спрямованість на добро або на зло визначає воля людей, які керують технологічним інструментарієм.

Сáме світогляд і організація формують той чи інший тип цивілізації. Натомість технології лише посилюють цей тип, увиразнюють його, сприяють його розкриттю. З цього випливає, що ті ж самі технології можуть посилювати як постіндустріальні, так і ультраіндустріальні процеси. Подібним чином, вільну людину комп’ютер робить ще вільнішою, а залежну – ще залежнішою.   

Релігійні творці

З початку XX століття головним світовим центром творчості та інновацій стали США. Головна причина – свобода творчості в поєднанні з високою релігійністю та відповідальністю. Згідно з дослідженням, проведеним у 2002 році Pew Global Attitudes Project, США – єдина з розвинених країн, де для більшості населення (59%) релігія відіграє дуже важливу роль (в Німеччині 21%, у Франції 11%).

Головним рушієм американської творчості є філософія успіху, яка виросла з релігії аріянства. Духовним лідером американської нації вважається Ральф Емерсон (англ. Ralph Waldo Emerson, 1803–1882) – аріянський (унітаріянський) священик, проповідник, письменник, поет, натхненник філософії успіху і руху самовдосконалення. Під його впливом творили Генрі Торо і Фрідріх Ніцше, його цитують Наполеон Гілл, Браян Трейсі, Дональд Трамп.  

– Чи випадково, що найбільш творча і продуктивна у світі країна виявилася глибоко релігійною?

Так і має бути, адже істинна релігія (від. ре-лига – відновлення зв’язку) спрямована на єднання зі своїм внутрішнім богомджерелом творчості і продуктивності. «Вір у самого себе! Сполучення душі з Божественним таке святе і таке чисте, що відбувається без будь-якого посередництва. Благословенна богами і людьми людина, що має до себе довіру. Здобувайте собі все працею і волею, – і колесо випадку покотиться слідом за вами» – навчав Ральф Емерсон.

Комуністичні плагіатори

Протилежна ситуація в комуністичних і атеїстичних Росії та Китаї. Індустріалізацію СРСР у 1920–1930-х роках здійснили західні компанії, передусім американські. Перемога над Третім Райхом була досягнута завдяки ленд-лізу – масованій допомозі від США. Ракетно-ядерною державою СРСР став завдяки викраденим в США секретам атомної зброї і ракетним технологіям переможеної гітлерівської Німеччини.

Технологічне зростання Китаю почалося після 1979 року, коли США офіційно визнали КНР, відкривши браму для американських інвестицій. Але Пекін усе влаштував так, що західні компанії могли вийти на китайський ринок лише за умови передачі технологій.

Ця примусова передача технологій відбувається донині –  переважно шляхом створення спільних підприємств, в яких китайська сторона має доступ до всієї документації та ноу-хау. Після цього відбувається заснування суто китайських компаній-клонів. Вони мають суттєву перевагу, адже не відшкодовують витрати на науково-дослідні роботи, не платять за використання ліцензій, не винагороджують авторські права. Відтак вони починають витісняти з ринку материнські компанії.

Іншими важливими джерелами доступу Китаю до передових технологій є ліцензування імпортованої продукції (з вимогою розкриття хімічних формул та способів виготовлення), промислове шпигунство, навчання в США китайських студентів, несанкціоноване проникнення в американські мережі китайських хакерів. Також Китай запрошує до себе іноземних вчених, заохочує заснування дослідницьких лабораторій і стартапів.   

Завдяки усім цим «маленьким хитрощам» Китай не лише піднявся економічно, виробляючи 15% світового ВВП. Він отримав доступ до високих технологій, а в деяких напрямках навіть вийшов на передові рубежі. Передусім це стосується телекомунікацій, комп’ютерного обладнання, штучного інтелекту, засобів стеження і контролю. Наприклад, китайська Huawei уже належить до світових лідерів з виробництва телекомунікаційного обладнання і запровадження технологій 5G. А завдяки співпраці з РФ китайці навчилися виробляти сучасну зброю, яку активно розгортають на суші, на морі і в космосі, а також експортують на весь світ.  

Усвідомлення загрози. Що робити?

На щастя, сучасні США розуміють, що це війна цивілізацій. У травні 2019 р. державний секретар США Майк Помпео заявив, що «Китай являє собою новий вид загрози: авторитарний режим, що економічно інтегрувався в західний світ у спосіб, якого Радянський Союз ніколи не досягав».

Кірон Скіннер, директорка Державного департаменту США з питань планування політики, у виступі на «Future Security Forum 2019» у Вашингтоні заявила, що стосунки з Китаєм для Сполучених Штатів — це «зіткнення з дійсно іншою цивілізацією та іншою ідеологією». «Це вперше, коли у нас буде великий по силі конкурент, який не належить до білої раси». У порівнянні з Росією, ми бачимо Китай як більш фундаментальну довготривалу загрозу, – сказала Скіннер. «У Китаї ми маємо економічного конкурента, ми маємо ідеологічного конкурента, такого, що справді шукає глобального охоплення, якого багато хто з нас пару десятиліть тому навіть не очікував».

На думку деяких оглядачів, Скіннер привідкрила «доктрину Трампа». Згідно з нею, «культура та ідентичність є визначальними чинниками того, будуть відносини великих держав дружніми чи конфліктними». Відтак глибинною причиною конфронтації між США і Китаєм є культурні відмінності між Американською та Азійською цивілізаціями.

Хай там як, а неконтрольоване перетікання технологій уже призвело до небезпечного вирівнювання технологічних потенціалів США і Китаю. Очевидно, що в ситуації гострої конкуренції необхідно ізолювати Континентальний блок від нових технологій. США це вже роблять за допомогою санкцій проти Росії і Китаю, спрямованих на стратегічне сповільнення їхнього розвитку. Проте ключову роль у цій війні мають відіграти два інші компоненти цивілізації – світогляд і соціальна організація.

Постіндустріальний світогляд і релігія творчості

Найпотужнішим є світоглядний компонент, тому що він визначає напрям розвитку. Найбільш активним і цілеспрямованим вираженням світогляду є релігія – «відновлення зв’язку з божественним». Сила істинної релігії в тому, що вона поступово відкриває людині доступ до її духовної сутності і її внутрішнього бога – найбільшого у Всесвіті джерела творчості, мудрості, сили, щастя. Відтак першим кроком Великого Міжмор’я має стати повернення до істинної релігійності, її творчий розвиток і розгортання в умовах постіндустріального переходу. Для цього треба досліджувати реальну природу людини і суспільства, розчищати завали історичної і псевдонаукової брехні, бути чесними з самими собою. Правда і щирість відроджують між людьми взаємну довіру, активують соціальну синергію, дарують оптимізм і творче натхнення.    

Уважне ставлення до релігії одразу ж дасть велику перевагу над Китаєм. Будучи комуністичним, він є атеїстичним. З другого боку, традиційні народні вірування, а також конфуціанство і буддизм, не передбачають наявності ні внутрішнього бога, ні зовнішнього Творця Всесвіту. Комуністична диктатура і народні традиції Китаю не сприяють зв’язку з божественним, відтак не сприяють творчості.  

Органічне суспільство і влада демосів

Пізнання істинної природи людини і суспільства сприяє формуванню природовідповідної, а тому ефективної соціальної організації. Головна ідея в тому, що людина може бути щасливою і продуктивною лише у громаді духовно близьких і особисто знайомих людей. Відтак постіндустріальне суспільство – це динамічна багаторівнева екосистема компактних громад. Вони мають бути правильно організованими і мати чисельність до 150 осіб (обмеження Данбарра).

Такі спільноти називаються демосами, відтак формою організації постіндустріальних республік є демосократія. Сучасні засоби транспорту і зв’язку дозволяють відносно легко формувати такі громади – територіальні, бізнесові, за інтересами. Легко входити до них і легко виходити. Добровільно об’єднуватися з іншими демосами і формувати демоси вищих рівнів.

Країни Континентального блоку рухаються в протилежному напрямку від органічного суспільства – до комп’ютеризованої диктатури. Вони формують соціальну мегамашину, жорстко керовану правлячою верхівкою за допомогою інформаційних технологій. Для цього здійснюються системні заходи з руйнування природної соціальної структури. Робиться все, щоб населення було максимально аморфним, однорідним, етнічно і расово змішаним.

Цивілізаційний стрибок

Поєднання істинної релігійності з правильною соціальною організацією сформує соціальну інфраструктуру, максимально сприятливу для масової творчості. Масова творчість піднесе на якісно вищий рівень технології, економіку, озброєння, систему безпеки, екологію, весь спосіб життя.

Уся ця триєдина цілісність – світогляд, організація, технології – забезпечить значну перевагу постіндустріального суспільства і приведе його до перемоги над ультраіндустріальною мегамашиною.

Воля переможе рабство.

Творчість переможе рутину.  

«Гряде новий, стократ
Привáбніший звичáй
Старому, бусурманському на зміну.
Де мова тішить слух,
Там Борисфенів край
Початок здвигам покладе, злама рутину».
(Нострадамус. «Центурії». Переклад зі старофранцузької Оксани Забужко, 1990 р.)
 
 
Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Досліджуємо глобальні процеси і використовуємо їх для розвитку. 

Гравець: 
Ігор Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка