Попередні статті:
Нинішня панівна еліта України: спроба політологічного визначення
Захоплення держави чужорідною етнічною групою як стимул для заснування народної держави: порівняння XVII і XXI століть

Таку ситуацію ще називають «диявольською альтернативою» – коли кожен із двох очевидних шляхів веде до катастрофи.

Перший шлях: терпіти нинішню владу. Але системне захоплення держави (state capture), здійснене структурами кооперативу «Династія», веде до остаточного виснаження ресурсів, подальшого скорочення населення, падіння легітимності інституцій та, зрештою, поразки у війні.

Другий шлях: різке усунення цієї влади. Це пряма дорога до управлінського хаосу, втрати керованості країною в розпал війни і також поразки.

Обидва варіанти катастрофічні. Чи існує третій? Так. І він описаний у нашій історії.

Історичний прецедент: урок 1648 року

Історія вже давала нам рецепт виходу з подібного глухого кута. У середині XVII століття порятунком для України стала Запорозька Січ. Фактично, вона виконала роль державотворчого стартапу – живого прототипу нової політичної системи.

Протягом десятиліть Січ відпрацьовувала моделі самоуправління, військової стратегії та соціальної солідарності. Коли стара корумпована система Речі Посполитої остаточно втратила легітимність на українських землях, козацька модель миттєво масштабувалася. Вона стала фундаментом Гетьманату – вільної держави українського народу. Повстання проти гнобителів не перетворилося на стихійний і руйнівний бунт, а нова держава сформувалася за лічені місяці.

Сучасний діагноз: корупція як операційна система

Сьогодні ми спостерігаємо схожу кризу, але на вищому рівні системного розпаду. Консолідована мережа олігархічних та чиновницьких груп встановила контроль над усіма гілками влади та над стратегічними секторами – від «Енергоатома» та оборонних закупівель до митниці й податкової.

Якщо у XVII столітті йшлося про оренду приватних активів, то сьогодні відбулося захоплення самої інституційної рамки держави. Корупція перестала бути просто «правопорушенням» – вона перетворилася на спосіб життя.

Третій варіант: Новітня Січ

Урок 1648 року вчить: не потрібно витрачати всю енергію на штурм старої гнилої системи. Суспільну енергію слід спрямувати на створення альтернативного державотворчого стартапу.

Цей проект має діяти паралельно і стати:

Платформою для горизонтального об’єднання військових, ветеранів, волонтерів, технологічного бізнесу, інтелектуалів та здорових регіональних еліт.

Прототипом ефективної, меритократичної та технологічної державної моделі.

Бета-версією майбутньої України – Української Вільної Держави (Третього Гетьманату).

До початку Козацької революції стартап Запорізька Січ формувався протягом століття. У сучасних умовах, коли інформаційні процеси відбуваються в мільйони разів швидше, ніж у XVII столітті, формування такої моделі може відбутися значно швидше – не за століття, а за кілька років.

Висновок

Україна опинилася в історичній пастці, де збереження нинішньої влади веде до поступового виснаження і поразки у війні, а її різке усунення – до ризику хаосу і також поразки. Єдиний конструктивний вихід – не руйнувати стару систему, а будувати нову, паралельну, яка поступово або в критичний момент зможе перебрати на себе управління державою.

Новітня Січ – це не романтична метафора, а практична необхідність. Тільки наявність готового, ретельно випробуваного прототипу нової державності дозволить спрямувати накопичене суспільне невдоволення в продуктивне русло – відродження сильної, ефективної і по-справжньому української держави.