Важливість: 
5

Спецтема:

Нацисти і бандерівці: час перегорнути сторінку і творити Нову Європу

Московська пропаганда – від Сталіна до Путіна – перетворила історію Другої світової війни на суцільне мінне поле. Ці міни вибухають донині, передусім тоді, коли народи Центрально-Східної Європи намагаються творити власний геополітичний проект.

170708knyga.jpg

Нова сторінка
Нова сторінка

Сталінська історіографія

Згідно з московською історіографією, Україна возз’єдналася з Росією у братньому СРСР. Все було добре, особливо під керівництвом суворого, але справедливого Сталіна. Але 22 червня 1941 року на нас напали фашисти  з наміром знищити і перетворити всіх слов’ян на рабів. Почалася Велика Вітчизняна війна. У ній українці з росіянами вистояли і перемогли. 9 травня – свято нашої спільної перемоги над фашизмом і нацизмом (нацисти – це особливо злобні фашисти). Проте залишилися «прихвосні фашизму» – бандерівці, які займалися бандитизмом і псували мирне життя. Але їх ми також перемогли. Тому ветерани НКВД-КГБ досі отримують пенсії від вдячної української держави.

Оновлена сталінська історіографія

Описана вище схема досі залишається стрижнем ідеології сучасної України. Що змінилося, то це ставлення до бандерівців. Вони знову в центрі уваги, але вже не погані, а хороші. Бандерівці є уособленням українського націоналізму. Вони  воювали на два фронти – і проти Гітлера, і проти Сталіна. Бандерівці є героями-антифашистами і прикладом для наслідування. Їхня ідеологія є важливим компонентом сучасного державотворення. Степану Бандері ставляться пам’ятники, його іменем називають центральні вулиці та проспекти. Діти вивчають біографію Бандери і вчаться бути такими ж незламними антифашистами.

Щоправда, героїзація Бандери псує стосунки з Польщею – природним союзником України. Але українська влада демонструє принциповість і скоріше відмовиться від Польщі, ніж від державника Бандери. Тому що Бандера – це новітній прапор української незалежності.

Руйнування містифікацій

Поява Інтернету і розсекречення архівних документів ущент руйнує описану вище пропагандистську схему – як початкову сталінську, так і модифіковану пострадянську.

Набутком масової свідомості стало визнання того, що Велика Вітчизняна війна була частиною Другої світової війни. Вона почалася з нападу на Польщу 1 вересня 1939 року. З’ясувалося, що до 22 червня 1941 року Третій Райх і СРСР формально були союзниками. Хоча ідеологічно стояли на протилежних позиціях: Радянський Союз був комуністичною державою, а німецькі націонал-соціалісти (скорочено – нацисти) були радикальними антикомуністами. Тому першою державою, що визнала голодомор, стала гітлерівська Німеччина. Також з’ясувалося, що 22 червня 1941 року Гітлер випередив Сталіна на лічені години.

Також виявилося, що націонал-соціалізм був прогресивною і респектабельною ідеологією, популярною в Європі, США, Японії та інших країнах світу. Його підтримувала велика кількість інтелектуалів, наприклад, лауреат Нобелівської премії з літератури Кнут Гамсунг, промисловець Генрі Форд, король Британії Едуард VIII, британський аристократ Освальд Мослі, кінорежисер Інгмар Бергман, дизайнер Гуго Босс, музичний геній Герберт фон Караян. Рейхсміністр продовольства Третього Райху Ріхард Дарре вважається засновником екологічного руху.

Головний український націоналіст

Кілька років тому українці відкрили, що головним українським націоналістом був митрополит Андрей Шептицький, який почав працювати на цій ниві ще з кінця 19 століття. Він був найавторитетнішим і найвпливовішим українцем. Жодна серйозна справа у вільній (нерадянській) Україні не могла відбутися без благословення митрополита.  Його ідеологією був національний солідаризм в церковному оформленні. Маніфестом політичних поглядів Андрея Шептицького є його праця Як будувати рідну хату.

Успішна організаційна, просвітницька, економічна і політична діяльність Андрея Шептицького уможливила заснування у 1929 році елітарної Організації Український Націоналістів (ОУН) під керівництвом полковника Євгена Коновальця. Після вбивства Коновальця, здійсненого агентом НКВД у 1938 році, організацію очолив Андрій Мельникуправитель майна і довірена особа митрополита Андрея Шептицького. ОУН отримувала кадрову і фінансову підтримку завдяки заснованим церквою Шептицького військово-спортивним товариствам, осередкам «Просвіти», кооперативним і кредитним спілкам, банкам, іншим виробничим і громадським структурам.     

Націонал-соціалізм, він же солідаризм

Нині вже зрозуміло, що національний соціалізм – це те ж саме, що й національний солідаризм (від фр. solidaire – діючий спільно). Гітлерівці використали термін «соціалізм» тільки тому, що він був популярним у Європі. Популярність їм була потрібна для легітимного приходу до влади. При цьому термін соціалізм вони використовували в його первинному сенсі – як солідаризм.

Національний солідаризм – це теорія і практика збалансованої взаємодії особистості, суспільства, держави і бізнесу. Головна ідея солідаризму полягає в тому, що народ подібний до «великої людини» – він є соціальним організмом.

Особливістю німецького націонал-соціалізму було надзавдання – формування шляхетної людини, наділеної надлюдськими властивостями. Тому ця ідеологія мала ознаки релігії, що надавало їй додаткової сили і привабливості – Справжній нацизм: принципи ідеальної держави для всіх.

Бандерівська організація – спецоперація НКВД

Відкриття архівів і комплексний аналіз підтвердили давню підозру, що т. зв. «розкол ОУН» був спецоперацією Москви.

Річ у тім, що у Другій світовій війні український народ, представлений ОУН Коновальця-Мельника, був союзником Третього Райху. Українсько-німецький союз був смертельною загрозою для Москви, відтак Сталін доклав шалених зусиль для його руйнування. Головною зброєю комуністичної влади у всі часи була не регулярна армія, а спецслужби, глибоко укорінена агентура, терор  і партійно-релігійна пропаганда – Третя війна з Росією: 6 таємних інструментів сталінізму.   

Бандерівська організація була створена на початку 1940 року агентом НКВД Ріхардом Яри. Вона взяла назву ОУН, дописавши до неї в дужках маленьку букву «р» – революційна, і наполягала, що саме це і є справжня ОУН. Свою діяльність бандерівці розпочали з терору проти ОУН, її керівників та активістів – Проект Бандера.

Улітку 1943 року бандерівці віроломно перехопили управління Українською Повстанською Армією, створеною у червні 1941 року Тарасом Бульбою-Боровцем – Як бандерівці знищили УПА.

Кум Бандери, шеф бандерівської СБ Мирон Матвієйко здав націоналістичну мережу УПА, за що в 1958 році отримав квартиру в Києві та пенсію. Помер у 1984 році в 70-річному віці. 

Події останнього десятиліття показали, що «Проект Бандера» перебуває в активному стані і ефективно використовується Москвою у війні проти України: Трансформагенти, або Корисні ідіоти – головний інструмент гібридної війни. Зокрема, він блокує творення антимосковського союзу Нової Європи: Чому пробуксовує міждержавний проект Міжмор’я.

З Україною чи з Москвою?

Усвідомлення наявного фактажу ставить перед кожним українцем питання про вибір – з ким він?

Якщо з Москвою, то треба підтримувати сталінську історіографію, вважати ворогами Третій Райх, ОУН і Шептицького, натомість визнавати Червону армію визволителькою від фашистських загарбників, а Степана Бандеру і Миколу Лебедя (фактичного керівника) – прикладом для наслідування.

Якщо з вільною Україною, то треба визнати боротьбу ОУН спільно з Третім Райхом проти сталінської Москви, а героями вважати Коновальця, Мельника, Шептицького, Ольжича, Бульбу-Боровця, Сціборського, Сеника та сотні інших українців, оббреханих московською пропагандою.

Вибір доведеться зробити, адже без нього неможливо творити постіндустріальну Україну і Нову Європу.    

Чому це так важливо?

Тому що національний солідаризм є світоглядним фундаментом творення Нової Європи: Постіндустріальний солідаризм – ідеологія творення цивілізації Міжмор’я. Україна може бути вільною тільки як лідер Міжмор’я в союзі з англосаксонським світом.

Альтернативою є формування Континентального блоку ЄС-РФ-Китай, що автоматично передбачає розчленування України та її ліквідацію як самостійного гравця: Україна заважає Росії, Європі та Китаю створити Континентальний блок. Наступник кроком стане розчленування США.

Проте застосування принципів солідаризму блокується демонізацією націонал-соціалізму, тобто того ж самого солідаризму. Відкидаючи солідаристське минуле, ми автоматично відкидаємо не лише солідаристське майбутнє України, а й саму можливість її існування. Постіндустріальне суспільство – це новітній солідаризм.

Раціональне і спокійне прийняття реалій минулого дозволяє «розмінувати» нашу історію і сміливо йти вперед. Зокрема, налагодити дружні стосунки з Польщею. Убивство Пєрацького і Волинська трагедія? Це були московські спецоперації. Високо шанований поляками Юзеф Пілсудський був другом Гітлера і ворогом Сталіна? Так українські націоналісти також були союзниками Третього Райху і ворогами Москви. Поляки воювали проти Москви разом з Вермахтом? Так проти московського комунізму там воювала вся Європа, в тому числі українська дивізія СС Галичина.

Чесне визнання минулого виявить, що нас нічого суттєвого не розділяє. Принаймні, колишні взаємні суперечки є мізерними в порівнянні з величчю спільного майбутнього.   

Що робити з політкоректністю

Коли говорять про політкоректність, то завжди треба запитувати «а з погляду кого»? У Москви одне уявлення про політкоректність, в України – друге, а в ЄС – третє. Перемога Дональда Трампа показала, що старим забобонам приходить кінець. Політкоректність Клінтонів і Обами відходить у минуле: на їх місце приходить політкоректність традиціоналістської (солідаристської, консервативної) Америки.

– Чи не зашкодить історична правда нашим стосункам з США, адже у Другій світовій війні американці були союзниками СРСР?

По-перше, у той час були інші США й інша геополітична ситуація. Росія, яка тоді була американським союзником, нині стала для них найбільшим ворогом. Німеччина, яка була ворогом Росії, нині є її союзником.

По-друге, США життєво зацікавлені у творенні Міжмор’я, тому підтримуватимуть все, що йому сприятиме.

По-третє, триматися за стару брехню в епоху Інтернету – це виставляти себе на посміховисько і уподібнюватися «голому королю.

Висновки

1. Перехід до постіндустріальної формації вимагає очищення історичної свідомості від старої брехні. «Пізнайте Істину – і вона визволить вас».

2. «Політкоректне» заперечення ідеї солідаризму, в тому числі національного соціалізму, блокує розвиток України і формування Співдружності Міжмор’я.

3. Теперішні життєві інтереси України, інших країн Центрально-Східної Європи, США, Великобританії та інших прихильників постіндустріального проекту стократ важливіші за вчорашні містифікації.   

Звільнення від масованої брехні «індустріальної машини» є неминучим наслідком переходу до постіндустріальної формації. Скидання баласту старої облуди настане раніше чи пізніше. Перевагу отримають ті спільноти, які зроблять це першими.      

Продовження: Національний солідаризм, скорочено – націоналізм: виправлення імен

Наші інтереси: 

Скидаємо баласт старих містифікацій, сміливо творимо новий світ!

Гравець: 
Ігор Каганець
751

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка