Проект Міжмор’я (Intermarium) нині переважно розглядається як антиросійський оборонний союз країн колишнього «радянського табору» з перспективою творення економічного союзу.

Спільна зовнішня загроза – це серйозний об’єднуючий чинник, але створене на його основі об’єднання є механічним, а тому нестійким.

Для творення чогось органічного і довготривалого потрібні внутрішні об’єднуючі чинники, передусім спільні духовні цінності, спільна мета. Їх відсутність призводить до того, що рух до Міжмор’я відбувається «як мокре горить» – і на рівні міждержавних зусиль, і в площині «народної дипломатії».

Постіндустріальна цивілізація Міжмор’я

Для початку треба усвідомити, що Міжмор’я можливе тільки як постіндустріальний проект, спрямований на творення нової цивілізації – Нової Європи.

Натомість будь-які спроби створити ще одну бюрократичну структуру на кшталт ЄС – це шкідлива і небезпечна втрата часу та ресурсів.

Міжмор’я як вирішення глобальної кризи

Сенс цивілізаційної системи Міжмор’я треба шукати в надсистемі, тобто в розумінні глобальних процесів. Сучасна загальна криза є проявом  переходу від індустріальної до постіндустріальної формації. Відтак Міжмор’я – це вирішення глобальної кризи Великого переходу. Тому це не просто новий політичний союз, а нова цивілізація.

Геополітичні союзники

Відвертими союзниками Міжмор’я є США і Велика Британія, а з ними й увесь Англосаксонський світ. Їхній життєвий інтерес полягає в тому, що Міжмор’я відсікає Західну Європу від Росії та Китаю, відтак унеможливлює формування Континентального блоку. Річ у тім, що згаданий блок – це поєднання європейських технологій з російськими ресурсами й китайською планетарною фабрикою. Загальна потужність Континентального блоку суттєво перевищує потужність США, тому є прямою загрозою самому їх існуванню.

Психологічні аспекти постіндустріального переходу

Народи є колективними істотами. Подібно до окремих людей, вони належать до певних психологічних типів. З погляду соціоніки, існує 16 психологічних типів. Між ними виникають міжтипні стосунки – від повного доповнення до гострого конфлікту.

Інтегральний соціотип українців – етико-інтуїтивний інтроверт («Миротворець», «Ватсон»), англійців – логіко-сенсорний екстраверт («Адміністратор», «Холмс»), а московитів – сенсорно-логічний екстраверт («Генерал», «Жуков»). Тому з Великою Британією і з усім Англосаксонським світом в України найкращі – дуальні стосунки, а з Московією найгірші – конфліктні.   

Центр постіндустріального переходу

У порівнянні з іншими країнами центрально-східної Європи (колишнього «радянського табору»), Україна має найбільш пасіонарне населення,  володіє аерокосмічними, військовими та іншими передовими технологіями, а також найбільше просунулася в таких напрямках як постіндустріальний світогляд і практика оздоровлення.

При цьому Україна є найслабшою ланкою індустріального світу з причини колосальної суперечності між величезним потенціалом і ганебною реальністю. Відтак в Україні склалися об’єктивні передумови для першого у світі системного  переходу до постіндустріальної формації. Війна з Московією виступає прискорювачем перетворень.      

Геополітика, соціоніка, постіндастріал, Гартленд

Поєднання геополітичних, психологічних і постіндустріальних тенденцій створює виключно сприятливу ситуацію для розвитку України та її прямої взаємодії з геополітичними союзниками.

Враховуючи, що Україна є Гартлендом – «серцевинною землею», творення Міжмор’я треба починати з творення Українського світу і налагодження його дуальної взаємодії з Англосаксонським світом.

Для того, щоб відбулася успішна дуалізація, необхідно, щоб дуали були самими собою, виявляли свій істинний соціотип. Якщо ж вони грають чужу роль, то не лише пригнічують свої сильні сторони, а й не дають можливість своєму дуалу їх знайти.

Відродження англосаксів

Після 60-х років 20-століття, під впливом гібридної війни Московії, народи англосаксонського світу перестали бути собою. Це проявилося у політиці мультикультуралізму, шельмування націоналізму, підтримці різноманітних меншин, паразитів і збоченців, а також зворотній расовій дискримінації, спрямованій проти WASP – білих англосаксонських протестантів.

Український світ

Для успішної взаємодії зі своїми глобальними дуалами українці мають стати українцями. Нам необхідна рішуча українізація українців і прискорене творення Українського світу. Цей світ оснований на українській мові, адже домінуюча мова формує мислення і визначає національність.

Головною перешкодою є «Русскій мір». Він  оснований на просуванні російської мови. Відтак творення Українського світу передбачає тотальний перехід українців на застосування української мови й максимальне унезалежнення від російськомовної інформації.

Ініціатива і відповідальність

Переживаючи найгострішу загальну кризу (демографічну, економічну, політичну) і маючи найпотужніші стимули для постіндустріального переходу, Україна повинна взяти ініціативу та головну відповідальність за творення Міжмор’я. Це означає, що треба діяти цілеспрямовано і рішуче, не оглядаючись на можливе «пригальмовування» Польщі, Литви, Білорусі та інших потенційних членів Міжмор’я.

Мова Нової Європи

Головна ідея в тому, що Міжмор’я починається з оновленого Українського світу, тому що тільки він може продуктивно взаємодіяти з Англосаксонським світом.

Основою Українського світу є українська мова, так само як основою Англосаксонського світу є англійська мова.

Українська мова має стати мовою міжнаціонального спілкування Нової Європи. Це відбудеться тоді, коли україномовне середовище стане головним джерелом передових світоглядних, організаційних і технологічних новацій постіндустріального переходу. 

Хай Буде!

Карта англійських дослідників Роберта Макрама, Вільяма Крена і Роберта Макнійла у книжці «The Story of English», на якій схематично зображено поширення індоєвропейських мов від Середньої Наддніпрянщини.

Розселення арійців на навколишні території сформувало феномен арійської (індоєвропейської) мовної спільноти, а її первинним центром визнається Україна. Разом з високорозвиненою «мовою сонця» – Сенсаром – розносились культура і знання, що в більшій чи меншій мірі засвоювалися народами периферії (див.: Трипільська культура і українська мова).

На Україну як центр мовотворення також вказує наявність у мові дзвінкого звуку "Р", який згасає по мірі просування від Центру: у поляків він перетворюється на "Ж", французи гаркавлять (вимовляють його з натугою), а англійці його вже взагалі не вимовляють.

На Україну як центр писемності вказує майже точна відповідність між тим, як пишеться, і тим, як читається. Це й зрозуміло, адже писемність створювалась для зручної і точної фіксації промовленого. Чим далі від України, тим більше відхилення промовленого від записаного. Наприклад, всім відома така особливість англійської мови, що в ній пишеться одне, а читається зовсім інше. Подібне з російською мовою, і про це добре знають діти, яким доводиться писати диктанти: отримати гарну оцінку за диктант українською значно легше за диктант російською.

Центр і периферія, або пробудження Пульсара