Зображення користувача Миро Продум.
Миро Продум
169

Найзнаменитіші шанувальники націонал-соціалізму: Кнут Гамсун

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Багато світових знаменитостей тих років відчували симпатії до Гітлера, нацистської Німеччини і націонал-соціалізму. Сайт «Лайф» згадав найвидатніших шанувальників Третього рейху і Адольфа Гітлера з числа закордонних знаменитостей.

160801-knutgamsun.jpg

Кнут Га́мсун (норв. Knut Hamsun; *4 серпня 1859 — †19 лютого 1952, Нергольм) — норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1920 рік.
Кнут Га́мсун (норв. Knut Hamsun; *4 серпня 1859 — †19 лютого 1952, Нергольм) — норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1920 рік.

Кнут Гамсун – найбільш знаменитий норвезький письменник і лауреат Нобелівської премії з літератури. Гамсун не тільки гордість норвезької літератури і один з найпопулярніших письменників свого часу, а й поряд з Ібсеном фактично засновник сучасної національної літератури цієї країни.

Гамсун з самого початку був переконаним германофілом і вітав прихід нацистів до влади. Письменник з родиною здійснив поїздку до Німеччини, де його прийняли дуже добре, що йому сподобалося. У Берліні відбулося вшанування 75-річного живого класика, і з цього моменту Гамсун листувався з багатьма діячами рейху і став проповідником німецьких ідей.

У роки окупації Норвегії німецькими силами Гамсун агітував на користь норвезького пронімецького уряду і закликав норвежців не чинити опір окупації. Під час війни Гамсун виїжджав до Німеччини і зустрічався з Гітлером. Геббельсу він подарував свою медаль нобелівського лауреата, сказавши: "у мене немає нічого ціннішого, ніж ця медаль, тому я дарую її Вам". Син Гамсуна добровільно вступив в есесівський полк військових кореспондентів "Курт Еггерс".

В останні дні війни, коли доля Німеччини була вже очевидна і Гітлер наклав на себе руки, Гамсун відгукнувся на його смерть досить прихильним некрологом, назвавши його великим борцем за права народів, хоча й прекрасно розумів, що це тільки погіршить його становище в післявоєнній Європі.

Після війни більшість активних діячів пронімецького режиму Норвегії були жорстоко покарані переможцями, проте Гамсун уникнув покарання. За деякими даними, доля письменника вирішувалася в Москві: радянські лідери, багато з яких виросли на книгах Гамсуна, популярних за часів їхньої юності, наполягли на тому, щоб великий письменник не був занадто суворо покараний.

Гамсун не відмовився від своїх переконань, відмовився вибачатися і ні в чому не каявся. Проте на суді його хоча і визнали винним в колабораціонізмі, але тільки засудили до виплати штрафу. Він помер в 1952 році, встигнувши написати ще одну книгу.

В даний час вважається класиком і одним з найвидатніших майстрів норвезької літератури. У 2009 році святкування 150-річного ювілею письменника в Норвегії викликало протести Ізраїлю.

Джерело: Євгеній Антонюк. Мій друг - Гітлер: найзнаменитіші шанувальники нацизму


Додаткова інформація з Вікіпедії:

Гамсун не сприйняв індустріалізації, вважаючи цей процес в економіці країни ворожим повноцінному розвитку людської особистості і духовної волі. Позитивний розвиток особистості письменник пов'язував з патріархальним селянським життям, ідеалізуючи його. Це особливо яскраво відбилося в написаному після Першої світової війни романі «Плоди землі» (норв. Markens Grøde) (1917), за який він і одержав Нобелівську премію з літератури 1920 р. Герой твору — селянин, що оселився в глухому лісі, постійно працює на землі й живе щасливим сімейним життям. Змучена війною Європа захоплено сприйняла цей роман.

Під час Другої світової війни Гамсун з прихильністю ставився до політики Третього Рейху, вважаючи Гітлера визволителем Європи. Це напряму корелювало з його різкою критикою політики Великобританії. У період німецької окупації Норвегії письменник підтримував політику міністра-президента Відкуна Квіслінга та його партії «Національна єдність» (нор. «Нашунал Самлінг»). Син Гамсуна брав участь у боях на стороні німців у інтернаціональній дивізії СС «Вікінг». Після самогубства Гітлера Кнут Гамсун написав некролог, який прославляв фюрера.

Після війни Кнут Гамсун був звинувачений у колабораціонізмі та зазнав переслідувань. 26 травня 1945 року уже старого й глухого письменника було взято під домашній арешт і до 1948 року він був змушений перебувати у будинку для пристарілих та примусовому лікуванні у психіатричній лікарні.

Протягом 1946–1947  р. років тривав судовий процес. У відповідності з судовою постановою від 19 грудня 1947 року Кнут Гамсун був визнаний винним у співпраці з окупаційною владою та засуджений до виплати норвезькій державі 425 тисяч крон, що призвело до конфіскації значної частки його майна.

Про ці події Гамсун написав згодом у книзі спогадів «На зарослих стежках» (1949). Вона стала сенсацією, адже дев'яносторічний письменник знову дарував світові твір, наповнений поезією і чарівністю життя, гумором й іронією.

Письменник помер 19 лютого 1952 року в Нергольмі. Повне п'ятнадцятитомне зібрання його творів вийшло у світ через два роки після його смерті.

Наші інтереси: 

Цікаво дізнатися, чому така видатна особистість у зрілому віці (на вершині свого духовного розвитку) позитивно ставилась до націонал-соціалізму. Що ж воно таке - німецький націонал-соціалізм? 

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача Ія Подолянка.

Згодна.Миро.надзвичайно цікаво.Якби наші письменники зайнялись перекладом сенсаційнихтворів зарубіжної літератури.Будемо надіятись.що Бог донесе до їхніх вух наші бажання.

Зображення користувача Ія Подолянка.

Миро Подум сказав"..У 2009 році святкування 1500річного ювілею письменника в Норвегії викликало протест Ізраїлю" Чого б то?