Важливість: 
5

Категорія:

Расове питання в постіндустріальному суспільстві: нова політкоректність 

Постіндустріальна формація економічно і політично зацікавлена у збереженні чистоти європеоїдної раси, її кількісному і якісному зростанні. 

170529-islamuyevropi.jpg

Нова цивілізація, нова раса
Нова цивілізація, нова раса

Великі раси 

Раса – це спільнота людей, яка відрізняється від інших стійким комплексом фізичних, психічних та духовних якостей і спроможна його передати своїм нащадкам. З цього визначення випливає, що:

1) раса – це поняття колективне, адже еволюційною одиницею є не індивідуум, а достатньо чисельна спільнота;

2) раса володіє самобутністю, тобто відрізняється від інших рас певними фізичними, психічними і духовними якостями;

3) комплекс цих якостей є стійким, тобто він передається дітям, внукам, правнукам і так далі;

4) стійкість забезпечується цілісністю (взаємною відповідністю, гармонією) між фізичними, психічними і духовними якостями раси, зміна одного компоненту неминуче веде до зміни всіх інших якостей;

5) цілісність раси виробляється шляхом тривалого взаємного припасування (притирання) фізичних, психічних і духовних компонентів расового комплексу.

З визначення раси випливає, що расових спільнот, спроможних до відтворення і еволюційної змагальності, може бути досить багато. За великим рахунком, кожен народ (а їх нині десь півтори тисячі) володіє стійким унікальним комплексом якостей, а тому є расою. Тим не менше всіх їх можна об’єднати у великі групи, які називають «великими расами». Традиційно розрізняють три великі раси:

  • європеоїдну (46%);
  • монголоїдну (36%);
  • негроїдну (16%).   

Кожна з цих рас початково сформувалася у своєму «расовому казані» («колисці»):

  • європеоїди – Європа;
  • монголоїди – південно-східна Азія;
  • негроїдна – Африка.   

Тому три великі расові групи походять від трьох кореневих рас. Усі проміжні раси виникла в результаті схрещування цих трьох кореневих рас. Переважну більшість сучасних людей можна впевнено віднести до однієї з трьох великих рас.

Індустріальна уніфікація

Індустріальна формація являє собою соціальну мегамашину, великий конвеєр (див.: Індастріал, ультраіндастріал, постіндастріал – що це таке?)  Основою індустріалізму є масове стандартизоване виробництво і масове стандартизоване споживання.

Для обслуговування глобальної мегамашини потрібні стандартизовані «живі гайки». Тому глобальна тенденція індустріальної епохи, апофеозом якої стала друга половина 20 ст., полягає у стиранні етнічних, культурних, інтелектуальних, антропологічних відмінностей, формуванні однорідного «людського розчину» з наступним «випіканням» необхідних деталей. Для досягнення однорідності застосовується політика мультикультуралізму, яка всіляко заохочує міжрасові й міжетнічні змішування, для чого індустріальна пропаганда жорстко просуває тезу «всі раси рівні у своєму розвитку».  

Природним ворогом індустріалізму є індивідуальна людська творчість, вільний розвиток, природна різноманітність, випередження в розвитку і еволюційна змагальність, адже вони заважають плановій діяльності монополізованого «великого конвеєра» і є постійними збурювачами «машинного порядку».   

Головними засобами придушення творчості стали іудохристиянство (з його запереченням наявності в людині творчого початку – внутрішнього бога), індустріальна масова освіта, економічна залежність (втрата самодостатності), примусові вакцинації (ослаблення розумової діяльності, аутизм, підрив імунітету), харчування мертвою їжею, системне залякування «кінцями світу» і глобальними катастрофами, деформування свідомості брехнею та її засмічення інформаційним шумом.   

У результаті цих та інших комплексних заходів у сучасному індустріальному суспільстві сформовано протиприродну соціальну пропорцію 5/95: лише 5% населення спроможні до самостійного, критичного мислення, натомість 95% споживають все, що їм дають. Це тому, що переважна більшість населення стала жертвами уніфікації, тобто нівелювання інтелектуальних і духовних відмінностей шляхом опускання до рівня тупого виконання рутинних операцій.

Проте кожна людина володіє творчим потенціалом. Успішність його реалізації залежить від рівня її розвитку.  

Рівні розвитку людини

У різні періоди свого життя кожна людина належить до одного з чотирьох рівнів розвитку –

1) рівень особистого досвіду: спроможність навчатися методом власних спроб і помилок;

2) рівень колективного досвіду: спроможність засвоювати колективні норми, навчатися на чужому досвіді;

3) рівень творчості: спроможність до нестандартних дій, до генерування нових рішень;

4) рівень цілісності: мудрість, спроможність до гармонійної творчості, до творення нового без шкоди для надсистеми.    

Частина людей проходить шлях з першого на четвертий рівень, інші досягають другого чи третього, решта протягом життя залишаються на першому рівні.

З погляду соціології, людина-1 і людина-2 належить до homo simplex (людина проста), а людина-3 і людина-4 – до homo duplex (людина подвійна).

З погляду ігрової антропології Міжмор’я, людина-1 і людина-2 – це гобіти, людина-3 – це людина (homo ludens, гравець), а людина-4 – це реалізована людина (арій, надлюдина).

Принцип партнерства: опускання вищого до нижчого

Партнерство – це рівноправна взаємодія сторін, яка виникає при їх перебуванні на одному рівні. Йдеться про горизонтальну взаємодію – на відміну від  вертикальної, властивої для стосунків «вчитель–учень», «начальник–підлеглий».

Чи можливе партнерство між людьми з різними рівнями розвитку? Так, але тільки тоді, коли вони опиняться на одному горизонтальному рівні. Для цього або один піднімається на вищий рівень, або другий опускається на нижчий рівень. Оскільки підняття на вищий рівень вимагає значних  зусиль і часу, то партнерство досягається шляхом опускання людини вищого рівня на нижчий рівень.

Це універсальний принцип: для забезпечення взаємодії двох компонентів треба вищий опустити до рівня нижчого. Наприклад:

  • Для взаємодії двох процесорів з різними тактовими частотами треба зменшити частоту досконалішого процесора до частоти примітивнішого.
  • Якщо в якогось простішого пристрою є 2 контакти, а в досконалішого – 4, то для забезпечення їх взаємодії треба у досконалішого відламати два «зайві».
  • Швидкість руху автоколони визначається швидкістю найповільнішого автомобіля цієї автоколони.
  • Якщо хочете підключити електроприлад на 120 вольт до мережі на 220 вольт, то доведеться зменшити напругу в мережі до 120, інакше прилад згорить і роботи не буде.         

Політкоректні теорії походження людських рас

З причини зацікавлення індустріальної мегамашини в міжрасових змішуваннях і формуванні однорідного «бульйону», питання походження людини і людських рас оповите густою димовою завісою інформаційного шуму та політкоректної брехні. Головними теоріями походження рас є діаметрально протилежні, а тому конкуруючі теорії моноцентризму і поліцентризму.  Схематично це виглядає так.

Моноцентризм передбачає походження людини з єдиного центру (зазвичай з Африки), розселення по планеті і пристосування до місцевих природно-кліматичних умов. Внаслідок цього пристосування й виникли людські раси. Головним аргументом на користь цієї теорії є те, що різні раси мають дещо спільне, яке могло виникнути тільки в одному місці. Ця теорія є цілком «індустріально політкоректною», адже, згідно з нею, всі раси походять з однієї «колиски братніх народів».

Поліцентризм передбачає незалежне виникнення людських рас в різних точках планети внаслідок природних законів, згідно з якими палеоантропи (людиноподібні тварини) перетворюються на людей. Головним аргументом цієї теорії є схожість в окремих ознаках сучасних рас з палеоантропами тих же областей. Наприклад, вже 300 тисяч років тому синантропи Південно-Східної Азії мали виразні монголоїдні риси (китайці навіть горді з того, що мають таке прадавнє коріння). Ця теорія, як і попередня, також відповідає «індустріальній політкоректності», адже, згідно з нею, всі раси самостійно пройшли той самий еволюційний шлях «від мавпи до людини».

Чи можна подолати непримириму суперечність між цими теоріями? Так, але це буде неполіткоректно – з погляду індустріальної мегамашини. Натомість з погляду постіндустріального суспільства цілісна,  несуперечлива теорія буде цілком політкоректною, адже працюватиме в його інтересах.

Масова творчість – головна вимога постіндастріалу

Ключовою особливістю постіндустріального суспільства є тотальна роботизація. Йдеться про автоматизацію інформаційних та виробничих процесів, що їх в індустріальному суспільстві виконують згадані вище 95% населення. З причини тотальної автоматизації рутини, у новій формації гостро зростає попит на творчих людей. Для цього індустріальну пропорцію 5/95 необхідно діалектично заперечити і замінити на постіндустріальну 95/5.

Але де взяти стільки творчих людей? їх треба виростити! Відтак магістральним завданням постіндастріалу є активізація творчого потенціалу населення.

Рішуче просування в цьому напрямку почалося. Ми вже згадували про «індустріально неполіткоректний» перегляд понять «релігія» і «освіта». Схоже, прийшла черга зайнятися расами. Постіндустріальне суспільство зацікавлене в тому, щоб досягти в цій сфері повної ясності. Знати, що відбувається насправді, – основа постіндустріальної політкоректності.

Рівні розвитку великих рас

Ми вже говорили, що існує подібність між окремим індивідуумом (людиною малою) і народом (людиною великою, колективним організмом). Раса – це сім’я споріднених народів (колективна істота вищого рівня), відтак для неї властиві ті ж самі закономірності.

Чи існує зв’язок між трьома великими расами і згаданими вище чотирма рівнями розвитку? Так, і вони очевидні.

Зі всієї доступної нам історії випливає, що найбільш творчі й динамічні – народи європеоїдної раси. Натомість народи монголоїдної раси схильні до засвоєння вже створених нормативних зразків та їх тиражування, характерний приклад – Китай. Народи негроїдної раси не мають такої спроможності, зокрема, їм важко дається робота на «конвеєрі» – на відміну від монголоїдів. Звідси очевидна вертикальна типологія великих рас:

раса-3 – європеоїди,

раса-2 – монголоїди,

раса-1 – негроїди.

А чи є раса-4? Ще нема, але це та раса, якої так потребує постіндустріальна формація. Її особливістю має бути здатність до масової творчості відповідно до постіндустріальної пропорції 95/5.

Очевидно, що раса-4 сформується з середовища раси-3, тобто тотальна, необмежена творчість виросте з обмеженої творчості. Варто додати – «штучно обмеженої», тому перехід до постіндустріальної формації відбуватиметься шляхом звільнення творчого духу європеоїдної раси.  

Постіндустріальна теорія походження людини

Постіндустріальна політкоректність полягає у пізнанні істинного стану справ. Першим критерієм істини є логічна цілісність (несуперечливість, відповідність фактам). Зрозуміло, що істинна теорія походження людини має подолати антагонізм теорій моноцентризму і поліцентризму і несуперечливо пояснити накопичений фактаж.  Короткий виклад цієї теорії можна звести до наступних положень.

1. Людина відрізняється від тварини наявністю втіленої божественно-духовної сутності – джерела творчості. Якщо еволюція архантропів (2,8 млн. – 350 тис. р. тому) і палеоантропів (250–35 тис. р. тому) тривала дуже повільно і її темпи співмірні з розвитком рослинного і тваринного світу, то поява 50 тисячоліть тому «нової людини» – неоантропа, людини-гравця – спричинила вибухові перетворення, зафіксовані археологією.

2. Первинна людська раса народилася не в Африці, а в Європі. Найдавніші поселення неоантропів знайдені на території Чернігівщини і Воронежчини. Про це говорить сучасна наука, зокрема археологія і ДНК-генеалогія.

3. Людина не виникла шляхом еволюції людиноподібних тварин під впливом праці чи інших чинників. Тому «проміжної ланки» від тварини до людини нема і не може бути. Людина одразу з’явилася як досконала істота.

4. Першолюдина була білою – свідчить ДНК-генеалогія. З погляду типології розвитку первинна людська раса  належала до 4 рівня. Завдяки цьому вона могла живитися праною, не боялася холоду, була фізично досконалою.

5. Негроїдна і монголоїдна раси виникли після розселення неоантропів внаслідок їх змішування з місцевими палеоантропами. Це пояснює, чому всі раси мають ознаки походження з єдиного центру (теорія моноцентризму).

4.  Змішування неоантропів з африканськими палеоантропами дало негроїдну расу, а з синантропами – монголоїдну расу. Це пояснює наявність у негроїдів і монголоїдів ознак місцевих – африканських і східно-азійських – палеоантропів (теорія поліцентризму).

5. Згідно з принципом партнерства, при схрещуванні відбувається опускання досконалішої системи до рівня менш досконалої. При взаємодії людей і палеоантропів домінуючими зазвичай виявляються ознаки палеоантропів. Це домінування виразилося в тому, що новонароджені негроїдна і монголоїдна раси отримали від рідних палеоантропів відповідний колір шкіри, особливості фізіології, будови скелету, черепу, очей, зубів тощо.

6. Згідно з принципом партнерства, внаслідок схрещування відбулося зниження творчих можливостей (у порівнянні з неоантропами) і стабілізація на рівнях раси-1 і раси-2. Вищий рівень розвитку монголоїдів у порівнянні з негроїдами пов’язаний, найімовірніше, з наступними хвилями розселення білої раси і вливанням «свіжої крові».  

7. Найближчою до описаної вище схеми є так звана «гіпотеза широкого моноцентризму», висунута радянським антропологом Яковом Рогинським. Вона передбачає розселення неоантропів з єдиного центру і  змішування з аборигенними популяціями палеоантропів, які жили у віддалених регіонах планети. Цим Я. Я. Рогинський пояснював відоме протиріччя – наявність одночасно подібних ознак у сучасних людей дуже віддалених територій і схожість в окремих ознаках сучасних рас з викопними гомінідами тих же областей.

Раса-4 – головний рушій постіндустріальної революції

Як ми вже говорили, постіндустріальне суспільство життєво зацікавлене у збільшенні частки творчих людей. На індивідуальному рівні творчий потенціал зростає від людини-1 до людини-4. На расовому рівні творчий потенціал зростає від раси-1 до раси-3 і майбутньої раси-4.

Індустріальна формація зацікавлена в блокуванні небезпечної для неї творчості, для чого застосовує політику расового змішування. Постіндустріальна формація діалектично заперечує свою попередницю, тому зацікавлена у формуванні тотально творчої раси-4. Ця раса може народитися тільки в середовищі обмежено творчої раси-3. Відтак постіндустріальне суспільство економічно і політично зацікавлене у збереженні чистоти європеоїдної раси, її кількісному і якісному зростанні: Нова раса, народження якої профінансує постіндустріальна економіка.           

Висновки

1. Індустріальна формація зацікавлена у зменшенні рівня масової творчості.

2. Кожна велика раса володіє власним рівнем творчості.

3. При расовому змішуванні відбувається опускання до рівня, який уможливлює партнерство.

4. Расове змішування є засобом зменшення рівня масової творчості.

5. Індустріальна формація просуває расове змішування за допомогою псевдонаукової пропаганди і політики мультикультуралізму.

6. Постіндустріальна формація зацікавлена в різкому зростанні рівня масової творчості.

7. Постіндустріальна формація сприятиме новітньому расотворенню з середовища сучасної європеоїдної раси.  

Наші інтереси: 

Розвиваємо творчість, творимо новий світ. 

Гравець: 
Ігор Каганець
920

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка