Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
1107

Еволюція: революційні стрибки і поступові зміни

Категорія:

Важливість: 
5

Еволюція всього живого відбувається шляхом революційних стрибків на вищий рівень, після яких іде довготривале поступове вдосконалення. Стрибки відбуваються тоді, коли «небесна лабораторія» запроваджує нові моделі (види) живих організмів. Далі в автоматичному режимі іде поступове вдосконалення – внаслідок наперед запрограмованої боротьби видів за існування, їх мінливості і пристосування.

Яскравим прикладом цілком нової конструкції є жук-бомбардир, який обпалює ворога прицільними пострілами 100-градусної токсичної рідини. Його появу неможливо пояснити поступовими пристосуваннями, адже «вогнемет» дає жуку переваги тільки в завершеному – цілісному і боєздатному – стані. Інакше цей жук нагадуватиме солдата, прикованого до поламаного танкового кулемета. 

Чи могла б ця дивовижна конструкція сформуватися внаслідок поступових пристосувань? Очевидно, що ні. Наявність ще не діючих громіздких ємностей з «ракетним паливом» і окиснювачем, а також вогнетривкої камери згорання звели б нанівець перспективи цього виду в жорсткій боротьбі за існування, адже в ній навіть найменша деталь веде до виживання чи вимирання.

Довідка про жуків-бомбардирів

Бомбардири — жуки, які отримали свою назву завдяки своєрідному захисному механізму.  Вони здатні доволі прицільно стріляти із своїх залоз, що в задній частині черевця, сумішшю хімічних речовин. Температура суміші в момент пострілу досягає  100 °C, а її викид супроводжується голосним звуком.

Бомбардири поширені на усіх континентах окрім Антарктиди.

Ці жуки мають довжину тіла від декількох міліметрів до 1-3 см. Найчастіше вони мають темні надкрилки і голову, а груди і ноги - яскравих кольорів. Вони ведуть нічний спосіб життя, вдень ховаються під каміннями, колодами та іншими подібними предметами, збиваючись при цьому в групи.

Здатність вистрілювати гарячею рідиною мають лише жуки-бомбардири. У них є дві симетрично розташовані залози внутрішньої секреції, кожна з яких через довгий канал виділяє у власний резервуар суміш гідрохінонів і перекису водню.

З резервуарами зв'язані реакційні камери меншого розміру — вони мають цільні товсті стінки. В них міститься каталаза і пероксидаза.

Під час пострілу стінки двох резервуарів з компонентами "ракетного палива" стискаються і суміш реагентів потрапляє в реакційну камеру.  Там під дією ферментів на перекис водню утворюється молекулярний кисень. Він окислює гідрохінони до хінонів. Обидві реакції є екзотермічними і спричиняють розігрів суміші до 100 °C.

Поява кисню в реакційній камері збільшує обсяг суміші і вона викидається назовні через отвір на кінчику черевка. Цей кінчик черевка рухливий і дозволяє направляти струмінь рідини точно на ворога.

Постріл триває кожні 8-17 секунд і складається з 4-9 викидів гарячої рідини, які слідують один за одним, зі швидкістю біля 10 метрів за секунду. В лабораторних умовах після тижня спокою бомбардири здатні робити від 10 до 30 пострілів, поки в них не закінчаться реагенти.

При цьому ми розуміємо, що появі революційно нової конструкції передує велика кількість дрібних вдосконалень, що реалізуються в інших механізмах – як природних, так і штучних. Наприклад, поява персональних комп’ютерів відбулася завдяки тисячам локальних проривів у різних галузях технологій. Це саме той випадок, коли накопичення критичної кількості дрібних змін і їх об’єднання в нову систему народжує принципово нову якість.

Подібним чином, як абсолютно нова модель, на планеті Земля з’явилася людина. Звісно, що окремі її складові  формувалися протягом мільйонів років, починаючи від найпростіших молекул і клітин.

Найважливіші підсистеми плоті і психіки були застосовані і випробувані на людиноподібних тваринах: мавпах, архантропах і палеоантропах, в т. ч. неандертальцях. Проте тільки радикально нова психофізична конструкція, створена божественним «дизайнерським бюро», відкрила можливість для втілення у ній духовних сутностей. Ось так і з’явилась людина, що буквально означає «гравець».

Продовження: Чим перша людина відрізнялася від тварини

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.

Ще одне творіння небесної лабораторії – риба-архітектор: 

Наші інтереси: 

Пізнаємо фундаментальні закони еволюції. 

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Оксана Лутчин.

Оригінальна стаття.

Моя порада: "Еволюція всього живого"

(лаконічність не завжди оправдовується).

А також "після яких іде довготривале поступове вдосконалення".

 

 Творімо мову Сенсар разом.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Михайло Харачко.

!Дякую! Цікава стаття.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Творимир Здобудьволя.

Цікаво! Шкода, що відео вже заблоковане.
В 9 абзаці в слові "реакційнку" тех. помилка.

Немає релігії понад істину

Зображення користувача Ігор Каганець.

Дякую, що повідомили. Оновив відео, виправив помилку.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Цитата на підтвердження статті:

Ще в 1970 р. Лондонське геологічне товариство і Британська палеонтологічна асоціація провели фундаментальне дослідження. Близько 120 вчених у праці, що має 30 розділів і понад 800 сторінок, описали палеонтологічний літопис близько 2500 груп рослин і тварин.

І ось їхній висновок: «Групи рослин і тварин у палеонтологічному літописі виникають раптово… Від спільних предків немає й сліду… Перехідних форм не знайдено, швидше за все тому, що викопні перехідні форми взагалі не існують. Цілком імовірно, що переходи між родами тварин і рослин… ніколи не відбувались».

У свою чергу англійський учений Фред Хойл у 1981 р. сказав: «У палеонтологічному літописі відсутні проміжні форми. Тепер ми бачимо чому: в основному тому, що проміжних форм ніколи не було».

Джерело: Юнкер Райнгард, Шерер Зиґфрід. Еволюція: критичний підручник.

Фрагмент з цього підручника: розділ Теорії походження людини

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Я так і думав!!!

Дивно... я якось пропустив цю статтю...
Дякую за частинки пазла моєї світоглядної картини, Ігоре!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Володимир Світлий.

Є ще така думка. Життя і її форми виникать будь де де складаються відповідні умови. Фігури Лісажу в просторі і часі існують, і матеріалізуються за певних умов. Цієї весни я ще не бачив в нашому великому подвір'ї жодного комара. Зміни?

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Сергій Білецький.

повільно розмножуєшся - поступово зникаеш