Генеральний директор української фірми з виробництва дронів Skyeton Роман Княженко розповів, що деякі західні компанії-виробники заявляють про "проведені бойові випробування" після всього кількох коротких польотів, проведених далеко від лінії фронту, пише The Telegraph.
У результаті європейські уряди вклали мільярди фунтів у системи, які насправді не працюють, відволікаючи ресурси від оборони своїх країн і підтримки України, йдеться у публікації. Недобросовісні європейські виробники дронів підробляють бойові випробування і намагаються вкрасти секрети українських фірм, вважає глава великого місцевого українського виробника.
Роман Княженко , виконавчий директор Skyeton, звинуватив деяких західних виробників оборони в тому, що вони стверджували, що їхня зброя була «випробувана в бою» після коротких польотів, проведених далеко від лінії фронту. Як наслідок, європейські уряди інвестували мільярди фунтів у системи, які насправді не працюють, забираючи ресурси від захисту своїх країн та підтримки Україну.
Княженко сказав, що виробники дронів відвідають його фірму з пропозиціями про співпрацю, але використають час, щоб спробувати стежити за її секретами.
"Багато європейських виробників дронів роблять фантастичну роботу, і ми працюємо з деякими з них, – сказав пан Княженко. – Але інші багато обіцяють, щоб просто поговорити з вами, дізнатися, які у вас секрети, а потім зникають".
"Ці нечесні компанії намагаються рознюхати, як ми працюємо, які рішення ми використовуємо на полі бою. Потім вони роблять красиві презентації про те, як вони працюють в Україні. Але насправді вони зробили лише кілька польотів у Львові. Іноді я відкриваю презентації інших [безпілотних] літаків з Європи та бачу там буквально свої власні слова, без жодних змін. Велика проблема полягає в тому, що мільярди доларів йдуть компаніям, які досі не мають уявлення, що вони роблять".
Це створює проблеми для країни, яка закуповує такі системи, "бо вона інвестує в технології, які насправді є фальшивими. У підсумку ви нічого не отримаєте", – каже він.
Skyeton є основним виробником безпілотних літальних апаратів великої дальності, що використовуються Українською армією, а його система Raybird здійснила понад 350 тисяч бойових годин льоту.
Raybird може нести різні корисні навантаження, включаючи розвідувальні камери, радіочастотні локатори та інше обладнання, прилітаючи до 2500 км на місіях до 28 годин.
Система є продуктом багаторічної невпинної роботи, проходячи сотні інженерних налаштувань на рік, щоб адаптуватися до поля бою.
"Іноді ми можемо допомогти знищити за один рейс обладнання на мільярди", – каже Княженко.
До захоплення Росією Криму у 2014 році Skyton виробляв надлегкі літаки К-10 Свіфт. Але зараз його команда з 500 співробітників працює вдень і вночі з українськими військовими.
Близько половини матеріалів всередині Raybird було замінено за останні три роки війни, щоб зробити його менш помітним для радарів. Витривалість також має ключове значення: безпілотний літальний апарат повинен бути здатний працювати в «дуже брудних» умовах на фронті.
"Ваш літак може легко опинитися в калюжі, а через 10 хвилин він повинен злетіти. Іноді всього за два тижні технологія, яка була найважливішою на полі бою, перестає працювати", – додав пан Княженко.
На думку генерального директора Skyeton, одна з основних проблем полягає в неправильному розумінні деякими європейськими компаніями складності виробництва безпілотних літальних апаратів.
"Вони думають, що якщо приїдуть сюди, оглянуть чийсь завод, то зможуть легко створити те саме у себе в країні. Але ніхто не зробить такої помилки у виробництві автомобілів. Виготовити BMW з нуля за один рік неможливо. Ви витратите 10, 15, 20 років на розробку і виробництво, і тільки тоді ви наблизитеся до BMW, чи не так?
Тут та сама історія. Ми працюємо без перерви, наполегливо розробляючи продукцію. Три роки тут – це як 20 років у мирний час. Деякі люди думають, що це легко, що ми просто зробимо це. Але це тисячі секретів, хитрощів і досвіду, які ми накопичуємо всередині компанії. Без цього нічого не вийде, – каже він.
Більшість країн значно відстають від України в бойовому застосуванні дронів
Замість фінансування стартапів пан Княженко закликав західні країни розглянути можливість фінансування українських заводів на своїй території. "Просто профінансуйте завод і ви отримаєте виробника з дійсно передовою системою у своїй країні, – сказав він. – Ніхто не намагатиметься побудувати F-16 з нуля, тому що знають, що це займе дуже багато часу і дуже складно зробити правильно".
"Кожна країна має технології, в яких вона сильна, – додав він. – Очевидно, що Україна сильна в безпілотниках, і вона повинна експортувати свою продукцію, як це робить США з винищувачами F-16.
У статті, опублікованій 7 липня в журналі Foreign Affairs, два ветерани Ради національної безпеки Джо Байдена дали подібну оцінку. "Ніколи не маючи досвіду бойового застосування дронів, більшість країн світу, включаючи США, зараз значно відстають від України в цій галузі", – написали Джон Файнер і Девід Шимер.
Розуміємо, що деякі європейські країни зацікавлені у продовженні в Україні війни. Їм вигідно виграти час, щоб озброїтися, а також випробовувати зброю на полі бою України. "Загрібають жар чужими руками".
Попри цю неприємність, можна знайти позитивний бік цього явища. Українці пізнають світ, у тому числі й партнерів. Це примушує українців розраховувати на власні сили, і ставати націоналістами. Такими стають й ті народи, які досі вважали себе відкритими суспільствами.
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Коментарі
Попри цю неприємність, можна знайти позитивний бік цього явища. Українці пізнають світ, у тому числі й партнерів. Це примушує українців розраховувати на власні сили, і ставати націоналістами. Такими стають й ті народи, які досі вважали себе відкритими суспільствами.
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
3
Україна у двох війнах: зовнішній ворог і внутрішній паразит
Я вже давно повторюю одну і ту ж правду: Україна воює на два фронти. Вона воює з російсько-фашистським агресором — і при цьому, паралельно, воює зі своєю власною державою, яка паразитує на ній.
І, на жаль, держава виграє цю внутрішню війну вчисту. Абсолютно.
Іноземці в Києві та «павутина» дронів
У центрі Києва дуже багато іноземців. У кожному кафе чи ресторанчику я чую англійську мову. Часто розмовляю: хто звідки, чим займається. Багато волонтерів, багато тих, хто відводить очі на питання: «Чим ти тут займаєшся?» — «Та тим-сім, різним». Очевидно, що іноземців тут багато, й особливо — в дроновій темі.
У виробництві дронів існує величезна павутина маленьких виробників, які діляться між собою технічною інформацією. Це прекрасно. Консультації можна отримати будь-якого рівня. Як це працює з погляду безпеки — не знаю, але точно знаю, що американські компанії викачують цю інформацію як насосом. Технічне ноу-хау, яке могло б бути комерційною таємницею, фактично нікому не належить.
І так, американці купують ці українські розробки дуже дешево. Не мільйони — тисячі. Іноді навіть сотні тисяч доларів. Вони тут, вони мають зв’язки з місцевими, інформація тече в обидва боки.
Безлад і ризики: питання безпеки
Я, будучи іноземцем, маю доступ до того, що особисто я вважаю закритими матеріалами. Я їх, звісно, не розголошую — розуму вистачає. Але хто гарантує, що завтра сюди не приїде якийсь умовний Сергій Любашський, який працює на іншу сторону? Це не питання моралі — це питання системи, якої, здається, просто немає.
Сергій Любарський
https://www.ar25.org/article/analiz-stanu-ukrayiny-lito-2025-roku-chastyna-1.html#simple-table-of-contents-22
#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.