Важливість: 
3
Людина-армія, або як Україні перемогти в тотальній війні

Чого не може людина-армія? Такого не придумати. Все, що може будь-яка армія, може й одна людина. Але будь-яка армія не може того, що може людина-армія.

150216_lyudyna-armiya.jpg

Хто бачив людину-армію? Ніхто її не бачив.  Хто знає її шлях?  Вона сама.
Хто бачив людину-армію? Ніхто її не бачив. Хто знає її шлях? Вона сама.

Почнемо з етимології слова «перемога»: воно означає «виявлення більшої могутності» (від давнього мОга – могутність, сила; звідси – магія, могія). Справжньою перемога є тоді, коли переможець став сильнішим. Якщо ж він подолав противника, але став слабкішим, то це «Піррова перемога», тобто «перемога, що рівнозначна поразці».

З погляду еволюції, перемога – це коли Теза долає антитезу і виходить на вищий рівень розвитку, тобто здійснює Синтез. Якщо не відбувається цього переходу вгору, то це не перемога.

Нинішня війна Росії проти України є проявом дії антитези, яка стимулює Україну до швидкого перетворення. Війна є тотальною, тобто охоплює всі сторони життя. Відтак для перемоги Україні треба здійснити тотальні перетворення – змінити світогляд, уявлення про свою історію, інформаційну політику,  організаційні форми, спосіб життя і систему харчування, економічну модель, систему безпеки і самооборони.

Головним компонентом цієї війни є застосування Москвою інформаційної зброї проти України, населення РФ і всього світу. У цій сфері наша держава майже нічого не робить, тобто не реагує на виклики, поводиться пасивно.

Інформаційна зброя

Передусім треба твердо усвідомити, що інформаційна війна – це реальна війна. Їй властиві практично всі характеристики й елементи «класичної» війни. Тут доводиться оперувати такими поняттями, як інформаційні напад та оборона, атаки та опір, противники та союзники, перемоги та поразки, інформаційні війська і потерпілі від інформаційної війни, інформаційні тероризм, агенти та диверсанти, спецоперації та спецназ, блокади і театри бойових дій.

Ефективність інформаційної зброї основана на властивостях головного мозку. Його хоч і називають суперкомп’ютером, а проте він діє по-іншому. Якщо в комп’ютер завантажена інформація, то після її видалення структура комп’ютера не змінюється: відформатували вінчестер – і вперед.

Інша справа з мозком. Будь-яка інформація, яка сприймається мозком, неминуче змінює його. Кожна нова порція інформації, «залита» у свідомість чи підсвідомість, приводить до утворення нових комплексів нейронних зв’язків. Тобто наслідком інформаційного впливу є фізична зміна головного мозку.

У залежності від якості сприйнятої інформації, ця зміна є позитивною або негативною. Завдяки своїй досконалості, мозок фізично пристосовується до переробки інформації певного типу.  

Саме на цьому ґрунтується ефект «зомбування» і «промивання мізків»: людина, яка стала об’єктом інформаційної атаки, неспроможна контролювати себе, адже змінено сам орган самоконтролю.

Повна неспроможність до вчинення інформаційного опору стосується приблизно 90% населення. За оптимістичними оцінками, тільки 10% населення спроможні до критичного мислення (на цю тему навіть існує напівжартівливий «закон 95%», який стверджує що «95% людей – ідіоти»).

Отже, єдиний спосіб захистити населення своєї країни від ворожої інформаційної зброї  полягає в тому, щоб обмежити доступ до нього будь-якої ворожої інформації.

Російська мова в Україні дає Москві повну перевагу

Головним носієм інформації є мова. Навіть якщо ворог поширює візуальні образи, все одно вони супроводжуються словесним коментарем. Відтак, доступ до мізків населення досягається тим, що воно розуміє мову інформаційного агресора.

У цьому плані в Україні дуже важка ситуація, адже всі українці знають російську мову, понад те – половина українців її активно використовує у спілкуванні. Катастрофою можна вважати те, що українці сприймають російську мову як СВОЮ, адже вона широко використовується українськими ЗМІ, державними діячами, військовими, експертами, лідерами громадської думки.

Щодо росіян РФ, то тут ситуація асиметрична: росіяни майже не розуміють українську мову, за винятком росіян українського походження.

З другого боку, інформаційні атаки на Україну здійснюють зосереджені в РФ російські інформаційні війська, які не знають  української, тому в якості інформаційного носія використовують російську.

Звідси слідують очевидні висновки щодо захисту від московської інформаційної агресії. Ще раз нагадаємо, що інформаційна агресія є головним компонентом нинішньої війни Росії проти України, тому перемога України в інформаційні війні автоматично передбачає перемогу на всіх інших рівнях, в тому числі воєнному.

Як перевернути ситуацію: Атакуй першим!

Нашу слабкість треба використати як нашу силу, а перевагу ворога перетворити на його вразливе місце. Як це зробити? Необхідно в українському інформаційному просторі максимально запровадити українську мову. Це стосується тільки сфери ЗМІ, держави, військової справи, технологій, економіки, без жодних обмежень російської мови у побутовому спілкуванні.  

То в чому полягає перевертання?

1. Українці знатимуть, що СВОЇ говорять українською мовою, адже всі українці, принаймні державні діячі, журналісти, активісти її знають на достатньому рівні і добре розуміють. Відтак вся інформація російською мовою автоматично сприйматиметься як чужа, адже ворог не знає української мови. Тому до російськомовної інформації не буде жодної довіри.

2. Такий захід зменшить витікання інформації і ускладнить роботу російських розвідувальних та аналітичних центрів, адже в сучасному світі понад 90% інформації отримується з відкритих джерел. Якщо тексти росіяни ще можуть якось перекладати за допомогою комп’ютерних програм, то живу розмовну мову, як відомо, майже не сприймають.   

3. Українці генеруватимуть інформацію російською мовою виключно для російського споживача, адже всі українці добре володіють російською. Тобто вся інформація російською буде призначена виключно для зовнішнього споживання.

У результаті отримуємо те, що українці захищені від російської пропаганди, натомість росіяни відкриті для сприймання українських джерел.

Якщо українець отримує інформацію російською, то він знає, що це російський продукт, адже свої працюють українською. Якщо українець генерує інформацію російською, то орієнтує її виключно на російського споживача.

Сенс української інформаційної зброї

Російські інформаційні війська нагнітають істерію, закидають нас негативом, для чого нахабно перекручують факти, дають їм брехливу інтерпретацію, а часто взагалі творять іншу віртуальну реальність, підло фабрикуючи відверту брехню.

Україні не можна опускатися до цього рівня, адже генерування брехні принижує нас, спотворює наші етичні орієнтири. Наприклад, застосування москальських матюків принижує в першу чергу нас, а росіян тільки озлоблює. Тобто симетрична реакція на московську інформаційну агресію – це шлях до саморуйнування.

Але чи можна зберегти шляхетність в інформаційній війні? Чи можна вплинути на ворога за допомогою правди?

Так, можна, адже у «брехні короткі ноги», «брехнею весь світ обійдеш, та назад не повернешся». Тому застосування брехні та підлості рано чи пізно обертається проти їх творця. Москва ще переживе «зворотний хід» від своєї брехні, і цей удар буде вражаючий. Україна ж має дивитися далі, а тому, ведучи війну тут і тепер, не створювати собі проблем у майбутньому.   

Яку ж таку правду ми можемо запропонувати Росії для зміни її поведінки?

Москва – паразит на тілі Росії

Метою інформаційної зброї є зміна поведінки противника. Москва спочатку вчинила інформаційну агресію проти власного населення, консолідувавши його навколо себе для війни проти України. Завдання України полягає в тому, щоб зруйнувати цю консолідацію жертви навколо свого ката, основану на зомбуванні та брехні.

Що сказати росіянам? Треба сказати про те, що метрополією Радянського Союзу була не Росія, а Москва, а панівним етносом були не росіяни, а москалі. Стосунки між москалями та русскіми багато в чому визначаються фактом паразитування москалів на русскості.

Для цього є поживний ґрунт. Ворожість до москвичів з боку жителів інших регіонів Росії тягнеться давно, ще з часів СРСР. Одна з головних причин цього – непропорційно високий рівень матеріального благополуччя жителів столиці.  

Треба допомогти росіянам відкрити очі на те, хто на них паразитує і вбиває їхніх дітей заради своїх шкурних інтересів. Московська риторика про захист інтересів русскіх – це не більше ніж демагогія на експорт. Насправді русскіє для Москви – це всього лише «гарматне м’ясо». Показовий факт: війну проти Чечні вела Москва, проте москвичі не служили в Чечні ні як призовники, ні як контрактники.  

Отже, треба правдиво показати справжню роль Москви – як паразита на тілі Росії. Але це тільки половина справи.

Як вибити головний козир московської пропаганди

Основою для нацьковування росіян на українців є «бандерівський міф». Річ у тім, що бандерівська організація вчинила багато злочинів, передусім проти українців. Ці злочини описані й задокументовані, на цю тему є багато історичної літератури, в тому числі з українських націоналістичних джерел.  

Так от: нинішні прагнення українців до волі представляються Москвою як бандерівщина, а бандерівщина видається за український націоналізм.

На жаль, багато українців, не знаючи своєї історії, гордо називають себе «бандерівцями», не розуміючи, що таким чином працюють на московську пропаганду. Завдяки цьому росіяни переконуються, що сучасні українці поголовно є екстремістами, злочинцями, нелюдами і зрадниками, а тому з ними треба воювати.    

Як повернути «бандерівський козир» проти Москви? На сьогодні історичною наукою накопичено достатньо матеріалів для переконливого висновку: організація Степана Бандери була створена агентом НКВД Ріхардом Яри з метою знищення українського націоналістичного руху. Тому бандерівщина – це антинаціоналізм. В результаті поширення цієї істини всі московські залякування про націоналістичних бандерівців і жахливий «Правий сектор» перетворяться для Москви на «гру у власні ворота» і самознищення.  

Повторимо, що московська інформаційна агресія проти України основана на спецоперації «Проект Бандера». Викриття цієї спецоперації неминуче зруйнує всю московську інформаційну політику – зовнішню і внутрішню.

Хто це зробить?

Як бачимо, є цілком раціональні і зрозумілі напрямки діяльності для перемоги в інформаційній війні. Вони не потребують багато ресурсів. Скажімо, для того, щоб українці перейшли на застосування української мови, взагалі не потрібно грошей – це питання вибору. Для просування інформації про справжню історію українського націоналізму також не треба багато ресурсів, потрібна тільки добра воля і державна політика.

Перемога в інформаційній війни означатиме перемогу у війні тотальній.

Але для цього українці мають організуватися. Аморфний етнос «однорангових мереж» має перетворитися на вертикально структуровану націю – з власними координаційними та аналітичними центрами.

До зброї!

Переможну інформаційну війну з Москвою кожен українець може почати вже сьогодні. Переходь на українську мову, заохочуй до цього своїх друзів та знайомих, використовуй україномовні джерела, допомагай російськомовним українцям перекладати їхній інформаційний продукт на українську, сприяй їхній практиці розмовної української мови, блокуй російськомовні джерела.

Спілкуйся з українцями українською: що може бути природніше і простіше!  

Українські воїни! Не допомагайте ворожій розвідці перехоплювати ваші розмови: говоріть українською – ворог її не розуміє.

Українські журналісти, експерти, громадські лідери! Говорячи російською, ви просуваєте в Україні «русскій мір», адже він оснований на російській мові.

Людина-армія

Друже, не чекай, поки інші перейдуть на українську. Пам’ятай, що ти – людина-армія. Твоє персональне долучення до тотальної війни може стати останньою краплею, яка приведе в рух лавину народної активності.

Політика – це ти. Проводь свою інформаційну політику.

Інформаційна війна – це абсолютна реальність. Будь воїном.

До зброї!   


Чого не може людина-армія? Такого не придумати. Все, що може будь-яка армія, може й одна людина.

Але будь-яка армія не може того, що може людина-армія.

Вона не може бути повністю непоміченою.

Вона не може повністю зберігати секрети.

Вона не може бути повністю дисциплінованою.

Вона не може битися, ніколи не проливаючи крові.

Хто бачив людину-армію? Ніхто її не бачив.

Хто знає її? Ніхто.

Хто знає її шлях?

Вона сама.

Володимир Тарасов. Принципи життя (книга для героїв)

Rammstein: Links 2 3 4

Rammstain. Ich will - Я хочу 

Скорочений виклад статті: Три правила тотальної війни 

Наші інтереси: 

Тотальна війна формує народ-армію. 

Гравець: 
Ігор Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка