Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 355
  • Переглядів: 429

Планета «Скромність» та її чесноти – перший рівень Царства божого (+аудіо)

Скромність – це звичка позбуватися всього зайвого. Вона має своє природне доповнення – звичку здобувати все необхідне. Відтак справді скромна людина не може бути бідною, адже вона має все необхідне. Універсальна чеснота скромності народжує цілу сім'ю інших чеснот.

221014mariyamagdalyna.jpg

Марія Магдалина. Художник Бернардіно Луїні (1480–1532), Італія
Дорога скромність: Марія Магдалина. Художник Бернардіно Луїні (1480–1532), Італія

Аудіоверсія:

Дивитися на Ютубі

Попередні статті:

Перетворення людини на боголюдину є релігійною метою вчення Ісуса Хреста – аріянства. Сходження від рівня людини до рівня боголюдини відбувається поступово, крок за кроком, з піднесенням у чимраз кращий простір подій. Де-факто боголюдське перетворення як цілеспрямований процес відбувається з початком переходу від Простору боротьби у Простір волі. В арійській традиції Простір боротьби позначається термінами «земні планети» і «світ», а Простір волі – термінами «вищі планети» і «Царство боже». У першій, оглядовій лекції свого навчального курсу – в Нагірній проповіді – Ісус чітко означив ці «вищі планети», тобто плани, площини, рівні Царства божого.

Згідно з цією лекцією, Царство боже має сім рівнів. Перший, стартовий рівень, або ж перша планета називається «Скромність»: «Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже» (Матвій 5.3).

Що це таке?

Згідно зі словниками української мови, скромність має багато значень: відсутність претензій, хизування та надмірностей, стриманість, цнотливість, чистота, поміркованість, простота, пристойність, природність, вміння бути самим собою та не виконувати невластивої ролі, відсутність надуманості, невибагливість, делікатність, чесність, прямодушність, вихованість, ненав’язливість, відкритість до нових знань, впевненість у собі, розуміння своїх сильних і слабких якостей. Протилежністю скромності є гординя, чванство, зарозумілість, бундючність, вередливість, надмірність, розпущеність, розбещеність, брехливість, самовпевненість, впертість. Етимологічний словник української мови виводить слово «скромність» від «крома», що значить край. Це вказує на те, що глибинною властивістю скромності є розуміння межі, відчуття міри.

З погляду етимології, тобто науки про істинні значення слів (від гелленського ἔτυμον – «éтимон», тобто істина), серед багатозначності слів лише одне, а саме первинне значення є істинним. Яке ж первинне поняття може об’єднати описані вище якості? Якщо все це розмаїття трактувань звести до спільного знаменника, то скромність – це відсутність зайвого. Вочевидь, йдеться про чесноту, завдяки якій людина тонко відчуває міру і вчасно позбувається усілякого баласту.

Для того, щоб краще зрозуміли всю глибину і важливість поняття «скромність», погляньмо, як ця чеснота виявляється в різних аспектах нашого життя.

Почнімо з одягу. Тут скромність означає відсутність показухи, надмірностей, неприродності, хизування або, як кажуть, «понтів». Проте не всяка відсутність зайвого вказує на скромність. Якщо вона спричинена убогістю, то це не скромність, а всього лише убогість, викликана зовнішніми обставинами. Потрапивши в інші обставини, убога людина може поводитися зовсім не скромно.

А все тому, що скромність – це чеснота, тобто суспільно корисна звичка. Джерелом скромності є втілена духовна сутність людини з її свідомістю, волею, почуттям гармонії та краси. Тобто скромність – це не просто інтелектуальна (душевна) чеснота, як, наприклад, слухняність, охайність чи вихованість. Такі корисні звички можна виробити навіть у тварин. Натомість скромність – це звичка уникати всього зайвого завдяки тісному зв’язку душі людини з її власним духом. Тому це не лише душевна, а й духовна чеснота. Відповідно, скромності нема і засадниче не може бути в інтелісів – розмовляючих тварин – адже у них нема духу.

На духовну природу скромності вказує сама конструкція євангельської фрази «Щасливі скромні» гелленською (давньогрецькою) мовою: «Μακάριοι οἱ πτωχοὶ τῷ πνεύματι», що буквально перекладається як «Щасливі вбогі духом». Тут прямо вказується, що причиною убогості (відсутності чогось) в цьому випадку є власний дух людини, а не зовнішні обставини. Можемо припустити, що в гелленській мові не знайшлося відповідного терміну для позначення скромності як чесноти, тому довелося застосувати форму «вбогі духом». Проте дуже ймовірно, що цей термін («скромність») був у внутрішній мові, якою передавалося Вчення – йдеться про сакральну мову, якою родина Ісуса та його учні-галілеяни спілкувалися між собою і якою Ісус заговорив перед смертю на таврі.

Отже, замість точного терміну «скромність», наявного в сакральній мові аріянства, при написанні Євангелія гелленською мовою довелося застосувати відверто штучну конструкцію «убогі духом». В сучасній українській мові ми маємо слово «скромність», тому настав час відновити його істинний сенс, адже з цієї чесноти починається піднесення до стану Царства божого. Скромність є брамою у Простір волі.

Як ми вже попередньо з’ясували, скромність – це чеснота, яка дозволяє людині невимушено позбуватися всього зайвого. Це слово не має нічого спільного з вимушеною бідністю – на це вказує таке поняття як «дорога скромність». Йдеться про лаконічний стиль одягу, житла чи будь-якого іншого дизайну, для якого властива висока якість, надійність, функціональність в поєднанні з красою. А тепер уявіть собі поняття «дорога бідність»: таке відверто суперечливе поєднання вказує на те, що скромність і бідність – це не лише зовсім різні, а й несумісні речі. Бідність – це коли в тебе нема того, що ти хочеш, а скромність – це коли ти позбуваєшся того, що можеш мати, але не хочеш, бо вважаєш зайвим.

Навіщо потрібна скромність у справі піднесення до Простору волі? Вочевидь, вона дозволяє позбуватися баласту, який тягне донизу. Проте звичка невимушено звільнятися від зайвого є корисною лише тоді, коли вона має своє природне доповнення – звичку здобувати ті речі, які є для нас необхідними. Відтак справді скромна людина не може бути бідною, адже вона має все необхідне.

Іншими словами, скромність – це звичка позбуватися того, що тягне вниз, натомість набувати те, що підносить вгору. Це стосується не лише поведінки, а й усіх сфер нашого життя, адже скромність – це універсальна чеснота, яка народжує цілу сім'ю інших чеснот. 

Скромна людина має зручний, якісний, функціональний, надійний, красивий одяг, натомість позбувається зайвого мотлоху. Те ж саме стосується техніки та інших побутових речей.

Скромна людина вживає корисну, переважно живу рослинну їжу та відмовляється від надмірностей.

Скромна людина застосовує просту, чисту, лаконічну мову, уникаючи багатослів’я і пустопорожніх розмов згідно з принципом «Хай буде ваше слово: так так; ні ні. А що більше цього, те від лихого» (Нагірна проповідь, Матвій 5.37). Звісно, зі скромністю несумісна ненормативна лексика.

Скромна людина накопичує корисні книжки і позбувається тих, які вже неактуальні або застарілі.

Скромна людина розвиває необхідні м’язи і позбувається зайвого жиру.

Скромна людина наповнює свою психіку всім корисним і постійно очищує її від сміття та інформаційного шуму.

Скромна людина не розтринькує гроші, натомість створює необхідні резерви та має розумний запас.

Скромна людина уникає токсичних соціальних зв’язків, натомість шукає світлих людей.

Скромна людина здобуває корисні знання і позбувається несуттєвих.

З цієї причини скромність є початковою умовою цілеспрямованого руху в Простір волі. Ця чеснота дозволяє ефективно скидати баласт. Вона народжує силу і помножує творчий потенціал. Вона гармонізує життєве середовище. Скромність прикрашає людину і робить її успішнішою. Скромність приносить щастя і відкриває браму Царства божого.

Ось так виглядає світ скромності, або, як казали давні мудреці, планета «Скромність». Пізнавши сенс цієї чесноти, приступаємо до її формування. Для цього здобуваємо все необхідне і позбуваємось усього зайвого – всередині й назовні, змінюючи свої світогляд, психіку, мову, одяг, плоть, життєвий простір, техносферу, соціальне середовище.

Вироблення скромності – це перший крок істинної релігії, тобто відновлення зв’язку з внутрішнім і зовнішнім космосом. У винагороду ми отримаємо більше радості, більше можливостей і більше щастя: «Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика».

Після опанування планети «Скромність» ми почнемо розуміти сенс наступної планети, яка називається «Приязність». Але це буде пізніше. Тепер же нас цікавить тільки скромність.

Харцизи - Лебеді

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Формуємо технологію опанування Царства божого – Простору волі – починаючи з базового рівня.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вперед, до нової Галілеї!

Дороговказ для Галілеї: наша стратегія у післякризовому світі (+аудіо)

В Україні розгортається потужний духовний спалах, співвимірний зі спалахом у Галілеї часів Ісуса Хреста. Слово «Галілея» означає «Слава». Разом зі славою в Україну повертається шляхетна Галілея –...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Ну що, друзі, починаємо рух до скромності?

Маємо здобути чесноту скромності як на індивідуальному, так і на колективному рівні. Тобто наша спільнота має стати скромною. Для початку зробимо скромнішим наш інформаційний орган – Народний Оглядач: позбудемося всього зайвого і додамо все необхідне.  

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Ну що, друзі, починаємо рух до скромності?

Маємо здобути чесноту скромності як на індивідуальному, так і на колективному рівні. Тобто наша спільнота має стати скромною. Для початку зробимо скромнішим наш інформаційний орган – Народний Оглядач: позбудемося всього зайвого і додамо все необхідне.  

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Дуже вчасна стаття!

Дякую, друже Ігоре!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Після слів

 дуже ймовірно, що цей термін («скромність») був у внутрішній мові, якою передавалося Вчення – йдеться про сакральну мову, якою родина Ісуса та його учні-галілеяни спілкувалися між собою і якою Ісус заговорив перед смертю на таврі.

так надіявся почути розгадку на кшталт "Лельо, лельо! Лем в мя ся остані!" !!!!!!!

Насправді ж остання фраза Ісуса звучала так: «Лельо, Лельо, лем в мя ся остані» (буквально «Тато, Тато – лише в мені останься»). Цей фразеологічний зворот (ідіому) можна перекласти як «Тату, тепер лише на Тебе моя надія». Ці слова були сказані галльською мовою, якою Марія розмовляла зі своїм Сином від самого Його народження. Для тодішніх юдеїв, які прийшли подивитися на розп’яття Ісуса, ці слова були абсолютно незрозумілими. Натомість вони зовсім не потребують перекладу навіть для теперішніх українців карпатського регіону, звідки галілеяни переселилися в Палестину. Правильність саме такого, «західноукраїнського» перекладу підтверджується євангелістом Лукою, який дає грецький еквівалент згаданого гальського фразеологічного звороту: «Отче, у Твої руки віддаю дух Мій!» (Лк 23.46), тобто «Тату, тепер все у Твоїх руках!»

(Джерело — КАГАНЕЦЬ Ігор Володимирович. Пшениця без куколю: Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень. – К.: Агенція релігійної інформації (АРІ), видавництво «Мандрівець», 2007. – 590 с. Видання друге, уточнене й доповнене. ). С. 63.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Андрій Гарас.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Давайте тут ділитися спостереженнями, які відбуватимуться в процесі осягнення планети "Скромність"?

Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Надія Олегівна.
0
Ще не підтримано

Я не раз спостерігала за собою, якщо багато зайвих речей, то я їх ніяк не можу впорядкувати і це мене напрягало. Коли без жалю позбувалася мотлоху, то легше дихати ставало.

Зображення користувача Володимир Світлий.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Це те, що потрібно. Тут буде навчання, самонавчання, практика і засвоєння матеріалу "пілотами". Хороша, геніальна програма.

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
0
Ще не підтримано

Дякую тобі, Ігоре, за корисну та надихаючу статтю! А також за те, що нарешті очистив вираз «вбогі духом» від інформаційного лушпиння).

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Я теж за скромність (і процюю над цим), та чи не протирічність вона удосконаленню? Якщо ми маємо від Ісуса заклик бути досконалими, як наш Батько Небесний, то виходить що Він НЕ СКРОМНИЙ? Яка ж тоді чеснота?
Є й інші поняття, що протилежні скромності: ВІРА, ВОЛЯ, ПОТУГА, СИЛА, РАДІСТЬ, КРАСА, ВРОДА, ОРГАЗМ, ПЕРФЕКЦІОНІЗМ, нарешті, що всі прагнуть до максимуму.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Самовдосконалення починається зі звільнення від баласту і зосередженні на справді важливих речах. Тому скромність є початковим етапом реального самовдосконалення.

Скромність не треба плутати з бідністю. Чеснота скромності веде до достатку.  

Сергій Ждан wrote: Я теж за скромність (і процюю над цим), та чи не протирічність вона удосконаленню? Якщо ми маємо від Ісуса заклик бути досконалими, як наш Батько Небесний, то виходить що Він НЕ СКРОМНИЙ? Яка ж тоді чеснота? Є й інші поняття, що протилежні скромності: ВІРА, ВОЛЯ, ПОТУГА, СИЛА, РАДІСТЬ, КРАСА, ВРОДА, ОРГАЗМ, ПЕРФЕКЦІОНІЗМ, нарешті, що всі прагнуть до максимуму.

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Додав озвучення цієї статті. Слухаємо і поширюємо!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Дякую, Ігоре: важливо, що удосконалення завжди починається зі скромності. Якщо хочеш, наприклад, досягти фізичної сили, то не виснажувай себе важким тренуванням, а почни з простих вправ.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Надія Олегівна.
0
Ще не підтримано

На практиці бути скромним дуже важко. Для мене. Хоча стараюся, але тоді стаю не такою, як інші і тоді на собі відчуваю тиск. Не приємно. Поважаю правду, але іноді вона є гіркою пігулкою, від якої довгий післясмак. Потім потрібен час для роздумів та прийняття реальності.

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Про скромність, як крок до царства Божого, згадується і в Євангельських притчах. Позбавлятися всього зайвого, залишаючи лише корисне, пропонують притчі про пшеницю і кукіль, про скарб і перлину, про сіті.

Читаючи ці притчи, розуміємо, що зайвою і шкідливою є не тільки матеріальна «усякая всячина», але і ментальна. За вдалим порівнянням Садхгуру, ментальна всеядність призводить до ментальної діареї. Вона знесилює людину не менше, ніж знесилює її фізична діарея. Тому інформаційний бруд можна вважати справжньою отрутою і в прямому і в переносному сенсі. Одже, прямуймо до планети Скромність «збираючи все добре в посуд, а непридатне викидаючи»!)