Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
2078

5 правил поширення Царства божого

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Самовдосконалення людини іноді викликає нерозуміння і навіть протидію зі сторони знайомих, друзів, родичів. Що робити, аби уникнути непотрібних конфліктів з цими людьми, але водночас допомогти їм підніматися у простір гармонійних подій?

13082301e-vesna.jpg

Радіймо, арії!
Радіймо, арії!

1. Особистий приклад — найсильніший аргумент

Почніть з себе! Якщо ви з кожним днем ставатимете життєрадіснішим, красивішим, бадьорішим, гармонійнішим — це буде найкращим аргументом на користь вашого світогляду і вашого способу життя. Люди самі почнуть цікавитися, як це вам вдається і що треба робити для оздоровлення та омолодження.

2. Інформуйте ненав’язливо

Якщо людина дозріла до самовдосконалення, то вона сама вчепиться за ненароком кинуту вами думку і витягне з вас усе, що її цікавить. Якщо ж не дозріла, то ви її ні в чому не переконаєте, а тільки зіпсуєте стосунки.

Тож тактовно інформуйте людину про позитивні можливості нашого світу. Навіть якщо сьогодні вона ще не готова, то може статися, що вже завтра обережно перепитає: «Слухайте, а що це ви таке цікаве розповідали...».

3. Ослабте зв’язки — і керуйте ними

Середовище друзів і знайомих змінити доволі просто. Значно важче з кровними родичами, адже з ними ми пов’язані надзвичайно сильними, жорсткими зв’язками — психо-енергетичними ланцюгами і канатами. Це створює загрозу зірватися у прірву разом з обтяженою близькою людиною.

Щоб керувати родинними зв’язками, їх треба зробити слабкими, пластичними, «гумовими». Як цього досягнути? Жорсткість зв’язків закладена у світогляді. Більшість людей керуються помилковим стереотипом про те, що вони чимось зобов’язані своїм родичам, і якщо не будуть опікуватися їхнім вдосконаленням, то це призведе до катастрофи.

Насправді кожна людина приходить у світ вільною істотою — божественним гравцем. Вона нікому нічого не зобов’язана — і їй також ніхто нічим не зобов’язаний.

Якщо ми робимо комусь добро, то не через обов’язок, а тому, що любимо і відчуваємо вдячність.

Тож якщо людина активно опирається вашому «вихованню», то треба дати їй можливість пройти цим шляхом і особисто переконатися в його плюсах і мінусах. Здійснюючи надмірний виховний тиск, ви відбираєте від людини шанс здобути власний досвід пізнання добра і зла. Часто буває, що як тільки ви припините активне «виховання» і скажете людині «роби що хочеш», то вона відразу ж почне слідувати вашим рекомендаціям — але вже так, наче це її власні переконання.

4. Формуйте позитивне середовище

Людина є колективною істотою: у своїй підсвідомості вона має потужні програми пристосування до загалу і життя «так як всі». Тому приділяйте свою увагу передусім тим, хто легко сприймає вас, цінує вашу просвітницьку працю і вдячний за неї. Якщо просвітлених людей у вашому середовищі стане достатньо багато, тоді інші, прагнучи бути «такими як всі», підлаштуються під передові норми без додаткових зусиль з вашого боку.

5. Активно поширюйте світло

Стан людини залежить від того, яку інформацію вона сприймає. А все тому, що кожна нова порція інформації неминуче формує в мозку людини нові нейронні зв’язки і змінює її як інформаційно, так і фізично. Тому чим більше у суспільстві циркулює позитивної інформації текстів, картин, музики, кінофільмів,  тим позитивнішим стає суспільство.

Не соромтеся розповідати про добрі справи, здійснені вами або іншими світлими людьми. Багато гарних людей повмирало тільки тому, що їхні знайомі не поділилися з ними своїм досвідом. Тож краще зайвий раз нагадати людині про Царство боже, чим потім стояти над могилою і відчувати докори сумління за надмірну делікатність.

Прославляйте будь-яку, навіть найменшу перемогу на шляху до святості. «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Тож хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Батька, що на небесах (Матвій 5.14-16).

* * *

Ваше бажання допомагати іншим має одне езотеричне обмеження: ця допомога не повинна зупиняти ваше власне просування вгору. Просування людини до досконалості важливіше за всі найсильніші родинні зв’язки разом узяті. Опускання вниз або еволюційне гальмування нікому не допоможе – ні в цьому житті, ні в наступному. Натомість чим ближче людина до боголюдської реалізації, тим більші її можливості тягнути за собою усіх інших.

Вгору просування - без краплі вагання!

Наші інтереси: 

Формуємо соціальне середовище, сприятливе для нашого розвитку. 

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.

Ваше бажання допомагати іншим має одне езотеричне обмеження: ця допомога не повинна зупиняти ваше власне просування вгору.

Просування людини до досконалості важливіше за всі найсильніші родинні зв’язки разом узяті.

Опускання вниз або еволюційне гальмування нікому не допоможе. Натомість чим ближче людина до боголюдської реалізації, тим більші її можливості тягнути за собою усіх інших.

Вгору просування - без краплі вагання!

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Оксана Лутчин.

Цінні поради! Сильна стаття. Виклад чіткий, стислий, з акцентом на важливих аспектах. Дякую!

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Оксана Лутчин.

Питання: ?чому слово "божий" пишемо з маленької букви?

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Зоріна Небокрай.

Чудова стаття! Дякую за корисні поради: доречні, слушні. По- доброму написано, що і легко розуміється.
Коментар Миро - еліксир для душі !

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Миро Продум.

Якщо маємо на увазі Творця всесвіту, то пишемо Бог (з великої літери). Якщо ж йдеться про егрегори, то пишемо з малої літери - бог.

Царство боже - це простір подій, в якому людина діє вільно - "як бог" - згідно з євангельською настановою "ви - боги".

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.

Якщо написати "Царство Боже" - то це означатиме світ, в якому перебуває Бог-Творець. Цей божественний світ ще називали Сваргою, а Бога-Творця - Сварогом, а також Брахмою і Святим Отцем.

Божественний світ є найвищим. Нижче йдуть світ духів і світ людей.

Світ людей має чотири простори подій, вищий з них Євангеліє позначає терміном "Царство боже". Ми його ще називаємо "Простір волі".

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Оксана Лутчин.

Дякую за ґрунтовне роз'яснення. Цілком згідна.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Дуб Молодий.

Вітаю шановна пані Оксана. Дякую за Вашу працю над чистотою мови.
А хіба є таке слово "згідна", часто його чую й воно надзвичайно ріже вухо.
Не краще було б вжити - "Цілком погоджуюсь." ?

Рабів до раю не пускають.

Зображення користувача Оксана Лутчин.

Радіймо, Дубе Молодий!
Тішить те, що Ви аналізуєте мову - це шлях вдосконалення власного мовлення.
Слова : "згідна", "згодна", "згідний", "згоден" виявляють згоду або солідарність з кимось. Це українські слова. Ось приклади Їх вжитку:
"Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден" (Леся Українка); – "Я зо всім згодний" (Б.Антоненко-Давидович).
Аналізуємо слово "погоджуюсь" - згоджуюсь - згодна - згода. Ці слова можна назвати однокореневими, що утворились префіксально-суфіксальним способом і позначають одне поняття. Отож, згідна чи згодна, згоден чи згідний - короткі, влучні слова, що увійдуть у словник Сенсару.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Дуб Молодий.

Річ в тім, що я розумію явище яке позначають ці слова але вони для мене, чомусь, звучать як русизми, як щось чуже, інорідне.
Я теж вчора дивився в інтернеті про слова "згоден" та "згідна". Були наведені ці ж приклади їх вживання. Для правди треба зазначити, що Леся Українка, попри всю свою величезну любов до України, не була етнічною українкою, вона росіянка. Б.Антоненко-Давидович був в дитинстві відірваний від мовного середовища. На мою особисту думку, їх творчість можна використовувати для прикладів з деякою відсотковою часточкою але.
Я не філолог й не претендую ним бути, але я українець. Чуючи слова "погоджуюсь" , "згода", я сприймаю як рідні для себе, вони для мене мелодійні. А слова "згоден", а особливо "згіден(на)" мені дуже дисонують. На мою особисту думку, це(згіден, згідна) - чужорідні(суржикові) утвореня по типу творення російських слів "согласие" - "согласен", "согласна", "согласно" змавповані на український манер, "згода" - "згоден", "згодна", "згідно"(відповідно до чогось) й саме звідси з/являється слово "згідна"(виходить, я згідна - я відповідна до чогось!?). Чи варто(правильно) вживати "я згідна" , "він згідний"? На мою особисту думку - ні. Але знову ж, я не філолог й це моя особиста думка.
Зрозуміло, що мова - це не стале явище, а таке, що постійно розвивається. Тому вважаю зайвий раз подумати, звернути увагу - корисним. Маю надію, що мені вдалось донести до Вас свою думку.
З повагою.

Рабів до раю не пускають.

Зображення користувача Зоріна Небокрай.

Не треба ускладнювати. Легше казати одне слово, ніж два.

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Володимир Самотий.

Дякую. Все правильно написано. Проте, я особисто людину більше сприймаю не як гравця, а як учня. Може в силу моєї професії. Ми отримуємо уроки і повинні їх вивчити і засвоїти. Хто цього не робить залишають на повторний рік. Здібніші ідуть далі, а там знову уроки, але якісно вищого рівня.
Дейл Карнегі писав: Якщо хочете, щоб шеф підтримав вашу ідею подайте її так, щоб він повірив, що це його ідея.

ВС

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Цікаво було підставити в цитату Дейла Карнегі замість ШЕФ свою персону :-) Кумедно так виглядає :-)
Про гравця: учень - це той же гравець, який грає в гру "навчання" (або назвімо її "Зростання становлення") де вчиться. У цю ж гру грає(ють) вчитель(і), при чому, як учень може обиратися для навчання, так і учитель може обиратися учнем. У цій грі вчитель вчиться навчати, а учень - навчатися. Й обидва гравці досягають одного результату - зростають до Царства Божого, удосконалюються ("Будьте досконалі, бо і Отець ваш небесний досконалий"). !Це гарна гра!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.

Саме так! Гра - це радісне навчання. Навчаються всі!

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Цитата: "Часто буває, що як тільки ви припините активне «виховання» і скажете людині «роби що хочеш», то вона відразу ж почне слідувати вашим рекомендаціям — але вже так, наче це її власні переконання."

Для таких випадків є навіть наступна рекомендація: "Якщо хочеш, щоб твоя ідея була впроваджена - зроби її ідеєю свого шефа". Отак от!
!Ну і що, що він її видасть за свою :), зате ідея працюватиме на вашу користь!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Костянтин Струк.

А от чи буває таке, що людина не вміє любити? І почуттям обов'язку підміняє почуття любові?
Про яке ослаблення зв'язків може йтися у такому разі? Адже чим більше ми зобов'язані людям, тим більше до них прив'язуємось.
Хоч тут уже я ризикую зіскочити на суто особисті моменти, які не хотів би виносити на люди.

Поки дихаю - сподіваюсь!

Зображення користувача Микола Погорілець.

Пане Костянтине! Релігія стверджує, що ми прийшли в цей світ вчитися любові! Хто вміє любити всіх безумовно, той вже святий.

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Зазначаю, що цю чудову статтю Ігор написав...
6 років тому !!!

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !