Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 308
  • Переглядів: 331

Генетичний форсаж, або Коли закінчиться ковідний терор

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Сенс поточної кризи полягає у прискореному переході Білої раси на вищий рівень. Прискорення досягається шляхом проштовхування народів крізь еволюційне «пляшкове горло» за допомогою надзвичайно агресивної вакцинації – багаторазової та довготривалої. Тому виживуть тільки фрівакси. «Щасливі приязні, бо вони успадкують землю».

211128efektplyashkovogogorla-2.jpg

Перехід від старої до нової популяції крізь еволюційне «пляшкове горло»
Перехід від старої до нової популяції крізь еволюційне «пляшкове горло»

«Входьте вузькою брамою, бо простора брама й розлогий шлях, що веде до погибелі, і багато ним ходять. Але тісна брама й вузький шлях, що веде до життя, і мало таких, що його находять» (Матвій 7.13-14).

Попередні статті:

Великий Перехід

Терміном «Великий Перехід» позначаємо перехід частини людства до нового циклу розвитку, від старої до нової цивілізації. Цей процес уже відбувається на наших очах. За своїм значенням і масштабами він співмірний з попереднім Великим Переходом, який відбувся в середині 6 тис. до нової ери і завершився заснуванням Трипільської цивілізації. Від цієї грандіозної події ведеться традиційне арійське літочислення «від сотворення світу» у 5508 року до н. е. Це було народження Арійського світу. Його творцем став новий народ під проводом святого Ноя.

У попередніх статтях ми вже згадували про «ефект пляшкового горла» – це коли відбувається різке скорочення популяції, більша її частина вимирає, а ті, що вижили, передають нащадкам свої особливості. У термінах Євангелія це називається проходженням крізь вузьку браму. В обох випадках йдеться про надпотужний засіб прискорення еволюції. Погляньмо, як він працює.

Ефект пляшкового горла

Уявімо собі популяцію тварин, яка живе в помірному кліматі. Ця популяція володіє достатньою генетичною різноманітністю, тож тварини дещо відрізняються одне від одного за різними ознаками. Припустімо, більшість у популяції має коротку шерсть, проте невелика її частка має довгу шерсть. Наприклад, таких довгошерстих лише 10%. У нормальних умовах ця довга шерсть лише заважає. Аж раптом приходить незвично холодна зима з лютими морозами – і в цих стресових обставинах вимирає 90% популяції. Виживають лише ті 10%, які мають довгу шерсть. Відповідно, саме вони народжують нащадків і передають їм свою генетику. В результаті генофонд популяції зазнає різких змін – у нашому прикладі всі її члени стають довгошерстими.

В науці цей ефект позначається терміном «генетичний дрейф» (Genetic drift). Він приводить до зменшення генетичної різноманітності – аж до повного зникнення деяких генів (точніше, алелів) у генофонді популяції. Водночас поширюються інші гени, які раніше були рідкісними, а тепер можуть досягнути частоти 100% у популяції. Ці гени можуть різко посилити конкурентоспроможність популяції.

Зазвичай генетичний дрейф відбувається повільно, проте його швидкість неймовірно зростає в ході подолання «пляшкового горла». У цей час відбувається своєрідний генетичний форсаж і різка зміна гефононду, тому «ефект пляшкового горла» є універсальним прискорювачем еволюції.

Як це працює у людей

На відміну від тварин, люди є носіями духу, тому при еволюційному доборі велику роль відіграють не лише генетичні, а й духовні та культурні чинники. Яскравим прикладом є попередній Великий Перехід, який привів до народження надзвичайно динамічної і продуктивної Трипільської цивілізації. У ролі стресового чинника тоді виступив Великий Потоп, спричинений проривом Босфорського перешийку водами Середземного моря. Згідно з відомою міфологією, народ Ноя не втікав від потопу, а завчасно, згідно з чітким планом, перейшов на захищену від води територію. Отже, ключовим чинником добору було не вміння швидко бігати, а знання і воля.

Проте в цьому випадку мав місце і генетичний добір, але не природний, а штучний: згідно з Авестою, для заснування нового світу цар Їма відібрав близько двох тисяч чоловіків і жінок, серед яких не повинно було бути горбатих, потворних, божевільних, хворих, карликів чи з іншими пороками – «мітками диявола» (Відевдат 2, 29). Тобто новий світ мали заснувати духовно, психічно і фізично здорові люди.

Як бачимо, під час попереднього Великого Переходу головний чинник добору мав духовний характер. Спільнота, що тоді пройшла крізь «пляшкове горло», була передусім спільнотою однодумців. Вона заснувала Арійську расу і опанувала простір, який мовою Авести називався «Ар’янам Вейджа». Цей вираз перекладають як «Арійський простір», а також як «Арійський зародок, ядро» (від авестійського «ваеджо» – зерно, початок, насіння).

У наш час творення нової цивілізації супроводжується переходом від індустріальної до постіндустріальної формації. Нова формація завжди є діалектичним запереченням попередньої, що описується трьома принципами: 1) протилежності, 2) заперечення запереченого, 3) цілісності. Це означає, що

  • фундаментальні якості нашої цивілізації зміняться на свою протилежність,
  • багато чого буде використано з досвіду доіндустріальної (аграрної) формації,
  • зміни охоплять весь спосіб життя: світогляд, вірування, соціальну організацію, освіту, охорону здоров’я, економіку, технології. Понад те, зміниться тип самої людини.

Індустріальний конвеєр і масова людина

Індустріальна формація (індáстріал) – це передусім масове виробництво і масове споживання, а також масові освіта, медицина, культура, мистецтво, література. Ключовою умовою забезпечення масовості є зведення людини до деякого «масового стандарту», причому що нижчий його рівень, то вища масовість. Відтак весь індустріальний комплекс працює на формування масового суспільства, яке чимраз більше перетворюється на «соціальний пісок». Його пісчинкою є так звана «масова людина» – посередня, самотня, без роду і племені, вирвана з соціуму і відчужена від традиції. Ось як іспанський філософ Хосé Ортéга-і-Гассéт (ісп. José Ortega y Gasset) визначає масову людину: «Маса – це кожний, хто сам не дає собі обґрунтованої оцінки – доброї чи злої, а натомість почуває, що він «такий, як усі», і проте тим не переймається і навіть задоволений почуватися тотожним з іншими».

Центральними фігурами індастріалу є «великий конвеєр» і безликі натовпи, які його обслуговують. У переважній більшості люди самі живуть як машини, тобто мислять і діють як запрограмовані автомати, причому на всіх рівнях соціальної ієрархії – від найвищих чиновників до простих роботяг. Головним інтересом індустріальної мегамашини є перетворення людини на максимально покірну істоту без власних переконань.

По суті, індустріальний культурний дрейф полягає в опусканні людини до рівня інтелектуальної тварини – без усвідомлення себе духовною істотою і без спроможності до вольових вчинків. Індустріальна система здійснює добір людей такого типу. «Масова людина» є конформістом з ослабленими розумовими та вольовими якостями.

Постіндустріальна нова людина

Постіндустріальна формація (постіндáстріал) докорінно заперечує цінності індустріальної формації і веде до формування людини нового типу. Вона схильна до самопізнання, спроможна до творчості, має тверді переконання і волю їх відстоювати. Вона орієнтована на індивідуальні форми освіти та розвитку. Вона прагне до самовираження і самореалізації. Вона шукає спільного блага і тяжіє до формування організованих громад однодумців.

Постіндустріальний культурний дрейф полягає у піднесенні людини до рівня духовної істоти з розвиненою совістю, самостійно мислячої, творчої і вольової. Якщо максимально стисло, то новій формації неохідні люди розумні й вольові. Для творення нового світу їм треба усвідомити себе і виокремитися з масового суспільства.

Ортега-і-Гассет про два типи людей

Фактично, цей видатний філософ описав індустріальну і постіндустріальну людину – і зробив це ще у 1930 році у своєму знаменитому ессе «Бунт мас» (La rebelión de las masas). Він починає з того, що розділення на «елітний» і «масовий» типи має психологічну природу і не визначається належністю до вищого чи нижчого класу:

«добірна людина – це не вередун, який вважає себе вищим від інших, а той, хто вимагає від себе більше, ніж інші, хоч він сам, може, й неспроможний сповнити цих вищих вимог. І нема сумніву, що найрадикальніший поділ, який можна провести в людстві, – це поділ на два типи:

ті, що від себе багато вимагають і беруть на себе нові труднощі та обов’язки,

і ті, що від себе нічого особливого не вимагають, а що для них жити – це бути щомиті тими, чим вони вже є, без зусилля самовдосконалитись, – трісками, що їх несе течія».

«Отже, поділ суспільства на маси та на добірні меншини є поділом не на суспільні класи, а на типи людей, і тому не може покриватися з ієрархізацією на вищі і нижчі класи. ... У межах кожного суспільного класу є маса і правдива меншина. ... Наш час характеризується перевагою маси й плебсу навіть у групах із традицією добору. Отак в інтелектуальнім житті, що самою своєю істотою вимагає і передбачає кваліфікацію, помічається поступовий тріумф псевдоінтелектуалів некваліфікованих, не здатних до кваліфікування і самою своєю психікою дискваліфікованих. ... Натомість нерідко зустрічаємо сьогодні шляхетно здисципліновані душі серед робітників, які раніше могли правити за найкращий приклад так званої маси».

«Для мене шляхетність це синонім напруженого життя, що постійно прагне перевершити себе, відірватися від старих досягнень до намічених обов’язків і вимог. Отак шляхетне життя протиставлене простому чи інертному життю, що статично замикається в собі, засуджене на вічну нерухомість, доки якась зовнішня сила не примусить його вийти з себе. Тому ми називаємо цей тип людини масою не тому, що він численний, а тому, що він інертний.

Більшість людей неспроможні на жодне зусилля, хіба що воно є безпосередньою реакцією на зовнішній тиск. І саме тому цих кілька одиниць, що виявилися спроможними на спонтанне й розкішне зусилля, виділяються окремішньо, наче монументи в нашій свідомості. Це люди добірні, шляхетні, єдино активні, а не лише реактивні, для них життя це постійне напруження, безнастанне тренування. Тренування аскеза. Це аскети».

«Пересічній людині наших днів не спадає на думку сумніватись у своїй довершеності... Тут ми маємо діло з тією самою різницею, що відвічно існує між дурним і мудрим. Мудрий завжди ловить себе на останньому кроці перед безглуздістю; отже, він робить зусилля уникнути безглуздості, що на нього чатує, і в цьому зусиллі полягає розум. Дурний, натомість, не підозрює себе самого; він має себе за надзвичайно кмітливу людину».

Підсумовуючи, Ортега-і-Гассет наголошує на таких рисах масової людини:

  • стихійність і потреба в зовнішньому управлінні;
  • нетерплячість і агресивне несприйняття думок інших людей;
  • бездумна «безпосередня дія», найчастіше з використанням сили;
  • відкидання цінностей, норм та ідеалів;
  • розрив з традицією;
  • поверховість, байдужість, матеріальний інтерес;
  • зарозумілість і самовпевненість,
  • правовий нігілізм.

Сучасні «вакси» і «фрівакси»

Розділення суспільства на два типи, виявлене іспанським філософом майже століття тому, яскраво проявилося в наш час, особливо після початку ковідного пресингу з весни 2020 року. Масова людина спочатку слухняно одягнула маску – символ упокорення і прогинання перед «владою». Потім вона погодилась на безглуздий карантин, після нього – на вкрай небезпечну вакцинацію, в тому числі й для власних дітей, хоча молодь взагалі не хворіє на ковід.

Масова людина змирилася з відвертою антизаконністю ковідних обмежень та утисків. Понад те, значна частина «ваксів» агресивно ставиться до противників примусової вакцинації («фріваксів»), які виступають за право кожної людини розпоряджатися собою. З погляду «ваксів», однією з причин пандемії є вільнодумство «фріваксів», які не бажають бути «такими як усі».

Можна сказати, що «вакси» – це ті, які пливуть за течією, яку їм задають олігархічні ЗМІ, корумповані уряди і фармацевтичні корпорації. «Фрівакси» – це ті, які пливуть проти течії, тому що думають власною головою і борються за свої переконання.

«Вакси» – це конформісти, недалекі й покірні пристосуванці, що прагнуть бути «як усі». «Фрівакси» – це розумні та сміливі нонконформісти. У термінах Ортеги-і-Гассета, «вакс» – це «масова людина», «фрівакс» – це «шляхетна людина».

Згідно з усталеною пропорцією, в індустріальному суспільстві до самостійного мислення спроможні приблизно 5% населення. Решта 95% не мають власної думки, тому приєднуються до думки тих, хто виглядає переконливіше. З погляду типології Ортеги-і-Гассета, до групи «шляхетних» належать згадані 5% плюс ті, що їм довіряють – це згадані іспанським філософом «шляхетно здисципліновані душі». Тому група «шляхетних» у суспільстві може складати від 5 до 20 чи й більше відсотків – в залежності від доброго прикладу «шляхетних», їх організованості та активності.

Самоліквідація масової людини

Масова людина була потрібна для індустріальної формації. Проте для нової формації цей тип людини вже неактуальний. Постіндустріальна формація потребує людей творчих, розумних і вольових – тих, кого Ортега-і-Гассет називає «добірними» і «шляхетними». Але як заснувати новий світ, якщо домінуюча «масова людина» вперто відтворює індустріальну мегамашину та її велику тюрму? Як шляхетній меншості схилити інертні маси до творення нової, вільної цивілізації?

Ще вчора це видавалося неможливим, але сьогодні ми впевнено стверджуємо, що це вже відбувається, причому з великим прискоренням. А все тому, що з початку 2021 року розпочалося активне проходження крізь «пляшкове горло» еволюції. В ролі стресового чинника виступає шалена атака психопатів, спрямована на знищення людства «вакцинами від ковіду».

Це новий Великий Потоп. Може статися, що протягом життя одного покоління чисельність Білої раси зменшиться в кілька разів. Крізь «еволюційну горловину» пройдуть лише ті, які не дадуть себе знищити. Це ті, кого раніше називали «шляхтою», а нині називають «фріваксами». Під час попереднього Великого Переходу вони називали себе «аріями», тобто «шляхетними».

Механіка переходу

Механізм сучасного Великого Переходу ілюструє типова схема проходження популяції крізь «пляшкове горло».

Ефект пляшкового горла в ковідній кризі
Ефект пляшкового горла в ковідній кризі

Зліва від червоної вертикальної лінії (проміжок 0 – 1) показано сучасне суспільство, яке складається зі «шляхетних» («фріваксів», жовтий колір) і «масових» («ваксів», блакитний колір).

До початку «події пляшкове горло» (boottleneck event) в цьому суспільстві домінує масова людина і підтримувані нею індустріальні інституції. Саме вони – масові люди – обирають президента та інші органи влади, підтримують брехливі ЗМІ (дивляться телевізор з його пропагандою та рекламою), лікуються вакцинами, споживають масову культуру і, що дуже важливо, передають усе це своїм нащадкам. Група «шляхетних» на проміжку 0 – 1 перебуває у меншості, мало впливає на масові процеси, а тому неспроможна витягнути суспільство з усього цього болота.

Червона лінія фіксує момент, коли суспільство потрапляє під потужний пресинг геноциду у формі психотерору і надзвичайно агресивної масової вакцинації – див.: Отямтесь, це геноцид! Вакцинація є смертельною отрутою – доктор Володимир Зеленко (США). Це новітній Великий Потоп, спроможний винищити більшу частину Білої раси. Проходження крізь «пляшкове горло» (проміжок 1– 3) може розтягнутися на життя одного покоління, тобто тривати 20–30 років.

Вакцинний геноцид винищує тільки «масову людину», тобто «ваксів», адже це вони вже вакцинувалися і далі будуть вколювати собі отруту принаймні двічі на рік протягом усієї цієї ковідної афери. Дуже ймовірно, що за кілька років від їхнього імунітету нічого не залишиться – настане так званий «імунний параліч» і вони почнуть вимирати від сотень різних недуг. Вмирання від вакцин вже почалося, причому зачіпає людей молодих і здорових, в тому числі спортсменів. З кожною вколотою дозою ймовірність смерті чи каліцтва зростає.

Важливо розуміти, що це не звичайна вакцинація, а ін’єкція препаратами генетичної модифікації. Як показав американський лікар Джозеф Меркола, «зареєстрований рівень смертності від вакцин COVID-19 у даний час перевищує зареєстрований рівень смертності від більш ніж 70 вакцин разом узятих за останні 30 років, і це приблизно в 500 разів смертельніше, ніж вакцина проти сезонного грипу, яка історично була найнебезпечнішою» (Joseph Mercola. COVID Vaccine Deaths and Injuries Are Secretly Buried. – LewRockwell.com, July 2, 2021). На його думку, вакцинація є цілеспрямованою «операцією біотероризму» і кожна людина після вакцинації ризикує померти протягом найближчих 23 років. Механізм дії згаданого токсину пояснює доктор Раян Коул – дивіться виступ доктора Раяна Коула (Ryan Cole) на White Coat Summit у серпні 2021 року, а також канадський лікар Чарльз Гофф (Dr Charles Hoffe MD): 62% вколотих мРНК-вакцинами мають мікротромби і ризик серцевої недостатності – PSI (Великобританія).

З другого боку, вакцинація радикально підриває плодючість – див.: Вакцинація і вагітність: 90% викиднів у вакцинованих до третього триместру вагітності – The New England Journal of Medicine (зазвичай ця частка становить 10%, тобто після ковід-вакцинації частота викиднів зросла у 9 разів). Про руйнування плодючості вакцинованих чоловіків і жінок розповідає канадський лікар Роджер Годкінсон (Dr Roger Hodkinson), екс-голова комітету Королівського коледжу лікарів і хірургів в Оттаві. Усе це означає, що «вакси», якщо й виживуть, не зможуть залишити нащадків, відтак не зможуть передати їм спосіб життя «масової людини».

Але повернімось до схеми «ефекту пляшкового горла», а саме до точки з мінімальною чисельністю популяції (точка 3). Що ближче до неї, то більша впливовість групи «шляхених» («фріваксів»). Неважко здогадатися, що «шляхетні» відіграватимуть у суспільстві провідну роль вже при наближенні до точки 2, в якій вирівняється чисельність «ваксів» і «фріваксів».

Після досягнення «демографічного дна» (точка 3) почнеться відновлення чисельності популяції, причому на основі культурних цінностей «шляхетних» та їхнього генофонду.

Культурно-генетичний форсаж

У попередній статті ми вже говорили про зв’язок між ментальністю людини та її способом життя. Досконаліший спосіб життя, в тому числі правильне харчування та оптимістичний світогляд формують гармонійніший епігеном, тобто налаштування генокоду. Окрім того, більша довіра до себе, вища розумова та фізична активність корелюють з кращою генетикою. Тому в рамках загального генофонду популяції де-факто існують два генофонди – «масовий» і «шляхетний». Перший є чисельно домінуючим, другий має на порядок меншу чисельність. Поступова самоліквідація «ваксів» автоматично веде до зростання частки генофонду «шляхетних» («фріваксів»). Після проходження «пляшкового горла» популяція різко змінює якість свого генофонду – це вже генофонд «шляхетних».

Таким чином, у процесі проходження популяції крізь еволюційну «вузьку браму» відбувається не лише культурний, а й генетичний дрейф. Оскільки перетворення відбуваються у форсованому режимі, то правильно говорити про культурно-генетичний форсаж. Протягом життя одного покоління популяція зазнає радикального перетворення: новий шляхетний народ суттєво відрізняється від попереднього – культурно, епігенетично і навіть генетично. Ми прискорено рухаємось до нового, постіндустріального Трипілля.

Реінкарнація і цивілізаційний плацдарм

Як ми вже знаємо, людський дух розвивається шляхом реінкарнації, в євангельських термінах – палінгенезії. Нове втілення зазвичай відбувається серед свого роду, свого народу, на своїй рідній землі. Це означає, що ті українці, які передчасно вимруть внаслідок вакцинацій, знову прийдуть на нашу землю. Їхні безсмертні духовні сутності втіляться в нові тіла – у шляхетних українських сім’ях і у шляхетній українській державі. Їм пощастить отримати шляхетне виховання й долучитися до шляхетної культури.

Так що ми – «вакси» і «фрівакси» – залишаємось єдиним народом, який робить Великий Перехід від Залізної доби до Золотої ери. «Шляхетні», які нині відстоюють право на життя, захоплюють плацдарм у просторі нашого майбутнього. До цього плацдарму потім підтянуться основні сили, які в попередньому житті були «ваксами» і «масовими людьми». У новому втіленні вони вже будуть вільними і шляхетними.

Духовні сутності українців, яких психопати позбавили життя, будуть прагнути до якомога скорішого втілення. Це створюватиме своєрідний духовний тиск на тих, що вижили, і спонукатиме їх до багатодітності. Можливо, цей тиск із небес буде найголовнішим чинником наступного демографічного вибуху, який приведе до швидкого відродження популяції (ділянка 3 – 4 на схемі «ефекту пляшкового горла»).

Розширюємо групу шляхетних

Для завоювання «плацдарму майбутнього» необхідно докласти великих зусиль, тож у цій справі важливий кожен боєць. Відтак «шляхетним» потрібні не тільки самоорганізація та взаємодопомога, а й розширення шляхетної спільноти з числа тих, які ще не визначилися. Для цього застосовуємо євангельську стратегію, яка містить три компоненти: 1) самовдосконалення і особистий приклад, 2) проповідь і всіляке поширення правдивої інформації, 3) чудотворення, тобто швидке фізичне і психічне зцілення інших людей засобами Живого Слова.

Коли закінчиться ковідний терор

Як ми вже з'ясували, нинішній психопатичний пресинг прискорює розвиток людства шляхом його примусового проштовхування крізь еволюційне «пляшкове горло». Цей механізм проштовхування діятиме доти, доки буде досягнута еволюційна мета – народження постіндустріальної цивілізації. Іншими словами, психопати пресуватимуть доти, доки «шляхетні» організуються і поставлять злочинців на належне їм місце. Психопати мають бути відстороненими від влади, адже тварини не можуть керувати людьми.

Фактично, завершення ковідної кризи – у руках «шляхетних». Тривалість переходу крізь «пляшкове горло» напряму залежить від їхньої сили духу, солідарності, організованості та рішучості. Психопати самі не зупиняться, адже це несвідома сила без внутрішнього духовного регулятора. Їх може зупинити лише більша сила.

Висновки

1. Вищий сенс ковідної кризи полягає у прискореному переході Білої раси на вищий рівень розвитку – від індустріальної до постіндустріальної формації, від масової людини до шляхетної людини, від Залізної доби до Золотої ери.

2. Прискорення досягається шляхом жорсткого проштовхування народів крізь «пляшкове горло».

3. У ролі стресового чинника виступає надзвичайно агресивна масова вакцинація високотоксичними препаратами генетичної модифікації.

4. Крізь еволюційну «горловину» пройдуть тільки «шляхетні», як їх називав Хосе Ортега-і-Гассет, тобто ті, що їх нині називають фріваксами. «Щасливі приязні, бо вони успадкують землю» (Матвій 5.4).

5. Під час Великого Переходу «шляхетні» сформують шляхетні громади і «громаду громад» – державу нового циклу.

Продовження: «Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю» – 5 настанов Доброї Новини для проходження крізь «пляшкове горло»

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
 
 
Наші інтереси: 

Пізнаємо глибинні причини поточної кризи. Не все так погано! Навіть дуже непогано... Нормально!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Подарунок на Різдво – «Євангеліє Ісуса Хреста» (Ігор Каганець, 2017) для нових прихильників AR25.ORG

Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.

Головна причина появи "масової людини" полягає в ослабленні зв'язку з її власним духом. Відтак необхідна культура відновлення такого зв'язку. Це буде релігійна культура, адже релігія – це і є "відновлення зв'язку" (від "ре" – відновлення, повторення; "лига" – зв'язок).

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Відбувається самоліквідація індустріальної цивілізації подібно до автолізу живих істот. Цей процес "саморозщеплення" цивілізації здійснюють психопати, піднесені на вершини влади «масовою людиною». Тепер вони знищують цю «масову людину». Очищення від старої системи відбувається зусиллями цієї ж системи. Це і є автоліз. Прибирання за собою. Швидко й екологічно. Всім спасибі!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Андрій Гарас.

Хай буде!

Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Народження нової цивілізації - це як народження дитини: може бути боляче, але завершується великою радістю.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Я з цим не згоден! Бо, маю маленький практичний досвід саме з цього. Маленький досвід - бо, саме я є головою та головним створювачем демосу. Саме на практиці. А, теорію цього я знайшов у вельмишановного добродія Ігоря Каганця, та в Добрій Новині безпосередньо. Діючим зразком для мене була збірна України з парабадмінтону. Саме її я вважаю першим демосом, братсвом-корпорацією та громадою водночас. Бо, найважливішою річчю в демосі є саме стосунки між людьми в ньому
Народження нової цивілізації супроводжується маленьким болем, та величезним щастям водночас!
Спробуйте самі!:) І, хочу зауважити - процес народження, що дитини, що цивілізації, накладає дуже великий відбиток на подальшу долю народженої дитини, або народженої цивілізації. І, як сам процес народження спричиняє саме щастя, то і подальша її доля буде щасливою!:) І дитини, і цивілізації:)

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Тут незгоди не виявлено. Все лише підтверджено.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Олена Каганець.

«Людина не має коритися тварині» (правило Бене Джесеріт. Френк Герберт "Дюна". Книга перша. Розділ третій).

Зображення користувача Ігор Каганець.

З'ясував, що геленське слово πρᾷος (πραεῖς, prâios) споріднене з латиським prieks («радість») і старослов’янським приꙗзнь (prijaznĭ, «дружба»). Тому ця фраза з Євангелія «Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю» (Матвій 5.4) має точніший переклад: «Щасливі приязні, бо вони успадкують землю».

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

То є гарно!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Юлія Гаркуша.

Можливо про це вже хтось згадував, але мені щойно спало на думку,що слово «шляхетний» співзвучно зі словом «шлях». Шлях розвитку людини . Шляхетні думки, слова, вчинки – це те, що вдосконалює людину, покращує її, а разом з нею - і навколишній світ. Це шлях триєдиної еволюції.

Є ще слово «дорога». Воно співзвучно з … ні, не з рогами). Хоча, якщо вважати їх символом облуди, то з нами – теж. Слово «дорога» співзвучно зі словом «ріг» - перехрестя , кут . Отак людина блукає по життю від кута до кута, від рога до рога. Наче ставить цілі, наче їх досягає. Але оскільки вона ігнорує свій дух, або тішить себе ілюзією його розвитку, то її життєва дорога - блукання в лабіринті. Як розпізнати, де знаходиться людина? Дуже просто. Наявність боротьби і страждань – це ознака блукання . Що менше боротьби і страждань – то ближче вихід з лабіринту на шлях до справжнього щастя у просторі волі.

Зображення користувача Ігор Каганець.

Так, тут виразний зв'язок. Якщо копнути ще глибше, то первинним є слово «сила» (сла, шла), яка залишає видимий «слід». На це вказує і слово «шляхта» – сильні люди, спроможні битися, звідси німецьке Schlacht – битва. Відтак шляхетна людина – це сильна людина, яка знає свій шлях, йде широкою прямою траєкторією, а не заплутаними манівцями. Про це трохи є у статті У всякого своя дгарма, тобто шлях широкий.

Юлія Гаркуша каже:
Можливо про це вже хтось згадував, але мені щойно спало на думку,що слово «шляхетний» співзвучно зі словом «шлях». Шлях розвитку людини . Шляхетні думки, слова, вчинки – це те, що вдосконалює людину, покращує її, а разом з нею - і навколишній світ. Це шлях триєдиної еволюції.
Є ще слово «дорога». Воно співзвучно з … ні, не з рогами). Хоча, якщо вважати їх символом облуди, то з нами – теж. Слово «дорога» співзвучно зі словом «ріг» - перехрестя , кут . Отак людина блукає по життю від кута до кута, від рога до рога. Наче ставить цілі, наче їх досягає. Але оскільки вона ігнорує свій дух, або тішить себе ілюзією його розвитку, то її життєва дорога - блукання в лабіринті. Як розпізнати, де знаходиться людина? Дуже просто. Наявність боротьби і страждань – це ознака блукання . Що менше боротьби і страждань – то ближче вихід з лабіринту на шлях до справжнього щастя у просторі волі.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Бард Рой.

Майже із сльозами на очах читав написане. А у голові кадрувалася сцена з "Термінатора", коли герої завітали до хати негра-науковця, і повідомили йому, що чекає на людей від його розробки... Врешті він, смертельно поранений, аби вберегти Шварца, Сару із її сином від атаки на його хату "конкуруючої організації", затиснув у згасаючих руках пульт вибухівки, мовив своїм новим друзям: "Не знаю, наскільки мене вистачить" - щоби вони вшились і він міг спокійно підірвати і хату, і себе, і непроханих виродків... Коротше, викладене другом Ігорем надихає. Дякую!

Хай буде!

Зображення користувача Алекс Гун.

* * *
Твоє видноколо душі
розгортається спрагою віри.
Небуденність – квітковий пилок
між думками.
Загортайся у щем
чи у полум’я –
будеш світлом
воскреслих надій.

Олександр Гунько

Зображення користувача Ігор Каганець.

Про шляхетних і масових:

Не можу, не хочу на рівні обцаса,
Не звик, не навчили, не личить.
І не біомаса,
а раса Тараса
Мене на князівство покличе!
(Сергій Пантюк)

Все, що робиться з власної волі, – добро!