Надзвичайний і повноважний посол України Юрій Щербак заявив в ефірі «5 каналу», що відсутність на саміті Тримор’я у Варшаві українського президента Петра Порошенка – це прорахунок польської сторони, яка його не запросила.
За словами Щербака, в такий спосіб організатори звели цю ініціативу не до геополітичної, великої платформи країн, які можуть протиставити Росії такий кордон, а до рівня інфраструктурних проектів усередині Євросоюзу.
Він додав, що на перше засідання, яке відбулося у Хорватії, Україну запрошували, хоча вона туди не поїхала. Саміт проходив і торік, проте Українська держава його проігнорувала. «А в цьому році вже розуміючи, що Україна матиме якісь претензії і бажання взяти участь, вони оголосили, що це тільки для членів ЄС», – зауважив Щербак.
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики (Institute of World Policy), солідарна з послом в оцінці ситуації: «З моменту інавгураційної зустрічі Тримор’я була дещо підкоригована концепція об’єднання. Було прийнято рішення, що ця ініціатива має включати тільки країни-члени Європейського Союзу. Власне, спрямованість ініціативи саме на країни-члени ЄС і стало головним аргументом, яким господарі саміту – поляки – пояснили офіційному Києву, чому ми не запрошені до участі. Мовляв, це тільки для країн ЄС, нічого особистого. Хоча, за наявною інформацією, деякі країни-учасники ініціативи прямо висловлювали небажання бачити Україну на саміті, побоюючись, що за нашої участі ініціатива автоматично набуде геополітичного забарвлення з антиросійським присмаком».
Я зауважує Альона Гетьманчук, український президент міг би бути просто гостем на саміті, якби було відповідне бажання поляків і підтримка американців.
«Очевидно, цього разу не було бажання такий формат вигадувати. А заодно й підкреслювати основну лінію незгоди, яка існує серед 12 учасниць Тримор’я – ставлення до Росії внаслідок її агресії проти України […] Ризикну припустити, що для того, аби бути запрошеними на «Тримор’я» потрібно бути не тільки членом ЄС, але й не воювати з Росією», – додає вона.
Директор Інституту світової політики також звертає увагу на ще два важливі моменти: «По-перше, урок з Тримор’ям Україна має врахувати, і наступного разу, коли її запрошуватимуть на інавгураційну зустріч тієї чи іншої міжнародної ініціативи не «губити» запрошення, як це сталося торік, коли ми не були представлені в Хорватії…
По-друге, є один, але дуже суттєвий плюс від того, що ми не беремо участь у «Тримор’ї». Ця ініціатива викликає не найкращі реакції у Брюсселі і Берліні […] Попри всі заяви учасників ініціативи, що це ніяка не спроба створити альтернативний ЄС, багато хто в Брюсселі та Берліні сприймає цю ініціативу як таку, яка – свідомо чи несвідомо – націлена на посилення дезінтеграційних процесів в Євросоюзі».
Редактор відділу міжнародної політики та інформації газети «День» Микола Сірук називає цю ситуацію «тестом на дружність» для Варшави.
«Схоже, польсько-українське партнерство зараз переживає чергове випробування щодо по-справжньому дружнього і довірливого ставлення між обома країнами», – каже Микола Сірук. І додає: «Не виключено, що такий вчинок Варшави може стати певним протверезінням для багатьох в Україні, хто досі називає Польщу адвокатом України».
У коментарі тому ж «Дню» посол Польщі в Україні Ян Пєкло, зокрема, зауважив, що польська позиція полягає в тому, «що ми маємо також включати наших партнерів зі Східної Європи, які не є членами ЄС». Додавши, що остаточне рішення щодо участі в саміті до певної міри залежало від Трампа, з яким «також потрібно радитись через те, що це міжнародна подія», Пєкло наголосив, що включення України в коло учасників саміту Міжмор’я разом із Трампом – це інтерес як Польщі, так і України. «І це єдиний шлях імплементувати цей проект, який поєднує Балтійське, Чорне та Середземне море, можливо, з якоюсь допомогою ЄС».
«Тримор’я є вираженням рішучості держав-членів Центральноєвропейського регіону в надолужуванні заходів з розвитку та модернізації транспортних, енергетичних та інших інфраструктурних мереж до рівня їхнього розвитку в державах Західної Європи, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності та безпеки всього Євросоюзу. Порушення віртуального питання членства України в Тримор’ї служить критикам цієї ініціативи, які хочуть у ній бачити антиросійський проект або альтернативний у ставленні до ЄС», – написав він згодом.
Саміт «Трьох морів» учора офіційно почався в Королівському замку у Варшаві за участі лідерів 12 країн Центрально-Східної Європи. Відкриття відвідав почесний гість – президент США Дональд Трамп.
Господарі саміту – президенти Польщі та Хорватії. Ініціатива Тримор’я охоплює країни, розташовані між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями, – лише члени ЄС. Завдяки цій ініціатива має економічно розвинутися згаданий регіон, насамперед мова про інфраструктуру й енергетику.
Наші інтереси:
Три рази не просять? Треба активніше діяти і очолювати процес.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Чому саміт Тримор’я стартував у Польщі без Порошенка
Світ:
Спецтема:
Надзвичайний і повноважний посол України Юрій Щербак заявив в ефірі «5 каналу», що відсутність на саміті Тримор’я у Варшаві українського президента Петра Порошенка – це прорахунок польської сторони, яка його не запросила.
3samit.jpg
За словами Щербака, в такий спосіб організатори звели цю ініціативу не до геополітичної, великої платформи країн, які можуть протиставити Росії такий кордон, а до рівня інфраструктурних проектів усередині Євросоюзу.
Він додав, що на перше засідання, яке відбулося у Хорватії, Україну запрошували, хоча вона туди не поїхала. Саміт проходив і торік, проте Українська держава його проігнорувала. «А в цьому році вже розуміючи, що Україна матиме якісь претензії і бажання взяти участь, вони оголосили, що це тільки для членів ЄС», – зауважив Щербак.
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики (Institute of World Policy), солідарна з послом в оцінці ситуації: «З моменту інавгураційної зустрічі Тримор’я була дещо підкоригована концепція об’єднання. Було прийнято рішення, що ця ініціатива має включати тільки країни-члени Європейського Союзу. Власне, спрямованість ініціативи саме на країни-члени ЄС і стало головним аргументом, яким господарі саміту – поляки – пояснили офіційному Києву, чому ми не запрошені до участі. Мовляв, це тільки для країн ЄС, нічого особистого. Хоча, за наявною інформацією, деякі країни-учасники ініціативи прямо висловлювали небажання бачити Україну на саміті, побоюючись, що за нашої участі ініціатива автоматично набуде геополітичного забарвлення з антиросійським присмаком».
Я зауважує Альона Гетьманчук, український президент міг би бути просто гостем на саміті, якби було відповідне бажання поляків і підтримка американців.
«Очевидно, цього разу не було бажання такий формат вигадувати. А заодно й підкреслювати основну лінію незгоди, яка існує серед 12 учасниць Тримор’я – ставлення до Росії внаслідок її агресії проти України […] Ризикну припустити, що для того, аби бути запрошеними на «Тримор’я» потрібно бути не тільки членом ЄС, але й не воювати з Росією», – додає вона.
Директор Інституту світової політики також звертає увагу на ще два важливі моменти: «По-перше, урок з Тримор’ям Україна має врахувати, і наступного разу, коли її запрошуватимуть на інавгураційну зустріч тієї чи іншої міжнародної ініціативи не «губити» запрошення, як це сталося торік, коли ми не були представлені в Хорватії…
По-друге, є один, але дуже суттєвий плюс від того, що ми не беремо участь у «Тримор’ї». Ця ініціатива викликає не найкращі реакції у Брюсселі і Берліні […] Попри всі заяви учасників ініціативи, що це ніяка не спроба створити альтернативний ЄС, багато хто в Брюсселі та Берліні сприймає цю ініціативу як таку, яка – свідомо чи несвідомо – націлена на посилення дезінтеграційних процесів в Євросоюзі».
Редактор відділу міжнародної політики та інформації газети «День» Микола Сірук називає цю ситуацію «тестом на дружність» для Варшави.
«Схоже, польсько-українське партнерство зараз переживає чергове випробування щодо по-справжньому дружнього і довірливого ставлення між обома країнами», – каже Микола Сірук. І додає: «Не виключено, що такий вчинок Варшави може стати певним протверезінням для багатьох в Україні, хто досі називає Польщу адвокатом України».
У коментарі тому ж «Дню» посол Польщі в Україні Ян Пєкло, зокрема, зауважив, що польська позиція полягає в тому, «що ми маємо також включати наших партнерів зі Східної Європи, які не є членами ЄС». Додавши, що остаточне рішення щодо участі в саміті до певної міри залежало від Трампа, з яким «також потрібно радитись через те, що це міжнародна подія», Пєкло наголосив, що включення України в коло учасників саміту Міжмор’я разом із Трампом – це інтерес як Польщі, так і України. «І це єдиний шлях імплементувати цей проект, який поєднує Балтійське, Чорне та Середземне море, можливо, з якоюсь допомогою ЄС».
«Тримор’я є вираженням рішучості держав-членів Центральноєвропейського регіону в надолужуванні заходів з розвитку та модернізації транспортних, енергетичних та інших інфраструктурних мереж до рівня їхнього розвитку в державах Західної Європи, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності та безпеки всього Євросоюзу. Порушення віртуального питання членства України в Тримор’ї служить критикам цієї ініціативи, які хочуть у ній бачити антиросійський проект або альтернативний у ставленні до ЄС», – написав він згодом.
Саміт «Трьох морів» учора офіційно почався в Королівському замку у Варшаві за участі лідерів 12 країн Центрально-Східної Європи. Відкриття відвідав почесний гість – президент США Дональд Трамп.
Господарі саміту – президенти Польщі та Хорватії. Ініціатива Тримор’я охоплює країни, розташовані між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями, – лише члени ЄС. Завдяки цій ініціатива має економічно розвинутися згаданий регіон, насамперед мова про інфраструктуру й енергетику.
Три рази не просять? Треба активніше діяти і очолювати процес.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)