Надзвичайний і повноважний посол України Юрій Щербак заявив в ефірі «5 каналу», що відсутність на саміті Тримор’я у Варшаві українського президента Петра Порошенка – це прорахунок польської сторони, яка його не запросила.
За словами Щербака, в такий спосіб організатори звели цю ініціативу не до геополітичної, великої платформи країн, які можуть протиставити Росії такий кордон, а до рівня інфраструктурних проектів усередині Євросоюзу.
Він додав, що на перше засідання, яке відбулося у Хорватії, Україну запрошували, хоча вона туди не поїхала. Саміт проходив і торік, проте Українська держава його проігнорувала. «А в цьому році вже розуміючи, що Україна матиме якісь претензії і бажання взяти участь, вони оголосили, що це тільки для членів ЄС», – зауважив Щербак.
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики (Institute of World Policy), солідарна з послом в оцінці ситуації: «З моменту інавгураційної зустрічі Тримор’я була дещо підкоригована концепція об’єднання. Було прийнято рішення, що ця ініціатива має включати тільки країни-члени Європейського Союзу. Власне, спрямованість ініціативи саме на країни-члени ЄС і стало головним аргументом, яким господарі саміту – поляки – пояснили офіційному Києву, чому ми не запрошені до участі. Мовляв, це тільки для країн ЄС, нічого особистого. Хоча, за наявною інформацією, деякі країни-учасники ініціативи прямо висловлювали небажання бачити Україну на саміті, побоюючись, що за нашої участі ініціатива автоматично набуде геополітичного забарвлення з антиросійським присмаком».
Я зауважує Альона Гетьманчук, український президент міг би бути просто гостем на саміті, якби було відповідне бажання поляків і підтримка американців.
«Очевидно, цього разу не було бажання такий формат вигадувати. А заодно й підкреслювати основну лінію незгоди, яка існує серед 12 учасниць Тримор’я – ставлення до Росії внаслідок її агресії проти України […] Ризикну припустити, що для того, аби бути запрошеними на «Тримор’я» потрібно бути не тільки членом ЄС, але й не воювати з Росією», – додає вона.
Директор Інституту світової політики також звертає увагу на ще два важливі моменти: «По-перше, урок з Тримор’ям Україна має врахувати, і наступного разу, коли її запрошуватимуть на інавгураційну зустріч тієї чи іншої міжнародної ініціативи не «губити» запрошення, як це сталося торік, коли ми не були представлені в Хорватії…
По-друге, є один, але дуже суттєвий плюс від того, що ми не беремо участь у «Тримор’ї». Ця ініціатива викликає не найкращі реакції у Брюсселі і Берліні […] Попри всі заяви учасників ініціативи, що це ніяка не спроба створити альтернативний ЄС, багато хто в Брюсселі та Берліні сприймає цю ініціативу як таку, яка – свідомо чи несвідомо – націлена на посилення дезінтеграційних процесів в Євросоюзі».
Редактор відділу міжнародної політики та інформації газети «День» Микола Сірук називає цю ситуацію «тестом на дружність» для Варшави.
«Схоже, польсько-українське партнерство зараз переживає чергове випробування щодо по-справжньому дружнього і довірливого ставлення між обома країнами», – каже Микола Сірук. І додає: «Не виключено, що такий вчинок Варшави може стати певним протверезінням для багатьох в Україні, хто досі називає Польщу адвокатом України».
У коментарі тому ж «Дню» посол Польщі в Україні Ян Пєкло, зокрема, зауважив, що польська позиція полягає в тому, «що ми маємо також включати наших партнерів зі Східної Європи, які не є членами ЄС». Додавши, що остаточне рішення щодо участі в саміті до певної міри залежало від Трампа, з яким «також потрібно радитись через те, що це міжнародна подія», Пєкло наголосив, що включення України в коло учасників саміту Міжмор’я разом із Трампом – це інтерес як Польщі, так і України. «І це єдиний шлях імплементувати цей проект, який поєднує Балтійське, Чорне та Середземне море, можливо, з якоюсь допомогою ЄС».
«Тримор’я є вираженням рішучості держав-членів Центральноєвропейського регіону в надолужуванні заходів з розвитку та модернізації транспортних, енергетичних та інших інфраструктурних мереж до рівня їхнього розвитку в державах Західної Європи, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності та безпеки всього Євросоюзу. Порушення віртуального питання членства України в Тримор’ї служить критикам цієї ініціативи, які хочуть у ній бачити антиросійський проект або альтернативний у ставленні до ЄС», – написав він згодом.
Саміт «Трьох морів» учора офіційно почався в Королівському замку у Варшаві за участі лідерів 12 країн Центрально-Східної Європи. Відкриття відвідав почесний гість – президент США Дональд Трамп.
Господарі саміту – президенти Польщі та Хорватії. Ініціатива Тримор’я охоплює країни, розташовані між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями, – лише члени ЄС. Завдяки цій ініціатива має економічно розвинутися згаданий регіон, насамперед мова про інфраструктуру й енергетику.
Наші інтереси:
Три рази не просять? Треба активніше діяти і очолювати процес.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Чому саміт Тримор’я стартував у Польщі без Порошенка
Світ:
Спецтема:
Надзвичайний і повноважний посол України Юрій Щербак заявив в ефірі «5 каналу», що відсутність на саміті Тримор’я у Варшаві українського президента Петра Порошенка – це прорахунок польської сторони, яка його не запросила.
3samit.jpg
За словами Щербака, в такий спосіб організатори звели цю ініціативу не до геополітичної, великої платформи країн, які можуть протиставити Росії такий кордон, а до рівня інфраструктурних проектів усередині Євросоюзу.
Він додав, що на перше засідання, яке відбулося у Хорватії, Україну запрошували, хоча вона туди не поїхала. Саміт проходив і торік, проте Українська держава його проігнорувала. «А в цьому році вже розуміючи, що Україна матиме якісь претензії і бажання взяти участь, вони оголосили, що це тільки для членів ЄС», – зауважив Щербак.
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики (Institute of World Policy), солідарна з послом в оцінці ситуації: «З моменту інавгураційної зустрічі Тримор’я була дещо підкоригована концепція об’єднання. Було прийнято рішення, що ця ініціатива має включати тільки країни-члени Європейського Союзу. Власне, спрямованість ініціативи саме на країни-члени ЄС і стало головним аргументом, яким господарі саміту – поляки – пояснили офіційному Києву, чому ми не запрошені до участі. Мовляв, це тільки для країн ЄС, нічого особистого. Хоча, за наявною інформацією, деякі країни-учасники ініціативи прямо висловлювали небажання бачити Україну на саміті, побоюючись, що за нашої участі ініціатива автоматично набуде геополітичного забарвлення з антиросійським присмаком».
Я зауважує Альона Гетьманчук, український президент міг би бути просто гостем на саміті, якби було відповідне бажання поляків і підтримка американців.
«Очевидно, цього разу не було бажання такий формат вигадувати. А заодно й підкреслювати основну лінію незгоди, яка існує серед 12 учасниць Тримор’я – ставлення до Росії внаслідок її агресії проти України […] Ризикну припустити, що для того, аби бути запрошеними на «Тримор’я» потрібно бути не тільки членом ЄС, але й не воювати з Росією», – додає вона.
Директор Інституту світової політики також звертає увагу на ще два важливі моменти: «По-перше, урок з Тримор’ям Україна має врахувати, і наступного разу, коли її запрошуватимуть на інавгураційну зустріч тієї чи іншої міжнародної ініціативи не «губити» запрошення, як це сталося торік, коли ми не були представлені в Хорватії…
По-друге, є один, але дуже суттєвий плюс від того, що ми не беремо участь у «Тримор’ї». Ця ініціатива викликає не найкращі реакції у Брюсселі і Берліні […] Попри всі заяви учасників ініціативи, що це ніяка не спроба створити альтернативний ЄС, багато хто в Брюсселі та Берліні сприймає цю ініціативу як таку, яка – свідомо чи несвідомо – націлена на посилення дезінтеграційних процесів в Євросоюзі».
Редактор відділу міжнародної політики та інформації газети «День» Микола Сірук називає цю ситуацію «тестом на дружність» для Варшави.
«Схоже, польсько-українське партнерство зараз переживає чергове випробування щодо по-справжньому дружнього і довірливого ставлення між обома країнами», – каже Микола Сірук. І додає: «Не виключено, що такий вчинок Варшави може стати певним протверезінням для багатьох в Україні, хто досі називає Польщу адвокатом України».
У коментарі тому ж «Дню» посол Польщі в Україні Ян Пєкло, зокрема, зауважив, що польська позиція полягає в тому, «що ми маємо також включати наших партнерів зі Східної Європи, які не є членами ЄС». Додавши, що остаточне рішення щодо участі в саміті до певної міри залежало від Трампа, з яким «також потрібно радитись через те, що це міжнародна подія», Пєкло наголосив, що включення України в коло учасників саміту Міжмор’я разом із Трампом – це інтерес як Польщі, так і України. «І це єдиний шлях імплементувати цей проект, який поєднує Балтійське, Чорне та Середземне море, можливо, з якоюсь допомогою ЄС».
«Тримор’я є вираженням рішучості держав-членів Центральноєвропейського регіону в надолужуванні заходів з розвитку та модернізації транспортних, енергетичних та інших інфраструктурних мереж до рівня їхнього розвитку в державах Західної Європи, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності та безпеки всього Євросоюзу. Порушення віртуального питання членства України в Тримор’ї служить критикам цієї ініціативи, які хочуть у ній бачити антиросійський проект або альтернативний у ставленні до ЄС», – написав він згодом.
Саміт «Трьох морів» учора офіційно почався в Королівському замку у Варшаві за участі лідерів 12 країн Центрально-Східної Європи. Відкриття відвідав почесний гість – президент США Дональд Трамп.
Господарі саміту – президенти Польщі та Хорватії. Ініціатива Тримор’я охоплює країни, розташовані між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями, – лише члени ЄС. Завдяки цій ініціатива має економічно розвинутися згаданий регіон, насамперед мова про інфраструктуру й енергетику.
Три рази не просять? Треба активніше діяти і очолювати процес.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта