Submitted by Андрій Гарас on 25 April, 2024 - 11:17
Чому Аполлон був Гіперборійським, якщо він народився на Делосі? Чому храм Аполлона та Артеміди був на Делосі і саме туди надсилали дари?
Чи не пізніша ця спроба прив'язати Аполлона до себе від греків? Тут проглядається аналогічна логіка, що й з Ісусом. Ісус Галілеян, а народився ніби у Вифлеємі. Аполлон Гіперборійський, а народився на Делосі.
Submitted by Андрій Гарас on 25 April, 2024 - 09:54
Дякую Валерію! Дуже цікаво! Дуже! Ця стаття прояснює багато питань, особливо в контексті історії Галілеї! І сучасних процесів, наприклад, чому деякі шляхетні ізраїльські вчені почали розповідати правду з місць розкопок в Ізраїлі.
Submitted by Ігор Каганець on 24 April, 2024 - 12:16
Саме так. Дикі тварини апріорі перебувають у просторі боротьби – у лещатах безупинної боротьби за існування. Натомість одомашнені тварини перебувають у тому просторі подій, в якому перебуває людина-господар.
Наприклад, якщо людина перебуває у Просторі волі, то у Просторі волі також перебувають всі її домашні тварини – і навіть техніка.
Тому щастя інтеліса можливе лише разом зі щасливою людиною.
Людина стає щасливішою тоді, коли інтеліс їй вірно служить. Що досконаліше служіння, то повніше щастя.
Тому служіння людям – в інтересах інтелісів.
Навчати інтелісів служінню людям – головне завдання зоопедагогіки.
Юлія Гаркуша wrote: За багатоплановістю, глибиною думок і оригінальністю рішень стаття і сама нагадує міні-роман). Кожен абзац спонукає до роздумів. Тому важко виокремити щось найцікавіше. Але до частини, яка стосується виховання інтелісів мої думки повертаються знов і знов. Справа в тому що і сапієнси і інтеліси вважають завданням свого буття забезпечення свого земного щастя. Різниця полягає лише в розумінні самого
Submitted by Андрій Ясун on 23 April, 2024 - 23:44
Спосіб присвоїти чужу славу, досягнення, чужу історію, зайняти чужу землю... Все повторюється у кінці так званих часів. Зате ми знаємо, де історія почалася і де вона закінчується. І це - добре!
Submitted by Ігор Каганець on 23 April, 2024 - 20:08
Справді, можна написати пригодницький роман про те, як Френк Герберт творив свої романи "Дюна" та "Мурашник Геллстрома" :)
Юлія Гаркуша wrote: За багатоплановістю, глибиною думок і оригінальністю рішень стаття і сама нагадує міні-роман). Кожен абзац спонукає до роздумів. Тому важко виокремити щось найцікавіше. Але до частини, яка стосується виховання інтелісів мої думки повертаються знов і знов. Справа в тому що і сапієнси і інтеліси вважають завданням свого буття забезпечення свого земного щастя. Різниця полягає лише в розумінні самого
Submitted by Ігор Каганець on 23 April, 2024 - 15:22
Схоже, що в Ізраїлі відбувається творення нового єврейського етносу – ізраїльтяни – відмінного від єврейського етносу в США. Для обґрунтування свого історичного права на володіння цією землею, ізраїльтянам доцільно виводити свою спадкоємність не від кочового племені, а від арійської цивілізації Ханаану, де й виникла назва "Ізраїль".
Submitted by Юлія Гаркуша on 23 April, 2024 - 12:51
За багатоплановістю, глибиною думок і оригінальністю рішень стаття і сама нагадує міні-роман). Кожен абзац спонукає до роздумів. Тому важко виокремити щось найцікавіше. Але до частини, яка стосується виховання інтелісів мої думки повертаються знов і знов. Справа в тому що і сапієнси і інтеліси вважають завданням свого буття забезпечення свого земного щастя. Різниця полягає лише в розумінні самого поняття «щастя». Мені здається, що одне з завдань зоопедагогіки полягає в тому, щоб доводити і показувати , що тільки сапієнси здатні забезпечити безпечне співіснування обох видів.
Чому Аполлон був Гіперборійським, якщо він народився на Делосі? Чому храм Аполлона та Артеміди був на Делосі і саме туди надсилали дари?
Чи не пізніша ця спроба прив'язати Аполлона до себе від греків? Тут проглядається аналогічна логіка, що й з Ісусом. Ісус Галілеян, а народився ніби у Вифлеємі. Аполлон Гіперборійський, а народився на Делосі.
Радіймо життю граючи!
Дякую Валерію! Дуже цікаво! Дуже! Ця стаття прояснює багато питань, особливо в контексті історії Галілеї! І сучасних процесів, наприклад, чому деякі шляхетні ізраїльські вчені почали розповідати правду з місць розкопок в Ізраїлі.
Радіймо життю граючи!
Саме так. Дикі тварини апріорі перебувають у просторі боротьби – у лещатах безупинної боротьби за існування. Натомість одомашнені тварини перебувають у тому просторі подій, в якому перебуває людина-господар.
Наприклад, якщо людина перебуває у Просторі волі, то у Просторі волі також перебувають всі її домашні тварини – і навіть техніка.
Тому щастя інтеліса можливе лише разом зі щасливою людиною.
Людина стає щасливішою тоді, коли інтеліс їй вірно служить. Що досконаліше служіння, то повніше щастя.
Тому служіння людям – в інтересах інтелісів.
Навчати інтелісів служінню людям – головне завдання зоопедагогіки.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Автор висловлює щиру вдячність професору Михайлу Борисовичу Кравченку за плідне обговорення всіх заторкнутих у статті питань.
Спосіб присвоїти чужу славу, досягнення, чужу історію, зайняти чужу землю... Все повторюється у кінці так званих часів. Зате ми знаємо, де історія почалася і де вона закінчується. І це - добре!
Si vis pacem, para bellum
Справді, можна написати пригодницький роман про те, як Френк Герберт творив свої романи "Дюна" та "Мурашник Геллстрома" :)
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Схоже, що в Ізраїлі відбувається творення нового єврейського етносу – ізраїльтяни – відмінного від єврейського етносу в США. Для обґрунтування свого історичного права на володіння цією землею, ізраїльтянам доцільно виводити свою спадкоємність не від кочового племені, а від арійської цивілізації Ханаану, де й виникла назва "Ізраїль".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
За багатоплановістю, глибиною думок і оригінальністю рішень стаття і сама нагадує міні-роман). Кожен абзац спонукає до роздумів. Тому важко виокремити щось найцікавіше. Але до частини, яка стосується виховання інтелісів мої думки повертаються знов і знов. Справа в тому що і сапієнси і інтеліси вважають завданням свого буття забезпечення свого земного щастя. Різниця полягає лише в розумінні самого поняття «щастя». Мені здається, що одне з завдань зоопедагогіки полягає в тому, щоб доводити і показувати , що тільки сапієнси здатні забезпечити безпечне співіснування обох видів.
Після цього допису, Ігоре, не змогла відмовити собі в задоволенні погортати словник).
Як дієслово frank може означати «відкривати доступ, двері».
Прикметник frank перекладається також як «відвертий, відкритий, щирий щедрий».
А на Близькому Сході ім’я Frank було загальною назвою всіх європейців.
Прізвище Herbert також має цікаву конотацію. Воно може походити від слова herb – трава, рослина, лікарська рослина, а також - спеція))
А що ви, друзі, думаєте про відвертість професора Герцога?
Радіймо життю граючи!
Pages