В такому питанні йе раційа.
І по-свойему цікаво, шчо "апостроф" не присутній у сучасній абетці.
Хоча Щ не зовсім промовльайетсьа як ШЧ, як на мойе чуттьа. Йак от у випадку слів: шчо, шчука, шчирий.. - сполученнйа цих двох літер у йіх вимові не дайуть того звуку, як йе Щ.
Можливо, шчо літера Ч йе також складена із звуків ТШ (йк мені здайетьсьа). Йак і Ц йе складанням із ТС? Схоже звуки Ц і Ч виникли як похідні у розвитку мови від С (?).
Цікаво, шчо зменшивши кількість літер, ми отримуйемо збільшенньа написанньа літер у словах.

Цікаво, що Ви свою статтю не написали за варіантом використання 28-літерної абетки :)
Але в цій ідейі, схоже, йе раційа, йаку не зрозуміти зразу.
Дьякуйу!

Так, дякую. Знаю. Це цитата Svarog Light. В лапки не взяла, а редагувати не виходить.

І, як же бути із тими знахідками мікв в Галілеї? Так, мікви, за своєю архітектурою, сильно відрізняються від будь яких інших басейнів. По перше, саме мікви є найглибшими. По друге, лише в мікв є роздільні стінки всередині. По третє, в них є характерна система збору води. Без труб, та без якихось виокремлених накопичувачів. Як бути із численними знахідками в Галілеї вапнякових посудин? Вони значно менш зручні, аніж глиняні, або металеві. Саме тому ними користувалися лише юдеї, керуючись Галахою. Так, одні й тіж самі аристократи з Галілеї користувалися театрами та міквами, римськими предметами побуту та вапняковими судинами. Тобто, керувалися модою та Галахою. Майже водночас. В різні дні тижня.

Що цікаво, та це те, що в Галілеї латенська археологічна культура геть відсутня. В Галатії вона є, в Закарпатті, також, є. Тобто, галати в якійсь помітній кількості, в Галілеї були відсутні. Але, там є левантська археологічна культура. Дуже схожа на фінікійську, геленську, римську або юдейську.