Submitted by Любомир РаХман on 25 March, 2026 - 06:04
Матеріалізація життя у якому хочеться жити в екстазі любові і навищій радості. Матеріалізація абсолютного здоров'я - сили незважаючи нінащо. І в той же час, щоб світ нас не піймав і затягнув у свої тенета, але скоріш за все уже піймав, уже в тенетах, бо щось заважає радіти - любити, але що?
Матеріалізація звична річ люди таким займаються постійно, але чому матеріалізують якусь не потрібну. дрібязкову фігню?
І взагалі чи розуміють?
Submitted by Олена Каганець on 23 March, 2026 - 20:38
У 2003 році я їхала поїздом. В туалеті знайшла жіночу сумочку, у якій була товста пачка грошей (гривень) і мобільний телефон (розкіш на той час). Це було вночі. Я б могла спокійно взяти частину грошей або телефон, або і те, і те. Але я занесла сумочку провіднику. Зранку я запитала провідника, чи знайшов він власницю сумочки. Він сказав, що знайшов. Але мені ніхто навіть не подякував, не кажучи про винагороду. Після цього випадку у мене також нічого суттєво не змінилося (подарунків від Всесвіту не було), я більше не знаходила таких великих грошей.
Submitted by Остап Мисан on 23 March, 2026 - 20:20
Десь приблизно місяць тому під час вечірньої пробіжки знайшов барсетку. Всередині був паспорт, військові документи, медичні довідки, листок із номерами телефонів, п’ять тисяч гривень готівкою та банківські картки. Власником виявився військовий, літній чоловік. Подзвонив за записаним номером телефону: слухавку взяв його син, я описав йому ситуацію, сказав, що все поверну власнику — мені нічого не треба. На наступний день усе повернув, як винагороду отримав тисячу гривень. Чи ця ситуація сильно вплинула на моє життя? Та начебто нічого суттєво не змінилося.
<blockquote><strong>Інгрід Холікат wrote:</strong> Хіба буває "зайва" купюра, вона ж належить банку, це майбутня касова нестача при зведенні грошових залишків, еге ж, мосьпане Олеже?</blockquote>
Тут Ти 99,99 % права, он як мене підловила. Доречі, гарне ім'я).
Я погано пояснив, такий випадок стався не зі мною, а серед моїх тоді знайомих, які допускали думку, що гроші можуть прийти легко.
Щодо мене, то гроші які я знаходжу не піднімаю. Колись в дитинстві я найшов гроші, а потім майже відразу загубив бумеранг, який чудово літав і так мені подобався. З тих пір я не піднімав гроші, бо сформував думку, що після втрачу щось дорожче.
Submitted by Інгрід Холікат on 23 March, 2026 - 14:27
<blockquote><strong>Олег Ціома wrote:</strong> або в банкоматі зайву купюру отримуєш</blockquote>
Хіба буває "зайва" купюра, вона ж належить банку, це майбутня касова нестача при зведенні грошових залишків, еге ж, мосьпане Олеже?
Кажу це без негативу чи дорікання, натомість порядком обговорення цікавих ситуацій, коли.. коли Божий промисел, Боже провидіння букв. тестує нашу внутрішню мораль!
Отримавши таку купюру я би віднесла в банк і наполягла на тому, щоби склали Акт (акт про подію та повернення, має бути процедура для такого).
Хтось фіксував, як непідробна активна чесність покращує ваше здоров'я та горизонт майбутніх подій?
У когось є подібний досвід, він точно має бути, цікаво би почути історії..
Submitted by Інгрід Холікат on 23 March, 2026 - 13:07
Ідея в тому, щоб усе робити тільки заради високої мети (с)
Цікаво, думатиму над цим. Шкода що у мене немає наразі високої мети, хіба що ситуативної задачі - вижити у війні.
Чому, власне, вирішила долучитися до обговорення: мені подобається одна схожа звичка, яку виховую в собі віднедавна - усе, що ти робиш, подумки присвячувати Господу, робити во славу Його, через вдячність Йому, все робити якісно, як акт краси, творчості..
Ще хочу добавити, що в той час, а це були студентські роки, я мав друга з яким ми купували літературу в магазині Фен Шуй, був такий у Кривому Розі, ну шукали ми себе, тому з різних книг інформацію брали. Там про різні тантричні практики, ритуали, люди і йогіни різні їздили в місця сили, в гори з дивовижними краєвидами, робили фотографії описували то все. От наприклад ритуал, береться книга товста, робляться ще якісь штучки, що допомагають повірити в то, я не пам'ятаю того, ну хай буде кувирок зробити з тою книгою, чи підстрибнути, і відчуття радості якимись способами викликати, потім та книга гортається швидко, або перевертаєш і трясеш і так купюри матеріалізувались. Ще як не йде, то треба своїх купюр покласти туди, а потім до твоїх ще додавалися нові матеріалізовані.
Я пробував, в мене не вийшло). Але я мав з ким про це поговорити, і якщо про такі речі думати чи обговорювати, то тоді якимсь чином трапляються випадки коли кошти або знаходиш, або в банкоматі зайву купюру отримуєш. Тобто в той час я мав інформацію з прикладами матеріалізації, а також обговорював про це з товаришем.
Хоча такої думки, що річ може зникнути і з'явитися аналогічна, я не зустрічав тоді.
Щодо мого випадку, то один відсоток я лишаю на те, що мені фізично могли підмінити взуття.
Матеріалізація життя у якому хочеться жити в екстазі любові і навищій радості. Матеріалізація абсолютного здоров'я - сили незважаючи нінащо. І в той же час, щоб світ нас не піймав і затягнув у свої тенета, але скоріш за все уже піймав, уже в тенетах, бо щось заважає радіти - любити, але що?
Матеріалізація звична річ люди таким займаються постійно, але чому матеріалізують якусь не потрібну. дрібязкову фігню?
І взагалі чи розуміють?
А все, браття, тото диво!
Радіймо: нова весна почалася!
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
У 2003 році я їхала поїздом. В туалеті знайшла жіночу сумочку, у якій була товста пачка грошей (гривень) і мобільний телефон (розкіш на той час). Це було вночі. Я б могла спокійно взяти частину грошей або телефон, або і те, і те. Але я занесла сумочку провіднику. Зранку я запитала провідника, чи знайшов він власницю сумочки. Він сказав, що знайшов. Але мені ніхто навіть не подякував, не кажучи про винагороду. Після цього випадку у мене також нічого суттєво не змінилося (подарунків від Всесвіту не було), я більше не знаходила таких великих грошей.
Десь приблизно місяць тому під час вечірньої пробіжки знайшов барсетку. Всередині був паспорт, військові документи, медичні довідки, листок із номерами телефонів, п’ять тисяч гривень готівкою та банківські картки. Власником виявився військовий, літній чоловік. Подзвонив за записаним номером телефону: слухавку взяв його син, я описав йому ситуацію, сказав, що все поверну власнику — мені нічого не треба. На наступний день усе повернув, як винагороду отримав тисячу гривень. Чи ця ситуація сильно вплинула на моє життя? Та начебто нічого суттєво не змінилося.
Вір у себе!
<blockquote><strong>Інгрід Холікат wrote:</strong> Хіба буває "зайва" купюра, вона ж належить банку, це майбутня касова нестача при зведенні грошових залишків, еге ж, мосьпане Олеже?</blockquote>
Тут Ти 99,99 % права, он як мене підловила. Доречі, гарне ім'я).
Я погано пояснив, такий випадок стався не зі мною, а серед моїх тоді знайомих, які допускали думку, що гроші можуть прийти легко.
Щодо мене, то гроші які я знаходжу не піднімаю. Колись в дитинстві я найшов гроші, а потім майже відразу загубив бумеранг, який чудово літав і так мені подобався. З тих пір я не піднімав гроші, бо сформував думку, що після втрачу щось дорожче.
<blockquote><strong>Олег Ціома wrote:</strong> або в банкоматі зайву купюру отримуєш</blockquote>
Хіба буває "зайва" купюра, вона ж належить банку, це майбутня касова нестача при зведенні грошових залишків, еге ж, мосьпане Олеже?
Кажу це без негативу чи дорікання, натомість порядком обговорення цікавих ситуацій, коли.. коли Божий промисел, Боже провидіння букв. тестує нашу внутрішню мораль!
Отримавши таку купюру я би віднесла в банк і наполягла на тому, щоби склали Акт (акт про подію та повернення, має бути процедура для такого).
Хтось фіксував, як непідробна активна чесність покращує ваше здоров'я та горизонт майбутніх подій?
У когось є подібний досвід, він точно має бути, цікаво би почути історії..
Ідея в тому, щоб усе робити тільки заради високої мети (с)
Цікаво, думатиму над цим. Шкода що у мене немає наразі високої мети, хіба що ситуативної задачі - вижити у війні.
Чому, власне, вирішила долучитися до обговорення: мені подобається одна схожа звичка, яку виховую в собі віднедавна - усе, що ти робиш, подумки присвячувати Господу, робити во славу Його, через вдячність Йому, все робити якісно, як акт краси, творчості..
Радіймо, друзі!
Вітаю усіх з Арійським Новим роком! Хай Буде!
Вір у себе!
Ідея мені подобаться. Втілити її в життя можливо гуртом: або квадрою, або демосом. У великому місті це складно, а в селі простіше.
Все починається з Любові.
Ще хочу добавити, що в той час, а це були студентські роки, я мав друга з яким ми купували літературу в магазині Фен Шуй, був такий у Кривому Розі, ну шукали ми себе, тому з різних книг інформацію брали. Там про різні тантричні практики, ритуали, люди і йогіни різні їздили в місця сили, в гори з дивовижними краєвидами, робили фотографії описували то все. От наприклад ритуал, береться книга товста, робляться ще якісь штучки, що допомагають повірити в то, я не пам'ятаю того, ну хай буде кувирок зробити з тою книгою, чи підстрибнути, і відчуття радості якимись способами викликати, потім та книга гортається швидко, або перевертаєш і трясеш і так купюри матеріалізувались. Ще як не йде, то треба своїх купюр покласти туди, а потім до твоїх ще додавалися нові матеріалізовані.
Я пробував, в мене не вийшло). Але я мав з ким про це поговорити, і якщо про такі речі думати чи обговорювати, то тоді якимсь чином трапляються випадки коли кошти або знаходиш, або в банкоматі зайву купюру отримуєш. Тобто в той час я мав інформацію з прикладами матеріалізації, а також обговорював про це з товаришем.
Хоча такої думки, що річ може зникнути і з'явитися аналогічна, я не зустрічав тоді.
Щодо мого випадку, то один відсоток я лишаю на те, що мені фізично могли підмінити взуття.
Pages