Друга світова війна

Гітлер не хотів війни в 1939 році – і, звичайно, глобального конфлікту теж. Він щиро прагне до мирного врегулювання спору з Польщею з приводу статусу німецького міста-держави Данцига, що і стало безпосередньою причиною конфлікту. Щирість свого прагнення до миру в 1939 році, а також його побоювання з приводу нової світової війни, був підтверджений низкою вчених, включаючи видатного британського історика А. Дж. П. Тейлора.

«Я розраховую, що кожен солдат, вірний вічним німецьким військовим традиціям, буде завжди пам'ятати, що він є представником націонал-соціалістичної великої Німеччини. ( Адольф Гітлер, 1 вересня 1939 р.)

«Якщо наша воля настільки сильна що ніякі труднощі і страждання не можуть зламати її, тоді наша воля і наша Німеччина будуть понад усе!» ( Адольф Гітлер, 1 вересня 1939 р.)

На звільнених від більшовизму теренах України місцева преса активно висвітлювала події на фронті боротьби з більшовизмом...

«Загально відомо», що донецькі діди пліч-о-пліч з російськими “ваєвалі”, а українські в цей час сиділи в бандерівських схронах і допомагали фашистам. Від того й онуки-правнуки стали антифашистами й бандерівцями відповідно. Це вам скаже будь-який донецький школяр! А чи справді так і було?

75 років тому – влітку 1942 року – Україна була повністю окупована Німеччиною та її союзниками та розділена на кілька окупаційних зон. Найбільша частина території – це рейхскомісаріат «Україна», східні області перебували у підпорядкування фронтового командування, Одеса і частина теперішніх Одеської та Миколаївської областей стали румунською провінцією Трансністрія, Закарпаття ще напередодні Другої світової відійшло до Угорщини, а з трьох західноукраїнських областей німці створили Дистрикт «Галичина», який був приєднаний до Генерал-губернаторства – окупованої Польщі, окрема окупаційна адміністрація була в Криму.

Відроджується правдива історія!

На міжнародному форумі дипломатів посол Литви відхилив претензії Росії з приводу історичної пам'яті і підкреслив, що литовські партизани після Другої світової війни на законних підставах чинили опір терору радянських окупантів.

Ініціатива Тримор’я зосереджена на розбудові інфраструктури країн та їх економічній співпраці. А Міжмор’я перед Другою світовою було задумане як оборонний союз. Включення України в такі проекти, як Тримор’я вимагало би переосмислення всієї європейської східної політики Варшавою, Будапештом, Братиславою, Бухарестом, Брюсселем та Вашингтоном. Ця ініціатива називалася б радше вже Міжмор’ям. Україні заради цього спочатку варто хоча б переглянути свою політику пам’яті щодо Другої світової, аби залагодити образи з Польщею.

Чому Сталін відмовився приймати Парад Перемоги? Відповідь, на мій погляд, проста: не було чого святкувати. У Другій світовій війні Радянський Союз одержав нищівну поразку.

Великобританія, США і Франція здійснюють перехід до четвертої фази розвитку. А що в Україні? Політичний застій поєднується з активізацією громадянського суспільства.

Ця війна стала горнилом для цілого грона талантів, які відрізнялися від своїх попередників, письменників так званого втраченого покоління, тим, що зуміли продемонструвати силу духу у набагато важчих умовах.

Сатиричний тижневик Simplicissimus, як інформаційна зброя Третього Райху у Другій Світовій війні.

У повоєнний час в середовищі російської еміграції отримала широке ходіння легенда, згідно з якою головним винуватцем невдачі Російського Визвольної Руху Другої Світової війни був нібито ... Гітлер і взагалі керівництво Третього Райху, які не бажали дати зброю російським людям, які, мовляв, практично поголовно були готові битися за свободу своєї Батьківщини від тиранії Сталіна. Такою, мовляв, нерозумною політикою, заснованою на презирстві до російського народу, Гітлер знищив не тільки російський антирадянський опір, але і свою власну державу.

Виступаючи на прийомі у Великому Кремлівському палаці з нагоди 70-річчя перемоги у Сталінградській битві (2013 р.), президент РФ Володимир Путін, зокрема, сказав: «Ми повинні зробити все, щоб пам'ять про Сталінград, правда про нього ніколи не згасали ...». Однак, про деякі моменти Сталінградской битви на офіційних урочистостях не прозвучало ні слова! Керуючись настановою президента РФ розповімо «незручну правду» про Сталінград...