Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Сталінград: незручна правда про радянських солдатів в рядах Вермахту

Світ:

Виступаючи на прийомі у Великому Кремлівському палаці з нагоди 70-річчя перемоги у Сталінградській битві (2013 р.), президент РФ Володимир Путін, зокрема, сказав: «Ми повинні зробити все, щоб пам'ять про Сталінград, правда про нього ніколи не згасали ...».

Однак, про деякі моменти Сталінградской битви на офіційних урочистостях не прозвучало ні слова! Керуючись настановою президента РФ розповімо «незручну правду» про Сталінград...



31 січня – 2 лютого 1943 року вважаються закінченням Сталінградської битви, яка закінчилася капітуляцією 6 армії Паулюса. Однак, в реальності були моменти, які в офіційній історії т. зв. «Великої Вітчизняної війни» не згадуються принципово, хоча, втім, цим «офіційна історіографія» СРСР грішить подібним чином не тільки проти обставин Сталінградської епопеї, але проти всієї війни в цілому.

Бойовий шлях «радянських» [Німці всіх бійців РСЧА називали «русскіє» (русские), незалежно від національності. При перекладі українською «русские» стають «росіянами». Тому, щоб уникнути плутанини, я перекладаю «русские», як «радянські». – В.Ф.] в складі 6 армії почався практично з перших бойових зіткнень її з частинами Червоної Армії. Великий стрибок в чисельності добровольців стався під час звільнення (окупації) області Війська Донського влітку-восени 1942 року. З плином часу постійно зростала кількість добровольців в бойових підрозділах 6 армії, так само як і в підрозділах забезпечення: шофери, піднощики боєприпасів, сапери, зв'язкові та інші (фігурує цифра в середньому до 27% радянських в дивізіях 6 армії).

Командир батальйону 76-ї піхотної дивізії Йохен Лезер згадує, наприклад, як двоє червоноармійців добровільно приєдналися до бойових порядків його підрозділу безпосередньо відразу здачі в полон, і продовжили участь в бою, причому один з них став другим номером у розрахунку кулемета, а коли перший номер загинув, зайняв його місце.

Пізніше, коли вже 6-а армія сиділа глибоко в котлі, було досить воістину дивних епізодів – на сторону оточених, і практично переможених, добровільно і зі зброєю в руках переходили деякі з їх переможців. Відзначалися випадки добровільного переходу на бік німецьких військ не тільки одиночних червоноармійців, але також і невеликих стрілецьких підрозділів та «переїзди» танків разом з екіпажами.

На найдраматичніший момент Сталінградської епопеї кількість радянських в рядах 6 армії оцінюється від 50 до 70 тисяч осіб, так само називаються цифри до 90 тисяч бійців. Коротше кажучи, радянські бійці були другою за чисельністю національною групою 6 армії після німців, перевершуючи числом румунів, італійців і хорватів.

Цікавий факт – навіть під час боїв в частині Сталінграда, контролювалася німецькими військами, були створені місцеві органи влади з жителів міста – бургомістри, старости, допоміжна поліція, так само було відзначено перебування в місті українських поліцейських з Харкова та Сум.

Таким чином, радянські добровольці відіграли значну роль в битві за Сталінград, виконавши наказ Верховного головнокомандуючого, якому присягали – трималися до останньої можливості, в ряді випадків до останнього солдата і останнього патрона, як і вимагав у своєму наказі Адольф Гітлер, в ряді випадків – пробивалися до основних німецьким силам вже після того, як 6 армія перестала існувати.

За даними Рутгера Оверманса, який працював з документами вермахту, в оточення потрапило 195000 німців, 50000 радянських (ймовірно, сюди включені і росіяни, і українці, і козаки, і татари, і грузини, і т. д.), 5000 румунів. Манфред Керинг пише про 232000 німців, 52000 радянських перебіжчиків, 10000 румунів. Дані дещо розходяться, але з них видно, що в німецькій армії було багато перебіжчиків. Багато з них були "Hiwi", але деякі служили і в строю (в кінці битви деякі німецькі дивізії були фактично "радянськими"). Відомо, що під час операції "Кільце" (знищення 6-ї армії) на найнебезпечніших ділянках фронту прикривали відхід німецькі штурмові батальйони і батальйони, які складалися в основному з радянських (часто з донських козаків).

Історія сталінградської битви ще чекає на своїх дослідників!



Наші інтереси: 

Знати правду про Другу світову війну та її учасників.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Працюємо!

Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»

Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Щоб назвати ці події за Конфуцієм,то напевно вийде "Друга Братовбивча світова війна".Дуже шкода,що багато хто тоді не розумів,хто є справжнім ворогом європейських народів.

Вірю в те, що розумію.

Коментарі

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Щоб назвати ці події за Конфуцієм,то напевно вийде "Друга Братовбивча світова війна".Дуже шкода,що багато хто тоді не розумів,хто є справжнім ворогом європейських народів.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Навіть назва "європейські народи" є хибною.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)