Важливість: 
5
Психологічна вразливість США щодо перехоплення управління: чи допоможе Україна?

Будь-який соціотип засадничо не може самотужки захистити свою «точку найменшого опору». То що робити? Звернутися до дуального соціотипу.

191011ssha-ukrayina.jpg

Українська парасолька психологічної безпеки для США
Українська парасолька психологічної безпеки для США

Історичні приклади системної вразливості

Одним з наслідків появи у 1917 році комуністичної Москви стало поєднання московської брутальної агресивності з іудейською традицією прихованого управління, принесеною більшовицькою верхівкою. Це виразилося в тому, що московська зовнішня політика з самого початку зосередилась на перехопленні управління найважливішими державами, передусім Німеччиною і США.

У першому випадку – в Німеччині – комуністична експансію була зупинена приходом до влади Адольфа Гітлера з його націоналістичним рухом. Німецький націонал-соціалізм став головним ідеологічним, політичним і військовим противником московського комунізму. Уточнимо, що слово «соціалізм» гітлерівці вживали в його первинному сенсі – як солідаризм. Марксисти підмінили сенс популярного терміну «соціалізм» і перетворили його на перехідний етап до комунізму.  Націоналізм (республіканізм, солідаризм) і комунізм (етатизм) є антагоністами.  

У другому випадку – в США – Москві вдалося перехопити управління американською державою, обманом просунувши напівпаралізованого Франкліна Рузвельта на пост президента у 1933 році. Американці запідозрили, що тут «щось не те» тільки після його смерті в 1945 році. Частковою відповіддю на запитання «що це було?» стала доктрина стримування Джорджа Кеннана, сформульована в 1946 році.

Проте вже через два десятиліття, а саме з 1969 року, Москві вдалося перехопити управління зовнішньою політикою США – за допомогою агента КДБ Генрі Кіссинджера та маніпулятивної доктрини «детанту» («розрядки»). Політика розрядки була повним запереченням політики стримування. Про те, що знову відбулося «щось не те», американці запідозрили тільки після того, як Китай і Росія перетворилися на екзистенційного ворога США. 18 грудня 2017 року президент США Дональд Трамп заявив, що головним викликом для Сполучених Штатів є «Китай і Росія, які використовують технології, пропаганду та примус, щоб сформувати світ, прямо протилежний нашим інтересам і цінностям».

Те, що Москві двічі за сторіччя вдалося перехопити управління Сполученими Штатами, може свідчити про системну вразливість. Ця вразливість пов’язана з особливостями колективної душі (інтегральної психіки) американського народу.

Колективна душа США та її психологічний тип

Як ми вже знаємо, кожна людина належить до одного з 16 типів інформаційного метаболізму – соціотипів. Народ, будучи «великою людиною» (за Платоном), має національний характер, який тяжіє до одного з цих соціотипів. Національний характер США описується соціотипом «логіко-сенсорний екстраверт» – ЛСЕ, псевдо – «Адміністратор». У четвертій квадрі цей соціотип виконує системну роль ефектора.

Головною (першою, визначальною, найрозвиненішою) психічною функцією «Адміністратора» є «логіка чесної праці». Це означає, що «справжній американець» активно виробляє нові правила і чітко їх дотримується, чесно виконує зобов’язання і обіцянки, тримає своє слово і довіряє словам інших, при укладанні угод шукає спільну вигоду, детально планує свої дії в часі і просторі.

Найвразливішою психічною функцією «Адміністратора» («точкою найменшого опору», четвертою функцією) є «інтуїція суперечностей». Вона позначає «мутну» сторону людської душі: хаотичність, неструктурованість, пристосуванство, зрадливість. Через неї  «Адміністратор», маючи природну схильність покладатися на правильний розвиток подій, може виявитися беззахисним перед людською ненадійністю, зрадливістю, дурістю чи підлістю. Також йому важко передбачити ситуації форс-мажору, коли події виходять за межі передбачених (запланованих, «правильних») варіантів розвитку.

«Точка найменшого опору» погано надається до навчання, тому схильна до повторення помилок. Навіть якщо «Адміністратор» засвоїв, як боротися зі зрадниками певного типу, то може виявитися беззахисним перед зрадниками «трохи іншого» типу. А все тому, що «точка найменшого опору» неспроможна до адекватних дій у нестандартних ситуаціях – вона одномірна і прямолінійна.

Як подолати психологічну вразливість

Будь-який соціотип засадничо не може самотужки захистити свою вразливу функцію. То що робити? Звернутися до дуального соціотипу. Таким для «Адміністратора» є  етико-інтуїтивний інтроверт, псевдо – «Миротворець». Його допомога полягає не в тому, щоб боротися зі зрадниками, а в тому, щоб формувати середовище світлих і духовно мотивованих людей. Це подібно до того, що боротьба з пітьмою полягає в поширенні світла.  

Але чи є в США сила, яка є носієм цінностей «Миротворця»? Так. Вона називається «філософією успіху», а її первинним джерелом була і є релігія аріянства (аріохрестиянство, вчення Ісуса Хреста). Що активніше розвиватиметься філософія успіху, то:

по-перше, буде більше людей – світлих, надійних, працелюбних, творчих для наповнення державних структур на принципах змагальності і добору кращих;

по-друге, буде більше знань для практичного розпізнавання добра і зла, правдивого і облудного, продуктивного і безплідного (Аріянство – релігія знань). Зупинімося на цьому трішки докладніше.  

Критерії добору: щирість, позитивність, продуктивність

Для захисту від ворожої агентури, саботажників і зрадників доцільно використати вже відомі нам три критерії правди. У даному випадку вони виглядають так:

1) щирість (внутрішня цілісність, гармонія думок, слів і дій);

2) позитивність (генерування світлих, приємних емоцій);

3) продуктивність (корисні результати, відсутність деструкції).  

«Миротворець» і українська лицарська культура

Філософія успіху і пов’язаний з нею суспільний рух – це внутрішній чинник подолання Сполученими Штатами своєї психологічної вразливості. Американська ділова культура («Адміністратор») і американська духовна культура («Миротворець») є дуальними підсистемами, тому вони доповнюють і посилюють одна одну.

Проте можлива й зовнішня допомога – від народу, національний характер якого описується соціотипом «Миротворець».

Таким є український народ – стратегічний союзник США. Українська колективна душа належить до соціотипу етико-інтуїтивний інтроверт – «Миротворець». Але для того, щоб допомогти народу США, українцям треба звільнитися від нав’язаних Москвою стереотипів і стати собою – актуалізувати свою істинну сутність, яскраво виявити свій природний соціотип.  

Важливим чинником української самоактуалізації є розвиток в Україні лицарської (козацької) субкультури. Вона описується соціотипом «Адміністратор» і є дуальною до «Миротворця» – соціотипу українського національного характеру.

Очевидно, що для розвитку української лицарської субкультури надзвичайно корисним є просування в Україні американської ділової культури, яка має той самий соціотип – «Адміністратор».  Цей процес уже відбувається.

Хай Буде!  

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Піднімаємось на рівень метаполітики і метапсихології. 

Гравець: 
Ігор Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка