Сенсар - мова нової раси

Еней Харалужний
Нещодавно мені пощастило натрапити на дуже цікаву картинку в соцмережі, де два язички інформували про правильне використання українських слів . Одразу сподобалося і захотілося ще!Перейшовши...
Оксана Лутчин
Відроджуємо забуту лексику
Як часто послуговуємось давніми словами “далебі”, “себто”, “сливе”, “позаяк”, “поготів”, “паче”. У свій час цими словами творили наші великі класики, І. Котляревський, Т. Шевченко, І....
Оксана Лутчин
 Можливості частки “аж”
Цікавою зі стилістичного погляду є коротка частка “аж”, що увиразнює та спрощує мову. В цьому можемо переконатись, взявши до уваги приклади. Сполучення “до самого ранку” із часткою “аж”, “...
Оксана Лутчин
 “У відповідності” чи  “відповідно до”?
Деякі росіянізми настільки прижилися в українській мові, що викоренити їх дуже важко. Часто замість правильної форми “відповідно до” вживаємо “у відповідності”, що є калькою російського...
Оксана Лутчин
"У відповідності" чи "відповідно до"?
Деякі росіянізми настільки прижилися в українській мові, що викоренити їх дуже важко. Часто замість правильної форми “відповідно до” вживаємо “у відповідності”, що є калькою російського...
Оксана Лутчин
Деякі слова і словосполучення з часткою "не" втрачають точність і набувають двозначності. Лексичне багатство української мови дозволяє оминати такі вислови....
Оксана Лутчин
Суржикові сполучення та їх заміна, ч.4
Аналізуймо, порівнюймо сполучення слів і вибираймо суто українські вислови, відсіюючи невластиві нашій мові конструкції....
Оксана Лутчин
 Чим зачаровує “Мамина світлиця”?
Всім, мабуть, відома пісня “Мамина світлиця” на слова Богдана Стельмаха у виконанні Василя Зінкевича. Вона зачаровує не так мелодією, як словами. Її лексика – самобутня й неповторна. Це...
Миро Продум
Віктор Суворов: Геббельсу приписали фразу, яку він ніколи не говорив
«Чим неймовірніша брехня, тим скоріше в неї повірять». Геббельс ніколи цього не говорив. Фраза належить Гітлеру: «Майн Кампф», частина перша, розділ Х. Вона стосувалася євреїв і марксистів...
Юрко Гірський
Українська писемність
Глаголиця - одна з найдавніших слов'янських абеток. Була створена задовго до початку нашої ери. Використовувалася для запису аріанських священних текстів....
Оксана Лутчин
Замінюємо багатослівне сполучення одним словом
Чітка, сконденсована мова – це нагальна потреба часу. Намагаймось висловлюватись коротко, влучно й зрозуміло. Замінюймо багатослівні сполучення одним словом....
Оксана Лутчин
Дієслівне керування
Як правильно: сміятися з чогось чи сміятися над чимось? Радіти з чого чи радіти чому?...
Андрій Пасічник
Після падіння імперії, у пориві незалежності, ми відмовилися від багатьох українських слів, бо привикли вважати їх російськими, а хотіли відрізнятися мовою від російської, би тим довести...
Оксана Лутчин
З роллю чи без ролі?
Як очистити власну мову? Не вживати слів, які у реченні не мають смислового навантаження. До таких слів належать сполучення: в ролі, в якості, з метою, які ми часто вживаємо для зв'язку як...
Оксана Лутчин
Мова і ментальність: українсько-російські порівняння, ч. 2
Продовження дослідження О. Братка-Кутинського про глибинний зміст українських слів....
Оксана Лутчин
Обеззброїти чи роззброїти, або Дієслова з префіксом обез-
Дієслова з префіксом обез-, що відповідає російському обес-, увійшли в нашу лексику в радянську добу, витісняючи природні форми з префіксом зне-....
Оксана Лутчин
Мова і ментальність: українсько-російські порівняння
Вельми цікаві уривки з дослідження Олексія Братка-Кутинського “Феномен України”, ілюстрацією до яких можуть бути сьогоднішні відносини України та Росії....
Оксана Лутчин
Суржикові сполучення та їх заміна, ч.3
Виражальні властивості української мови є настільки багаті, що нею можна точно описати все, що відчуваємо, робимо чи думаємо. Проте для цього треба висловлюватися природно і точно,...
Оксана Лутчин
Дітей  народжують чи заводять?
Переглядаючи різні сайти, зауважила, що сучасні сім`ї дітей не народжують, а заводять. Але ж заводити означає вести когось кудись за руку, запроваджувати чи супроводжувати. Дітей, перш ніж...
Оксана Лутчин
Приймати, брати чи взяти?
Слово “приймати” в нашій мові набуло різних семантичних відтінків. Приймати можна гостей, допомогу, м'яч у грі, приймають спадщину і гетьманську булаву, приймають присягу та замовлення на...

Сторінки

  • <
  • Сторінка
  • of 7
  • >
 
Форум Підтримати сайт Довідка