Китай вже давно плекає надію захопити Тайвань і цим утвердити свою «велич» (так само, як росіяни марять своїм «вєлічієм»). Проте події в Україні демонструють що буває, коли, по-перше, люди воюють за свободу, а по-друге, коли Захід їм допомагає.
До цього сценарію останнім часом почали додавати "другу серію": "Якщо українці до осені не продемонструють переконливого наступу, то США наполягатимуть на підписанні Києвом мирної угоди з РФ, яка б передбачала добровільну передачу Україною агресорові частини власної території".
Всупереч загальноприйнятій думці, коли Путіна притиснули до стіни, він не став більш небезпечним. Навпаки, він став схильним до компромісів і переговорів, зосередившись на тому, щоб врятувати своє становище. Події 24 червня слід розглядати як лабораторний тест для розуміння Путіна і його режиму, а також як інформацію для дій Заходу щодо того, що залишається від війни в Україні.
Найбільше про політику і вибори в кулуарах зараз говорять ті, хто публічно розповідає про «не час для політики» і «не час говорити про вибори». Ніякого запиту на партію “з військових” чи партію “з волонтерів” у виборців нема. Ніяких виборів цього року не буде.
Заходу потрібно бути обережним, аби не попастися на гачок російських керівників, не мати з ними жодних справ і не йти їм на поступки, вважає відомий журналіст і автор книжок про Росію, старший співробітник Центру європейської політики Едвард Лукас. Він переконаний, що найімовірнішою перспективою для Росії – з Путіним чи без Путіна – буде ще більший безлад.
Хто такі "русскіє" насправді й чому вони не люблять, коли згадують їхнє фіно-угорське походження, а також про геноцид корінних народів РФ розповів Ростислав Мартинюк.
Девід Супер звертається до різних груп політиків, активістів та обивателів західного світу і простими словами пояснює їм, чому вони всі мають сьогодні підтримувати Україну.
Невелика зграя безпілотників падає на Москву; російські повстанці вдираються через кордон на свою батьківщину; в російських містах спалахують загадкові пожежі, вибухають нафтосховища, а російські поїзди зазнають незвичної кількості катастроф. Як на це реагує Білий дім? – "Загалом, ми не підтримуємо атаки всередині Росії".
Війна в Україні виконує для цинічного світу кілька функцій. Перемога України закладає фундамент майбутньої розстановки сил. І захід готовий в це інвестувати будь-які ресурси. 1. Україна переможе у Війні з Росією. Це – хороша новина. 2. Україна – полігон. Це – погана новина, хоча як сказати.
У дні саміту G7, що проходив у Хіросімі, західна коаліція накинула на Росію черговий, очікуваний пакет економічних санкцій щодо близько ста компаній і організацій. Обмеження торкнулися партнерів Росії в країнах СНД/ЄАЕС. У цьому випадку – проти низки компаній у Вірменії та Киргизії. Але, найімовірніше, це – лише "пробна куля", після запуску якої підуть подальші дії.
Видання Racket News журналіста Метта Тейббі (Matt Taibbi) опублікувало вичерпний звіт про 50 найбільших організацій, які займаються цензурою так званої дезінформації (disinformation) та неправильно поданої інформації (misinformation).
Російська «еліта в екзилі», яка сидить у Європах та Еміратах, не погодиться на владу в сильно урізаній, не імперській Росії. Вони готові криваво боротися за імперію (про що насправді неодноразово заявляли: різними словами, у різних ситуаціях). Російський ліберал з українцем сьогоднішнім – партнери до першого повороту.
На шляху до примирення агресора світова спільнота припустилася чимало помилок. Проте повномасштабне вторгнення Росії до України все ж таки змусило Захід засвоїти кілька уроків. Урок №1. Війни потрібно вигравати — агресор не має залишатися безкарним. Москва роками практично безкарно розпочинала воєнні конфлікти та гібридні війни.
У перший рік війни Болгарія допомогла Українській армії під час "снарядного голоду". Опубліковані дані про масштаби цих поставок здивували багатьох українців і дозволили по-новому поглянути на відносини з Болгарією.
