Як і будь-яке суспільне явище, європейський правий рух закономірно еволюціонує, пристосовуючись до нових реалій. Незмінними залишаються базові принципи – нація, родина, духовні цінності.

Китай хоче поділити світ на двох із США і готовий розпочати війну. Але Сі Цзіньпін ризикує потрапити в таку саму пастку, що й Путін. Сі отримав активну підтримку з боку генералітету.

Нещодавно Китай та Індія, які тривалий час тримали "проросійський нейтралітет", засудили обстріли мирних міст України російськими ракетами. Але обидві країни досі не засудили війну, розв’язану Росією. Хоча, зі зміною ситуації на фронті, почали говорити про необхідність її завершити.

Теорія зміни клімату каже, що суспільство має різко скоротити споживання, щоб урятувати довкілля. Водночас кейнсіанська економічна теорія стверджує, що збільшення споживання – це найвірніший шлях до процвітання економіки. Попри явну суперечність між цими ідеями, західна політична еліта дотримується обох доктрин одночасно.

Постулат про «бідний російський народ, що не дорівнює Путіну» розбився об демонтовані та вкрадені унітази, катування цивільних та численні воєнні злочини, що їх не вагаючись скоюють на українських землях представники отого «хорошого, стражденного народу».

Кремль на це не розраховував і тому доведеться витрачати додаткові ресурси на республіки, що протестують. Але протести навряд чи призведуть до розвалу Росії, проте вплинуть на ресурси, які є у Москви.

Багато українців вважають, що притулок росіянам, які тікають від мобілізації, давати не треба. Не всі, хто тікає – щирі противники війни, а ті, хто справді проти, хай краще у Росії протестують.

15-16 вересня в Самарканді (Узбекистан) пройшов саміт Шанхайської організації співробітництва, сформованої Пекіном і Москвою як противага впливу США. Путін дякував китайському лідеру Сі за його "зважений підхід до української кризи" та критикував "потворну" політику Вашингтона.

Неомарксизм повертається. Незалежність України була тільки на словах, лише формально. Незалежність має бути захищена і підкріплена.

Війна в Україні відрізала Росію від більшої частини західного світу. Зазнавши санкцій, засуджені в міжнародних ЗМІ та відсторонені від глобальних культурних подій, росіяни почуваються дедалі самотнішими. Але Кремль може покладатися принаймні на одну головну опору.

Ми звикли лаяти свою пресу і згадувати американські провідні видання як своєрідний зразок, на який варто орієнтуватися нашим журналістам. Проте насправді й там не все гаразд. Як показало недавнє опитування інституту Ґеллапа, рівень довіри до ЗМІ в США впав до рекордно низького рівня.

Ця війна стане не тільки каталізатором відродження нації, але й потужним поштовхом для ривка української економіки та перетворення Києва на важливого гравця системи світової безпеки.

Зараз зрозуміло, що Китай уже не скаже жодного слова, навіть якщо вся російська орда буде перемелена в Україні західною зброєю. Тепер досягнення перемоги над Росією виглядає як найкраща стратегія Заходу щодо Китаю.

Апелювати до гуманізму росіян – це все одно що апелювати до почуття емпатії у серійного вбивці. Світ до сих пір не розуміє, що Росія поводить себе ірраціонально й абсолютно не грає за правилами конвенційної війни.

Україна зруйнувала міф про могутність російської армії, стала джерелом натхнення для народів Центральної Європи та обвалила престиж Німеччини та Франції. А численні помилки Байдена у 2021 році підбадьорили Кремль на воєнну агресію проти України.