політологія

Бойові дії, ймовірно, дещо вщухнуть протягом наступних кількох місяців, а більш наступальні дії відновляться в травні та червні, коли підсохне земля: саме тоді стане зрозумілою доля допомоги ЄС і США. Нині Україні не вистачає зброї для захисту своїх міст, а Президент України Володимир Зеленський бореться зі своїм головнокомандувачем.

Адміністрація президента США Джо Байдена працює над довгостроковою стратегією підтримки України, яка зменшить акцент на деокупації територій й зосередиться на допомозі відбивати нові російські наступи, одночасно рухаючись до довгострокової мети – а це зміцнення Збройних сил та економіки України.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц анонсує подвоєння військової допомоги Україні та закликає ЄС наслідувати приклад Німеччини, але водночас не бажає надавати Києву ракети "Таурус", щоб допомогти швидко вийти з глухого кута на фронті. Берлін готовий підтримувати Україну "стільки, скільки буде потрібно", але все ще не готовий до поразки Росії у цій війні.

Захід довго дотримувався політики умиротворення Росії, яка напала на Україну, обурювався, бурчав, збирав союзників, практикував комарині укуси типу санкцій і лише на другий рік українського спротиву відмовився від політики публічних умовлянь агресора і зумів організувати по-справжньому серйозну протидію.

Діалоги про розподіл сфер відповідальності (або сфер впливу) між Вашингтоном та Пекіном триватимуть, компроміс швидше знайдуть два співрозмовники, ніж три. Тобто неповернення РФ до статусу глобальної супердержави вигідне як США, так і КНР.

Україна потребує більше, ніж волонтерство та зухвалість, щоб захистити свою версію демократії. Путін не може розгромити Україну у військовому плані, але може продовжувати тиск, руйнувати українську цивільну інфраструктуру, чекати, поки союзники України втомляться, підбурювати українську громадськість до повстання проти уряду, а потім перемогти за замовчуванням.

Найкращим способом покарати Москву за її злочинні атаки на Україну був би арешт 300 мільярдів доларів, які Росія тримає на закордонних рахунках. Замість цього, однак, світом прокотилася хвиля радості від того, що путінська Росія ще не зробила свого останнього подиху. Подивіться, як кремлівські психофани номінують Владіміра Путіна на Нобелівську премію миру.

Цей рік не буде таким, як 2023. Він не буде кращим або гіршим, він буде іншим. Світ не живе нашими емоціями. Для Заходу 2022 став "гойдалками" від переоцінки російського режиму і недооцінки нас до розуміння, як він помилявся. І все це на фоні шоку від російської агресії. 2023 став для багатьох на Заході так само "відкриттям".

Словосполучення «український буржуазний націоналізм» завжди було лайкою в українському інформаційному просторі та, одночасно, звинуваченням радянських судів, за якими люди отримували великі терміни ув’язнення або і смертну кару.

Другий місяць світові ЗМІ обговорюють ймовірний конфлікт між президентом України Володимиром Зеленським та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. В Офісі Зеленського, втім, заперечують, що конфлікт справді існує, і списують усе на інформаційну війну з боку Росії. На цьому фоні падають внутрішні рейтинги Зеленського, Верховної Ради та Уряду.

Аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шведського інституту міжнародних відносин Андреас Умланд розказав, як війна Росії проти України руйнує світовий порядок та безпеку. Він акцентує на геноцидній природі війни та на непередбачуваних наслідках для розповсюдження ядерної зброї. Росія як член Ради Безпеки ООН використовує ядерний шантаж для залякування Заходу та України.

2023 рік українці починали з завищеними очікуваннями. Керівник ГУР Кирило Буданов радив готуватися до літньої відпустки в Криму. Ближче до літа всі чекали на успішний контрнаступ. Проте закінчує цей рік українське суспільство в певній фрустрації. На фронті всі ознаки позиційної війни на виснаження, відповідей щодо демобілізації держава досі не надала, а західна допомога впала до найнижчого рівня за останні два роки.

Про це пише в авторській статті для видання The Hill професор політології Університету Рутгерса (Ньюарк, США) Олександр Мотиль, посилаючись на дані, озвучені у доповіді Дениса Волкова, директора недержавного соціологічного "Левада-центру" та Андрія Колесникова, московського політичного аналітика із Фонду Карнегі.

4 грудня 2023 року американське видання The Washington Post опублікувало довжелезну статтю з аналізом причин невдалого контрнаступу України протягом літа-осені 2023 року. На перший погляд, сенс цієї статті в тому, щоб показати складність та несподіваність ситуації, з якою зіткнулися американські та українські військові. Проте глибший аналіз схиляє до думки, що справжня мета статті полягає в тому, щоб розпорошити увагу електорату на безліч малих деталей і приховати справжнього автора цієї кривавої невдачі.

З Путіним чи без Путіна, але дисфункція російської держави триватиме. Це ставить перед Заходом серйозні питання про те, як поводитися з Москвою, як підтримувати Україну і як трансформуватися самим. Було б нерозумно припускати, що підростаюче покоління росіян прийме більш демократичний і прозахідний світогляд