Submitted by Ігор Каганець on 16 May, 2026 - 14:36
Так, кожна людина вже є потенційним ельфом. Питання в тому, за яких умов можливо реалізувати цей потенціал?
По-перше, духовна сутність має бути достатньо розвиненою (зрілою), щоб узяти під свій повний контроль психофізичну оболонку людини і стати надлюдиною (триплексом). Швидкість визрівання визначається кількістю та якістю земних втілень.
По-друге, якщо дух людини вже є зрілим (а тому зацікавився темою практичної палінгенезії), то йому потрібен імпульс до перетворення шляхом засвоєння вищих знань ("паравіди").
Частина нашої спільноти вже зацікавилась темою палінгнезії. Тому наша поточна робота полягає у здобутті згаданих знань. Ці знання ми можемо видобути передусім з Гіперборійської традиції та з власного духовного досвіду (тобто іззовні та зсередини). Також треба бути відкритими до відповідної інформації з усіх доступних джерел – в Євангелії це називається "милосердям (до джерел)".
Submitted by Наталка Скрипка on 16 May, 2026 - 07:27
До ефемерності схильні всі поняття?
Коли Душі не знаємо, в такому разі розпадається трисуття: дух, душа, плоть?
З мого досвіду - не можливо передати комусь власний досвід.
І як щодо «за Розумність-Волю треба боротись», тобто ми знову входимо на рівень боротьби? Боротьби з собою? З чим?
І про яку ціну, що має бути оплачена Ви ведете мову?
Енергію?
Вдячна.
Ситуація повторюється вже неодноразово. На мою думку два важливих чинники повинні бути враховані: фізично-моральна стійкість лідерів і викриття психопатичних осіб на стадії риторики.
Submitted by Ігор Каганець on 15 May, 2026 - 20:19
Людина – це втілена в земному світі духовна сутність. В ході свого розвитку людина посилює зв'язок зі своїм духом і поступово переходить від стану гомо сімплекс до стану гомо дуплекс (стає виразно духовною істотою): "гобіт" → "гравець" → "арій".
Духовна сутність людини є втіленою в духовному світі божественною сутністю. Тому говорять, що дух людини має в собі "іскру Божу" або ж "божественне ядро". Тобто кожен дух є носієм внутрішнього бога. З того, що духовні сутності є безсмертними, випливає, що під час перебування у світі духів вони вже мають більший чи менший доступ до своєї божественної свідомості.
В ході реінкарнації духовна сутність розвиває свою божественну свідомість. Земні втілення необхідні духовній сутності для самопізнання та розширення своєї божественної свідомості. Реінкарнація – це механізм пізнання духом свого божественного мікрокосмосу. Кожне земне втілення – це духовний тренажер.
Коли дух втілюється в людське тіло, то він втрачає пам'ять про те, що він є втіленим духом. Це зроблено для того, щоб при входженні в нашу "земну гру" людина відчувала абсолютну реалістичність цієї гри і діяла максимально інтенсивно. Духовний досвід здобувається тільки тоді, коли гра відбувається по-справжньому (коли нема кнопки «поставити на паузу»).
В ході опанування фізичного світу людина поступово відновлює зв’язок зі своїм духом і здобуває свідомість того, що вона є втіленою духовною сутністю. Водночас її дух, пізнаючи себе, поступово відновлює зв’язок зі своїм внутрішнім богом.
Якщо на землю втілюється зріла духовна сутність, яка вже має достатньо надійний зв’язок зі своїм внутрішнім богом, то у неї з’являється бажання відновити божественну свідомість в умовах земної гри. Це проявляється в тому, що вона прагне стати вічно молодим ельфом. У сприятливих умовах земного втілення і при наявності знань про палінгенезію вона може відновити зв’язок зі своєю божественною сутністю і стати початковим гомо триплексом (ельфом).
Коротка відповідь на запитання цієї статті: Божественна сутність втілюється в земному світі разом з духовною сутністю, але людина спочатку отримує доступ до свого духу, і лише потім – до внутрішнього бога.
Submitted by Ігор Каганець on 15 May, 2026 - 12:14
Сюжет цього серіалу просто фантастичний: український натовп обирає своїм президентом єврейського клоуна, клоуном керує розмовляюча тварина, а твариною керує ворожка Вероніка. На перший погляд це екзотика, а насправді закономірність. Річ у тім, що:
1) натовпи обирають тих, хто їх найліпше обдурить;
2) психопати інстинктивно формують психопатичний союз і беруть під контроль своїх начальників (Борман-Гітлер, Гопкінс-Рузвельт, Кіссинджер-Ніксон, Яри-Бандера...);
3) психопати, будучи духовно порожніми і не маючи духовного керівного центру, є дуже забобонними і шукають зовнішню імітацію метафізики.
Submitted by Ігор Каганець on 15 May, 2026 - 11:56
Так, але це можна обійти: відкрити статтю, виділити фрагмент коментаря і натиснути на кнопку "цитувати виділене". Власний текст писати перед виділеною цитатою.
Інгрід Холікат wrote: Тест. Чомусь цитування не працює коректно
Submitted by Інгрід Холікат on 15 May, 2026 - 09:44
<blockquote><strong>Любомир РаХман wrote:</strong> Люди думають, що вже мають Душу, вже по право народження, та з мого досвіду це найбільша омана</blockquote>
Поясніть, будь ласка, про що ви; мені є незрозумілим момент, за яких саме обставин "отримується", "набувається" (вставте власне доречне слово) Душа,
котрої, по-вашому, може не бути по праву народження.
Так, кожна людина вже є потенційним ельфом. Питання в тому, за яких умов можливо реалізувати цей потенціал?
По-перше, духовна сутність має бути достатньо розвиненою (зрілою), щоб узяти під свій повний контроль психофізичну оболонку людини і стати надлюдиною (триплексом). Швидкість визрівання визначається кількістю та якістю земних втілень.
По-друге, якщо дух людини вже є зрілим (а тому зацікавився темою практичної палінгенезії), то йому потрібен імпульс до перетворення шляхом засвоєння вищих знань ("паравіди").
Частина нашої спільноти вже зацікавилась темою палінгнезії. Тому наша поточна робота полягає у здобутті згаданих знань. Ці знання ми можемо видобути передусім з Гіперборійської традиції та з власного духовного досвіду (тобто іззовні та зсередини). Також треба бути відкритими до відповідної інформації з усіх доступних джерел – в Євангелії це називається "милосердям (до джерел)".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
До ефемерності схильні всі поняття?
Коли Душі не знаємо, в такому разі розпадається трисуття: дух, душа, плоть?
З мого досвіду - не можливо передати комусь власний досвід.
І як щодо «за Розумність-Волю треба боротись», тобто ми знову входимо на рівень боротьби? Боротьби з собою? З чим?
І про яку ціну, що має бути оплачена Ви ведете мову?
Енергію?
Вдячна.
Ситуація повторюється вже неодноразово. На мою думку два важливих чинники повинні бути враховані: фізично-моральна стійкість лідерів і викриття психопатичних осіб на стадії риторики.
Si vis pacem, para bellum
Виходить що в певному сенсі ми вже є ельфами!
Бо якщо дух - безсмертний, він значить має доступ до божественної свідомості, яка його таким робить.
Втілюючись тут, цей духовний ельф уже діє в нас і прагне себе проявити.
Може саме тому Ісус називав апостолів світлосяйними, тобто ельфами, щоб нагадати їм що їхній дух уже є ельфійським.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Людина – це втілена в земному світі духовна сутність. В ході свого розвитку людина посилює зв'язок зі своїм духом і поступово переходить від стану гомо сімплекс до стану гомо дуплекс (стає виразно духовною істотою): "гобіт" → "гравець" → "арій".
Духовна сутність людини є втіленою в духовному світі божественною сутністю. Тому говорять, що дух людини має в собі "іскру Божу" або ж "божественне ядро". Тобто кожен дух є носієм внутрішнього бога. З того, що духовні сутності є безсмертними, випливає, що під час перебування у світі духів вони вже мають більший чи менший доступ до своєї божественної свідомості.
В ході реінкарнації духовна сутність розвиває свою божественну свідомість. Земні втілення необхідні духовній сутності для самопізнання та розширення своєї божественної свідомості. Реінкарнація – це механізм пізнання духом свого божественного мікрокосмосу. Кожне земне втілення – це духовний тренажер.
Коли дух втілюється в людське тіло, то він втрачає пам'ять про те, що він є втіленим духом. Це зроблено для того, щоб при входженні в нашу "земну гру" людина відчувала абсолютну реалістичність цієї гри і діяла максимально інтенсивно. Духовний досвід здобувається тільки тоді, коли гра відбувається по-справжньому (коли нема кнопки «поставити на паузу»).
В ході опанування фізичного світу людина поступово відновлює зв’язок зі своїм духом і здобуває свідомість того, що вона є втіленою духовною сутністю. Водночас її дух, пізнаючи себе, поступово відновлює зв’язок зі своїм внутрішнім богом.
Якщо на землю втілюється зріла духовна сутність, яка вже має достатньо надійний зв’язок зі своїм внутрішнім богом, то у неї з’являється бажання відновити божественну свідомість в умовах земної гри. Це проявляється в тому, що вона прагне стати вічно молодим ельфом. У сприятливих умовах земного втілення і при наявності знань про палінгенезію вона може відновити зв’язок зі своєю божественною сутністю і стати початковим гомо триплексом (ельфом).
Коротка відповідь на запитання цієї статті: Божественна сутність втілюється в земному світі разом з духовною сутністю, але людина спочатку отримує доступ до свого духу, і лише потім – до внутрішнього бога.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
То, все ж таки, чи Герод Антипа відрізав голову Івану Хрестителю?
Або ж ні, тоді навіщо в Євангеліє внесено таку байку?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Сюжет цього серіалу просто фантастичний: український натовп обирає своїм президентом єврейського клоуна, клоуном керує розмовляюча тварина, а твариною керує ворожка Вероніка. На перший погляд це екзотика, а насправді закономірність. Річ у тім, що:
1) натовпи обирають тих, хто їх найліпше обдурить;
2) психопати інстинктивно формують психопатичний союз і беруть під контроль своїх начальників (Борман-Гітлер, Гопкінс-Рузвельт, Кіссинджер-Ніксон, Яри-Бандера...);
3) психопати, будучи духовно порожніми і не маючи духовного керівного центру, є дуже забобонними і шукають зовнішню імітацію метафізики.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так, але це можна обійти: відкрити статтю, виділити фрагмент коментаря і натиснути на кнопку "цитувати виділене". Власний текст писати перед виділеною цитатою.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
<blockquote><strong>Інгрід Холікат wrote:</strong> Поясніть, будь ласка</blockquote>
Тест.
Чомусь цитування не працює коректно
<blockquote><strong>Любомир РаХман wrote:</strong> Люди думають, що вже мають Душу, вже по право народження, та з мого досвіду це найбільша омана</blockquote>
Поясніть, будь ласка, про що ви; мені є незрозумілим момент, за яких саме обставин "отримується", "набувається" (вставте власне доречне слово) Душа,
котрої, по-вашому, може не бути по праву народження.
Pages