Зображення користувача Іван Макар.
Іван Макар
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Іван Макар: Є питання щодо відповідальності громад за своїх членів – дискусія про ВУД

Зауваження пана Ігоря Каганця у статті «Вільні громади постіндустріальної України» щодо необхідності формування демосів не лише за територіальною ознакою є доволі вагомими і з ними, принаймні частково, можна погодитися. Адже, дійсно, людина спілкується не з тими, з ким вона вимушена спілкуватися за фактом місця свого проживання, а з тими, з ким є спільні інтереси та проблеми, отже і необхідність шукати шляхи на їх вирішення. 

151024-ivan_makar-3.jpg

Іван Іванович Мака́р (* 15 січня 1957, с. Галівка, Старосамбірський район, Львівська область) — український громадський і політичний діяч, правник.
Іван Іванович Мака́р (* 15 січня 1957, с. Галівка, Старосамбірський район, Львівська область) — український громадський і політичний діяч, правник.

Попередні статті:
Презентація ВУД
Вільна людина у вільній громаді – Іван Макар про заснування Вільної Української Держави
Вільні громади постіндустріальної України
Дискусія про ВУД: екодемократія, структура, Міжмор’я, символіка, легітимність - Іван Макар

 

Для якісного і ефективного спілкування людина сама обирає коло людей з подібними інтересами і потребою вирішення однакових проблем. Для ефективної реалізації таких інтересів можуть конституюватися і діловий демос – «проект» та демос за інтересами – «хоп».

Звичайно, проект дещо ускладниться, оскільки у такому випадку мали би бути введені у Раді Громад України три палати, умовно названі: Рада територіальних громад, Рада ділових громад, та Рада громад за інтересами. Хоча можна було б і допустити, що такі палати і не утворюються, а у Раді Громад України всі громади матимуть по одному голосу.

Є питання й щодо мінімальної кількості громадян у кожному з таких демосів, а також щодо бюджетних коштів, потрібних на функціонування «проектів» та «хопів».

Є питання й щодо відповідальності громад за членів громад. І це стосується не лише «проектів» та «хопів», але й територіальних громад. Згідно з давніми звичаями, які існували, принаймні, у Східних Карпатах, громади несли відповідальність за членів громад, за завдану ними шкоду мешканцям інших громад, за переслідування злочинців на своїй території. Для того, в принципі, і вводиться інститут прийняття та позбавлення громадянства громадами.

Є питання щодо необхідності запровадження авторитарних «проектів» та «хопів», так звана лідерська модель, коли лідер засновує групу, долучає до неї бажаючих, виключає з групи її членів – на власний розсуд у будь-який час, а зміна керівника групи відбувається тільки за його згоди. Навряд чи така модель може вважатися одним із інститутів спільної справи і бути складовою частиною республіки. Очевидний характер авторитарності таких демосів як піддає сумніву необхідності їх конституювання, так і, очевидно, у випадку їх створення, можливості фінансування діяльності з бюджету.

Вартує і підрихтувати в Конституції питання символів. Навряд чи вартує робити великий герб, якщо малий прижився, успішно функціонує і приймається переважною більшістю громадян, а щодо великого герба досі в суспільстві нема згоди. Не завжди ми перебуватимемо в кризі, а отже і навряд чи так вже й необхідним є для нас в якості державного чинний Гімн.

Для цієї ролі в державі, яка усвідомлює свою велич і зосереджена на своєму процвітанні, на власних громадянах, набагато більше пасував би урочистий музичний твір, відомий під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» , музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського

З огляду на вказане пропоную у запропонованому мною раніше проекті Суспільного договору (Конституції) України викласти пункт 5. у новій редакції та доповнити пунктом 11. 

5. У кожній громаді є своє громадянство.

Людина може бути громадянином одночасно лише однієї територіальної громади, одного ділового демосу – проекту та одного демосу за інтересами – хопу.

Громада (демос) приймає і виключає з громадянства.

Громадянином України є лише особа, що має громадянство хоча б однієї громади.

Громада несе відповідальність за діяння своїх громадян у межах, встановлених законом.

11. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг жовтого і синього кольорів.

Державний Герб України – Знак Княжої Держави Володимира Великого.

Державний Гімн України – національний гімн на музику Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського.  


Відповідь на цю статтю: Чому потрібна лідерська модель? – дискусія про ВУД

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Мені цікаво було б провести обговорення зібравши фізично разом зацікавлених людей. Алгоритм наступний. Питання №1: що ми хочемо як країна, яка наша мета? Питання №2: в який спосіб збираємось її досягати? Питання №3: які зворотні зв'язки повинні бути закладені законодавчо щоб забезпечити країні сталість існування, стабільність розвитку. Приблизно так. Оці речі повинні бути запрограмовані в Конституції. Це реально зробити.

Коментарі

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Мені цікаво було б провести обговорення зібравши фізично разом зацікавлених людей. Алгоритм наступний. Питання №1: що ми хочемо як країна, яка наша мета? Питання №2: в який спосіб збираємось її досягати? Питання №3: які зворотні зв'язки повинні бути закладені законодавчо щоб забезпечити країні сталість існування, стабільність розвитку. Приблизно так. Оці речі повинні бути запрограмовані в Конституції. Це реально зробити.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Можна влаштувати ток-шоу на ТБ-7.
Вікторе, готуй передачу!
Може бути двоє ведучих - чоловік і жінка (ти + ?) і шість учасників (за двома столами по 3) + група підтримки в студії (з десяток).
У ролі спікерів можна запросити людей, які в темі постіндустріальної України: Івана Макара, Дмитра Савченка, Володимира Щербину, Миколу Погорільця, Василя Базилева, Ігора Каганця.

Наступного разу можна зібрати інший склад учасників і подивитися на проблему з іншої точки зору. У третій передачі зібрати ще іншу компанію.

До того часу Еней Світлий має завершити модуль "Учасники статті" з усією оновленою інфраструктурою НО.

Давай, Вікторе! Потім усе це гарно змонтуємо і запустимо на ОДТРК "Карпати".

Віктор Макаренко каже:
Мені цікаво було б провести обговорення зібравши фізично разом зацікавлених людей. Алгоритм наступний. Питання №1: що ми хочемо як країна, яка наша мета? Питання №2: в який спосіб збираємось її досягати? Питання №3: які зворотні зв'язки повинні бути закладені законодавчо щоб забезпечити країні сталість існування, стабільність розвитку. Приблизно так. Оці речі повинні бути запрограмовані в Конституції. Це реально зробити.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Так може бути. Думаю.