Пам’ять жертв Голодоморів та політичних репресій вшановано в Російській Федерації
26/11/2006 - 10:47
Пам’ять жертв Голодоморів та політичних репресій вшановано в Російській Федерації
Категорія
Українаhttps://www.ar25.org/node/10696
24 листопада було покладено квіти до пам’ятного знаку на місці масових розстрілів і поховань жертв політичних репресій на території колишнього стрілецького полігону НКВС-КДБ у Південному Бутові під Москвою. З 1935 року до початку 1950-х років тут здійснювались масові розстріли та поховання невинно засуджених. Лише в період з серпня 1937 року по жовтень 1938 року на полігоні розстріляно понад 20 тисяч осіб, значна кількість яких – з України. У 1996 році цю територію передано храму Святих Новомучеників та Сповідників Російських, створено науково-просвітницький центр «Бутово», метою діяльності якого є увічнення пам’яті загиблих.
У цей же день в Бібліотеці української літератури в Москві до Дня пам’яті було відкрито книжково-ілюстративну виставку та проведено круглий стіл «Голод. Трагедія народів ХХ століття». На ньому виступив головний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України доктор історичних наук Руслан Пиріг, який ще наприкінці 1980-х років, працюючи в партійному архіві ЦК Компартії України, одним з перших починав здійснювати публікації джерел із забороненої тоді теми голодомору.
Руслан Пиріг зазначив, що українські історики разом з колегами з інших країн за минулий період провели велику роботу по розкриттю політико-економічного механізму запровадження геноциду в українському селі, його складових, зв’язку з репресивними заходами. Він сказав, що у істориків не викликає жодного сумніву рукотворність голодомору, факт безпосередньої причетності перших посадових осіб радянської держави та комуністичної партії до масового народовбивства в Україні, а також у Росії (особливо на Кубані) та Казахстані. Політичний терор і терор голодом, які чинилися тоді, були спрямовані і проти українського селянства – соціальної основи української нації, і проти української інтелігенції – духовного надбання українського народу.
Провідний науковий співробітник Інституту Європи Російської Академії наук, головний редактор часопису «Современная Европа» кандидат історичних наук Віктор Мироненко у своєму виступі відзначив, що немає ніяких сумнівів в етичній оцінці жахливих подій голодомору. З етичної та академічної, навіть політичної точки зору історики повинні до кінця з’ясувати та обнародувати всі обставини трагедії. У той же час, на його думку, сьогодні вирішення завдань подальшого державотворення в Україні значною мірою залежить не від політичних, а від економічних і соціальних факторів. Російсько-українські відносини перевантажені значною кількістю складних питань, тому викликає великі сумніви політична актуалізація саме зараз проблеми голодомору з точки зору подальшого розвитку цих відносин.
Своїми спогадами про голодомор 1930-х років поділився один зі старійшин української громади Москви Олег Храбан, а Антон Ісаєнко та Віталій Крикуненко розповіли про те, як запам’яталися ті трагічні події їхнім матерям.
У роботі круглого столу взяли участь і виступили також російські історики з Інституту слов’янознавства РАН, Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, члени українських організацій Москви, радники Посольства України в Російській Федерації Юрій Лазебник і Ольга Дарибогова.
25 листопада відбулися покладання квітів до Меморіального каменю жертв політичних репресій на Лубянській площі Москви та панахида в Богоявленському кафедральному соборі на Єлоховській площі – перше в Росії поминальне богослужіння по жертвах голодомору в Україні. У вступному слові протоієрей Всеволод Чаплін – заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату сказав, що сьогодні ми молимося за невинно убієнних жертв голоду в Україні, організованого безбожною владою. До присутніх звернувся також настоятель собору отець Матвій Стаднюк.
Разом з членами українських громад на панахиді був присутній член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, голова Рад Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Василь Дума, у церемонії покладання квітів на місці масових поховань на полігоні НКВС-КДБ взяв участь співголова ОУР та ФНКА УР Валерій Семененко, на Лубянській площі – заступник голови ОУР Юрій Кононенко.
Всі заходи відбулися за активної участі українських дипломатів, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації Олега Дьоміна.
Панахиди та інші меморіальні заходи за участю українських громад пройшли також у Тюмені, Краснодарі, Воронежі, Владивостоку, в інших реґіонах Росії.
О 17-й годині за московським часом пам’ять жертв голодомору вшановано хвилиною мовчання. Було запалено свічки…
---------------------------------------
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві
Контакти (керівник служби Юрій Кононенко, +7 (903) 134-02-53):
Тел./факс +7 (495) 917-1474
Тел. +7 (495) 631-1867
E-mail: [email protected]
Web: www.webcenter.ru/~libukr
www.ukrrus.org
У цей же день в Бібліотеці української літератури в Москві до Дня пам’яті було відкрито книжково-ілюстративну виставку та проведено круглий стіл «Голод. Трагедія народів ХХ століття». На ньому виступив головний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України доктор історичних наук Руслан Пиріг, який ще наприкінці 1980-х років, працюючи в партійному архіві ЦК Компартії України, одним з перших починав здійснювати публікації джерел із забороненої тоді теми голодомору.
Руслан Пиріг зазначив, що українські історики разом з колегами з інших країн за минулий період провели велику роботу по розкриттю політико-економічного механізму запровадження геноциду в українському селі, його складових, зв’язку з репресивними заходами. Він сказав, що у істориків не викликає жодного сумніву рукотворність голодомору, факт безпосередньої причетності перших посадових осіб радянської держави та комуністичної партії до масового народовбивства в Україні, а також у Росії (особливо на Кубані) та Казахстані. Політичний терор і терор голодом, які чинилися тоді, були спрямовані і проти українського селянства – соціальної основи української нації, і проти української інтелігенції – духовного надбання українського народу.
Провідний науковий співробітник Інституту Європи Російської Академії наук, головний редактор часопису «Современная Европа» кандидат історичних наук Віктор Мироненко у своєму виступі відзначив, що немає ніяких сумнівів в етичній оцінці жахливих подій голодомору. З етичної та академічної, навіть політичної точки зору історики повинні до кінця з’ясувати та обнародувати всі обставини трагедії. У той же час, на його думку, сьогодні вирішення завдань подальшого державотворення в Україні значною мірою залежить не від політичних, а від економічних і соціальних факторів. Російсько-українські відносини перевантажені значною кількістю складних питань, тому викликає великі сумніви політична актуалізація саме зараз проблеми голодомору з точки зору подальшого розвитку цих відносин.
Своїми спогадами про голодомор 1930-х років поділився один зі старійшин української громади Москви Олег Храбан, а Антон Ісаєнко та Віталій Крикуненко розповіли про те, як запам’яталися ті трагічні події їхнім матерям.
У роботі круглого столу взяли участь і виступили також російські історики з Інституту слов’янознавства РАН, Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, члени українських організацій Москви, радники Посольства України в Російській Федерації Юрій Лазебник і Ольга Дарибогова.
25 листопада відбулися покладання квітів до Меморіального каменю жертв політичних репресій на Лубянській площі Москви та панахида в Богоявленському кафедральному соборі на Єлоховській площі – перше в Росії поминальне богослужіння по жертвах голодомору в Україні. У вступному слові протоієрей Всеволод Чаплін – заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату сказав, що сьогодні ми молимося за невинно убієнних жертв голоду в Україні, організованого безбожною владою. До присутніх звернувся також настоятель собору отець Матвій Стаднюк.
Разом з членами українських громад на панахиді був присутній член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, голова Рад Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Василь Дума, у церемонії покладання квітів на місці масових поховань на полігоні НКВС-КДБ взяв участь співголова ОУР та ФНКА УР Валерій Семененко, на Лубянській площі – заступник голови ОУР Юрій Кононенко.
Всі заходи відбулися за активної участі українських дипломатів, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації Олега Дьоміна.
Панахиди та інші меморіальні заходи за участю українських громад пройшли також у Тюмені, Краснодарі, Воронежі, Владивостоку, в інших реґіонах Росії.
О 17-й годині за московським часом пам’ять жертв голодомору вшановано хвилиною мовчання. Було запалено свічки…
---------------------------------------
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві
Контакти (керівник служби Юрій Кононенко, +7 (903) 134-02-53):
Тел./факс +7 (495) 917-1474
Тел. +7 (495) 631-1867
E-mail: [email protected]
Web: www.webcenter.ru/~libukr
www.ukrrus.org
Останні записи