Важливість: 
5

Категорія:

Понеділкування – прадавній звичай освячення, оздоровлення і омолодження, шлях до безсмертя

Один день на тиждень, а саме щопонеділка, наші предки підживлювали свій організм лише водою і молитвою. Навіщо вони це робили?

180515ponedilkuyemo.jpg

А ти вже понеділкуєш?
А ти вже понеділкуєш?

Понеділкування – це одна з найдавніших аріянських практик. Вважалося, що людина, яка кожний понеділок проводить у посиленому пості та молитві, освячує душу і плоть, омолоджується і рухається до фізичного безсмертя.

Ця потужна практика оновлення підтверджена сучасною наукою. Вона основана на механізмі автофагії – це коли клітина перетравлює те, що у ній є  шкідливе або непотрібне. Головні наслідки автофагії:

1. Клітина позбувається відходів власної життєдіяльності («сміття») і своїх зіпсованих складників.

2. Клітина знищує чужорідні віруси й бактерії, які потрапили в неї іззовні.

3. Якщо потрібно швидко себе перебудовувати (наприклад, при ембріональному розвитку), то клітина розкладає ті свої частини, які вже виконали потрібну функцію, і будує з них актуальніші органоїди.

4. Утилізуючи «сміття», клітина отримує додаткове джерело живлення.   

За відкриття автофагії японський клітинний біолог Йосінорі Осумі у 2016 році став лауреатом Нобелівської премії.

Процес автофагії активується при відсутності звичної їжі протягом 12–13 годин. Якщо ж не вживати їжу з вечора до післязавтрашнього ранку (36 годин), то користь від автофагії стає дуже відчутною. Саме така тривалість утримання від їжі й використовується у прадавній традиції понеділкування.

– Чому понеділкування має супроводжуватися посиленою молитвою?

Для енергетичної компенсації. Якщо ми не вживаємо звичну їжу, то варто це компенсувати їжею, яку наша синтезуюча мікрофлора творить з повітря, яким ми дихаємо. У повітрі є все для того, щоб синтезувати жири, білки, вуглеводи та інші корисні речовини. Живленням для самої синтезуючої мікрофлори є «концентрований ефір» (прана) – для його отримання й потрібна посилена молитва.

– Чому для очищення використовується саме понеділок, а не інший день тижня?

Це пов’язано з арійською нумерологією і традиційним чергуванням діяльності протягом тижня.

Арійський тиждень починається з Дня господнього – неділі, «нульового дня». Це день, коли людина має поводитися як господь (центр сили) – втілена божественна сутність, володар свого життя, потенційна боголюдина. Це найкращий день для спілкування зі своїм божественним Я, світлими однодумцями – духовними братами і сестрами, а також для ухвалення важливих рішень і планування майбутнього. Сенс неділі відбиває Цифрона Нуль технології оновлення Живе Слово: 

Цифрона 0
Вишній Батько
Живим Словом
Світло Спрямував!
Творця Всесвіту
З Братами-Сестрами
Обєднав!
Знання та Віру
Прославив!

Перед тим, як оновлювати навколишній світ, треба оновитися самому. Тому нові рішення, ухвалені під час Дня господнього, треба виконувати після попередньої підготовки, а саме після внутрішнього очищення  й освячення. Ось як про «внутрішнє прибирання» говорить Цифрона 1, що відповідає саме понеділку – першому дню тижня: 

Цифрона 1
Обмежити обломити
       мізерний малий
млявий дрібний
      вилучити прибрати
одиницею розчинити
Розчиняємо!

Для здійснення посиленої молитви потрібен деякий спокій, тому в цей день не варто робити важкі справи. Пізніше це профанічно пояснювали тим, що «понеділок – важкий день».

Виконувати рішення Дня господнього, тобто починати нові справи,  арійська традиція рекомендувала у вівторок, про що відверто говорить Живе Слово:

Цифрона 2
Дебют вхідний
        Успішно просувався
Поступливо відкрилась
       Щасливо відчинилась
               Ведуча Брама
           Здійснилось!

Уявлення про те, що вівторок – найкращий день для початку нових справ, збереглося донині у народних віруваннях, проте раціональне пояснення цієї корисної настанови давно втрачене.

Так само втрачене розуміння звичаю понеділкування. Динаміка уявлень про його сенс однозначно вказує на світоглядно-релігійну деградацію.

Як свідчать етнографічні джерела, вже сто років тому вважалося, що «понеділкування – жіночий звичай», тому його дотримувалися тільки жінки. Але це говорить лише про те, що жінки краще зберегли прадавню традицію, чоловіки ж забули. 

Потім почали говорити, що понеділкування – це уже не для всіх жінок, а лише для заміжніх жінок, бо їм важко вести домашнє господарство, тож мають додатковий день для відпочинку. Про молитву і піст (тобто «очищення») вже й не згадували.

Проте в українських легендах дещо залишилося щодо істинного сенсу понеділкування.  Ось цитата з книги «100 найвідоміших образів української міфології» – Київ, «Орфей», 2002: 

«Про зоління полотна в середу та праведне понеділкування існувала 
легенда. На праву середу — себто в першу середу по Великодню,
жінка взялась до зоління. І вже було завершила роботу
та сіла відпочити. Аж тут заходить до хати дід і запитує: "Що ти
хочеш собі прийнять: чи худобу велику, чи близнята годувати?".
Жінка й відказує йому, що вона одинока, тому хотіла б годувати
близнят. Тоді дід покликав до хати дві гадини. Вони й уп'ялися
жінці в груди — навхрест, і ссуть, як діти. Заридала, бідна, почала
молитися, всім заказувати золити полотно в середу — та все
марно. І де не возили ту жінку, до яких знахарів, — нічого не
допомагало. Аж ось якось під час молебню священик звернувся
до своєї пастви: "Хто понеділкує зроду, озвіться!". Знайшлася
дівчина, яка постувала щопонеділка, вона й зняла з нещасної
обох гадюк.

Понеділок здавна шанували як день святий. Саме він, вважали
на Білгородщині, на тім світі стрічає людину й розпитує про гріхи.
"В понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай", —
твердять у народі.
Власне, всяке діло починали з вівторка. Вівторок, як і четвер,
— день чоловічий, а тому благополучний, щасливий. Цього дня
добре починати зводити хату, заготовляти цілющі трави, знахарям
— зцілювати від переляку». 

Як бачимо, згаданий у легенді священик (мабуть, аріянин) звернувся до всіх – чоловіків і жінок, і запитав, хто понеділкує зроду, тобто з дитинства. А все тому, що первинно понеділкували і чоловіки і жінки, і практикували цей звичай усе життя. У ньому не було нічого важкого, адже звичай – це те, що робиться легко, невимушено, на автоматі, одне слово – звично.  Оновлюймось!

Якщо вас подобалась ця стаття, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.   

Наші інтереси: 

Пізнаємо і застосовуємо арійські звичаї. 

Гравець: 
Ігор Каганець
628

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка