Важливість: 
5
Чудеса Гітлера, які здивували союзників – ABC (Іспанія) про позитивні аспекти Третього Райху

Хесус Ернандес, найплодовитіший іспанський автор з історії Другої світової війни, публікує нову книгу «Цього не було в моїй книзі про Третій Райх», в якій розповідає про забуті досягнення гітлерівської Німеччини.

191016estonoestabaenmilibrodeltercerreich.jpg

Обкладинка книги Хесуса Ернандеса «Цього не було в моїй книзі про Третій Райх» – Jesús Hernández, «Esto no estaba en mi libro del Tercer Reich» (Almuzara, 2019).
Обкладинка книги Хесуса Ернандеса «Цього не було в моїй книзі про Третій Райх» – Jesús Hernández, «Esto no estaba en mi libro del Tercer Reich» (Almuzara, 2019).

Це може здатися неймовірним, але хоча про Другу світову війну були написані сотні книг, в ній як і раніше залишаються білі плями: забуті з часом або недостатньо досліджені події – розповідає Мануель Вільяторо (Manuel P. Villatoro) в «А-бе-се́» (ABC, «Абетка») – щоденній іспанській газеті, одній з трьох найпопулярніших у країні.

На щастя, в Іспанії є Хесус Ернандес (Jesús Hernández Martínez). За останні кілька десятиліть історик написав більше двадцяти книг, в яких цікаво і достовірно відкриває читачам невідомі факти.

Хесус Ернандес, який також веде блог «Це війна!», представляє свою нову книгу «Цього не було в моїй книзі про Третій Райх» – «Esto no estaba en mi libro del Tercer Reich» (Almuzara, 2019). У ній він дає абсолютно нове бачення Другої світової війни. Як сам автор повідомив газеті «А-бе-се», він постарався показати зворотний бік «Тисячолітнього Райху», який намагався побудувати Адольф Гітлер, – те корисне, що він створив, і що було згодом забуте. Цей список нескінченний – від дизайну компанії «Порше» (Porsche) і танку «Тигр» (Tiger I) до системи оплачуваних відпусток на розкішних океанських лайнерах для німецьких робітників.

Іспанський історик і журналіст Хесус Ернандес (Jesús Hernández Martínez). Народився в 1966 році у Барселоні.


– У книзі ви розповідаєте про те, яким був «справжній» Гітлер. Він як особистість був дуже екстравагантним?

Щоб описати «справжнього» Гітлера, я звернувся до маловідомого і секретного звіту, який згодом склав один з його найближчих соратників, журналіст Ернст Ханфштенгль (Ernst Hanfstaengl), для американських спецслужб.

Особистість Гітлера була дуже складною. Він був зовсім не такий, яким його малювали пізніше. Він володів надзвичайною політичної інтуїцією, умів вгадувати слабкості своїх супротивників і користуватися цим. Крім того, Гітлер був досвідченим гравцем в покер: його величезні ставки збивали з пантелику супротивників, він прекрасно блефував і завжди знав, коли потрібно пасувати. Однак до початку війни він уже розтратив частину своїх здібностей.

Людиною він був, можна сказати, звичайною. Не відрізнявся екстравагантністю, був майже аскетом. Ми багато знаємо про Гітлера, про нього було написано безліч книг, але, як це не парадоксально, його фігура залишається загадкою.

– Ви згадуєте, що Гітлер підтримував ідею надання відпочинку на круїзних лайнерах всім німцям, незалежно від їх соціального рівня...

– Так, це дивно, але Гітлер одночасно проводив жорсткі репресії проти робітничих партій і профспілок, відправляючи їх лідерів у Дахау, і в той же час пропонував надати робочим такий відпочинок, про який вони ніколи і не мріяли. Він почав створювати флот з океанських лайнерів, щоб вони здійснювали круїзи в Норвегію, на Мадейру і навіть на Тенеріфе, а також кругосвітні плавання.

У моїй книзі я докладно описую одну з цих поїздок на Мадейру, на ті часи немислиму розкіш для будь-якого європейського робітника. Крім того, держава надавала можливість поїздки для катання на лижах, для заняття водними видами спорту, відвідування знаменитих міст ... Можна сказати, що це була перша спроба створення масового туризму за три десятиліття до його народження.

– Що таке «дороги Гітлера»? Ви пишете, що в кінці війни був оголошений конкурс на кращий проект дороги...

– Коли в 1945 році союзні війська увійшли в Німеччину, генерал Ейзенхауер був вражений німецькими автомагістралями, адже він не з чуток знав, як важко перемістити колону танків американськими дорогами. Як тільки він зайняв пост президента в 1953 році, перше, що він зробив, було здійснення плану будівництва автомагістралей, аналогічних німецьким.

Німецькі автомагістралі набагато випередили свій час, оскільки, наприклад, при їх будівництві враховувалися екологічний аспект і вплив на ландшафт. Цікаво, що існувала навіть кур’єрська система: можна було зателефонувати в центральний офіс, звідти передавалося повідомлення на найближчу заправну станцію до того місця, де повинен був знаходитися водій, і там крейдою на дошці записували, що водій автомобіля з таким номерним знаком повинен зателефонувати такій  то людині.

– Наскільки масштабним було будівництво?

– Про масштаби робіт можна судити по тому факту, що в 1936 році за обсягом було вирито більше землі, ніж при будівництві Панамського каналу. У повоєнний час, коли з’ясувалося, що ця дорожня система фактично була створена для військових потреб, почалися суперечки. Очевидно, що це незаперечне досягнення Третього Райху не сподобалося історикам, і тому вони його, як правило, ігнорують або нівелюють. Це в якійсь мірі логічно, адже не дуже приємно дізнатися, що «один з найбільш злочинних режимів» зміг створити одне з найнеймовірніших інженерних досягнень XX століття.

– Завжди стверджувалося, що Друга світова війна підштовхнула німецьку економіку. Однак ви говорите, що насправді вона призупинила промислове зростання Німеччини.

– Нацисти створили економічну систему, яка сприяла промисловому зростанню країни. Іноді я кажу, що вона була схожа на сучасну китайську систему, в якій для підприємців створені прекрасні можливості, але в той же час держава має величезний контроль над економікою. Так можна позбутися бюрократичної тяганини і трудових конфліктів. Не можна заперечувати, що ця модель є успішною, якщо не брати до уваги інші міркування.

Третій Райх був раєм для великих підприємців, яким режим надавав всіляке сприяння. Однак, незважаючи на те, що під час війни на них градом посипалися контракти, їм, безсумнівно, було б краще в мирний час. Тоді німецька економіка змогла б стати європейським гегемоном набагато раніше, ніж це сталося насправді.

– Нацистська Німеччина також досягла чудових результатів в автомобільних гонках. Які були головні її досягнення?

– Ще один вражаючий факті, на який я натрапив при написанні книги, полягає в тому, що до приходу до влади нацистів Німеччина була далеко не на першому місці в змаганнях по швидкості (як автомобільних, так і мотоциклетних і авіаційних). Однак Третій Райх досяг приголомшливих успіхів.

Гітлер доручив компаніям «Мерседес» і «Ауто уніон», в який входила і «Ауді», побудувати найшвидші гоночні машини в світі. І вони сконструювали їх. Їх пілотами були знамениті Рудольф Караччіола (Rudolf Caracciola) і Бернд Роземейєр (Bernd Rosemeyer). На гонках прекрасні результати видавали і мотоцикли «Бе-ем-ве» (BMW). «Мессершміт» зумів побити всі рекорди швидкості в повітрі... Німецькі досягнення техніки надовго випередили свій час. Їх змогли перевершити тільки в шістдесяті роки.

Є підстави стверджувати, що без величезного технологічного стрибка та винаходу ракети «Фау-2» людина потрапила б на Місяць на двадцять років пізніше.

– Які автомобілебудівні компанії виграли від Другої світової війни?

– Усі виробники автомобілів здійснили свій внесок в оборону. «Фольксваген» виготовив Кюбельваген, аналог американського джипа, взявши за основу популярний «Жук». Різноманітні види автомобілів виготовляли і «Мерседес», і «Опель», і «МАН». Студія дизайну Фердинанда Порше спроектувала вежу танку «Тигр»... Цілком можливо, що той величезний підйом, який зазнала німецька автомобільна промисловість після війни і відчуває до сих пір, став можливим саме завдяки участі Німеччини у війні.

– Про Третій Райху було сказано багато. А що не було сказано?

– Важко додати щось нове в дослідження цього періоду, але я скромно можу припускати, що привніс щось нове. Досі історики враховували тільки негативні аспекти Третього Райху, але подібний погляд суперечив думці більшості тодішніх німців. Вони бачили, що в країні процвітає економіка, що знижується безробіття, що будуються тисячі кілометрів автомагістралей, і, крім усього іншого, що Німеччина без єдиного пострілу повертала втрачені після принизливого Версальського миру території.

Вражаючі Олімпійські ігри 1936 року викликали захоплення у всьому світі. Навіть Вінстон Черчіль в 1935 році сказав, що Гітлер був «висококваліфікованим, розважливим, знаючим політиком з приємними манерами і щирою посмішкою», а в 1936 році – що «якщо наша країна буде кимось переможена, я б хотів, щоб це був такий незламний чемпіон, як Гітлер, який поставить нас на належне нам місце».

Тому я вважаю, що з метою кращого розуміння Третього Райху ми повинні вивчати його з точки зору тих, хто жив у ньому, а не зі зручної для нас точки зору, яка заздалегідь передбачає, що тоді відбувалися тільки жахливі злочини.

Оригінал публікації: Superestructuras y obras faraónicas: los milagros de Hitler que asombraron a los Aliados


Додатково: 

Наші інтереси: 

Пізнаємо реальну історію. 

Гравець: 
Ігор Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка