За фасадом національного єднання ховаються цинічні політичні розрахунки, боротьба за владу, апаратні інтриги та особисті амбіції, які можуть коштувати країні її майбутнього. "Зеленський свідомо намагається поховати Україну", – каже військовий.

Британський публіцист і старший співробітник Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас написав про провал західної стратегії щодо України. На шпальтах The Times він фактично вибачається від імені Заходу і без евфемізмів визнає: західні лідери злякалися ядерного шантажу Путіна, втомилися від довгої війни і перетворили підтримку України на короткочасний модний тренд, що наразі втратив популярність.

Яке народовладдя зараз маємо? У 2019 році влада в Україні завдяки українцям-невігласам захоплена єврейською мафією. Українська титульна нація сьогодні – на фронті й десь на узбіччі. Проте залишки українців ще здатні на опір. Тези виступу на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Від ідеї держави народовладдя – до виховання національно-свідомого громадянина: українська модель розвитку суспільства» (Університет Україна, 10 грудня 2025 року.

Що робити в умовах фактичного блокування народовладдя органами, які не зацікавлені в його існуванні? Відповідь: народ має перебрати на себе відповідальність за порятунок держави, але зробити це усвідомлено, структуровано і правовими методами, уникнувши помилок минулих революцій.

Крок перший – заява, що прийшов час ротації влади. Термін президентства Володимира Олександровича закінчився ще у 2024 році, і тому зараз він вважає, що тимчасово виконує обов’язки Президента. Тож країна повинна готуватися до нових виборів. І головне – він виконає свою обіцянку й на другий термін балотуватися не буде.

Мобілізовані описують мобілізацію як соціальну смерть, як закінчення свого життя. Система мала б бути змінена ще з 2014 року. Те, що хлопці 18-22 років масово виїхали і продовжують виїжджати з України, як тільки з'явилася така можливість, говорить про величезну недовіру до системи. Демографічна ситуація в Україні наразі є критичною, місцями навіть катастрофічною, але не фатальною. Ми повинні змінити систему державного управління.

Під час кризи можна зробити швидкі реформи, які нас посилять. Ми ще пишемо нову главу української історії чи вже читаємо її епілог і маємо останній шанс це змінити? Що буде після краху Другої республіки?

Настав час розкрити парадоксальну ідеологію Третього Райху як спробу побудови «ідеальної держави» – Ґемайншафт. Ми розглянемо ключові принципи націонал-соціалізму: від створення «нової людини» та теорії «соціального щастя» до органічного холізму та естетики «держави краси».

По-перше, Сирський – висуванець Єрмака, а це сьогодні майже вирок. По-друге, його ставили, в першу чергу, через слухняність і небажання псувати керівництву настрій поганими новинами. Відповідно, він дає нездійснені обіцянки, а потім змушений спотворювати інформацію про перебіг бойових дій на свою користь.

Також з’явилися нові можливості. А влада має зробити висновки. Україна має достойних і фахових спеціалістів для подальшого ведення переговорів, які були відсунуті на другий план під час правління Єрмака.

Корінь проблеми не в Зеленському та Міндічі – проблема в системі. Потрібно шукати не нового месію, а нову систему, нову архітектуру влади, нові стримування та противаги, які унеможливлять появу наступного електорального царя.

Дональд Трамп явно розчарований тим, що йому не вдалося покласти край війні між Росією та Україною. Він думав, що зможе укласти угоду простим способом, визнавши територіальні здобутки Росії та апелюючи до її економічних інтересів. Він не розумів, наскільки Путін відданий ідеї знищення незалежної української держави і наскільки важко буде змусити його погодитися на щось менше.

Правоохоронні органи, які мають захищати закон, Офіс президента використовує на те, щоб порушувати закон. Тих, хто на це вказує і заважає, відправляють на фронт, під домашній арешт або тримають у СІЗО. Сформовано механізм репресій, а державу перетворено на психопатичну диктатуру.

Арешт Кудрицького – це точка неповернення для нинішніх, які тим самим порушили всі писані й неписані закони і правила. Кудрицький вам не Міндіч. Міндіч відвалив з України, поки його патрон порішає все, а громадськість заспокоїться або забуде.

Політика США щодо Росії та України, видається, коливається залежно від того, якого іноземного лідера президент Дональд Трамп останнім часом вважає найбільшим подразником і перешкодою на шляху до миру, – українського Володимира Зеленського чи російського Владіміра Путіна. Але час від часу Трампу варто спрямовувати своє розчарування на менш відому фігуру – Андрія Єрмака, керівника апарату і правої руки Зеленського.