Американський історик Дерріл Купер кидає виклик загальноприйнятій історії, оголошуючи Вінстона Черчилля головним лиходієм Другої світової війни. Черчилль свідомо відкинув мир у 1940 році, обрав стратегію терористичних бомбардувань цивільних і спричинив глобальну катастрофу задля власних амбіцій та фінансової вигоди. Він свідомо відмовився від мирних пропозицій Гітлера, коли війну ще можна було зупинити.

Центральною подією двадцятого сторіччя безумовно була Друга світова війна. Тут нас цікавитиме ідеологічний аспект цієї війни, тобто відповідь на запитання: була ця війна спонтанним спалахом насилля чи проявом боротьби глобальних ідеологій, що претендували на владу в масштабах всієї планети?

На четвертому році війни можна з упевненістю сказати, що процес, який розпочався в лютому 2022 року, привів – як і кожна велика війна – до краху ідей і теорій, на яких ґрунтувалася суть поняття миру. Комусь здавалося, що він все знає. Хтось вважав «занепокоєння» панацеєю. Всі були глибоко розчаровані. Але безпека Європи в її практичному розумінні залишатиметься залежною від Сполучених Штатів.

Два роки тому The Economist писав про те, що в України мало шансів повернути втрачені території, принаймні доти, доки Путін залишатиметься в Кремлі. Але якщо Україна зможе стати безпечною, демократичною та процвітаючою навіть у межах скорочених кордонів, це буде певною формою перемоги. Сьогодні країна бореться за всі ці три цілі.

Як нам повторювали з самого початку війни в Україні, Путін має цілі, що виходять далеко за межі територіальних претензій, – він прагне зруйнувати міжнародний порядок, що склався після холодної війни, відтворити радянську сферу впливу і повернути Росії місце світової держави, рівної США.

Пекін дійшов висновку, що стратегічне примирення з Вашингтоном більше не є життєздатною метою, і тепер активно прагне до нового світового порядку. Тріумвірат формує ядро жорсткої сили та довгострокової стратегії розширення впливу внаслідок американських помилок.

Успіх України проти Росії демонструє, як децентралізована військова культура перевершує жорстку ієрархію, пропонуючи уроки для майбутніх конфліктів з Китаєм.

Китайські компанії безпосередньо постачали деталі та матеріали на суму щонайменше 47 млн фунтів стерлінгів російським фірмам, які були під санкціями за виробництво дронів, у період з 2023 по 2024 рік, коли РФ будувала масштабну логістичну інфраструктуру для своєї програми з виробництва дронів.

Деякі європейські лідери публічно підтримують зусилля президента Трампа щодо припинення війни в Україні, але при цьому тихо намагаються звести нанівець прогрес, досягнутий за лаштунками після саміту на Алясці. Білий дім попросив Міністерство фінансів скласти перелік санкцій, які Європа могла б обґрунтовано застосувати проти Росії.

Американські приватні військові фірми можуть бути розгорнуті в Україні в рамках довгострокових заходів безпеки в разі укладання мирної угоди з РФ. Дональд Трамп веде переговори з європейськими союзниками щодо дозволу озброєним найманцям допомагати будувати укріплення для захисту американських інтересів в Україні.

Якщо президент Трамп завершить російсько-українську війну зі стійким миром, то він, безумовно, заслужить Нобелівську премію миру. Але ключове слово – "стійкий". Щоб угода тривала довше, ніж потрібно, щоб висохло чорнило на документі, вона повинна бути прийнятною для обох сторін і прийнята ними.

Радянська дипломатія десятиліттями відшліфовувала тактику брутального шантажу та тиску. Їхні підходи не змінилися з часів Громико, про якого Генрі Кіссінджер говорив: “Вести з ним переговори, не володіючи всіма деталями проблеми, рівносильно самогубству”.

Перша адміністрація Трампа стверджувала, що «економічна безпека є національною безпекою». Що стосується розміщення американських військових сил в Європі, то тут справедливим є і зворотне – національна безпека є економічною безпекою.

Але це навчить Трампа важливого уроку. Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон написав, що йому були огидно бачити, як Путіна приймали на американській землі. "Аж нудота підступила до горла", коли він бачив, як йому аплодував Трамп.

Днями російський "клоун" і "головний воїн соціальних мереж", як називає The Telegraph Дмітрія Медвєдєва, який був президентом РФ з 2008 по 2012 рік і прем'єр-міністром з 2012 по 2020 рік, заявив, що останній термін, встановлений для Москви президентом США, щоб погодитися на переговори про припинення вогню, – це " крок до війни ". Також він пригрозив Трампу ядерними ударними можливостями РФ.