Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Який досвід Азії варто переймати Україні. Про правильно вибрані пріоритети для швидкого відновлення економіки

Категорія:

2023 рік має стати роком нашої Перемоги, а відновлення, реконструкція, модернізація – найуживанішими словами. У виграші завжди залишаються ті, на чиєму боці виступають країни ліберально-демократичного табору, а не автократи, хай і з грішми.

Здається вже аксіомою, що свобода підприємництва, викорінення корупції та створення умов для залучення інвестицій – не тільки закордонних, а й домашніх – у промисловий сектор, освіту, дослідження та розробки – вивірений рецепт успіху, пише у своїй статті на ZN.UA надзвичайний і повноважний посол України в Японії Сергій Корсунський.

Він раніше писав, що XXI століття є століттям Азії. Також він звертав увагу на небачену з доковідних часів дипломатичну активність у Південно-Східній та Східній Азії впродовж 2022 року. А у новому, 2023 році, Японія головуватиме в G7, а Індія – в G20 (місце Росії у «двадцятці» хтось та посяде). Для Японії це колосальний шанс відновити темпи економічного розвитку, зміцнити власну та міжнародну безпеку й виявити лідерські якості у справі реконструкції України. Зі свого боку, Індія вже давно нудиться в передбаннику світової еліти, і можливість прийняти саміт «двадцятки» цілком може стати перепусткою у вищу лігу. Питання тільки в тому, чи захоче вже практично найбільш густонаселена країна світу визначитися, з ким вона будуватиме майбутнє – з демократичним світом чи заграючи з автократами.

При всьому цьому немає жодного сумніву, що найпильніша увага буде прикута до Китаю, який повернувся у велику політику і де спостерігається серйозне сповільнення економіки. Низькі, як для Китаю, показники зростання погано впливають на всю Східну Азію: тут промислове серце світу б'ється досить нерівномірно. Але ще гірша невизначеність у виконанні Сі Цзіньпіна у відносинах із найбільшими торговими партнерами КНР – ЄС і США.

Турбуватися світовим лідерам вочевидь є чого. 2019 року Китай випередив США за кількістю поданих заявок на патенти по каналах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ): 58 990 заявок КНР проти 57 840 американських. Цікаво, що 1999 року Китай подав лише 276 заявок, тобто за двадцять років – зростання у 213 разів. На думку керівництва організації, стрімкий вихід Китаю на лідируючі позиції за кількістю поданих міжнародних патентних заявок – один із виявів тривалого зміщення траєкторії інновацій у бік Сходу: уже 2019 року на заявників з Азії припадало понад половину всіх заявок (52,4%) проти 23,2% європейських. Серед лідерів в Азії також Японія (52 660 заявок) і Республіка Корея (19 085). Значне, зразу на 46,7%, зростання кількості заявок було зареєстроване в Туреччині.

Чотири з п'яти найбільших науково-технологічних кластерів світу розміщені у Східній Азії: один – у Японії, два – в Китаї, один – у Республіці Корея (п'ятий – у Каліфорнії). Про це йдеться в матеріалах Всесвітньої організації інтелектуальної власності про лідерство країн у галузі інновацій. У глобальному рейтингу інновацій враховуються десятки параметрів – від кількості патентних заявок до обсягу витрат на освіту. На сьогодні в рейтингу промислово-інноваційних територій лідирує кластер Токіо – Йокогама, за ним ідуть Шеньчжень – Гонконг – Гуанчжоу (Китай і Гонконг), Пекін (Китай), Сеул (Республіка Корея) і Сан-Хосе – Сан-Франциско (Сполучені Штати Америки).

Інноваційні центри мають принципове значення як інструменти розвитку, а сучасний світ немислимий без технологій. Стійкість проти світових криз, створення робочих місць, залучення інвестицій – усе це відбувається, якщо в країні є місця, де створюється майбутнє. В Азії, особливо, в Китаї та інших країнах із середнім рівнем доходу, включно з Індією, Іраном, Туреччиною, виникають нові центри науково-технологічного розвитку, які цілком можуть конкурувати з найкращими американськими і європейськими. Торік уперше Китай і США зрівнялися за кількістю провідних науково-технологічних кластерів – по 21 в кожній країні. Для порівняння: в Німеччині налічується десять кластерів, у Японії – п'ять.

Ще один показник стану промислової бази – робототехніка. Найбільшим виробником промислових роботів є Японія: 45% світового обсягу. З них, за даними 2020 року, 78% (136 069) установок були поставлені на експорт, і найбільше – 36% – у Китай. КНР замикає десятку лідерів із промислової автоматизації – 187 роботів на 10 тисяч працівників у 2019 році, а на вершині піраміди міститься Республіка Корея – 855 роботів (Японія – на другому місці з показником 364 роботи). У змаганні континентів лідирує, певна річ, Азія: в середньому 188 машин на 10 тисяч живої робочої сили, в Європі – 114, у США – 103. Серед виробників промислових роботів лідерство зберігають японські компанії: з 8 найбільших п'ять – японські.

У коло світових лідерів із виробництва такої специфічної продукції, як озброєння, за останні роки вирвалася Південна Корея, яка практично повністю витіснила Росію з багатьох регіональних ринків. За два роки експорт зброї виробництва РК потроївся й сягнув 10 млрд доларів. Дуже важливі процеси, з цього погляду, йдуть у Японії та В'єтнамі, де недавно відбулася велика виставка озброєнь.

Та чи не найважливішою сферою домінування Азії у світовій економіці є виробництво напівпровідників. Незаперечним лідером залишається Тайвань, що виробляє 70% суперсучасних чипів. Навздогін за ним кинувся не тільки Китай, чиї можливості дуже обмежують американські санкції, а і Японія з Індією.

Японія вважає «домашнє» виробництво напівпровідників життєво важливим для своєї економічної безпеки, не в останню чергу, тому, що залежність від Тайваню створює геополітичні ризики. На цей крок пішли після втраченого у 2010-х роках десятиліття, коли Японія втратила позиції на ринку й не інвестувала у свою колись квітучу електронну промисловість.

Індійська компанія Tata Group розпочне виробництво напівпровідників у країні впродовж кількох років, що, за словами голови ради директорів основної компанії групи, зробить цю країну ключовою частиною глобальних ланцюжків постачання чипів.

У не такому вже далекому минулому країни Східної Азії, які сьогодні складають достойну конкуренцію ЄС і США за темпами технологічного розвитку, лежали в руїнах після руйнівних воєн. Однак правильно вибрані пріоритети – розвиток реального сектору економіки, виробництво продукції з високою доданою вартістю, жорсткий контроль якості та режиму охорони інтелектуальної власності, створення сприятливих умов для інвестицій – допомогли їм у стислі терміни не тільки відновити економіку, а й побудувати заново соціальну сферу, яка викликає захоплення. Звісно ж, зіграла свою роль і дешевизна робочої сили, як у КНР, і упор на розвиток системи підготовки кадрів, як у Республіці Корея, і унікальна бізнес-культура дзайбацу, сформована в Японії. Однак ключовим фактором було все-таки розуміння, що суспільству споживання має передувати суспільство виробництва, зшите, як хороший костюм, за найкращими лекалами найкрутіших модельєрів світу.

Вибудовуючи процеси реконструкції та модернізації післявоєнної економіки, нам буде важливо знайти правильний баланс між традиційно найважливішим європейським вектором і поглибленням співробітництва з провідними демократіями Азії. Політичні аргументи на користь підтримки України мають доповнюватися виваженими діловими пропозиціями, які найкращим чином враховують можливості країн регіону, де сьогодні проживає половина населення й виробляється половина світового ВВП. І тоді успіх, якого від нас чекають, стане реальністю.

Наші інтереси: 

Після перемоги України у війні з РФ маємо бути готовими до ривка і розвитку. Думати про соціально-економічні перспективи майбутнього потрібно вже зараз.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вічно юний Купало-Аполлон та його стріла

Гіперборійська традиція і сім чеснот Нагірної проповіді: внутрішнє і зовнішнє, особисте і соціальне

Джерелом античної філософії було боголюдське вчення Аполлона Гіперборійського, відомого під іменами Купал (захисник народу), Ной (новий, юний) і Гермес-Єрмій (святий). Свято Купала-Аполлона-Гермеса...

Останні записи