Війна тепер іманентна сучасному світу. Війна як запорука безпеки майбутнього, за нею буде економіка, за нею локомотив технологій, за нею місце, де знаходиш внутрішню силу стояти серед урагану зневіри, страху та бруду.

Про повоєнне відновлення України сьогодні говорять так, ніби це вже наступна серія серіалу: війна якось закінчиться, донори дадуть гроші, держава розріже стрічки, міста відбудують, люди повернуться, бізнес оживе, діти народяться, економіка піде вгору, а ми всі дружно заживемо у відремонтованій європейській Україні.

Ці технології породжують безліч складних проблем – саме таких, які так полюбляють філософи. Філософія також може допомогти з безпекою.

Україна впроваджує механізм контрольованого експорту зброї, щоб трансформувати оборонну промисловість у головний двигун національної економіки. Нова політика дозволяє виробникам залучати іноземні інвестиції та масштабувати виробництво через спільні підприємства з країнами-партнерами.

Найболючіших ударів по Росії завдають мільярдери-технократи, технології яких ще вчора обожнювали росіяни. А головним ворогом виявились не танки чи ракети, а неготовність державних систем до «війни алгоритмів». Це війна економічної асиметрії, де будь-який засіб протидії дрону завжди дорожчий за сам дрон.

Теми, які раніше вважалися забороненими, тепер відкрито обговорюються на рівні мільйонних аудиторій. Починається епоха незалежного кінематографа, де успіх картини визначається не схваленням ліберальних критиків чи отриманням дозволів від державних комісій, а безпосереднім зв’язком між автором і глядачем через вільні технологічні платформи.

Кампанія України проти ліній постачання через так званий «сухопутний міст» до Криму завдає Росії значних збитків. Вона також є попередженням для Європи, яка недостатньо підготувалася до цього.

22 червня стало історичною датою для світу права та технологій. Британська компанія Garfield AI оголосила про першу в історії судову перемогу, здобуту юридичною фірмою, що повністю побудована на штучному інтелекті.

Ми живемо в епоху прозорого поля бою. Завдяки повсюдному поширенню автономних дронів, супутникових угруповань та чутливих сенсорів, будь-яке переміщення на поверхні стає миттєво помітним. Сховатися неможливо – можна лише чекати на приліт. Палмер Лакі, засновник Anduril Industries та людина, що колись перевернула світ VR з Oculus, тепер пропонує радикальний вихід із цього глухого кута: піти вниз. Для нього земна кора – це не просто фундамент для бункерів, а динамічний простір для маневру, аналогічний повітрю чи океану.

Пітер Тіль – впливовий філософ, технологічний магнат і співзасновник Palantir. Протягом останніх двадцяти років він фінансує радикальні експерименти з побудови альтернативних суспільств – від плавучих міст у відкритому океані до самоврядних територій. Він прагне знайти місце, де політика працюватиме інакше, а правила гри диктуватимуть інвестори, а не натовпи виборців.

Заступник начштабу Третього армійського корпусу заявив про створення сталої оборони. Як приклад він навів масштабний наступ росіян у березні поточного року, коли російські окупанти на Лимансько-Борівському напрямку здійснили найбільшу спробу прориву з початку бойових дій на цій ділянці.

В Україні випробували двох гуманоїдних роботів Phantom MK-1, які розробила американська компанія Foundation Future Industries. Результати тестування показали, що такі машини можуть виконувати окремі завдання, але наразі не готові до повноцінного використання в реальних бойових умовах.

Під землею, за десятки кілометрів від поля бою ветерани, що пройшли найжорстокіші бої в Авдіївці та Бахмуті, керують новим видом знищення ворога. Операція передбачає шість вибухів проти трьох російських цілей і відбуватиметься без участі українських військ на землі. Бій йде із ігрових крісел, спостереження – з розвідувальних дронів у небі, і все транслюється у спеціальних прямих ефірах.

Командувач 3-го армійського корпусу каже про стратегічний тупик для Росії, що спричинений деградацією її офіцерського складу та критичними проблемами із супутниковим зв’язком.

Добровольчий дух – одна з цінностей Третьої штурмової бригади, закладена її командиром Андрієм Білецьким. З моменту створення підрозділ самостійно шукає новобранців і став першим в Україні, хто створив повноцінну інфраструктуру для набору особового складу.