Аудіоверсія: Психопатичний союз та його алгоритм
Попередня стаття: Корпоративні психопати: чому інтелектуальні тварини лізуть у владу.
Згідно з сучасними дослідженнями, психопати концентруються в органах управління – там їх частка приблизно в десять разів вища, ніж у суспільстві в цілому. Головним рушієм, який спрямовує психопатів до влади, є тваринний інстинкт домінування. У цілому цей інстинкт є корисним для еволюції, адже сприяє добору кращих. На відміну від інших соціальних тварин, у психопатів цей основний інстинкт набуває гіпертрофованого характеру. Це викликано тим, що в цих людиноподібних тварин інстинкт домінування різко посилюється людиноподібним інтелектом. Тому прагнення психопатів до влади набуває маніакальних форм.
У людей також працює цей еволюційний інстинкт – він сприяє змагальності, висуванню кращих, індивідуальному й колективному розвитку. Проте у людей він гармонізується совістю та відчуттям відповідальності. Люди обережно ставляться до влади, адже вона передбачає відповідальність перед тими, хто тобі довірив цю владу. Що більше влади, то вища відповідальність, більше роботи і більше ризиків.
У психопатів нема відчуття відповідальності, а також нема совісті та співчуття. Влада для психопатів – це лише засіб задоволення інстинкту домінування та збагачення. Їх не лякає відповідальність за управлінські помилки, тому що вони неспроможні бачити віддалені наслідки своїх дій. Окрім того, їхній мозок має недорозвинені центри, що відповідають за відчуття загрози, тому у психопатів підвищена стресостійкість – вони «холоднокровні». Через цю емоційну холодність в поєднанні з жорстокістю в давнину їх називали «породою гадючою» – цей термін двічі застосовано в Євангелії. У сучасній публіцистиці та кінодокументалістиці психопатів ще називають «рибоголовими» і «рептилоїдами».
Завдяки таким відмінностям психопати значно енергійніше рвуться до влади, ніж люди. Періодично виникають ситуації, коли психопати перехоплюють управління. Тоді керовані ними компанії та держави починають поводитися як колективні психопати – вони стають агресивними, руйнівними і саморуйнівними. Психопатичне перехоплення управління будь-якою структурою врешті-решт закінчується її руйнуванням.
Ця проблема настільки серйозна, що відображена в Євангелії. Два тисячоліття тому психопати перехопили управління спочатку організацією фарисеїв, а потім і всією Іудейською державою. Знаючи це, Ісус впевнено передбачив руйнування Єрусалима упродовж життя одного покоління, що й відбулося в 70 році.
Важливо розуміти, що загроза захоплення влади психопатами різко зростає в ситуаціях соціального хаосу. Будь-яка організація, що допустила психопатичний переворот, буде зруйнована. У малих структурах це може відбутися протягом року, у великих – протягом кількох десятиліть.
Приклади руйнування глобальних корпорацій, перехоплених психопатами, ми вже розглядали у статті Корпоративні психопати: чому інтелектуальні тварини лізуть у владу. Настав час розглянути конкретні чинники, які сприяють корпоративним психопатам і дають їм перевагу перед людьми в боротьбі за владу.
Як ми вже говорили, люди обережно ставляться до влади, здебільшого вона їх взагалі не цікавить. У людей є багато цікавіших справ: вони спрямовують свою життєву енергію на продуктивну діяльність, творчість, захоплення, виховання дітей, подорожі, допомогу ближнім. Для людей влада – це лише інструмент для реалізації величних задумів.
Натомість у психопатів влада є абсолютною цінністю та самоціллю. Захоплення влади – це пряма реалізація їхнього інстинкту домінування. Тому психопати з маніакальною впертістю рвуться до влади та грошей. Тут вони зосереджують весь свій час і всю свою енергію – і це дає їм перевагу перед людьми.
Еволюційна стратегія психопатів подібна до стратегії такого гніздового паразита як зозуля. Про це розповідається у дослідженні «Викидання з гнізда», або Біосоціальна причина сучасної кризи: люди і людиноподібні тварини. Зозуля не вміє будувати гнізда і не цікавиться вихованням дітей – вона підкидає свої яйця іншим птахам, які й займаються, на свою біду, вигодовуванням зозуленят.
Психопати діють подібним чином. Вони неспроможні до господарювання і байдужі до власних дітей. На відміну від зозулі, психопати підкидають людям не яйця, а гени. В результаті люди стають прихованими носіями психопатичних генів. Ці гени є рецесивними, тому проявляються лише при поєднанні з іншими психопатичними генами. Якщо чоловік і жінка обидва є людьми-носіями, то ймовірність народження у них дитини-психопата становить 25%. Цей механізм досліджено у статті «Генетика психопатів, або Чому в людей народжуються людиноподібні тварини».
Що кращі умови формування психопата, то він небезпечніший. Усі корпоративні психопати народжуються в заможних сім’ях – і це друга причина їх паразитичної ефективності. Ось як про це пише вже знайомий нам Алан Дойчман у статті «Ваш начальник – психопат»: «Більшість злочинців, чи то психопати, чи ні, можуть виправдовувати свою поведінку злиднями або психічними травмами, завданими в дитинстві. Корпоративні психопати, на відміну від них, зазвичай виростають у порядних і люблячих сім’ях середнього та вищого класу – хоча, слідуючи своїй брехливій натурі, часто намагаються приховати своє гарне походження. Всі вони здобули хорошу освіту, деякі навіть мають науковий ступінь. Звісно, свої схильності їм легше реалізувати у світі «білих комірців», а не в кримінальному середовищі» (кінець цитати).
Як бачимо, організаційні психопати отримують перевагу перед людьми ЛИШЕ завдяки стартовому капіталу своїх сімей у вигляді знань, грошей та соціальних зв’язків. Це відрізняє їх від людей. Людина може пробитися нагору з самих низів завдяки своїм талантам і духовно-вольовим якостям. Для психопатів це неможливо – у них нема духовного ядра, тому вони повністю залежать він отриманих із-зовні поведінкових програм та ресурсів.
Третя причина полягає в тому, що психопати чітко розрізняють своїх і чужих, натомість люди навіть не здогадуються, що мають справу з розмовляючими тваринами. Ось як про це пише Алан Дойчман: (цитата) «Психопати досягають успіху в суспільстві за великим рахунком тому, що мало хто з нас помічає, як глибоко вони відрізняються від нас за своїм психологічним складом. Ми припускаємо, що вони, так само як і ми, здатні думати не лише про себе, а й про навколишніх і вміють ставити себе на їхнє місце. Це дозволяє їм маніпулювати нами. Не маючи власної совісті, всі свої чималі акторські здібності вони використовують для того, щоб закликáти нас до нашої совісті» (кінець цитати).
Не знаючи про існування людиноподібних тварин, люди неспроможні правильно витлумачувати їхню поведінку – і це також дає психопатам великі переваги.
Почнімо з того, що психопати постійно випромінюють впевненість – і коли говорять правду, і коли брешуть. Це справляє враження на людей, адже вони про всіх судять по собі – і вважають, що перед ними така ж сама людина. А як поводяться люди? Люди розуміють складність та непередбачуваність життя, тому завжди припускають, що можуть помилятися, відтак рідко коли демонструють стовідсоткову впевненість. Якщо ж людина абсолютно впевнена, то це означає, що за нею стоять правда, знання, сила і досвід.
Натомість впевненість психопата означає зовсім інше: його бачення фрагментарне, він не розуміє контексту, йому важко прорахувати наслідки своїх дій, до того ж він безвідповідальний і в нього ослаблене відчуття страху. Тому впевненість психопата – це впевненість тварини, яка бачить мету й виконує інстинктивні дії. Або ж так: упевненість психопата – це впевненість невігласа, який що менше розуміє складність завдання, то більше переконаний у його легкості та простоті.
Інша особливість психопатів полягає в тому, що вони надзвичайно високої думки про себе. Манія величі – звичний стан психопата. Людина, яка стикається з такою самозакоханістю, сприймає її як незламну віру в себе та свої таланти. Насправді це психопатична реалізація інстинкту домінування: вивищення себе і приниження інших. Пихата поведінка підвищує самооцінку психопата та приносить йому фізичне задоволення.
І навпаки – якщо психопат перестає відчувати свою вищість і перевагу над іншими, то стикається з внутрішньою порожнечею, безнадійністю та злістю. Це дуже некомфортний стан для психопата, тож він намагається втекти від нього. Вивищуючи себе і принижуючи інших, психопат реалізує інстинкт домінування, внаслідок чого отримує дофамін – гормон задоволення.
Потрапляючи в організацію, психопат інстинктивно прагне захопити у ній владу, відтак вся його активність спрямована на досягнення цієї мети. Оскільки психопати є тваринами і керуються інстинктами, їх шлях нагору реалізується за допомогою стандартного алгоритму. Розгляньмо його.
Спочатку психопат моніторить загальну ситуацію і знаходить для себе корисних людей – формальних і неформальних лідерів, носіїв важливої інформації.
Далі він сканує цих людей – їхні інтереси, захоплення, улюблені книжки, філософські погляди, звички, смаки, сильні та слабкі сторони тощо.
Дослідивши свою жертву, психопат активно налагоджує з нею стосунки. При цьому він виступає в ролі своєрідного психологічного дзеркала: психопат говорить жертві те, що їй приємно почути. Наприклад, він може поділитися з нею своїми начебто сокровенними думками, релігійними поглядами чи таємними захопленнями. Тож у людини виникає щира радість від того, що вона нарешті зустріла свого однодумця – і це велике щастя. Справді, адже цей однодумець повністю тебе розуміє, читає ті ж самі книжки, любить ту ж саму їжу, дотримується такого ж стилю одягу. Жертва навіть не здогадується, що цей псевдо-однодумець просто її віддзеркалює і мавпує – для цього він попередньо прочитав написані цією людиною статті, дізнався про її улюблені книжки, хобі та кулінарні смаки.
При цьому психопат може одночасно установити довірливі стосунки з кількома людьми. Навіть якщо ці люди стоять на протилежних позиціях, вони вважатимуть психопата своїм найкращим другом. А все тому, що кожному з них психопат говорить те, що їм подобається.
Наголосимо, що все це психопат робить інстинктивно, на основі вродженого алгоритму. Наступні його кроки також чітко запрограмовані.
Установивши довірливі стосунки зі своєю жертвою, психопат представляє в негативному світлі людей з її оточення. В результаті у неї формується переконання, що тільки психопат є справжнім другом, натомість усі інші є потенційними зрадниками.
Проте психопат на цьому не зупиняється і робить наступний крок: він принижує свою жертву в очах її оточення, обмовляє її, приписує їй те, чого вона ніколи не говорила і навіть не думала.
Але і це ще не все: психопат намагається втягнути свою жертву в якусь протизаконну схему, спонукає її до якогось ганебного вчинку, до чогось такого, що його людина все життя буде соромитися. Це дає психопату в руки компромат, який він потім може використати для маніпуляції жертвою, а при необхідності – до прихованого чи відвертого шантажу.
У результаті жертва психопата опиняється у психологічній ізоляції: їй здається, що навколо неї одні негідники. Оточення жертви також починає її сторонитися, і це ще більше посилює взаємні підозри та відчуженість. Врешті-решт, у жертви виникає переконання, що в неї лише один справжній друг – і лише до нього треба прислухатися, лише йому треба допомагати, лише його треба захищати. Психопат отримує монопольне управління своєю жертвою.
Цей тип стосунків між психопатом і його жертвою психологи позначають терміном «психопатичний зв’язок» або «психопатичний союз». Людині дуже важко його позбутися, натомість психопат легко його розриває, як тільки жертва стає йому непотрібною. Тоді психопат кидає спустошену жертву і починає шукати нову. «З психопатичного союзу ніхто не виходить із незаплямованою совістю. Ніхто, крім психопата, бо йому й плямувати нічого» – констатує психолог Тетяна Литвинова..
Психопатичний зв’язок є головним інструментом корпоративних психопатів. Наголосимо, що застосовуючи описаний вище алгоритм, ці розмовляючі тварини діють інстинктивно. Їх ніхто цьому не навчає – вони просто виконують закладену в них програму. Якщо ж за їхніми діями стоять спеціальна підготовка, відповідна ідеологія та паразитична культура, то ці дії стають вкрай небезпечними. Одну з таких ідеологій заснував пророк Єзекиїл – про це можна почитати у статті «Стратегія пророка Єзекиїла: 13 заповідей для організованих психопатів».
Через те, що встановлення психопатичного союзу відбувається інстинктивно, цей алгоритм активно застосовується усіма психопатами. Про те, як його здійснюють корпоративні психопати, докладно розповідають Пол Баб’як і Роберт Хаер у бестселері «Змії в костюмах: коли психопати йдуть на роботу» (Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work, 2006).
Згідно з дослідженнями, психопатичне зараження корпорацій має масовий характер. Відверто психопатичну поведінку продемонстрували фармацевтичні та медійні корпорації протягом «ковідної афери» 2020–2022 років. Якщо почнеться кримінальне розслідування причин та наслідків цієї фейкової пандемії, то ми зможемо дізнатися і про конкретні механізми її здійснення. Вочевидь, буде досліджена і практика встановлення психопатичних союзів – головного інструменту захоплення влади у бізнесових структурах.
Логічно припустити, що психопатичне зараження ще більше зачепило державні структури, адже тут потужніші грошові потоки і менша відповідальність за їх використання. Відповідно, в діяльності політиків і топ-чиновників можна знайти чимало прикладів психопатичних союзів. Про це поговоримо в наступній статті: Гаррі Гопкінс і Франклін Рузвельт – історія психопатичного союзу.
Христина Соловій - Бути Людьми
Додаткові матеріали:
Розділення людей і людиноподібних тварин. «Вчення Бене Гессеріт було закладено тими, хто усвідомлював важливість продовження людського роду; вони розуміли, що для цього необхідне розділення людей і тварин» (Френк Герберт, «Дюна»).
І як часто таке трапляється, нема українського варіанту книги Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work, 2006
Коментарі
І як часто таке трапляється, нема українського варіанту книги Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work, 2006
Мабуть варто робити власний переклад.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Адже це так актуально.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Якби не американська допомога, Радянський Союз припинив би своє існування у 1942 році. Тобто від жовтневого психопатичного перевороту у 1917-му році до саморуйнування в 1942-му пройшло б 25 років. Це одне покоління.
Євангельське одне покоління тривало майже 40 років (від 31 до 70).
У соціології одне покоління = 20 років.
Так що одне покоління триває від 20 до 40 років, у середньому 30 років.
Путін став президентом у 2000 році.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Путін вступив на посаду 7 травня 2000 року.
Лукашенко на посаді з 20 липня 1994 року.
Тобто маємо 22 роки Путіна і 28 років Лукашенка.
Ігоре, порахуй, будь ласка: (22 * 28) + (22 + 28) = ???
Зараз багато психопатів, допомагають знищувати Росію. Психопати теж корисні.
А в чому сенс цієї операції? Щоб підігнати під бажане число?
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Сенс цієї операції в тому, що 22 та 28 ─ особливі Числа!
/Двадцять Два/ = (6+3+1+6+27+33+23+31+6+3+1) = 140 = /Московія/ !!!
/Двадцять Вісім/ = (6+3+1+6+27+33+23+31+3+12+22+12+17) = 196 = /Заповіт Шевченка/ !!!
Сума власних дільників числа 140 дорівнює:
1+2+4+5+7+10+14+20+28+35+70 = 196 !!!
Так, психопати знищують ті соціальні структури, які відійшли від правильного розвитку і втратили антипаразитичний захист.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Цікаво, що ці психопати, захочуть від України, за надану допомогу, (знову якісь уколи, зміну статі, чи ще якусь дурню). Щоб нам це боком не вилізло.
Завдяки системі демосів можна зокрема якісно відфільтровувати інтелісів. Люба гармонійна структура є по суті несприятливим середовищем для паразитів.
Вірність, Шляхетність, Любов.
Розкладемо число 2022 на прості множники: 2022 = 2*3*337
Цифровий корінь числа 2022 дорівнює 6 = 2+0+2+2
Вставимо у виразі 2*3*337 в позиції № 6 знак множення ─ шестикутну зірочку :)
2*3*3*37 = ????
Який отримаємо результат?
Додав озвучення цієї статті.
Все, що робиться з власної волі, – добро!