Важливість: 
2
Початок великого торгу: як Гончарук підштовхує айтішників примиритися з новим податком

Зараз для ФОП третьої групи з IT-КВЕДами Уряд пропонуєт чотири платежі: 5% єдиного податку, 1,5% військового збору, ставка ЄСВ з двох мінімальних зарплат плюс збір на розвиток людського капіталу. Три перші збори, за задумом уряду, збережуться незмінними протягом 10 років, а от ставку останнього податку пропонується підвищувати поступово: з 1% у 2020 році до 5% у 2024-му.

19091703.jpg

Зустріч прем'єр-міністра Олексія Гончарука та голови Податкової служби Сергія Верланова з представниками IT-індустрії

«Рішення одне є. Воно дуже просте: спробувати на якийсь період повністю звільнити IT від податків. Не впевнений, що на 100% це вдасться впровадити, але на якесь податкове послаблення ми готові піти. І нехай не ображаються інші бізнес-структури, але ми розуміємо, що це спосіб повернути молодь в Україну», – заявив президент Володимир Зеленський на зустрічі з бізнесом 20 червня 2019 року. Через два з половиною місяці – після Парламентських виборів – концепція змінилася, пише mind.

4 вересня на зустрічі з топами експортної IT-індустрії прем'єр-міністр Олексій Гончарук та голова Державної податкової служби Сергій Верланов запропонували впровадити нову модель оподаткування для IT-галузі з підвищеними ставками. Уряд має намір оперативно написати відповідний законопроект. Верланов сподівається, що документ ВР прийме до Нового року. А з 1 січня 2020-го нововведення вже запрацює.

Добровільно чи примусово?

Один із стимулів або легкий шантаж переходу на нову модель – натяк уряду, що Держпраці залишить у спокої «першопрохідців».

Олексій Гончарук запевняв айтішників, що збір на розвиток людського капіталу скерують на вирішення глобальної проблеми IT-індустрії: скорочення дефіциту фахівців у галузі. Податок адмініструватиметься ДПС, гроші підуть до фонду IT Creative. Його створення анонсував на зустрічі глава уряду. Нова структура підтримуватиме три напрямки: виділятиме стипендії талановитим студентам, фінансуватиме вчених, забезпечуватиме роботу IТ-лабораторій і кампусів.

Прем'єр-міністр заявив, що фондом керуватимуть не чиновники, а представники IТ-сфери. «Ми хочемо, щоб ви самі розпоряджалися ресурсами», – підкреслив Олексій Гончарук. Він сподівається, що нововведення дозволить IT-галузі через 10 років генерувати $13 млрд. доходу від експорту послуг і залучити 650 000 фахівців. За прогнозами експертів, 2019 рік індустрія завершить з оборотом у $5 млрд і «штатом» у 185 000 ФОП.

Примітно, що в останні роки доходи галузі росли на 20–25% щорічно. «Ключовий драйвер – невтручання держави», – невпинно повторювали на різних конференціях топи галузі. Якщо такі самі темпи збережуться, через 10 років оборот може досягти $40–45 млрд, а не $13 млрд.

Ложка дьогтю, або Неофіційна версія

Не під диктофон деякі експерти кажуть, що фонд може стати «корупційною годівницею». «Думаю, вже створюються свої ТОВ, що допомагатимуть відбирати талановитих студентів, постачати обладнання і ПЗ, консультувати вчених», – вважає спікер, який побажав залишитися неназваним.

«Гончарук обіцяв прозорий розподіл коштів? А він не обіцяв не наймати кишенькового CEO, талановитих фінансистів, які намалюють красиву картинку «не прикопаєшся», і не запрошувати своїх аудиторів?» – іронізує інший спікер. «Схожі схеми вже запускаються і в інших галузях», – вважає третій.

Публічна реакція галузі

На зустрічі топи найбільших IT-компаній дружно підтримали ідею уряду. Щоправда, кожен із спікерів натякав на диявола в деталях, пропонуючи предметно обговорити всі нюанси нової моделі оподаткування та роботи фонду.

«Фонд – класна стратегія для трансформації освіти. Але успіх залежатиме від впровадження. Тому ми б хотіли більш детально обговорити і доопрацювати ідею. IТ-індустрія керується духом відкритості та довіри», – почав торг президент асоціації IT Ukraine, співзасновник, член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей.

Він підкреслив, що існуючі правила гри вже принесли індустрії $4,5 млрд. експортної виручки, понад 150 000 IТ-фахівців, а 18 українських аутсорсингових компаній входять у рейтинг 100 найкращих сервісних фірм світу.

Керуючий директор Luxoft Ukraine DXC Олександра Альхімович тонко натякнула, що в сусідніх країнах уряд створює більш «ласі смаколики» для IT-компаній.

«IT-індустрія під шаленим тиском. Ми конкуруємо з іншими країнами за таланти, кращі умови роботи для фахівців. До кінця наступного року в Західній Європі не вистачатиме півмільйона IТ-фахівців. Країни-конкуренти починають активно впроваджувати податкові стимули і пільги. Наприклад, у Польщі 30% коштів, які компанія витрачає на R&D-сервіси, країна повертає», – зазначила Олександра Альхімович.

Перед початком зустрічі віцепрезидент IT Ukraine, CEO ALCOR Дмитро Овчаренко зазначив, що галузь, ймовірно, погодиться на компроміс: підвищення єдиного податку до 6–7%. Але 10% індустрія просто не подужає.

За підсумками зустрічі виявилося, що до 2024 року податкове навантаження може перевищити 10%, враховуючи підвищення ЄСВ.

«Гадаю, діалог продовжиться. Це початок великого торгу. Прем'єр-міністром запропонована амбіційна мета – зробити Україну №1 IT-локацією в Східній Європі. Галузь готова допомогти її досягненню», – резюмував Дмитро Овчаренко.

Карма програміста може й витримає, а от кишеня – навряд

У коментарі Укрінформу, фахівець з питань обліку та оподаткування фізичних осіб групи аутсорсингових компаній HLP Софія Халяпіна критикує урядові пропозиції за їхню нелогічність: 

"Нелогічно вводити збільшену ставку податку для IT-ФОПів – це жодним чином не вплине на відтік фахівців та не підштовхне розвиток цієї галузі всередині країни, адже основний споживач IT-послуг все ще знаходиться поза її межами".

На її думку, єдине, що дає додатковий збір – це бали в карму кожного програміста, який його сплачує за те, що він виплекав собі наступників за рахунок цих коштів.

"Бюджет від такого нововведення взагалі не виграє, адже, за словами прем‘єра, зібрані кошти будуть призначені суто для розвитку та навчання IT-фахівців. При цьому навряд чи галузь цього потребує – вона і так розвивається за рахунок власних ресурсів, краще, ніж будь-яка інша", – каже Софія Халяпіна.

Мета стягнення подвійного ЄСВ, на її думку, так само незбагненна, адже за своєю природою це не податок, а страховий внесок, який наповнює Пенсійний фонд, фонд страхування від безробіття та нещасних випадків на виробництві.

"Виходить, що за рахунок програмістів законодавці вирішили профінансувати соціальні виплати. Але чому раптом саме ця категорія повинна перераховувати більші внески, чим це виправдано? Умови праці програмістів не назвеш небезпечними, вони не хворіють частіше за інших і не змушені виходити на пенсію раніше. Високі матерії, такі як майбутнє країни та інвестиції в людський капітал – це добре, але ЄСВ до них не має жодного стосунку. Складається враження, що її автори намагалися знайти компроміс з галуззю, і в їхніх ідеї простежується добрий намір. Але стягнути до бюджету більше грошей з IT-сфери можна іншими, більш ефективними способами. Наприклад, просто впровадити додаткові платні ліцензії або дозволи, а не створювати якийсь окремий «Хоґвартс для розумників» із вимогою обов'язкового фінансування його усіма учасниками ринку".

До речі, на сайті Президента України створено петицію про "вотум недовіри" пропонованим змінам до системи оподаткування ФОП та створення фонду IT Creative. 

 

Наші інтереси: 

Розуміти, що доцільність зміни системи оподаткування ФОП під благими намірами створення навчального фонду IT Creative людям не очевидна. Стягнення подвійного ЄСВ з айтішників - завуальоване прагнення держави профінансувати соціальні виплати за їхній рахунок.

Гравець: 
Олена Каганець

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка