Феномен Вєрки Сердючки-2. Комплементарні до нас народи

В першій частині статті на тему явища „Верки Сердючки” я обіцяв розглянути проблему його функції „лакмусового папірця”, котрий виявив „друзів” та „ворогів держави Україна, і чому зовсім несподівано виявилося, що наші „друзі” живуть компактно на території „Батьківщини примордіальної білої раси”...

Продовження. Перша частина статті



Сьогодні, на п’ятий день після фіналу і на Заході, і на Сході появилась лавина публікацій, в яких сучасні культуртрегери проявлють своє незадоволення станом культури на Заході, та відмічають агресивність культурологічного наступу європейського слов"янського Сходу на Захід... Звичайно читачі можуть і самі ознайомитися з цими публікаціями, а я лише зроблю деякі проміжні узагальнення.



Ні для кого не є секретом, що на Заході править буква ЗАКОНУ (з його "авторським правом"), а на Сході - іраціональна ПРАВДА. Не маючи нічого іншого, західні ліберасти повели наступ на слов"янство з точки зору дотримання "авторського права"...



Щодо „Молитви” Марії Шеріфовіч, яка зайняла формально перше місце, спершу пролунали закиди щодо її схильності до лесбіянства, а потім поступили звинувачення щодо плагіату тексту пісні з албанського оригіналу Ndarja Соні Малай. Різниця лише у подачі: Шеріфовіч намагається показати той самий горезвісний сербський дух, про який твердили захоплені європейці, а в албанському варіанті це абсолютно середня поп-пісня екзотичною мовою, повідомляє британський таблоїд The Sun.



Спершу в порушенні авторських прав звинувачували представника Білорусії Дмитра Колдуна і його продюсера Кіркорова. При цьому стверджувалося, що Кіркоров вкрав у Modеrn Talking мотив своєї Work Your Magic, а ідея кліпу поцуплена у групи Aerosmith (http://ua.korrespondent.net/main/73924/ ).



Коли аргументи в плагіаті безсилі, тоді висувають звинувачення у первезії та трансвестизмі... Про Сердючку я вже писав в першій частині, тому зверну увагу на російську групу girls-band «Серебро», яка зайняла третє місце. Я знайшов в Інтернеті переклад частини текстів на російську мову:



«Мальчик ты хочешь меня получить

Потому что я для тебя горькое лекарство

Ты видишь, как я двигаюсь.

Мое платье и мою блестящую кожу.

Ведь ты знаешь, что у меня есть

Место, куда ты еще не проникал.

Притормози.

Мальчик, ты же не хочешь разочаровать меня.

Так что лучше остановись, слышишь!»




Показовою може бути і публікація в німецькому Шпігелі, у якій в явній формі проявляється характер тієї "інформаційної війни", що ведеться між Заходом та Сходом: ""На західному фронті без змін, і гірше того - ніяких скандалів. Так що "балканська змова" з’явилася саме вчасно. І якщо до того ж на сцені з’являється українець в образі трансвестита і ричить у мікрофон по-німецьки: "Дансинг!" - стає зрозуміло, що степові народи вже підійшли до воріт Заходу", пише впливове німецьке видання Der Spiegel про фінал останнього Євробачення" (http://ua.korrespondent.net/main/74137). Ще трохи і нас обізвуть... "гунами" 21-го століття!



Показовим є те, що в цьому сонмі "виючих гієн" наш Андрій Данилко, єдиний стоїть, як скеля з льоду, утвореного із джерельної води! Не пред’являють йому претензій ні у плагіаті, ні у трансвестизмі (і це незважаючи на його імідж)! А його "ричання ДанСинг/ДанЗінг!", визиває мурашки на культорологічному тілі романо-германської Еуропи! Ну що тут скажеш, попавши в західну дурку, щоб ВИЖИТИ необхідно "косити" під її членів. Проте в нашого "косіння" є НАДІЯ повернення до НОРМИ, тоді як в "щирих дурок" така надія вже давно згасла (закріпленням на генетичному рівні первезійних змін генотипу).



Звичайно лунають і помірковані голоси, котрі стверджують, що якби в голосуванні не брала участь Східна Європа, то результат був би дуже схожий з наявним, тобто Сербія та Україна все одно опинилися б на самій горі (по Штефану Ніггемайєру). Так, що нічого нарікати на дзеркало!



Нарешті зупинюся на статті росіянина Юрія Богомолова, котра була написана задовго до фіналу, проте в ній були висловлені досить цікаві методологічні думки, які можна покласти в основу для подальшого розгляду явища. Богомолов вперше звернув увагу на "геополітичний (вірніше - геопсихологічний) розподіл". Не той, що складається в тиші службових кабінетів "професійними політологами та політиками", а той, що цілком СТИХІЙНО (або природно) складається в серцях та головах "простих громадян"! Політики на своєму дипломатичному рівні можуть як завгодно далеко заходити в особистій неприязні в своїх взаємовідносинах зі своїми сусідами, проте наскільки ця "ворожість" поділяється приватними особами цих держав, - є фундаментальне питання, на яке в цілому дає відповідь "процес телефонного експрес голосування"!



Наприклад, в минулі роки, коли тривала "газова війна" між Україною та Росією, вважалося що українці повинні були сильно не злюбити Діму Білана..., проте ми дали йому самий високий бал... Враховуючи недавній скандал, пов’язаний з перенесенням пам’ятника невідомому солдату в Талліні, естонці повинні були незлюбити російський гурт "Сєрєбро", проте і в цьому випадку спрацював парадоксальній механізм, і вони дали максимальний бал...



Проте ці "парадокси" можна пов’язати не стільки з певною "інерцією" народної думки, скільки з втручанням телевізійних культуртрегерів в процеси телефонного голосування та підрахунку голосів!



Ну а тепер з чистою совістю можна повернутися до наших баранів (аналізу результатів голосування). Наскільки мені відомо, Україні дали 5 країн по 12 балів (Андора, Португалія, Чехія, Польща і Латвія); по 10 балів 3 країни (Білорусія, Грузія та Ізраїль); по 8 балів 5 країн (Великобританія, Ірландія, Литва, Росія, Естонія). Із 41-ї країни, що приймала участь в конкурсі Євробачення, 40 країн дали нам бали від 1 до 12, і тільки Албанія не дала нам жодного балу! Загальна кількість балів в України - 235.



Розвиваючи думку Богомолова про те, хто кого більше не любить з "попсово- культуртрегерської" точки зору, бачимо, що Україна дала Росії 10 балів, а Росія Україні - всього 8! Ось і маємо результат!



Звичайно, більше всього нас хвилює проблема компліментарності, навіть з точки зору "попсово-культуртрегерської". Враховуючи засилля наших гастайбартерів на Піренеях, голосування Португалії та Андори я відмітаю для чистоти розгляду. Тому залишається Чехія та Польща, наші слов’янські брати по мові та крові (дали нам по 12 балів). Братська Білорусь фактично також дала нам найвищу оцінку (не важливо, що 10 балів), оскільки їх культуртрегери від ТБ зробили корекцію та віддали 12 балів Росії. Таким чином, ми маємо ТРИ братерські слов’янські народи, що дали Україні найвищі оцінки - Чехія, Польща та Білорусь!



А далі йдуть Прибалтійські народи... Безкомпромісно поступила Латвія, що дала нам 12 балів! Де факто, подібно до Білорусі, поступила і Естонія давши нам максимальну оцінку, проте і тут включилися культуртрегери від ТБ (враховуючи події навколо перенесення пам`ятника), і 12 балів поїхали в Росію, як "компенсація за моральні збитки"! Тільки, Литва дещо підкачала (занадто серйозно підійшла до виступів претендентів), і дала Україні 8 балів (Росії значно нижче?). Таким чином до трійки симпатиків України приєдналась Прибалтика!



Хто ж іще лишився на думці? Ясна справа, що відомий "малий народець", званий в простому народі..., ну ви і самі знаєте як! Таким чином, до слов"яно-прибалтійської спільності долучився Ізраїль! Звичайно народ Ізраїлю безумовно віддав перевагу Данилку, проте і тут культуртрегери від ТБ знову провели корекцію, перевівши стрілки на Білорусь! Оскільки наш "старший брат" дав Україні всього 8 балів, тому "народна Росія" зайвий раз показала світу, що її "народний менталітет" дещо ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ від слов"яно-прибалтійсько-жидівської культорологічної спільності! Такі ось діла, прости Господи... Ось вам і казочка про "святую Русь"!



А як же наші "двоюрідні брати", т.з. південні слов’яни? Та ніяк! Їх "народний менталітет" можна сказати абсолютно АНТИКОМПЛЕМЕНТАРНИЙ українському! Тому і виникає зовсім не дитяче запитання, а чи слов’яни вони на генетичному рівні (а не по мові)? Я цілком даю собі звіт, що вони використовують "слов’янські мови", що базуються на церковно-слов’янській... Проте остання мова очевидно є "штучна мова" і не має значення, з ким пов’язується її широке запровадження (з Кирилом, Мефодієм, чи кимось іншим).



Таким чином, Вєрка Сердючка по своїй суті виконала ролю "теста на вошивість" для народів Європи. Всі дієздатні та статевозрілі (знаходяться зрілому віці та мають перспективи подальшого розвитку) європейські народи визнали в якості свого лідера державу Україна, навіть в особі кітчевої Вєрки Сердючки! А інші, чи то малолітки, чи старі пердуни, її злякалися... Тільки здоровий, сильний та розумний чоловік може дозволити собі розкіш СМІЯТИСЯ із своїх недоліків!



Ось вам і кітчева Сердючка, що стьобається! Тепер можна підвести баланс комплементарних до України народів Європи. Україна разом з Польщею дає близько 100 млн чоловік населення. ЧехоСловакія, разом з Білоруссю - близько 20 млн. Прибалтика з жидовинами Ізраїлю - близько 20 млн... В сумарному рахунку виходить близько 140 млн чоловік словяно- прибалтійсько-жидівського культорологічного суспільства! Тобто навіть сьогодні по чисельності населення ми маємо повний паритет з Росією!



Більше всього вражає наскільки КОМПАКТНА вийшла територія, на якій живуть компліментарні народи, і те, що вона співпадає с примордіальною Батьківщиною праіндоєвропейців (арійців)... Безумовно ми повинні враховувати і слов’янське населення прикордонних областей Росії - новгородської, псковської, смоленської, брянської, ростовської та частини Кубані... Ось наша Вєрка Сердючка, помимо волі і визначила коло РЕАЛЬНОГО СЛОВ’ЯНСТВА в Європі..., та його майбутнього регіонального лідера!



Тут мені можуть дорікнути деякі наші симпатики, котрі живуть за межами вказаних вище територій, що їх лишають напризволяще... Це не є правда! Напризволяще лишаються ті території та основна маса населення, що там проживає, а компліментарні симпатики можуть вільно приїхати на наші спільні землі! До речі нашим симпатикам з Ізраїлю прийдеться переїхати також. Ніхто території Палестини ні сьогодні, ні в майбутньому захищати не буде...



Раніше я вже вказував, що Сердючка є явище деструктивне! Тому я і виділив ті народи, що не бояться деструктивних явищ всередині свого соціуму. Проте на відміну від реальних паталогічних змін типу трансвестицизму або гомосексуальності, наша Сердючка всього лише стьобає або косить під патологію. Тим самим вона сміється в першу чергу з тих, хто сприймає її серйозно...



З точки зору антропології завжди мала місце основна дихотомія "діяльності": КОНСТРУКТИВНА - ДЕСТРУКТИВНА! Бувають періоди розвитку антропів, коли домінує конструктивна діяльність, і антропи прогресивно розвиваються. Проте рано, чи пізно позитивна частина діяльності себе вичерпує, а на її зміну приходить її деструктивний антипод. Цей антипод руйнує попередні методи та установки для розчищення простору, в якому можуть в майбутньому виникнути нові позитивні конструктиви. При цьому слід відзначити, що категорія "творчості" знаходиться за рамками вказаної дихотомії. Деструкція може бути таким же творчим процесом, як і конструювання!



На завершення зверну увагу на сучасну расологію... Відомо, що Біла раса має імунітет до алкоголю, закріплений на генетичному рівні. Я зовсім не стверджую, що серед її представників алкоголіки зовсім відсутні, а лише те, що з точки зору статистичного аналізу, їх число в процентному відношенні значно менше в порівнянні з іншими расами. Оскільки дана якість білої раси закріплена на генетичному рівні, тому представникам інших рас важко примазатися до нас, вони можуть лише косити під білу людину.



Після перемоги Сердючки на Євробаченні, мушу відзначити, що до імунітету до алкоголю слід добавити імунітет до САМОнасміхання! Тобто представники білої раси володіють якістю терпимості до САМОосміювання, оскільки в цьому акті протікає процес САМОочищення білої раси від властивих їй недоліків! Очевидно, що і ця позитивна якість білої раси також закріплена на генетичному рівні. Інші раси можуть лише косити під цю якість, але з плином часу завжди за вчинені образи мстять...



Стосовно т.з. "малого народцю", в простому народі званого жидами... Я розумію, що деяким радикалам може не сподобатися моє включення їх в когорту комплементарних народів... Але я лише скористався результатами голосування (хто цікавиться може підняти результати минулих років).



ПІСЛЯМОВА



Ця стаття написана по результатам дискусії, що виникла на російському сайті АПН, в процесі якої виникла тема про "Боже Око", якою українофоби мені дорікали. Пошукавши в Інтернеті, я знайшов лише одне україномовне посилання по темі даної містифікації, в статті Грабовича (http://krytyka.kiev.ua/articles/s6-6-2001.html ). При нагоді я розів’ю цю тему в окремій статті, проте в Грабовича мені сподобалась одна цитата: "йдуть на самоізоляцію від світової науки (бо ніде у світі, окрім України та російської глибинки, ніхто серйозно не сприймає «Велесову книгу»), витворюючи немовби паралельні й альтернативні, але неминуче гірші і в остаточному рахунку смішні стандарти (синдром «співаків» А la Поплавський, які можуть виступати в ролі співаків тільки на вітчизняній естраді)"



Звісно Поплавський не є Вєрка Сердючка, проте дуже близький в плані методології... Враховуючи ту обставину, що "вітчизняна естрада" сьогодні вийшла на Еуропейську арену, тому слід більше уваги приділити не тільки особистості самого Поплавського, але й тому бувшому "бібліотечному" інституту, що сьогодні є "університетом гламуру", і може успішно взувати і Схід, і Захід не тільки в культурологічному плані, проте і в плані підстригання "зеленої капусти"!



Гравець: 
Народний Оглядач
23

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка