Хто такий Дмитро Козятинський, який вдруге виводить українців на Картонковий майдан

Нагадаємо, мітинги на підтримку Михайла Федорова розпочалися одразу після його відставки – 16 липня 2026 року. Дмитро Козятинський 15 липня ввечері написав у Фейсбук заклик вийти на площу Івана Франка в Києві з протестом проти відставки Федорова. 

скріншот допису

Дмитро Козятинський – ветеран російсько-української війни, громадський активіст, бойовий медик та IT-підприємець у сфері кібербезпеки. Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року добровільно долучився до лав ЗСУ. Служив бойовим медиком у медичній службі «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі». Брав участь у важких боях, зокрема на Куп'янському напрямку. У 2025 році звільнився з військової служби.

Козятинський офіційно подавав повідомлення до КМДА (Київська міська держадміністрація) про проведення безстрокового мирного протесту, вимагаючи повернення Федорова для продовження технологічних реформ в армії. Через це довкола нього виник гучний резонанс, коли військове керівництво намагалося з'ясувати його місце служби, попри те, що він уже рік як був цивільним. Після повернення до цивільного життя він став співзасновником інтерактивної платформи для навчання розробників безпечного програмування Kontra Application Security Training. Також є виконавчим директором (CEO) компанії RansomLeak, яка займається симуляцією кіберзагроз та фішингу.

Мітинг на площі біля театру імені Івана Франка розпочався через звільнення міністра оборони Михайла Федорова. Але згодом у протестувальників з’явилась ще одна вимога – звільнити головкома Сирського, адже під час своєї прес-конференції Федоров розповідав, що саме через непорозуміння з тодішнім Головкомом його і посунули з посади. Хоча називав він й інші причини, у тому числі його підходи у боротьбі з корупцією в міноборони.

Після призначення нового головкома, Козятиський попередив: якщо Федоров не повернеться в своє міністерське крісло, то з 24 липня протест переросте у безстрокову акцію.

Про загострене почуття справедливості, службу в армії, українських головкомів та радянщину у війську Козятинський розповів в інтерв’ю NV. Також він розказав про те, як цивільні, які в 2022-му прийшли у військо, змінюють радянські підходи в Армії.

Неможливо провести нормальні реформи за той час, який був у Федорова, каже Козятиський і називає проблемою, що у нас постійні перестановки та постійні зміни міністрів. Будь-який уряд, який приходить, не може займатися стратегічними реформами, бо розуміє, що півроку-рік і вже буде новий на їхньому місці. Тому в Кабміні займаються тактичними реформами, які приносять політичні дивіденди тут і зараз. І це не про персоналії, це інституційна проблема.

У нашої влади немає нормальної комунікації, вони змінюють уряд і не пояснюють чому це і навіщо. Комунікації в Офісі Президента дуже погані. Федорова змінили найімовірніше за те, що він намагався зламати корупційні потоки в Міноборони. Це багатьом не сподобалось, і Президенту почали «капати на вуха».

Федорову закидають, що він не провів нормальної реформи мобілізації. Але ТЦК знаходиться в підпорядкуванні головкома, це частина Збройних сил, тому міністерство оборони не може самостійно, без підтримки з боку Президента та Генштабу, це реформувати.

Він вважає, що мобілізацією має займатися нацполіція. Ці обов’язки перекинули на військових, і це вкрай погане рішення. В будь-якій державі поліція – це структура, яка має мандат на насильство. Тому йому не зрозуміло, чому ці обов’язки поклали на військових. Це призвело до того, що ТЦК, які є частиною армії, почали демонізувати.

Штурмові полки Сирського використовують як лякалку для цивільних, бо люди бачать, що там відбувається. Це звісно б'є по бажанню майбутніх солдатів йти в армію. 

Про головнокомандувачів

Насильство в Скелі стало можливим через радянський підхід у керуванні військами. Це – симптом негативного ставлення до ініціативи та ручного стилю керування, це – нездатність головкома йти в ногу з часом. Це – питання про те, чи готові генерали мінятися. Сирський виявився не готовим.

Але Сирський – сильний полководець. У нього потужне розуміння поля бою, безумовний авторитет в генералітеті та жорсткість, яка потрібна головкому. Сирський не зрадив присязі. Козятинський каже, що виступає за те, щоб Сирського відправили на почесну пенсію і дали дорогу молодому генералітету.

До Валерія Залужного в нього дуже багато питань. Одне із них – це запорізький контрнаступ 2023 року, який був продиктований політикою.

Залужний або розумів, що контрнаступ – це погана ідея і дозволив це зробити, – в такому випадку він прогнувся під політичні процеси замість того, щоб зробити так, аби військові не стали жертвою політичних ігор. Там було все заміновано, було просто неможливо зробити контрнаступ.

Якщо він думав, що це – хороший план, тоді, мабуть, він поганий воєначальник, зауважує Козятинський, який вважає дуже дивним декілька місяців перед контрнаступом розповідати про місце, де буде основний удар, і потім туди ж ударити.

Ветеран ставиться негативно до того, що він звільнився зі служби через ВЛК. Люди не можуть отримати після поранення якусь групу інвалідності, а генерала звільняють по ВЛК на цивілку, і це – неадекватно, каже Козятинський, який вважає, що можна було знайти варіант відставки без його звільнення зі служби. В міністерстві оборони можна працювати, будучи військовослужбовцем. 

Він зауважує, що і фізичний, і ментальний стан людини не нескінченний, що військовим треба відпочивати, а це буде можливо тільки тоді, коли будуть повноцінні ротації. Для цього треба, щоб цивільні мобілізувались, щоб був резерв. 

Цивільні не так уявляють армію, якою вона є насправді, каже Козятинський. Романтика побратимства є, але загалом армія – це більше про зріз суспільства, там все одно різні люди. В армії дуже багато рутини. В армії треба дуже багато чекати. Це стосується будь-чого. Можна вранці приїхати на полігон і чекати весь день, щоб вистрілити один ріжок.

Найінтенсивніший період його служби був, коли він перевівся в батальйон Вовки Да Вінчі. У липні 2023 року на Куп’янську був штурм, коли загинуло багато хлопців з першої роти батальйону, а також з Гонору. Медична служба Ульф тоді працювала дві доби, постійно їздили вивозили поранених, і це було важко.