Людина – це триєдина сутність, яка має плоть, душу (психіку) і втілений безсмертний дух. Подібним чином комп’ютер має «гард» («залізо», апаратну частину), софт (програмне забезпечення, «душу») і людину-оператора, яка є творчим і вольовим компонентом людино-машинної системи.
Свідомість – це розуміння духовним оператором того, що відбувається в психіці особистості. Тому свідомість властива тільки людям – втіленим духовним сутностям. Тварини і машини не володіють свідомістю, їхні дії визначаються внутрішніми автоматичними програмами. Свідомість – це властивість втіленого духу.
Несвідоме – це автоматичні процеси, які людина отримує при народженні. Аналогом є базова операційна система нового комп’ютера. Несвідоме – це «біороботичний» складник людини, це «апаратне», «вшите» програмне забезпечення, включаючи генетичну програму – генокод. Це те, що ми не можемо усвідомити.
Базова операційна система має 16 опцій, які відповідають 16-ти типам інформаційного метаболізму – соціотипам. Активація одного з цих 16 соціотипів відбувається до народження дитини під дією втіленого духа. Схоже, що соціотип людини визначається характером втіленої духовної сутності та її місією в поточному сеансі життя.
Оперативна пам’ять забезпечує швидкий доступ до інформації – тут і тепер. Для того, щоб обробляти інформацію, її треба мати під руками. Це також необхідно для її усвідомлення. Усвідомити можна тільки те, що витягнуто на «робочий стіл» оперативної пам’яті.
Утримання інформації в оперативній пам’яті є дуже енерговитратним процесом. Тому психіка намагається тримати в оперативній пам’яті тільки актуальну інформацію, а всю неактуальну або неприємну витісняє у підсвідомість – на довгострокове зберігання.
Підсвідомість – це довгострокова пам’ять, своєрідний жорсткий диск. Зберігати інформацію на цьому носії значно економніше, ніж в оперативній пам’яті.
Звідки підсвідомість бере інформацію? Частина витісняється зі свідомості, тобто з оперативної пам’яті, а частина записується напряму, в обхід свідомості (неусвідомлено).
Підсвідомість утримує в собі не лише «фактаж», а й структуровані шаблони, моделі, зразки, алгоритми, схеми, програми, психічні комплекси. Тут зберігається все те, що називається життєвим досвідом. У новонародженого ще нема власного життєвого досвіду, його «вінчестер» майже чистий, а тому наповнюється інформацією надзвичайно інтенсивно. Приблизно 80% усієї інформації людина отримує до 6–7 років.
Підсвідомість також утримує в собі різну хаотичну інформацію, інформаційне сміття, паразитичні програми. Час від часу вони потрапляють в оперативну пам’ять і впливають на мислення. Тому підсвідомість треба очищати – так само, як позбуватися непотрібних речей, захованих у глибоких шафах.
Інформація підсвідомості активується шляхом витягування у свідомість – через цілеспрямоване або «випадкове» згадування, а також у сновидіннях.
Інтелект – це механізм вироблення рішень за допомогою стандартних процедур. У комп’ютерах цим займається ПРОЦЕСОР. Інтелектуальна діяльність є властивістю психіки, тобто душі. Інтелект не спроможний творити.
Інтелект є у людей і тварин, а також у складних машин – штучний інтелект. Щоб інформація була доступна для вироблення рішень процесором, вона має бути в оперативній пам’яті – «на робочому столі».
Надсвідомість – це мислення і почуття духовної сутності людини. Дух – це оператор, який керує комп’ютером. Саме дух є носієм волі і творчості. Надсвідомість – це інформація «згори» – від духу, а підсвідомість – «знизу».
Розум (раціо) – це засіб вироблення рішень духовною сутністю людини. Для цього розум застосовує інтелект. Розум духовної сутності керує інтелектом душі.
На відміну від автоматичного (нетворчого) інтелекту, розум виробляє свідомі, вольові, творчі рішення. Інтелект – це автоматичний компонент розуму.
Повноцінне використання розуму називається мудрістю. Для мудрих рішень властива цілісність, єдність з надсистемою, далекосяжність.
Завдяки розуму людина пізнає, творить, керує. Розум бере інформацію не лише з оперативної пам’яті – від інтелекту, а й з духовного світу – з надсвідомості. Розум – це мислення оператора, який керує комп’ютером і за його допомогою виробляє рішення.
Рефлексія – це спроможність людини спостерігати за собою «зі сторони». Це дух спостерігає за душею і спрямовує роботу інтелекту. Людина з розвиненою рефлексією вирізняється самоконтролем, пануванням над власними інстинктами і пристрастями, раціональною організацією свого життя. Така людина майже весь час спостерігає за собою, навіть в моменти найсильніших емоційних потрясінь.
Ще одним проявом духу є «голос совісті» – це коли дух підказує людині, що правильне, а що ні.
Людина з розвиненою рефлексією в соціології називається «гомо дуплекс», тобто «людина подвійна». Натомість людина з нерозвиненою рефлексією називається «гомо сімплекс», тобто «людина проста». Гомо дуплекс керується розумом, гомо сімплекс – інтелектом.
Народ – це «велика людина», етносоціальний організм. Тому він має колективний дух, колективну душу і колективну плоть.
Дух народу – це його організована духовна еліта (духовна група). Вона дає народу розум і є його надсвідомістю.
Душа народу – це його колективна психіка, яка має свої інтелект, свідомість і підсвідомість.
Плоть народу – це його генофонд (колективний генотип, колективне несвідоме) і раса (колективний фенотип, тобто проявлений генотип).
Етнос («група своїх людей») – це завжди взаємодія індивідуальних свідомостей його членів. Сукупність свідомостей членів групи в езотеричній традиції позначається терміном «егрегор». «Егрегор є органічною сукупністю актуальних свідомостей всіх членів групи» – писав Володимир Шмаков у своїй славетній праці «Закон синархії» (1915?).
Егрегор народу – це його колективна оперативна пам’ять. Підтримка інформації в оперативній пам’яті потребує значних енергетичних витрат. Тому егрегор – це психоенергетичний банк, який існує доти, доки члени групи живлять його своєю психічною енергією. З цієї ж причини егрегор утримує тільки актуальну інформацію – все неактуальне або неприємне він витісняє в колективну підсвідомість, щоб не витрачати енергію.
Як ми вже говорили, підсвідомість – це сховище інформації для довгострокового зберігання. Тому до колективної підсвідомості відносимо не лише сукупність підсвідомостей членів етносу, а й усе те, що збережено в книгах, аудіо- і відеозаписах, архітектурі, мистецтві, музейних колекціях, археологічних залишках тощо. Для того, щоб реалізувати елементи колективної підсвідомості, їх треба «витягти на поверхню» і зробити частиною народного егрегору.
Пізнаємо психологію людей і народів.
Розум керує інтелектом.
Кожна розумна людина є інтелектуальною. Проте не кожна інтелектуальна людина є розумною. Розумних менше 5%, інтелектуалів значно більше.
Про щось подібне я завжди підозрював.
Поки дихаю - сподіваюсь!
Коментарі
Комп’ютерні аналогії, застосовані у цій статті, дозволяють за 10 хвилин отримати достатнє уявлення про роботу психіки.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Гарно. Аналогії - це краще ніж накопичення історичних фактів.
Саме аналогіям мали би навчати в школі.
А я думаю, чого це з юнацтва постійно займаюся "витягуванням на поверхню" історичної інформації!? Щоб добути пазли для цілісної картини з аналогічних подій різних історичних шарів і вісей.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так, аналогії бувають дуже продуктивні.
Аналогія в логіці — умовивід, в якому від схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість цих предметів за іншими ознаками.
В умовиводах за аналогією знання, набуте при розгляді якогось об'єкта (моделі), переноситься на інший, менш доступний для дослідження, менш наочний.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Метод аналогії (подібності, відповідності) широко застосовував Ісус Хрестос, на аналогіях побудовані його притчі.
"Виплекаєте добре дерево, то й плід його буде добрий; а посадите погане дерево, то й плід його буде поганий. Бо дерево пізнається з плоду".
"Іншу притчу Він подав їм, кажучи: Царство Боже подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік і посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, коли сіється у землю, то найменше від усякого насіння, що на землі; але як посіяне зійде і виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, і пускає таке велике віття, що птаство небесне гніздиться на його гілках і може сховатися в його тіні".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
То виходить, що розум не можна розвивати, не розвиваючи дух? І якщо, наприклад, людина занадто розсіяна - це не інтелектуальна, а швидше, духовна вада?
Поки дихаю - сподіваюсь!
Саме так. Справді розумною може бути лише духовно розвинена людина. А мудрість - це ознака дуже високого духовного розвитку.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Сподобалося місце інтелекту в усій цій системі - автоматичні операції, які може виконати і машина. Наскільки ж тоді мізерною є так звана "інтелектуальна діяльність", чиста логіка розрахунків, на якій ґрунтується сучасна цивілізація.
Штучний інтелект і технічний прогрес роблять непотрібними більшість інтелектуальної праці і ставлять питання про глибше розуміння світу та надінтелектуальне місце людини в ньому.
Інтелект - це крапля в океані розуму. Найголовніше, що розум (раціо) володіє спроможністю до творчості.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Термінологія? Швидше за все.
Раціо і творчість -- протилежні властивості. Хочеш творчості -- вимкни раціо.
Творчість -- прояв Духу. Або іскра Божа, або прояв Святого Духу, в залежності від світоглядної позиції. А раціо -- сторож, захисник.
Принаймні, про це свідчать ті вчення і шляхи, з якими мені довелося стикатися.
Я б сказав, не зовсім. Принаймні, колись я писав вірші, й досить непогані. Так от, раціо варто ввімкнути там, де "творчий потік свідомості" вже хочеться оформити у зв'язний текст. Принаймні, на тому рівні, де треба дотриматися законів римування і ритмомелодики - а це вже наука, яку мені викладали в університеті.
Хоча, так, раціо скоріше сторож творчості.
Поки дихаю - сподіваюсь!
Розум (оум) - це прояв ВТІЛЕНОГО духу, а інтелект (глузд, розсудок) - це прояв душі. Це два інструменти вироблення рішень - творчий (духовний) і автоматичний (душевний).
Первинною формою слова "розум" є "оум" (ум). Корінь "Оу" означає цілісність, звідси "оукий" - розумний, вчений, а також "наука".
Українському "розум" відповідає латинське "ratio".
Розумний - значить творчий.
Інтелектуальний - значить досвідчений, ерудований, логічний.
Розум керує інтелектом.
Кожна розумна людина є інтелектуальною. Проте не кожна інтелектуальна людина є розумною. Розумних менше 5%, інтелектуалів значно більше.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Про щось подібне я завжди підозрював.
Поки дихаю - сподіваюсь!
Надзвичайно розумна стаття і розумні коментарі-тут проявився закон аналогії
Ще цікавіше уявити собі, що все навколо є комп'ютерною програмою, а ми - герої цієї комп'ютерної гри. А потім спробувати з позиції героя цієї гри дізнатись про устрій самого комп'ютера. Хіба зможе цей герой визнати, що все насправді відбувається в мікросхемах памяті за допомогою процесора і програми? Дізнатися про устрій "всесвіту" напевно навряд, можна тільки догадуватися. А оточуючі можуть вважати це божевіллям... Але така аналогія мені подобається і багато чого пояснює.
Чи буде створений комп'ютер з усіма якостями і можливостями людини?
Ніколи. Прочитайте у Вікіпедії статтю "Сумнів".
Хай Буде!