Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 3
  • Переглядів: 4

Як Зеленський з'їздив до Аргентини і чи знайшов там нових союзників

Категорія:

10 грудня Володимир Зеленський відвідав Аргентину під час інавгурації новобраного президента Аргентини Хав’єра Мілея, а також зустрівся з президентами Еквадору, Уругваю та Парагваю. Це був перший візит Президента України в регіон з 2011 року.

23121102.jpg

Президент України Володимир Зеленський и президент Аргентини Хав'єр Милей. Буенос-Айрес, 10 грудня 2023 р.

"Сьогодні тут на площах, на вулицях багато скандували слово "свобода" – libertad, і це те, що нас відчутно поєднує – Україну та Аргентину, наші народи, які понад усе цінують свободу, свою ідентичність і прагнуть жити – жити гідно", – заявив Зеленський у зверненні до українців.

Він побажав Аргентині менше бідності і більше сили та свободи та висловив вдячність Мілею за підтримку України, пише BBC Україна.

А під час зустрічі з українською громадою Аргентини Зеленський заявив, що прагне провести форум Україна-Латинська Америка та отримати більшу підтримку серед латиноамериканських народів.

Чому це є надважким завданням в умовах Латинської Америки і яку роль можуть зіграти взаємні симпатії Зеленського та Мілея. Навіщо Україні підтримка Мілея

Україна мала низку проєктів співробітництва з країнами Латинської Америки у 2000-х роках, проте співпраця і торгівля з регіоном різко впала, зокрема, через економічну кризу 2008 року і вплив війни на Донбасі.

Українські дипломати після 2014 року зіткнулися тут з усією силою російської пропаганди та спадком антиамериканських настроїв, які автоматично переносилися на ставлення до України.

Зеленський під час повномасштабної війни заручився підтримкою кількох президентів регіону.

Ситуація в Аргентині стала подарунком долі для України, адже більшість латиноамериканських лідерів уникають казати щось більше за формальну підтримку цілісності України, і є країни, лідери яких є відвертими симпатиками Росії.

Напередодні виборів українському послу Юрію Клименку вдалося зібрати в амбасаді всіх провідних кандидатів в президенти Аргентини, які засвідчили свою підтримку Україні. У цьому могла зіграти роль і наявність в країні 350-500 тисяч нащадків українців, які переїхали до "Срібної країни" наприкінці XIX – на початку XX сторіччя. Вони долучилися до збору гуманітарної допомоги Україні – загалом з Аргентини Україна отримала 14 пакетів гуманітарної допомоги.

У листопаді на виборах переміг лібертаріанець Хав’єр Мілей, який з самого початку вторгнення підтримував Україну. Це – важливо, враховуючи, що лідери, до яких Мілей близький за поглядами, – Дональд Трамп, експрезидент Бразилії Жаїр Болсонару та лідер Угорщини Віктор Орбан, – є політиками, які виступають за діалог з Росією і не готові до погіршення відносин з Москвою заради підтримки України. Відносини у Києва не склалися з жодним з них.

Орбан був присутній на інавгурації Мілея й обмінявся з Зеленським кількома репліками, зміст яких наразі невідомий. Не виключено, що між Угорщиною та Україною буде боротьба за його симпатії та донесення до президента Аргентини протилежних поглядів щодо російсько-української війни. У тому, що з Угорщини, яка з 2017 року конфліктує з Києвом і блокує початок перемовин щодо членства України в ЄС, лунатимуть вигідні для Росії тези, в українських оглядачів жодних сумнівів немає.

Однак новий аргентинський президент може виконати в таборі альтернативних правих у західній півкулі ту саму роль, яку виконує в цьому таборі у Європі італійська прем’єрка Джорджа Мелоні – адвоката підтримки України.

Під час візиту низка аргентинських політиків робили селфі з Зеленським. Депутатка від правої партії "Республіканська пропозиція", аргентинська історик Сабріна Аймечет опублікувала у мережі X фотографію з Зеленським з підписом "Чувак з найбільшою кількістю яєць у світі. Гордість бачити його в Аргентині".

Такий дружній прийом дозволив ніби повернутися назад у часі, коли Україна була №1 на світовому порядку денному, а актуальність її проблем не затьмарювали інші війни (як війна Ізраїлю з ХАМАС) або публікації ЗМІ про внутрішньополітичні конфлікти у Києві.

Перед візитом були сподівання, що Зеленський під час візиту зможе відвідати інші країни Південної Америки – Бразилію, про ймовірність візиту до якої у жовтні казав Дмитро Кулеба, та на знак солідарності – Гаяну, яка зараз потерпає від погроз анексії її територій з боку проросійського уряду Венесуели.

Проте вже 11 грудня Зеленський на запрошення Джо Байдена вирушив до США обговорювати допомогу для України, що показує першочерговість цього питання.

Три групи країн

У зовнішній політиці щодо Латинської Америки Україні доводиться враховувати гостре протистояння лівих та правих політиків у регіоні. Яскравий приклад – лівоцентристський президент Мексики Мануель Лопес Обрадор порівняв перемогу Хав’єра Мілея з приходом до влади Гітлера у Веймарській Німеччині та нагадав, що це також сталося після гіперінфляції.

Тож для Києва важливо, щоб підтримка України не ставала ознакою лише одного з політичних таборів. Тим більше в Росії є симпатики в обох з них.

Під час повномасштабної війни Україну рішуче підтримували як праві президенти Колумбії та Гватемали Іван Дуке Маркес (2018-2022) та Алехандро Джамматеї (2020-2024), так і соціал-демократичні президенти Коста-Ріки та Чилі Родріго Чавес Роблес та Габріель Борич.

Проте, були й інші приклади – наприклад, правий президент Бразилії Жаїр Болсонару (2019-2022) напередодні вторгнення відвідав Росію, а після нападу заявив, що не буде засуджувати Путіна і лишиться нейтральним.

У липні 2022 року Зеленський розкритикував цю позицію в інтерв’ю бразильському виданню Globo.

"Я не підтримую його позицію нейтральності. Я не вважаю, що у війні можна бути нейтральним. Уявім другу світову війну. Тоді багато лідерів спочатку були нейтральними. Це дало можливість фашизму "з’їсти" половину Європи, а потім йти все далі й далі", – пояснював Зеленський.

Сподівання на підтримку Болсонару зазнали краху, з чого дехто в Україні зробив висновок, що купівля російських добрив для бразильських фермерів була для нього важливішим питанням.

Загалом країни Латинської Америки поділилися на три групи щодо ставлення до війни Росії проти України.

Перша група – давні друзі Росії – Нікарагуа, Болівія, Куба та Венесуела, а також Ель-Сальвадор, президент якого – засновник найбільшої в’язниці у світі Наїб Букеле – має конфліктні відносини зі США.

У березні 2022 року Нікарагуа, Куба, Болівія та Ель-Сальвадор утрималися в ГА ООН під час голосування резолюції з засудженням нападу Росії на Україну та вимогою дотримання її суверенітету. Представник Венесуели на засідання не прийшов.

У лютому 2023 року під час голосування за резолюцію, яка підтримувала цілісність України, ситуація майже повторилася, лише Нікарагуа опинилася серед 6 країн (поряд з Росією, Білоруссю, Сирією, Еритреєю та КНДР), які голосували проти резолюції.

Окрім Куби, Україна ніколи не мала розвинутих відносин з цими країнами, за винятком наявності невеликих діаспор – уродженкою Болівії, наприклад, є українська співачка Мішель Андраде.

Україна запровадила економічні санкції проти Нікарагуа у лютому 2021 року, після відкриття цією країною почесного консульства в окупованому Криму. Щоправда, це анітрохи не заважає каві з Нікарагуа продаватися в Україні.

Відносини з Кубою попри дружбу з Україною у минулому і допомогу у лікуванні 24 тисяч дітей за програмою "Діти Чорнобиля" (1990-2011), зараз перебувають не в найкращій фазі. Останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про вербування до російської армії кубинців і попри арешти вербувальників на Кубі, ситуація не змінюється – у жовтні ЗМІ повідомляли про наявність 140 кубинців в армії Росії.

Президент Болівії Луїс Арсе позицію країни просто пояснив небажанням приєднуватися до імперіалізму, і заявив, що війна виникла через "імперіалістичну спробу встановити гегемонію, щоб продовжувати експлуатувати та гнобити наші народи".

Венесуела є давнім союзником Росії в регіоні і отримала від Москви низку озброєнь. В українських ЗМІ Венесуелу вважають прикладом "нафтового прокляття", асоціюють з вічними злиднями та масовою втечею мільйонів венесуельців. Президент Венесуели Ніколас Мадуро на початку війни поклав відповідальність на НАТО та США, чим повторив російську позицію.

У грудні 2023 року Україна закликала до поваги рішень Міжнародного суду ООН щодо територіальної суперечки Венесуели та Гаяни, і незастосування сили. Спецпредставник МЗС України в Латинській Америці Руслан Спірін заявив, що Росія стоїть за спиною Венесуели в її намірах анексії.

"Якщо виникне збройний конфлікт між Венесуелою і Гаяною, він відволікатиме увагу міжнародного співтовариства від конфліктів, що продовжуються, зокрема агресії проти України. Очевидно, це буде на користь Росії", – наголосив він.

Відверто на підтримку Куби, Нікарагуа, Болівії та Венесуели в Києві ніхто і не розраховував.

Друга група країн – Бразилія, Мексика, Колумбія та Аргентина – чотири найбільші економіки регіону. В ООН ці країни голосують за резолюції на підтримку територіальної цілісності України, але якихось більших кроків на підтримку Києва не робили.

Лівоцентристські президенти Колумбії Густаво П’єтро, Мексики Мануель Лопес Обрадор та Бразилії Лула да Сілва і вже колишній президент Аргентини Альберто Фернандес формують умовний табір нейтралітету та закликів до мирних перемовин між Росією та Україною.

У 2022 році Аргентина та Бразилія не дозволили відеовиступ Зеленського на саміті регіонального блоку Меркосур.

Президент Мексики Мануель Лопес Обрадор у вересні 2022 року запропонував створити Комітет діалогу та миру з метою досягнення перемир’я між Україною та Росією на 5 років. Він назвав витрату США десятків мільярдів доларів на допомогу Україні "ірраціональною політикою".

Несприятливою для України спочатку виявилася і позиція президента Бразилії Лули да Сілви, який повернувся до влади у 2023 році.

На час першого президентства Лули (2003-2011 роки) припав розквіт українсько-бразильських відносин. Тоді була найбільша торгівля між країнами, і реалізовувався проєкт Alcântara Cyclone Space з запуску ракети-носія "Циклон-4" з бразильського космодрому Алкантара для комерціалізації запуску супутників. Завершився він, щоправда, невдачею – ракету так і не підготували, а у 2015 році Бразилія відмовилася від проєкту.

Проте під час передвиборчої кампанії у травні 2022 року в інтерв'ю Time Лула заявив, що Зеленський "так само відповідальний за війну, як і Путін", і, на його думку, мав припинити розмови про вступ України до НАТО і ЄС і зосередитися на перемовинах з Путіним.

У вересні 2023 року Зеленський та Лула попри попередню взаємну критику провели зустріч. За даними джерел CNN Brasil, Лула заявив Зеленському, що у війни не буде військового рішення, доведеться домовлятися про мир, і Бразилія має найкращу позицію серед країн БРІКС щодо України, бо єдина з них голосує за українську цілісність в ООН.

В інтерв'ю DW у жовтні посол України в Бразилії Андрій Мельник повідомив, що Бразилія може допомогти підготувати "дипломатичне поле для майбутніх переговорів", але лише припинення вогню з боку Росії не буде достатньо для мирної угоди.

Позицію нейтралітету займала і Аргентина за часів президента Альберто Фернандеса (2019-2023), який закупав вакцину Супутник V в Росії і відмовив у постачанні зброї в Україну. Але з приходом Мілея з'явилася надія на зближення.

Третя група держав – це країни, лідери яких рішуче засуджують вторгнення Росії. Серед них – Чилі, Коста-Ріка, Уругвай, Гватемала, Парагвай, Панама, Домініканська республіка, Перу.

Президент Чилі Габріель Боричь з самого початку засудив напад Росії і неодноразово вимагав подібної позиції від інших країн регіону.

"Сьогодні це Україна, але завтра це може бути будь-хто з нас. Те, що відбувається в Україні, є неприйнятною імперіалістичною загарбницькою війною, яка порушує міжнародне право", – заявив Борич на саміті ЄС та Спільноти країн Латинської Америки та Карибського басейну у червні 2023 року. Чилійський президент домігся включення в підсумкову заяву саміту слів "війна проти України" попри опозицію Нікарагуа.

У Центральній Америці подібну до Чилі роль відіграли Коста-Ріка та Гватемала. Президент Коста-Ріки Родріго Чавес Роблес у липні 2022 року після розмови з Зеленським засудив Росію.

"Ми вже відчуваємо наслідки цієї війни для Коста-Ріки в цінах на енергоносії, в цінах на основні продукти харчування, у світовій інфляції; однак ми також відчуваємо наслідки в наших серцях, тому що збройне вторгнення світової держави в сусідню та мирну країну є невиправданим", – заявив він у зверненні до нації.

2023 року Коста-Ріка приєдналася до Кримської платформи та членів Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії з боку Росії.

Президент Гватемали Алехандро Джамматеї відвідав Київ у липні 2022 року, щоб продемонструвати солідарність і пізніше підтримав приєднання до спеціального трибуналу щодо злочинів агресії з боку Росії.

 

Наші інтереси: 

Стежимо за міжнародною політикою, у якій бере участь Україна.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вгору просування – без краплі вагання!

Динаміка демосів: стартап, ріст, розмноження, омолодження – дороговказ для Aryan Softwerk

Для досягнення режиму керованої молодості – «вічного життя» – демос має бути досить численним. Тож йому треба кількісно зростати, але зростати не механічно, а органічно – як жива істота. Аналогії між...

Останні записи