20 березня 2024 року у Дніпрі під егідою ЗСУ відкрився перший в Україні військовий центр рекрутингу як альтернатива ТЦК та СП. Пілотний проект Міноборони, спрямований на добровільне залучення громадян до військової служби, виявився вдалим – нині таких центрів близько п’ятдесяти, вони є у всіх великих містах України.
Більше того, власні рекрутингові відділи створюються безпосередньо у бригадах та підрозділах ЗСУ та Нацгвардії України (НГУ). Мета таких центрів – залучати до себе новобранців з огляду на специфіку військового підрозділу, пише “Політарена”.
До формування військових підрозділів в Україні почали підходити як до створення ефективних бізнес-проєктів. Одним із піонерів тут виступила 13 бригада НГУ “Хартія”, відома своїми інноваційними підходами до військового будівництва.
За підтримки кількох приватних компаній, зокрема Dragon Capital та МХП, бригада “Хартія” відкрила в Україні вже шість центрів “Хартія-Хаб” (у Львові, Івано-Франківську, Києві, Дніпрі, Полтаві та в Харкові), які мають на меті вести прямий діалог між українськими військовослужбовцями та цивільними особами. Там проводять публічні заходи, тренінги та дискусії, військові діляться своїм досвідом.
У “Хартії” переконані, що ефективність армії (а в результаті – перемога) залежить не лише від технічного оснащення, а насамперед від інтелектуального та лідерського капіталу кожного воїна. Що фундамент нового українського війська – це люди, які вміють мислити, ухвалювати рішення та брати на себе відповідальність.
Одне з недавніх засідань київського підрозділу “Хартія-Хаб” було присвячене питанням про те, як знання та навички громадянського життя можуть бути корисними в армії, і для чого при підготовці військовослужбовців потрібні проектні менеджери.
По суті, захід був невеликою лекцією офіцеру 2 корпусу НГУ “Хартія” Оксани Сироїд, яка з квітня 2022 року служить у Силах оборони України, займаючись комунікаційними, аналітичними та освітніми проектами. Вона була доцентом Київської школи економіки і народною депутаткою України VIII скликання. Обіймала посаду заступниці голови Верховної Ради.
Фото: “Політарена”
Зараз в Силах оборони України найзатребуваніші військові спеціальності – оператори БПЛА, IT-фахівці, водії, медики, а також (все менше) снайпери та піхотинці.
Проектні менеджери – це чи не основа нормальної, професійної, боєздатної армії. Люди, здатні керувати в цивільному житті процесом створення продукту або послуги, від ідеї до реалізації, в армії просто необхідні.
“Є передній край, там є бійці, штурмовики, там летять кудись дрони, там гинуть. Насправді, це найважливіший етап на війні. Але там задіяно менше ніж 40% військовослужбовців. І є безліч людей, від яких залежить життя цих головних людей на полі бою. Це ті, хто збирає інформацію про супротивника та планує операцію. Хтось займається забезпеченням, логістикою, медициною. Тобто, це дуже велика кількість людей, яких ми не бачимо. Але вони потрібні. І їх необхідно навчити”, – каже Сироїд.
За її словами, зараз немає жодних книг, які б розповіли, як рекрутувати людей під час війни до бойових підрозділів, цивільних, які б прийшли до армії і вже через пару місяців щось зробили. Люди, які мають досвід управління у цивільному житті, це зможуть.
“Ось за американською доктриною, щоб навчити певного фахівця, потрібно 5,7,10 років. У тебе нема цього часу, тобі потрібно, щоб за півроку від людини вже був максимальний успіх”, – наголосила Сироїд.
Вона навела цікавий приклад. Збудували нову казарму, треба купити відро та швабру, щоб мити підлогу. “Але купа дорослих мужиків, і ніхто не знає, що саме треба купити. Ніхто не мав досвіду миття підлоги на таких територіях. Яке відро, яка швабра? Довелося самій купити. Проектний менеджер – це коли ти маєш вирішити проблему, про яку ніде не написано”, – зазначила Сироїд.
Особливо важливий момент – це навчання молодших командирів, адже зараз із військових училищ випускаються 21-річні хлопці, які стають командирами підрозділів, особовий склад яких – бійці, які цим командирам у батьки годяться.
“Це велика проблема. Молоді командири повинні командувати людьми, які мають величезний життєвий, а часом і військовий досвід. А розмовляти таких командирів ніхто не вчив. І ми їх, як можемо, вчимо спілкуватися”, – сказала Сироїд.
Фобії, які заважають мобілізації.
Сироїд вважає, що основних фобій чотири: головний страх – невизначеність: ти не знаєш, що з тобою буде далі. Потім – несвобода: ти повністю залежиш від командирів. Третє – страх важкого поранення, і, як наслідок, важка інвалідність. І лише на останньому місці – загибель.
“Так, в армії існують обмеження, субординація, ієрархія, правила. Те, що ти чогось боїшся, – нормально. Але те, що страх починає керувати тобою, – погано. Коли ти чотири роки боїшся вийти з дому – це в сто разів гірше, ніж відносна несвобода”, – наголосила Сироїд.
“Це, звичайно, все піар, але піар правильний та корисний. А проектні менеджери можуть прописати все, що завгодно, – від швабри до організації концерту чи виставки”, – сказала юристка, колишня директорка Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.
Зараз в 13-й бригаді Національної гвардії України служать чимало відомих українських діячів культури та громадських діячів. З цього випливає, що інноваційні методи рекрутингу “Хартії-Хаб” діють.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Для чого в армії потрібні військово-проектні менеджери: досвід бригади “Хартія”
Категорія:
Світ:
Спецтема:
20 березня 2024 року у Дніпрі під егідою ЗСУ відкрився перший в Україні військовий центр рекрутингу як альтернатива ТЦК та СП. Пілотний проект Міноборони, спрямований на добровільне залучення громадян до військової служби, виявився вдалим – нині таких центрів близько п’ятдесяти, вони є у всіх великих містах України.
26050201.jpg
Більше того, власні рекрутингові відділи створюються безпосередньо у бригадах та підрозділах ЗСУ та Нацгвардії України (НГУ). Мета таких центрів – залучати до себе новобранців з огляду на специфіку військового підрозділу, пише “Політарена”.
До формування військових підрозділів в Україні почали підходити як до створення ефективних бізнес-проєктів. Одним із піонерів тут виступила 13 бригада НГУ “Хартія”, відома своїми інноваційними підходами до військового будівництва.
За підтримки кількох приватних компаній, зокрема Dragon Capital та МХП, бригада “Хартія” відкрила в Україні вже шість центрів “Хартія-Хаб” (у Львові, Івано-Франківську, Києві, Дніпрі, Полтаві та в Харкові), які мають на меті вести прямий діалог між українськими військовослужбовцями та цивільними особами. Там проводять публічні заходи, тренінги та дискусії, військові діляться своїм досвідом.
У “Хартії” переконані, що ефективність армії (а в результаті – перемога) залежить не лише від технічного оснащення, а насамперед від інтелектуального та лідерського капіталу кожного воїна. Що фундамент нового українського війська – це люди, які вміють мислити, ухвалювати рішення та брати на себе відповідальність.
Одне з недавніх засідань київського підрозділу “Хартія-Хаб” було присвячене питанням про те, як знання та навички громадянського життя можуть бути корисними в армії, і для чого при підготовці військовослужбовців потрібні проектні менеджери.
По суті, захід був невеликою лекцією офіцеру 2 корпусу НГУ “Хартія” Оксани Сироїд, яка з квітня 2022 року служить у Силах оборони України, займаючись комунікаційними, аналітичними та освітніми проектами. Вона була доцентом Київської школи економіки і народною депутаткою України VIII скликання. Обіймала посаду заступниці голови Верховної Ради.
Зараз в Силах оборони України найзатребуваніші військові спеціальності – оператори БПЛА, IT-фахівці, водії, медики, а також (все менше) снайпери та піхотинці.
Проектні менеджери – це чи не основа нормальної, професійної, боєздатної армії. Люди, здатні керувати в цивільному житті процесом створення продукту або послуги, від ідеї до реалізації, в армії просто необхідні.
“Є передній край, там є бійці, штурмовики, там летять кудись дрони, там гинуть. Насправді, це найважливіший етап на війні. Але там задіяно менше ніж 40% військовослужбовців. І є безліч людей, від яких залежить життя цих головних людей на полі бою. Це ті, хто збирає інформацію про супротивника та планує операцію. Хтось займається забезпеченням, логістикою, медициною. Тобто, це дуже велика кількість людей, яких ми не бачимо. Але вони потрібні. І їх необхідно навчити”, – каже Сироїд.
За її словами, зараз немає жодних книг, які б розповіли, як рекрутувати людей під час війни до бойових підрозділів, цивільних, які б прийшли до армії і вже через пару місяців щось зробили. Люди, які мають досвід управління у цивільному житті, це зможуть.
“Ось за американською доктриною, щоб навчити певного фахівця, потрібно 5,7,10 років. У тебе нема цього часу, тобі потрібно, щоб за півроку від людини вже був максимальний успіх”, – наголосила Сироїд.
Вона навела цікавий приклад. Збудували нову казарму, треба купити відро та швабру, щоб мити підлогу. “Але купа дорослих мужиків, і ніхто не знає, що саме треба купити. Ніхто не мав досвіду миття підлоги на таких територіях. Яке відро, яка швабра? Довелося самій купити. Проектний менеджер – це коли ти маєш вирішити проблему, про яку ніде не написано”, – зазначила Сироїд.
Особливо важливий момент – це навчання молодших командирів, адже зараз із військових училищ випускаються 21-річні хлопці, які стають командирами підрозділів, особовий склад яких – бійці, які цим командирам у батьки годяться.
“Це велика проблема. Молоді командири повинні командувати людьми, які мають величезний життєвий, а часом і військовий досвід. А розмовляти таких командирів ніхто не вчив. І ми їх, як можемо, вчимо спілкуватися”, – сказала Сироїд.
Фобії, які заважають мобілізації.
Сироїд вважає, що основних фобій чотири: головний страх – невизначеність: ти не знаєш, що з тобою буде далі. Потім – несвобода: ти повністю залежиш від командирів. Третє – страх важкого поранення, і, як наслідок, важка інвалідність. І лише на останньому місці – загибель.
“Так, в армії існують обмеження, субординація, ієрархія, правила. Те, що ти чогось боїшся, – нормально. Але те, що страх починає керувати тобою, – погано. Коли ти чотири роки боїшся вийти з дому – це в сто разів гірше, ніж відносна несвобода”, – наголосила Сироїд.
“Це, звичайно, все піар, але піар правильний та корисний. А проектні менеджери можуть прописати все, що завгодно, – від швабри до організації концерту чи виставки”, – сказала юристка, колишня директорка Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.
Зараз в 13-й бригаді Національної гвардії України служать чимало відомих українських діячів культури та громадських діячів. З цього випливає, що інноваційні методи рекрутингу “Хартії-Хаб” діють.
Нагадаємо, найбільшу довіру серед українців мають “Азов” (15,2%), Сили спеціальних операцій (14,7%), СБУ “Альфа” (13,4%), “Хартія” (11,7%) та 3-й армійський корпус (11,0%).
Розуміємо, що бізнесовий підхід, який був використаний при створенні "Хартії", дав свої плоди. Ми публікували інтервʼю Тетяни Даниленко в основоположником бригади «Хартія» Всеволодом Кожемяко, який сказав: "Ми – націоналісти. Просто ми східняки, так вийшло". Він зазначає, що в "Хартії" будується нове українське військо.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)