Важливість: 
3
Вісь Москва – Берлін сформована. На словах Меркель підтримує Україну, а на ділі – путінський режим

16 лютого Ангела Меркель на Мюнхенській безпековій конференції фактично запросила Кремль до продовження путінських війн у Європі. У відстоюванні «Північного потоку-2» вона вже перевершила свого попередника Шредера, коли той проштовхував перший потік.

19022001.jpg

Пляшки пива з назвою «Frau Ribbentrop», на якій зображена канцлер Німеччини Ангела Меркель, в пивному ресторані у Львові

Забувати Гумбольдта, Холодну війну, звичайно, не варто, що й зробила Меркель у своєму виступі. Але не згадати жодним словом про російську агресію (точніше, називати її «порушенням міжнародного права», «кризою на сході України»), про українських бранців Кремля, про полонених на Донбасі, про українських моряків (і це тоді, коли поруч з місцем проведення конференції проводилась акція-нагадування!), про жертв варварських бомбардувань російською авіацією сирійських міст, зокрема, Алеппо, про понад 10 тисяч загиблих внаслідок російської агресії українців, про жертв МН17, про Солсбері – це говорить про цілковиту лицемірність німецького лідера, її байдужість до Східної Європи, її нестримне угодовство Путіну!!!

Про це пише Михайло Гончар – експерт з енергетики, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» на своїй сторінці у Фейсбук.

Михайло Гончар почав з влучного тексту про Меркель і сучасну німецьку політику, який написав Борис Райтшустер :

«Багато хто в Німеччині (хто зі схваленням, хто з осудом) все ще вважають, що Меркель виступає проти Путіна і за Україну. Однак її дії свідчать про інше. У 2008 році саме Меркель рішуче заблокувала процес вступу України в НАТО. Вона грала вирішальну роль у рішенні не поставляти зброю в Україну після вторгнення російських військ. Європейські санкції ніколи не були для Путіна досить болючими, щоб змусити його змінити свою політику. Мінськими угодами Меркель фактично закріпила позиції Росії в Україні. Після військового нападу на українські кораблі в Керченській протоці наприкінці минулого року щодо Росії не було ухвалено жодного заходу. І ось тепер саме Меркель готова встромити економічний ніж у спину України путінським «Північним потоком-2». Вона любить, коли її називають великим об’єднувачем Європи, але в дійсності наполегливо намагається цю саму Європу розколоти».

Райтшустер написав це 14 лютого, а вже 16 лютого Frau Ribbentrop на Мюнхенській безпековій конференції практично запросила Кремль до продовження путінських війн у Європі. У відстоюванні «Північного потоку-2» вона вже перевершила свого попередника Шредера, коли той проштовхував перший потік.

Чого варті тиради про російський газ і пустослів’я про те, що він потрібен Німеччині у великій кількості!

Окремі висновки, які можна зробити після виступу Меркель в Мюнхені:

1. Вісь Москва – Берлін сформована й вона ще більш зміцниться після введення в експлуатацію «Північного потоку-2». Не повинна вводити в оману фраза Меркель про те, що Росія веде гібридну війну. У неї хибне уявлення про те, що це таке гібридна війна a la Russe.

2. Меркель дезінформована своїм оточенням щодо газової політики Росії й має деформоване уявлення про газові реалії Європи (чого варте твердження про те що «Північний потік-1» не вплинув на Україну у відповідь на запитання народного депутата Світлани Заліщук та неправомірне порівняння імпорту газу в Західну Німеччину в малих обсягах у 70-х роках з нинішніми обсягами, які на порядок вище і саме така майже півстолітня еволюція газової експансії Росії й викликала залежність).

3. Улещуючи слух американців про готовність брати СПГ (скраплений природний газ – ред.) зі США, намагається обманути Вашингтон, бо СПГ вони реально будуть брати так само з Росії.

4. Меркель боїться американських мит проти німецького автопрому, бо збитки від цього можуть перевершити очікувані вигоди від російського газу.

5. На словах Меркель підтримує Україну, а на ділі – путінський режим.

Німеччина допомагає Путіну і у виробництві зброї

І насамкінець. Німеччина не тільки грішми допомагає Путіну вести війни через закупки газу, нафти, вугілля. Неабияке сприяння має місце у виробництві сучасної техніки для російських збройних сил. Так, наприклад, суднобудівний завод «Пелла» в Ленобласті, який виконує замовлення для ВМФ РФ, отримав у власність спеціалізовану корабельню «Sietas» в Гамбурзі у 2014 (!) році. Таким чином, німецькі виробничі потужності задіяні у ланцюжку виконання замовлень ВМФ РФ. Ця російська компанія, до того ж, будує ракетні корвети на захоплених в України суднобудівних потужностях у Феодосії, в окупованому Криму. Німецьке підприємство «Sietas» із 2016 року стало виконувати завдання відомства Шойгу на створення новітніх суден забезпечення для ВМФ Росії – універсального морського танкера-бункеровщика і судна для обслуговування підводних човнів та виконання аварійно-підйомних робіт арктичного класу. Передусім, судна, що будуть будуватися у Німеччині, призначені для забезпечення арктичної експансії Росії і не можуть бути збудовані на російських потужностях компанії.

«Пелла» не значиться в жодних санкційних списках! Подібні речі, якщо їх не припиняти, лише породжують відчуття безкарності та вседозволеності.

Й тому, потрібно те, що я вже не раз писав – кийок американського ковбоя має добряче огріти заблукалу німецьку корову, щоб привести її до тями. Росію не вдасться стримувати, якщо не вибити її німецьку підпорку.

Наші інтереси: 

На словах Меркель підтримує Україну, а на ділі – путінський режим. НО писав про подвійні стандарти Німеччини з 2014 року. Зараз Континентальний блок вже став очевидним. Терміново треба робити Союз Міжмор'я.

Гравець: 
Олена Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка