Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 1
  • Переглядів: 1

Світоглядні основи вакцинації

Чому психічно здорові громадяни вільної країни дозволяють вливати в свою кров і кров своїх дітей відверто отруйний «коктейль»?

«Я сам довго не міг у це повірити. Доки не побачив, як вони переробляють мертвих на рідину, щоб внутрішньовенно вливати її в живих» (Морфей, «Матриця»).

З бізнесовою точки зору тут все ясно: медицина перетворилася на індустрію, зацікавлену в розширенні ринку споживачів, тобто хронічно хворих. А оскільки коло таких людей обмежене, то винахідливі «бізнесмени» вирішили проблему радикально: вони почали вколювати отруту здоровим людям, перетворюючи їх на хворих.

Нормальній людині в це важко повірити! А як же клятва Гіппократа? Проте шкідливість вакцинації є доконаним фактом, так само, як і те, що масові вакцинації перетворилися на головну причину епідемій. Красномовне підтвердження: епідемія туберкульозу серед поголовно щепленого від туберкульозу населення України. Або скандал щодо спроби Міністерства охорони здоров’я, ВООЗ та ЮНІСЕФ здійснити незаконну масову вакцинацію 9 млн української молоді. «Ми є свідками жахливого злочину», — заявив з цього приводу Віктор Корж, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Обидві справи до оздоровлення не мають жодного стосунку — суцільні корупційні схеми, підла брехня і нелюдська жадоба збагачення. Так що з новітньою формулою «медицина — це бізнес» все зрозуміло.

Не зрозуміло, як психічно здорові громадяни вільної країни дозволяють вливати в свою кров і кров своїх дітей відверто отруйний «коктейль» — зі збудників хвороб, ртуті, формальдегіду, алюмінію, залишків абортивного матеріалу (вбитих ненароджених дітей), тваринних вірусів та іншої гидоти. Звісно, багаторічна пропаганда… Але чому люди в неї повірили? Очевидно, їхній світогляд не викликав суттєвих заперечень щодо протиприродності вакцинації.

Отже, про світогляд. Попри надзвичайну різноманітність світоглядних систем їх можна розділити на дві фундаментальні групи, що тяжіють до двох протилежних полюсів. Між ними не може бути ні синтезу, ні компромісів: «Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає» (Матвій 12.30).

Перший полюс — це сонячний, арійський світогляд (Ар-Яр — сонце, головний символ Бога-Творця, Ярило — «сонячний дух»). Згідно з ним, наш Всесвіт створено нескінченно добрим, люблячим і мудрим Творцем. Його ще називають Богом-Отцем, Сварогом, Батьком небесним. Простір його існування наші предки називали Сваргою (сва-ар-га — «святий сонячний шлях»). А людина — це втілена божественна сутність: «Я сказав: ви боги» (Іван 10.34). Її завдання — розвиватися самій і розвивати наш фізичний світ.

Згідно з арійським світоглядом, людське тіло вже має ідеальну конструкцію, тож нам потрібно лише оволодіти захованими в ньому боголюдськими можливостями. На індивідуальному рівні це досягається плеканням духовної, психічної та фізичної культури. Зокрема, кожна людина має закладений у ній Творцем внутрішній механізм самозцілення (самовідновлення, воскресіння) і може навчитися його використовувати. На колективному рівні реалізація прихованих можливостей досягається плеканням генофонду: добором, закріпленням і примноженням всього здорового й талановитого. Це ще називається плеканням раси — стрімкого еволюційного потоку. Не випадково слово «раса» означає не лише чисту породу, а й перегони, рух на випередження.

Протягом одного життя людина не може оволодіти всіма своїми потенціями, тому Небесний Батько створив для неї механізм палінгенезії (реінкарнації), завдяки якому людський дух багаторазово втілюється, навчається, розвивається, еволюціонує. Це як у комп’ютерній грі: для виходу на вищі рівні йому треба пройти багато сеансів «повного занурення» у світ іншої реальності. Бо що «посіють» люди в цьому житті, те й «пожнуть» у наступному: залишать після себе здорових дітей — народяться в здорових тілах; залишать чисту природу — народяться в земному раю, а не на смітнику; залишать культуру — народяться в світлі й знатимуть, хто вони, звідки прийшли і куди йдуть.

Протилежний полюс — сатанинський. Не треба лякатися цього слова. Воно походить від арамейського «сатана», що означає «противник», «той, хто чинить опір». У цьому контексті воно позначає системну протидію розгортанню божественної присутності у Всесвіті та опір еволюції людини. Проявом цієї «богоборчої протидії» є пропаганда спотворених уявлень про сутність життя, намагання обманути Творця і обійти природні закони. Головний наголос робиться на те, що людина начебто живе в цьому світі лише раз, тому повинна урвати з нього «по повній програмі». Квінтесенцією «богоборства» стало підривне гасло «Після нас хоч потоп!», яке нині проникло в усі пори держави та суспільства.

Згідно з цим світоглядом, при розробці конструкції людини Творець допустився помилки, тому його треба підправити. Наприклад, після народження дитину треба обрізати, вколоти їй у кров «вакцину для посилення імунітету», видалити «непотрібний» апендикс, а для краси покрити тіло татуюванням і пірсингом. До речі, природне структурування людства — на етноси і раси — «богоборці» також вважають помилковим і неправильним. Слово «раса» вони оголосили неполіткоректним, тобто ідеологічно шкідливим, а термін «нація» (структурований етнос) замінили протилежною за змістом химерою «політична нація».

З арійської точки зору, хвороби — це індикатори, які вказують людині на неправильний спосіб життя, накопичення помилкових думок і брудних слів. Відповідно, епідемії інфекційних хвороб вказують на серйозні ментальні й організаційні проблеми всього суспільства. Тому, ліквідовуючи хворобу, потрібно насамперед ліквідувати її першопричину — світоглядні, психічні, соціальні деформації.

А як бути з дитячими хворобами? Достеменно відомо, що вони потрібні для тренування імунної системи людини. Науково доведено, що людина, яка перехворіла в дитинстві хоча б трьома дитячими хворобами, має значно сильніший захист проти «дорослих хвороб». А повністю щеплені діти, які не перехворіли на жодне інфекційне захворювання, є, по суті, інвалідизованими. Їхній організм «не вміє хворіти» та адекватно справлятися з інфекціями.

Окрім того, дитячі хвороби є засобом природного добору. Як пише у книзі «Безжальна імунізація» ізраїльський лікар-гомеопат Олександр Коток, «щеплення протиприродні за своєю суттю. Імунна система людини розвивається методом навчання. Природою запрограмовані дитячі хвороби, які стимулюють дозрівання імунної системи. Цими хворобами, крім того, природа вибраковувала слабких, нежиттєздатних дітей. Сучасне нав’язливе щеплення від усіх можливих хвороб не дає можливості імунній системі загалом здорових дітей розвиватися, за що дітям доводиться платити в сьогоденні й майбутньому серйозними хворобами».

Додамо, що смерть дуже ослабленої дитини від дитячої хвороби дає їй можливість негайно втілитися в здоровому тілі, а не мучитися все життя з вродженими патологіями. Це, знову ж таки, подібно до роботи на комп’ютері: якщо з якихось причин відбулося невдале завантаження і деякі програми «зависають», то ми натискаємо кнопку «перезавантаження» і далі працюємо повноцінно.

«Богоборці» стоять на протилежних позиціях. Вони стверджують, що існує лише один «сеанс» життя, тому хвороби і природний добір — це завжди зло. Дитячі хвороби створюють дискомфорт, а боротьба за існування потребує напруження всіх сил. Тому треба зробити так, вважають вони, щоб не було ні дитячих хвороб, ні боротьби. Зокрема, якщо в людині погана генетика, то їй треба замінити погані гени, а якщо деякі органи погано працюють, то їх треба пересадити.

Виглядає спокусливо, проте суперечить законам природи. Тому на практиці все виходить навпаки: масова вакцинація від хвороб щораз більше підриває природний захист людства і призводить до дедалі загрозливіших епідемій, пересадка органів вже створила кримінальну індустрію «розбирання на запчастини» здорових людей заради купки хворих багатіїв, а до яких страхітливих наслідків призведуть генетичні маніпуляції — можна лише здогадуватися.

Якщо використовувати технічні аналогії, то «богоборець» нагадує оператора, що отримав для роботи досконалий суперкомп’ютер. Але замість обережно дослідити його можливості й оволодіти ними, він дістає викрутку і починає «покращувати» конструкцію. Хоча всі попередні спроби такого втручання закінчувалися катастрофою. Після чергового невдалого експерименту ми вкотре почуємо: «Хотіли як краще, а вийшло як завжди».

Коли це все закінчиться? Лише тоді, як люди вирвуться з «матриці» сатанинського світогляду і повернуться до правдивих уявлень про Всесвіт і його Творця, про людину та її еволюцію шляхом багаторазових земних втілень. До правдивих уявлень про те, що цей Всесвіт стрімко розвивається, а боротьба за існування є фундаментальним механізмом його вдосконалення, єдино надійним способом добору всього кращого і відбракування всього непродуктивного. Вона потребує напруження, зате дає добрі плоди здоров’я, щастя, суспільної гармонії, творчої самореалізації. Творець все продумав, будь-яке зусилля заради еволюційного поступу отримає свою винагороду: «Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії стократно одержите і життя вічне успадкуєте» (Матвій 19.28—29).

 

 


В тему:

Водою і вогнем

Небезпечна імунізація (підбірка актуальних статей)

Живе Слово і арійські молитви

Хула проти Святого Духа – інформаційна зброя дітей диявола

 

 

 

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи