Категорія:

Раси переможуть «хуцпу» - Ӏ

?Чи з французького законодавства зникне слово «раса»? Перша стаття законопроєкту, прийнятого 16 травня 2013 року Національними Зборами, звучить так: «Французька Республіка забороняє і засуджує расизм, антисемітизм і ксенофобію. Вона не визнає існування будь-якої, так званої, раси».

Таким ходом Лівий фронт здійснює передвиборну обіцянку президента Франції Франсуа Оллянда. 

Коли проєкт стане «законом» - побачимо.

Зате цікаво зрозуміти інформаційну війну його спонукувачів, до арсеналу якої належить цей «толерантний» законопроєкт…  

!Тема «боротьби з расизмом, антисемітизмом і ксенофобією» – дурильня!

Ӏдеологію «антирасизм» французький соціолог Алєн Сораль називає «маскарадою»: давніше «еліти» обвинувачували французів у «колонізації», яка проте цікавила насамперед транснаціональні корпорації.

Після ӀӀ світової – вони почали французам докоряти «расизм», самі організовуючи у Франції африканську робочу силу, знижуючи платню й створюючи умови для міжрасового непорозуміння.

А пришиваючи ярлики «колонізатор», «коляборант». «расист» корінному французькому народові «кочова еліта» прагне тримати його у покорі[i].

Помилку Єзекиїла повторює Давид Рокфелер

Ховаючись від народів, яких визискують, «еліти» ще й гордяться мовчанкою, яку нав’язують пресі про свої злодіяння. Такий собі новітній Єзекиїл, головний розробник «Нового світового порядку», банкір Давид Рокфелер безсоромно заявив:

«Ми вдячні ‘Washington Post’, ‘New York Times’, ‘Time Magazine’ й іншим великим виданням, керівники яких брали участь у наших зустрічах і дотримувалися обіцянки мовчання майже 40 років. Нам було би зовсім неможливо розробити свій світовий проєкт, якби нас висвітлювала преса всі ці роки. Але світ став складнішим і він тепер готовий іти до світового уряду. Наднаціональний суверенітет інтелектуальної еліти та світових банкірів, очевидно, бажаніший, ніж національне самовизначення, яке практикувалося минулими століттями ...»

(Давид Рокфелер, 8 червня 1991 року, Есен, Німеччина)

Про БАЖАНЕ самовизначення націй переконує саме життя

французького добровольця Руху Опору і відважного журналіста П’єра де Вільмареста

«не націоналізм одних чи інших провокував війни, а маніпуляція ним чужими ідеологіями»[ii].

 

[i] Alain Soral, « Comprendre l’empire », éd. Blanche, Paris, 2011

[ii] Pierre et Danièle De Villemarest, William D, Wolf, Faits et chroniques interdits au public, tome II, les secrets de Bilderberg, Aquilion, 2004, ст.. 10

Далі буде…

Гравець: 
Зірка Вітошинська
727

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка